Великі географічні відкриття XV-XVI ст.
- 28-03-2022, 22:01
- 814
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський 2021
§ 2. Великі географічні відкриття XV-XVI ст.
Чи знаєте ви, що...
... у 1492 р. в листі кримського хана Менглі І Гірея до великого князя литовського Олександра йшлося про захоплення свавільними русами турецької галери, і той факт уважається однією з перших писемних згадок про українських козаків;
... першим українцем у Північній Америці, найімовірніше, був уродженець міста Коломия Іван Богдан (Лаврентій Богун), який у 1608 р. разом з англійським мандрівником і письменником Джоном Смітом засновував форт Джеймстаун, що в сучасному штаті Вірджинія.
Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:
Великі географічні відкриття — історичний процес упродовж XV-XVI ст., коли європейці здійснювали дослідницько-колонізаційні експедиції просторами Африки, Америки, Азії та Океанії.
Додаткова інформація з теми
https://is.gd/ESMUwM
QR 2.1. Уривки із записів невідомого учасника експедиції Васко да Гами. QR 2.2. Найвідоміші мапи епохи Великих географічних відкриттів.
2.1. Які були передумови й причини Великих географічних відкриттів XV-XVI ст.?
Великі географічні відкриття XV-XVI ст. — надважливий цивілізаційний «вибух», що докорінно вплинув на перебіг історії. Вони передусім довели істинність ранньосередньовічних припущень щодо кулястості Землі. З другого боку, під час далеких мандрівок люди поглибили свої знання про світ. Як відомо, географія зародилася в добу Античності. У Середньовіччі землеописові надбання греків і римлян удосконалили араби. Вони дізналися багато про мореплавство на Сході, але породили кілька певною мірою «шкідливих» легенд про земну поверхню. Наприклад, що Атлантичний океан перепливти неможливо, бо він — велике «зелене море» без меж та берегів. Таку «картинку» сприйняли європейці, які додали в наявні мапи свої бачення на основі народних і біблійних переказів. Як наслідок, витворилася й побутувала химерна «суміш» різних спотворених географічних свідчень. Якщо середземноморські та чорноморські території більш-менш розвідали ті ж торговці, то про віддалені краї відомостей неабияк бракувало. Для їхнього отримання потрібен був поштовх, і наприкінці XV ст. склалися сприятливі умови для нього.
Великі географічні відкриття відбулися завдяки досягненням астрономії та військової справи, особливо кораблебудування. Європейці навчились обчислювати географічні координати за Полярною зорею. Коли це було неможливо, використовували компаси й астролябії — пристрої для визначення розташування небесних тіл. Відтоді моряки могли відпливати далеко від берега та вільно орієнтуватись у водному просторі. На глибокій воді вони почувалися впевнено на каравелах — швидких і маневрених вітрильниках, здатних долати чималі відстані. Уперше згадані близько 1440 р., ці невеликі кораблі тривалий час символізували військову могутність Європи. І от настала слушна нагода для застосування їх в інших цілях. Як бачите, європейці мимоволі ретельно «готувалися» пізнавати далекі обрії.
«Відкриття Америки», фрагмент акварелі, художник Рафаель Монлеон і Торрес, 1885 р.
Астролябія, сучасна світлина
До відкриттів мандрівників спонукали й життєві потреби. Панування Османської імперії майже припинило постачання прянощів (чорного перцю, кориці, мускату тощо) зі Сходу. Доступ туди мали венеційські купці, але поменшало охочих платити їм за це шалені гроші. Європейські володарі все частіше замислювалися про пошуки обхідних шляхів до багатющої Індії. До того ж, для задоволення своїх примх і фінансування військ їм бракувало золота та дорогоцінних металів, тому воднораз із нестачею прянощів постало питання освоєння незвіданих золотих і срібних копалень. Середньовічні бувальщини про казкові розкоші східних країн отримали продовження!
Після завершення Реконкісти дворянство Іспанії та Португалії залишилося без військової здобичі, тож вирушало в ризиковані подорожі, сподіваючись розбагатіти та прославитися. Католицька церква теж підтримувала думки про освоєння нових земель і навернення поганських народів у християнство.
Міркуємо і діємо!
1. Згадайте, якою європейці уявляли Землю в періоди Античності та Середньовіччя. 2. Випишіть у зошит передумови й причини (окремо) Великих географічних відкриттів. Чому церква підтримувала освоєння нових земель? 3. Використовуючи інтернет, з’ясуйте походження слова «каравела». Чому після винайдення саме таких вітрильників стали можливими далекі плавання?
2.2. Чим уславився Христофор Колумб?
«Земне яблуко» — глобус, винахідник Мартін Бегайм, місто Нюрнберг, 1492-1494 рр.
За право розвідувати маршрути на Схід змагалися, як ви здогадалися, щойно об’єднана Іспанія та Португальське королівство. Спочатку перевага була на боці португальців. Зокрема, упродовж другої половини XV ст. вони побували на островах Атлантичного океану і значно просунулись углиб Африки. У 1488 р. Бартоломеу Діаш досягнув крайньої південної точки цього материка — мису Доброї Надії (через жахливий шторм португалець назвав його Грозовим мисом). Прохід до Індійського океану віднайшли, але через дорожнечу долання чималих відстаней потребували коротших шляхів.
Одним із тих невгамовних пошукувачів виявився Христофор Колумб (*1451-1506).
Генуезець за походженням, він із дитинства знався на морській справі. Відтоді й мріяв досягти казково багатої Індії, пливучи не на південь, як інші, а на захід. Його інтерес підігрівали неправильні розрахунки венеційських картографів, які «розташовували» Азію недалеко від Португалії. Співвітчизники-італійці, та й, зрештою, всі, до кого звертався завзятець, не схвалювали цього авантюрного замислу. Однак Ізабель І Кастильська та Фернандо II Арагонський прихильно прийняли Христофора Колумба. Отримавши потрібне спорядження, три кораблі та обіцянку титулу віцекороля нових земель, 3 серпня 1492 р. мореплавець вирушив через Атлантичний океан на захід. На початку жовтня, після виснажливого плавання, невелика флотилія із трьох кораблів — «Санта Марія», «Пінта», «Нінья» — досягла Багамських островів. Її капітан вірив, що прибув до Індії. Навіть місцеве населення він назвав індіанцями! То був неймовірний успіх, який належало закріпити! Через два тижні його кораблі досягли Куби, пізніше — Гаїті. Своєю радістю першовідкривач поспішив поділитися з правителями- «благодійниками». Зворотний вояж виявився не менш небезпечним — один корабель затонув (частину команди довелося залишити в «Індії» — у новозбудованому форті Різдво). Іспанці ж зустріли мандрівника із захопленням, він удостоївся аудієнції з королевою та королем. Це стало великим визнанням, чи не так? Пізніше Христофор Колумб ще тричі вирушав через Атлантику, але дивовижних багатств так і не знайшов. Іспанський уряд позбавив його звань, піддав гонінням, незважаючи на здобуту славу. Згодом про нього забули. На письмовому столі мореплавця багато років лежали кайдани, нагадуючи про зрадливість долі.
«Помилка» генуезця з’ясувалася після його упокоєння. Адже іспанці не припиняли споряджати «західні» експедиції. Один із їхніх учасників, флорентієць Амеріго Веспуччі. яскраво описав колумбову «Індію» та впевнено заявив, що тільки-но відкриті землі — це не Азія. Його опис неабияк зацікавив і вразив тодішніх інтелектуалів. Вони нарекли заокеанські території Америкою та надовго забули про роль «будівельника» мосту між двома цивілізаціями. До слова, назва «Америка» утвердилася завдяки картографу Мартіну Вальдземюллеру, який зафіксував її на мапі в книжці «Вступ до космографії».
Фрагмент мапи із зображенням Америки, картограф Мартін Вальдземюллер, 1507 р.
Мовою історичного джерела
Уривки з листів Петра Мартіра (сучасника Христофора Колумба) про багатства Америки, 1493-1494 рр.: «...Іспанія панує, поширює свою зверхність... Із 18 кораблів, посланих моїми государями з адміралом [Христофором] Колумбом під час другої його подорожі в західну півкулю, повернулося тепер 12 і привезли із собою бавовну, величезні шматки красильного дерева і багато інших коштовних у Європі речей... Кажуть, що в тих країнах знаходять на поверхні землі шматки самородного золота надзвичайної величини...»
Міркуємо і діємо!
1. Чому саме Португалія та Іспанія ініціювали Великі географічні відкриття? 2. Покажіть на мапі, що на форзаці, маршрут першої подорожі Христофора Колумба. Чи справдились очікування іспанців після відкриття Америки? 3. Як ви розумієте твердження: «Велике відкриття через велику помилку»? Обґрунтуйте своє судження.
2.3. Які відкриття здійснили Васко да Гама та Фернан Магеллан?
Як Іспанія, так і Португалія прагнули винятково володіти заокеанськими територіями. Та задля уникнення воєн доводилось домовлятися. У 1494 р. обидві країни уклали Тордесільяську угоду, за якою лінією поділу обрали меридіан, що пролягав Атлантикою. Простори на схід від нього належали португальцям, тоді як іспанці отримували «дозвіл» «досліджувати» західний напрямок. Насправді ж усе вирішувало правило першості: хто швидше допливав до незнаних земель, той оголошував їх своїми. У 1497 р. в океан «вийшли» кораблі португальського вельможі Васко (Башку) да Гами (1469-1524). Обігнувши мис Доброї Надії, наприкінці травня 1498 р. вони дістались Індії. Зворотний шлях зайняв майже рік, два вітрильники затонули, але відомості, здобуті «мандрівниками», виявилися безцінними. Уперше європейці встановили безпосередні контакти з віддаленою країною, про скарби якої складали фантастичні розповіді. Один з учасників експедиції Васко да Гами згадував, що араби привітали прибульців словами: «Який чорт вас сюди приніс?», а потім промовили: «Дякуйте Богові навколішки, що він привів вас у країну таких великих багатств». Невдовзі португальці витіснили конкурентів з Індійського океану та безконтрольно запанували на його водах.
У серпні 1519 р. з міста Севілья свою кампанію розпочав Фернан (Фернандо) Магеллан (1480-1521). Цей португалець не знайшов розуміння на батьківщині, однак здобув його в Іспанії. І справді, мета подорожі видавалася неможливою — обпливти довкола світу! Ризиковано і претензійно, хіба ні? Його п’ять вітрильників повільно просувались уздовж узбережжя Південної Америки. Їхній рух ускладнювали шторми та морози. На одному з кораблів учинили заколот. Досвідчений капітан не здався — бунтівників покарав, запаси їжі поповнив. Урешті фортуна усміхнулася відважному першопрохідцеві, і він оминув Південну Америку через протоку, іменовану пізніше на його честь. У листопаді 1520 р. пошарпана флотилія увійшла до невідомого раніше океану. Увесь час відчайдухам сприяла ідеальна погода. Тому океан назвали Тихим. Поволі добралися до Філіппінських островів. Тут Фернан Магеллан вирішив навернути місцевих жителів у християнство. За це його вбили. Та моряки, очолювані Себастіаном ель Кано. набравши достатньо припасів, а також прянощів і золота, продовжили експедицію. На початку вересня 1522 р. єдиний корабель «Вікторія» повернувся до рідного міста Севілья. За перше навколосвітнє плавання Себастіан ель Кано отримав від іспанського короля дворянський титул та герб, елементи якого зображували земну кулю й напис: «Ти перший мене обігнув!».
Новий світ, як його йменував Амеріго Веспуччі, щораз нестримніше вабив європейців. Уже в середині XVI ст. вони масово ринули на заокеанські терени в пошуках слави, земель та багатств. А з другого боку, Великі географічні відкриття зіштовхнули мешканців Старого світу з невідомими раніше народами, і це знайомство обернулося трагедією для обох сторін.
Міркуємо і діємо!
1. Чому Португалія та Іспанія погодились укласти Тордесільяську угоду? 2. Покажіть на мапі, розташованій на форзаці, маршрути подорожей Васко да Гами та Фернана Магеллана. 3. Як змінювалися політичні впливи Португалії й Іспанії після відкриттів їхніми мореплавцями Індії та навколосвітнього шляху?
- 1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі.
- 2. У чому, на вашу думку, причини масових міграцій європейців у XV-XVI ст., Великих географічних відкриттів? Якими були їхні наслідки для країн Європи?
- 3. Позначте на лінії/стрічці/шкалі часу роки: першої подорожі Христофора Колумба, подорожей Васко да Гами та Фернана Магеллана. Складіть і запишіть у зошит 2-3 хронологічні рівняння. Покажіть напрямки подорожей на глобусі.
- 4. У першу навколосвітню подорож Фернан Магеллан вирушив із п’ятьма суднами й 270-ма моряками. Повернувся лише єдиний вітрильник із 18-ма моряками. Розкажіть про складність експедиції, користуючись фізичною мапою світу.
- 5. Оцініть, використовуючи мапу, як змінювався простір впливу європейської цивілізації на світ унаслідок Великих географічних відкриттів.
- 6. Розв’яжіть задачі. А. Відстань від Канарських до Багамських островів становить приблизно 6 000 км. У 1492 р. вітрильники Христофора Колумба здолали її впродовж 35 діб. Обчисліть середню швидкість (км/год) каравели. Б. У 1873 р. французький письменник Жуль Верн написав роман «Навколо світу за вісімдесят днів». Чи можливо було здійснити таку подорож каравелою на початку XVI ст.? Відповідь доведіть обчисленнями, дізнавшись довжину екватора в інтернеті.
Коментарі (0)