Поширення Реформації та Контрреформації в Європі
- 26-03-2022, 15:40
- 1 074
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021 (поглиблене вивчення)
§ 7. Поширення Реформації та Контрреформації в Європі
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
як виник протестантизм; про особливості кальвінізму; що таке Контрреформація; якою була роль ордену єзуїтів у поширенні Контрреформації.
ПРИГАДАЙТЕ
1. Як у Середньовіччі католицька церква боролася з тими, хто виступав проти неї? 2. Що таке єресь? Хто такі єретики? 3. Чому, на вашу думку, католицька церква придушувала будь-які спроби заперечення її привілейованого місця в середньовічному суспільстві?
1. НАРОДЖЕННЯ ПРОТЕСТАНТИЗМУ. ШМАЛЬКАЛЬДЕНСЬКІ ВІЙНИ. Боротьба між прихильниками та противниками ідей М. Лютера в Німеччині тривала ще 30 років після закінчення Селянської війни. Прихильники лютеранства в Північній Німеччині реформували католицьку церкву. Главою церкви в кожному князівстві став князь, скасовувалися дорогі обряди, шанування ікон, богослужіння велося рідною мовою. Усі церковні володіння підлягали конфіскації.
У 1529 р. на засіданні рейхстагу в місті Шпаєр католицька більшість прийняла рішення, за яким католицькі церковні служби мали стати обов’язковими на території князівств і в містах, прихильних лютеранству. У відповідь представники п’яти князівств і 14 міст склали протест, у якому заявили, що в питаннях віри неможливо підкорятися рішенню більшості. Відтоді прихильників лютеранства почали називати протестантами, а лютеранську церкву — протестантською.
Протистояння між католиками й протестантами в Німеччині не припинялося та переросло в релігійні війни.
Протестантські князі об’єдналися у Шмалькальденський союз. Імператор Карл V у 1546 р. розпочав проти нього Першу Шмалькальденську війну, переміг у ній, але результатами перемоги скористатися не зміг. Його спроба призупинити Реформацію в Німеччині до рішення Тридентського собору (про нього ви дізнаєтеся далі в параграфі) зустріла запеклий опір населення. У Другій Шмалькальденській війні, що розпочалася в 1552 р., союз протестантських князів діяв разом із військом французького короля Анрі II. Вони розбили армію імператора. Після цього в 1555 р. на рейхстазі в місті Аугсбург було укладено релігійний мир. Незважаючи на вимоги лютеран, населення імперії не отримало права вибору релігії. Релігію у своїх володіннях визначали князі, а їхні піддані мали її дотримуватися. Діяв принцип «чия влада, того й віра». У тексті договору закріплювалося право на переселення для тих жителів князівств, які не бажали прийняти релігію свого правителя, причому їм гарантувалася недоторканність особи й майна. Аугсбурзький мир не вирішив усіх проблем, проте він послабив протистояння католиків та протестантів.
Чи було правильним твердження прихильників лютеранства, що в питаннях віри неможливо підкорятися рішенню більшості? Поясніть свою думку.
Лютеранство — напрям протестантизму, що виник під час Реформації в Німеччині в XVI ст. У його основу було покладено вчення М. Лютера.
Протестантизм — один із трьох основних (поряд із католицизмом і православ’ям) напрямів у християнстві, що виник під час Реформації в XVI ст. Протестантизм є сукупністю численних самостійних церков.
Релігійні війни — збройний конфлікт між представниками різних релігійних груп. Релігійні війни найчастіше виникають між країнами з різною релігією або між представниками різних релігійних течій у межах однієї країни.
Усвідомлюючи повний крах своїх планів і те, що Аугсбурзький мир підтвердив фактичний розпад імперії, Карл V відмовився його підписати та зрікся престолу.
2. РЕФОРМАЦІЯ У ШВЕЙЦАРІЇ. КАЛЬВІНІЗМ. Найбільшого поширення серед європейських країн, крім Німеччини, реформаційний рух набув у Швейцарії.
Події в Німеччині мали великий вплив на кантони — окремі незалежні землі, що об’єднувалися у Швейцарський союз. Більшість населення тут також була невдоволена католицькою церквою, виступала за обмеження її впливу й секуляризацію володінь. Реформацію в країні започаткував Ульріх Цвінглі, який був прибічником поглядів Еразма Роттердамського. У 1523 р. в Цюриху У. Цвінглі оприлюднив «67 тез», де виклав основи свого вчення. Головним проголошувалося твердження, що благодать дарується Богом глибоко віруючій людині. За словами У. Цвінглі, істинним у християнській вірі є лише те, що підтверджується Святим Письмом, а не те, що, як вважав М. Лютер, не суперечить йому. Він вимагав усунути із церков усе, що відволікає від зосередження вірян на зверненнях до Бога, — прикраси, картини, скульптури, музику тощо. Крім цього, У. Цвінглі заперечував необхідність ушанування святих, поклоніння мощам, існування чернецтва й дотримання постів.
У дискусіях із католиками в Цюриху У. Цвінглі фактично переміг. Магістрат міста оголосив його вчення основною релігією та схвалив продовження Реформації в місті.
Чому саме кальвінізм став основою світогляду «ділової людини» Нового часу?
Секуляризація (від латин. saecularis — світський) — 1) у широкому розумінні: зменшення впливу церкви на суспільне життя та впливу релігії на свідомість людей; 2) у вузькому розумінні: конфіскація державою церковної власності, земель тощо.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
З Аугсбурзького релігійного миру (1555 р.)
...Для того щоб установити мир у Священній Римський імперії німецької нації... нехай ані його імперська величність, ані курфюрсти, князі тощо не чинять щодо жодної людини в імперії насильства або лиха з приводу «Аугсбурзького сповідання» (виклад основ лютеранства), але дозволять усім спокійно дотримуватися своїх релігійних переконань, літургій, обрядів та користуватися своїми статками, іншими правами і привілеями... Так само ті, хто дотримуються «Аугсбурзького сповідання», не будуть заважати тим, хто дотримується давньої релігії, жити в повному мирі й користуватися їхніми статками, правилами і привілеями...
Послідовникам «Аугсбурзького сповідання» буде надано вільно й безперешкодно здійснювати богослужіння та обряди...
Жоден імперський чин не має права намагатися переконати підлеглих інших чинів змінити свою релігію або захищати їх проти їхньої власної влади.
Робота в парах. Обговоріть і визначте, що проголошував Аугсбурзький релігійний мир.
Жан Кальвін. Художник Тіціан Вечелліо. XVI ст.
Проте після загибелі У. Цвінглі в одній із релігійних війн між католиками та протестантами його вчення поступово занепало.
Іншим центром реформаційного руху у Швейцарії стало місто Женева. Городяни підтримали лютеранських проповідників і примусили католицьке духовенство залишити місто. Остаточну перемогу Реформація здобула в Женеві, коли в 1541 р. туди прибув французький богослов Жан Кальвін, рятуючись від релігійних переслідувань. Він став відомим серед прихильників реформування церкви завдяки своїй головній праці «Настанова у християнській вірі».
Ж. Кальвін розробив вчення, в основу якого було покладено ідею про божественне призначення. Воно отримало назву кальвінізм. Проповідник вважав, що доля кожної людини заздалегідь визначена Богом, і тільки Бог вирішує, потрапить людина до пекла чи до раю. У своєму земному житті людина має працювати, не прагнути комфорту й насолод, бути сумлінною та накопичувати багатства. Якщо людині випаде нагода отримати прибуток, і вона не скористається нею, це гідне осуду. Якщо католицька церква вважала багатство гріхом, то Ж. Кальвін, навпаки, видавав його за ознаку Божого благословення. Він виправдовував лихварство, вважав за можливе існування рабовласництва.
У Європі Женеву почали називати «протестантським Римом», а Ж. Кальвіна — «женевським Папою». Він залишався релігійним і політичним лідером міста до самої смерті.
Кальвіністська церква у Швейцарії досить суворо контролювала всі сфери життя людей; заборонялися танці, пісні, святковий одяг, прикраси. За порушення норм християнської моралі жорстоко карали. Тих, хто не бажав підпорядковуватися новим порядкам, позбавляли громадянських прав і виганяли з міста.
Кальвінізм — напрям протестантизму, що виник під час Реформації у Швейцарії в XVI ст. У його основу було покладено вчення Ж. Кальвіна.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Із праці Ж. Кальвіна «Настанова у християнській вірі» (1536 р.)
...Шоста заповідь «Не вбивай».
Мета її в тому, щоб порятунок і безпеку всіх людей зробити обов’язком кожної людини, оскільки Бог зв’язав увесь людський рід воєдино. Тому нам заборонені будь-яке насильство, посягання і шкода, які спричиняють страждання близьких. Звідси позитивний зміст заповіді: якщо ми можемо що-небудь зробити для збереження життя іншого, необхідно обов’язково це зробити, використовуючи відповідні засоби, й уникати протилежного. Якщо ближній у небезпеці або біді, то необхідно прийти йому на допомогу та підтримати. А якщо згадати, що законодавець, який промовляє тут, — це Бог, то необхідно пам’ятати, що він дає це правило для нашої душі. Було б абсурдним, якби той, хто спостерігає за таємницями серця й судить перш за все за ними, визначав справжню праведність лише щодо тіл.
Тому тут забороняється вбивство, яке замислюється в душі, та передбачається внутрішнє, душевне прагнення зберегти життя наших ближніх. Рука здійснює вбивство, але планує його розум, засліплений люттю й ненавистю...
Робота в парах. Обговоріть і визначте, як Ж. Кальвін визначив сутність гріха вбивства людини людиною.
ЦІКАВІ ФАКТИ
У часи затвердження кальвіністської церкви у Швейцарії трагічно склалася доля іспанського лікаря Мігеля Сервета. За виступи проти католицької церкви його переслідувала інквізиція, і він сподівався знайти порятунок у Женеві. Проте Ж. Кальвіну також була не до вподоби звичка М. Сервета брати все під сумнів. «Женевський Папа» звинуватив його в єресі та засудив до страти.
Незважаючи на досить суворі вимоги до людей, кальвінізм загалом відповідав потребам нового капіталістичного суспільства. Погляди Ж. Кальвіна поширилися із Женеви до тих країн, де розвивалися ринкові відносини, і стали основою системи поглядів на світ і своє місце в ньому «ділової людини» Нового часу.
Кальвінізм поряд із лютеранством належав до церковного, або магістерського, напряму Реформації.
3. КОНТРРЕФОРМАЦІЯ. ТРИДЕНТСЬКИЙ СОБОР. Через поширення впливу протестантизму католицька церква розпочала власну реформу та вступила на шлях відродження. Це була система заходів, які отримали назву Контрреформація. Її представники закликали зібрати церковний собор для здійснення перетворень у житті католицької церкви та водночас активніше протидіяти наступу протестантизму.
Коли виникла небезпека поширення ідей лютеранства в Італії, Папа Римський Павло III створив у 1542 р. Конгрегацію верховної інквізиції, якій доручив боротися з поширенням єресей. Із часом вона почала впливати майже на всі католицькі держави. Особливо жорстоко інквізиція діяла в Іспанії та Португалії, де всі підозрювані, «залишки лютеран» і «прибічники еразмізму», засуджувалися до спалення.
Наступного року з’явився «Індекс заборонених книг». Внесені до нього твори вилучали в торговців і спалювали на майданах разом із портретами їхніх авторів. Винним у читанні або переховуванні заборонених книг загрожував суд інквізиції. Одночасно із цим Папа Римський доручив раді церковних вчених розробити проект реформи для оновлення католицької церкви. Затвердити цю реформу мав церковний собор, який зібрався в місті Тридент. Тридентський собор працював із перервами протягом 1545—1563 рр. та отримав від Папи повну свободу дій в обговоренні питань церковного життя.
Які основні заходи передбачала Контрреформація?
Контрреформація (католицька Реформація, або католицьке відродження) — релігійно-церковний рух у Європі другої половини XVI — середини XVII ст. за оновлення католицької церкви, що виник як реакція на протестантську Реформацію та поширення протестантизму.
Тридентський собор. Невідомий художник. Кінець XVIII ст.
Ігнатій Лойола. Невідомий художник. XVI ст.
Собор закликав до очищення церкви від негідних церковних діячів, заборонив продаж індульгенцій і церковних посад, установив суворий нагляд за поведінкою священників. Церква повернулася до своєї головної справи — піклуватися про душі людей і допомагати бідним; ченці відкрили двері монастирів для хворих і жебраків, надавали притулок нужденним і годували голодних. На Тридентському соборі також затвердили основні католицькі настанови.
Рішення собору надихали прихильників католицизму, але його категорична відмова знайти порозуміння з протестантами призвела до посилення релігійного розколу в Європі.
Дайте власну оцінку діяльності ордену єзуїтів. Поясніть свою думку.
4. «ТОВАРИСТВО ІСУСА» (ОРДЕН ЄЗУЇТІВ). Особливу роль у боротьбі проти Реформації відіграло «Товариство Ісуса», або орден єзуїтів, створене іспанським дворянином Ігнатієм Лойолою в 1534 р. Затверджений Папою Римським у 1540 р. орден швидко розростався. У 1556 р. він налічував близько 1 тис. осіб, а в 1615 р. — уже 13 тис. осіб. Спочатку орден намагався займатися лише проповідницькою та доброчинною діяльністю, але пізніше його метою проголосили також захист католицької віри.
Чітка організація та сувора дисципліна дозволяли ордену швидко досягати поставленої мети, використовуючи будь-які засоби. Проте це не була спільнота людей, які сліпо виконували накази керівників. «Товариство Ісуса» об’єднувало високоосвічених людей, які зналися на психології, усвідомлено присвячували себе справі відродження могутності церкви. Впливаючи на думки людей, єзуїти намагалися схилити їх на свій бік.
Єзуїти (від латин. Jesus — Ісус) — члени католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса».
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Із «Духовних вправ» І. Лойоли (1548 р.)
Тиша — небезпечніша й гірша від будь-якої бурі, та найнебезпечніший ворог — відсутність ворогів! Хоч і дуже добре служити Богові з чистої любові, потрібно наполегливо рекомендувати також і страх перед Божою величністю, і не тільки той страх, що його ми називаємо синівським, а й той, що зветься рабським.
Необхідно, аби віра в Бога була настільки великою, щоб людина не вагаючись вийшла в море на дошці, якщо в неї немає корабля!
Якщо церква твердить, що те, що нам здається білим, є чорне, — ми мусимо негайно визнати це!
Якщо ми не знаходимо у священниках та інших церковних керівниках бажаної чистоти звичаїв, ми не маємо звинувачувати їх за це ані в приватних, ані в публічних розмовах, тому що такі розмови спричиняють більше шкоди й ганьби, ніж користі...
Підлеглий має дивитися на старшого як на самого Христа. Він мусить коритися старшому, як палиця, що підкоряється будь-якому рухові; як куля з воску, яку можна змінювати й розтягувати в усіх напрямках...
...Папі слід підкорятися без будь-яких розмов навіть заради гріха, і треба вчинити гріх, смертний або простий, якщо начальник того вимагає в ім’я Господа нашого Ісуса Христа...
Робота в парах. Обговоріть і визначте сутність цінностей, яких дотримувався й прагнув поширювати в суспільстві І. Лойола. Сформулюйте власну оцінку їхнього змісту.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Із листа І. Лойоли до імператора Карла V (середина XVI ст.)
Для боротьби зі злом, що поширюється і лютує в Німеччині, необхідно перш за все віддати перевагу такому засобу, як університети, які служать прикладом релігійного життя, цілісності католицького вчення та приводять учнів до добра...
Робота в парах. Обговоріть і визначте: 1. До чого автор листа закликав імператора? 2. Які можливості для боротьби з поширенням Реформації могли дати католицькій церкві заклади освіти?
УКРАЇНА І СВІТ
На українських землях у складі Корони Польської орден єзуїтів розпочав діяльність у 1569 р. Він розгорнув широку освітню роботу, створюючи публічні школи гуманістичного спрямування, колегіуми для шляхетської молоді, учительські семінарії та духовні семінарії для священників. На середину XVII ст. на українських землях діяло 13 колегіумів. Із часом школи у Львові, Перемишлі та Ярославі перетворилися на навчальні заклади вищого типу. Модель єзуїтського шкільництва стала взірцем для створення православної Києво-Могилянської колегії. Єзуїтські школи приваблювали безкоштовним навчанням і використанням рідної мови.
Із розгортанням Контрреформації єзуїти стали першим в історії католицької церкви релігійним орденом, для якого освіта перетворилася на основну діяльність. Дві третини всіх організацій «Товариства Ісуса» в XVII—XVIII ст. складали школи та університети, а 4/5 від загальної кількості його членів становили студенти й викладачі. У своїх навчальних закладах єзуїти надавали ґрунтовні знання з предметів, одночасно виховуючи учнів у дусі католицизму. Їхньою метою стало поступово посилити прихильність населення до католицької церкви через вплив на молодь.
Станом на 1615 р. орден єзуїтів по всьому світу опікувався 370 школами, а на 1773 р. — понад 800.
Не менш впливовим напрямом у діяльності ордену стало місіонерство. Характерною рисою цієї діяльності було те, що єзуїти, не втручаючись у місцеві звичаї та традиції, мирно узгоджували їх із вимогами християнської релігії. Стикаючись із фактами грубого порушення колонізаторами норм християнської моралі, єзуїти засуджували ці дії, ставали на захист місцевого населення. У 1556 р., коли помер І. Лойола, орден уже мав понад 100 місій у різних країнах світу.
Місіонерство — тут: проповідь християнства, що здійснювалася в найвіддаленіших куточках планети.
ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?
- Шмалькальденські війни стали першими релігійними війнами між католиками та протестантами в межах однієї країни.
- Завдяки Аугсбурзькому релігійному миру в Європі вперше перемогла ідея віротерпимості, що стало одним із проявів формування культури Нового часу.
- У середині XVI ст. Ж. Кальвін сформулював вчення про призначення людини й розвинув ідеї Реформації. Женева, де він оселився, стала одним із центрів європейської Реформації.
- Вчення Ж. Кальвіна та створена ним церква здобули у світі навіть більше прихильників, ніж лютеранство.
- Перетворенню та зміцненню католицької церкви сприяла Контрреформація.
- Рішення Тридентського собору оновили католицьку церкву, пристосовуючи її до потреб європейського суспільства Раннього Нового часу.
- Орден єзуїтів завдяки своїй освітній діяльності став найбільшим у Європі вчителюючим орденом.
ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ
1534 р. — створення «Товариства Ісуса» (ордену єзуїтів).
1555 р. — укладення Аугсбурзького релігійного миру.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Ланцюжок».
Правила гри. Учитель/учителька об’єднує учнів та учениць у чотири команди. Вони мають розкрити зміст певного пункту параграфа, відповідаючи по черзі одним реченням. За зупинку понад 30 секунд і помилкове твердження нараховуються штрафні бали.
2. Як прибічники лютеранства в Німеччині боролися за свої права? 3. Чим кальвінізм приваблював підприємців Раннього Нового часу?
4. У чому полягав зміст Контрреформації як католицького відродження? 5. Чим орден єзуїтів відрізнявся від інших чернечих орденів?
6. Продовжте роботу над складанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 6). 7. Покажіть на карті (с. 45) території поширення лютеранства й кальвінізму в Європі. 8. Складіть порівняльну таблицю «Лютеранство і кальвінізм».
9. Розв’яжіть пізнавальну задачу. За висловом сучасного історика, «у тих країнах, де протестантизм зазнавав поразки, його переможцем був учитель — єзуїт». Поясніть, як ви розумієте це судження. Чи поділяєте ви думку історика? Чому? 10. Напишіть листа до знайомого німецького лютеранина від імені жителя/жительки Женеви часів, коли там діяв Ж. Кальвін, з описом змін, які відбулися в житті міста. 11. Робота в парах. Обговоріть і висловіть свою думку щодо моральних цінностей і переконань тих, хто: 1) підтримував Контрреформацію; 2) присвячував своє життя діяльності в ордені єзуїтів. 12. Напишіть есе за темою «Уроки поширення Реформації і Контрреформації в Європі». Скористайтеся відповідним планом-схемою в додатках до підручника (с. 229).
Коментарі (0)