Англія в XVI-XVII ст.
- 29-03-2022, 00:10
- 851
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський 2021
§ 12. Англія в XVI-XVII ст.
Чи знаєте ви, що...
... першим англійцем, що залишив спогади про Україну, був капітан Джон Сміт, який у 1603 р., повертаючись додому з татарського полону, мандрував українськими теренами, про що описав у книжці «Справжні подорожі, пригоди та спостереження капітана Джона Сміта в Європі, Азії, Африці та Америці з 1593 по 1629 рр.»;
... за деякими версіями, у 1630-х рр. Кембриджський університет закінчив майбутній ректор Києво-Могилянської колегії Інокентій Гізель, а в Оксфордському — навчався відомий український політичний діяч, дипломат Юрій Немирич;
... про українську Національно-визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького, якого в англійських джерелах називали «козацьким генералом», регулярно писали лондонські часописи, а лорд-протектор Олівер Кромвель уважно стежив за подіями в Україні, через що зародилася легенда про його нібито листування з гетьманом.
Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:
Парламентська монархія — (від поєднання слів «парламент» та «монархія»); форма правління, за якої влада монарха в законодавчих, виконавчих і судових повноваженнях обмежена представницьким органом, скажімо, як в Англії, парламентом.
Протекторат — (від латинського слова «протектор» — «покровитель»); у цьому випадку в Англії — форма жорсткої одноосібної (фактично монархічної) влади, що здійснюється особою, яка управляє державою за особливих обставин.
Революція — (від латинського слова «революціо» — «переворот», «докорінна зміна»); переворот у житті суспільства, який веде до ліквідації віджилого ладу й утвердження нового; зміни в якій-небудь галузі з метою її вдосконалення, докорінного перетворення.
Додаткова інформація з теми
https://is.gd/9q37hR
QR 12.1. Війна двох королев. QR 12.2. Генріх VIII та його дружини. QR 12.3. Френсіс Дрейк та Єлизавета І.
12.1. Для чого здійснювали обгороджування? У чому сутність Реформації «по-англійськи»?
У XVI ст. в селах і містечках невеликої Англії відбувалися помітні зміни. Річ у тім, що набували цінності такі товари, як сукно й вовна, які масово продавали в Європі та в колоніях. Як ви розумієте, їх виробництво приносило чималі прибутки, тому збиткове землеробство витіснялося вигідним вівчарством. Землевласники взялися масово розводити овець, захоплюючи чужі угіддя для пасовиськ. Розпочалось обгороджування — виокремлення (вилучення) ділянок громадської землі з метою перетворення їх на приватні. Через це навіть зникали поселення, а селяни примножували число жебраків і волоцюг. Саме тоді й з’явилася приказка «вівці з’їли людей». До всього, Генріх VIII Тюдор (1509-1547) запровадив закони, за якими тих, хто залишився без наділів та просив милостиню, карали й страчували як злочинців. Його законодавство прозвали «кривавим».
Король Генріх VIII — другий представник династії Тюдорів, які здобули владу після Війни троянд (1455-1485). У 1514 р. він приєднав до Англії сусідні ірландські землі. Опираючись на дрібну, середню знать, власників мануфактур, багатих купців, щедро роздавав дворянські титули. (Так зароджувалося «нове дворянство».) Як прихильник католицької церкви, переслідував протестантів, мріяв про передачу корони синові. Але дружина народила доньку, і «ображений» чоловік вирішив розлучитися. Щоб узяти новий шлюб, потрібна була згода Папи Римського Климента VII. Не отримавши дозволу, «наречений» у 1523 р. скликав з’їзд духівництва, де оприлюднив постанову, за якою ставав главою англійської церкви. У 1534 р. парламент Англії ухвалив Акт супрематії (верховенства). Цей документ утвердив владу монарха над церквою, що відтоді йменувалась англіканською. Католиків страчували, монастирі зачиняли, а їхнє майно поповнило державну скарбницю. Король усе-таки став під вінець з Анною Болейн, яка теж народила доньку. Тому через три роки їй, звинуваченій у подружній зраді, стяли голову. Ви вже, мабуть, здогадалися, що «кавалер» побрався втретє. І лише тоді з’явився син Едвард, який успадкував владу. Кволий змалку, він правив 6 років (1547-1553), проте встиг докласти рук до батькового «кривавого» законодавства.
«Генріх VIII Тюдор», художник Йос ван Клеве, між 1530-1535 рр.
У 1553 р. трон посіла донька Генріха VIII від першого шлюбу — Марія І Тюдор (1553-1558). Вона, затята католичка, робила все, щоб держава забула про англіканство. Жорстко протистояла пуританам (місцевим кальвіністам). Наказала спалити на вогнищі 287 протестантів, серед них і високопосадовців. Разом із тим, здійснила фінансову реформу, дбала про флот, намагалася розширити володіння в Північній Америці. Одружилася з Філіпом II іспанським, якого парламент не затвердив англійським королем. Допомагаючи чоловікові, оголосила війну Франції, програла і втратила порт Кале. Їй належить гасло: «Королева — мати нації». Однак піддані так не вважали й охрестили повелительку «кривавою Мері».
Міркуємо і діємо!
1. Покажіть на мапі територію Англії в XVI ст. Чому в країні побутував вислів «вівці з’їли людей»? Що таке «криваве» законодавство? 2. У чому сутність англіканства? Чим воно відрізняється від лютеранства та кальвінізму? 3. Чому королева Марія І Тюдор отримала прізвисько «кривава Мері»? Які з її заходів ви вважаєте негативними, які — все ж таки, позитивними? Спрогнозуйте подальший перебіг відносин між Англією та Іспанією після того, як парламент не затвердив Філіпа II англійським королем. Обміркуйте й обговоріть у парах.
12.2. Як правила Англією королева Єлизавета І?
«Єлизавета І» («Непереможна армада»), художник невідомий, близько 1590 р.
У 1558 р., після упокоения Марії І Тюдор англійську корону вдягла друга донька Генріха VIII — Єлизавета І (1558-1603). Відбулося найспокійніше перебрання влади, яке бачила країна за останнє століття. Батько за життя не визнавав доньчиного спадкоємництва. Це зробив парламент у 1559 р., підтвердивши Акт супрематії. У знак подяки правителька відновила англіканську церкву. З другого боку, за католицькими нормами вона б і надалі вважалася незаконнонародженою, яка не мала права на трон. Тому після церковного схвалення монархиня отримала абсолютні повноваження. «Я доведу світові, що в Англії є жінка, яка може діяти мужньо», — сказала вона через кілька місяців опісля. Відмовившись від знаків уваги московитського царя Івана IV Грозного, французького принца Франсуа Анжуйського, іспанського короля Філіпа II, увійшла в історію як королева-діва. Парламентарі переконували її взяти шлюб задля спокою в державі. Тоді вона показала перстень, який надягла під час церемонії коронування, і повідомила, що повінчалася зі своїм народом, а дітьми своїми вважає підданих. Очоливши англійців у 25-річному віці, вона протягом наступних 45-ти років дбала про політичну стабільність, господарський, культурний розквіт. Саме в часи Єлизавети І настав «золотий вік» у друкуванні, науках, літературі. За роки її володарювання засяяли «зірки» філософа Френсіса Бекона, історика й поета Волтера Релі, драматурга Вільяма Шекспіра.
У 1588 р. Іспанія напала на Англію. Тоді ж біля берегів «Туманного Альбіону» з’явилися 130 вітрильників Непереможної армади. Король Філій II не сумнівався в перемозі. Та він не врахував, що англійці заздалегідь подбали про свою обороноздатність: сплачували корабельний податок, що дав змогу обладнати аж 190 бойових суден. Ба більше, ці галеони виявилися меншими за іспанські, а тому рухливішими. Вони вщент розгромили противника. У битві відзначився Френсіс Дрейк, якого деякі обзивають піратом. Грабуючи кораблі, він частину здобичі віддавав у державну скарбницю, тож насправді був капером. Загальна сума того, що він «привласнив», становила 600 тисяч фунтів стерлінгів, тоді як щорічно бюджет королівства поповнювався на 300 тисяч. Коштами, привнесеними Френсісом Дрейком, Єлизавета І віддавала борги. Тому вона посвятила корсара в рицарі і зробила депутатом парламенту. А ще він — другий у світі капітан, який здійснив навколосвітню подорож (упродовж 1577-1580 рр.). Після перемоги над Іспанією Англія отримала стимул для розвитку торгівлі з Османською імперією, Московією, Персією, Індією, Китаєм, Японією. У 1600 р. утворилась англійська Ост-Індійська компанія, що володіла виключним правом торгівлі з Індією та Китаєм, успішно конкуруючи з французами та нідерландцями. Водночас, здобуваючи й освоюючи колонії, формувалась імперія — «володарка морів» і «майстерня світу».
У той період загострилися відносини із сусідньою Шотландією — королівством на півночі острова Велика Британія, де правила династія Стюартів. Двоюрідна сестра Єлизавети І Марія Стюарт розпочала війну за англійську корону, однак програла та була страчена. І все ж, коли в 1603 р. королева-діва померла, лондонський двір прийняв сина Марії Якова VI (Якова І). Здавалося, що англійсько-шотландський конфлікт вичерпався.
Міркуємо і діємо!
1. Розгляньте портрет Єлизавети І, що вище. Яка подія відображена у вікнах позаду королеви? Яка із флотилій англійська, а яка іспанська? Чому королева тримає руку на глобусі? Що це символізує? 2. Послуговуючись пошуковою системою «Ґуґл», знайдіть цікаві факти про «королівського корсара» Френсіса Дрейка. 3. Доберіть і запишіть словосполучення для розповіді про Єлизавету І.
12.3. Як розгорталась і чим закінчилася революція в Англії?
На початку XVII ст. в Англії збільшувалася чисельність населення, виникали мануфактури, розвивалися портові міста, зростали обсяги комерційних оборудок. Однак зберігалися середньовічні порядки, гальмуючи поступ капіталізму. Монархи, опираючись на стару знать і англіканську церкву, зміцнювали абсолютизм. Так, Яків І тричі розпускав парламент, заявляючи, що той існує лише доти, поки в короля є на те добра воля. Його наступник, Карл І, правив одноосібно одинадцять років. Він захищав англіканців, переслідував пуритан, посягаючи на їхні права. Цим особливо обурилися шотландці, які повстали проти свавільця. У 1640 р., потребуючи грошей для приборкання бунтівників, він усе-таки скликав депутатів, яких через три тижні відсторонив, не отримавши бажаних рішень. Цей парламент назвали «коротким». Тим часом повстанці наблизилися до кордону з Англією. Через кілька місяців знову зібрався парламент, який найменували «довгим», бо проіснував аж 13 років. Палата громад одразу висловила невдоволення «злодіяннями» королівського двору, що спричинило кризу.
«Ірландські солдати та селяни», художник Альбрехт Дюрер, 1521 р.
«Англійський Геркулес: Олівер Кромвель розганяє "довгий” парламент», карикатура, автор невідомий, 1653 р.
У 1642 р. Карл І зажадав, щоб йому видали ватажків палати громад. Ті у відповідь зібрали військо, тож король оголосив їм війну. У першій битві переміг, бо підрозділи, які захищали депутатів, потребували реорганізації. Тоді Олівер Кромвель — дворянин, представник «довгого» парламенту, укомплектував армію «нового зразка», де панували релігійний фанатизм, воєнний дух, сувора дисципліна. У червні 1645 р. в битві біля села Нейзбі ця армія здолала королівську. Невдаху Карла І заарештували, звинуватили в державній зраді і 30 січня 1649 р. стратили. 19 травня 1649 р. парламент проголосив Англію республікою. Проти виступили Ірландія з Шотландією. Їх приборкав той самий Олівер Кромвель. Десятки тисяч повстанців скарали чи заслали до Америки як рабів. Вплив військових на політику ріс, як і авторитет їхнього командувача. У 1653 р. вони, нові дворяни та буржуазія встановили диктатуру (жорстке правління) — протекторат, проголосивши Олівера Кромвеля лордом-протектором (захисником) республіки. Відтоді він, по суті, одноосібно правив Англією, Шотландією та Ірландією. По смерті його заступив син Річард, який невдовзі зрікся влади.
У квітні 1660 р. парламент відновив монарший титул. Так відбулася Реставрація Стюартів. Король Карл II, прагнучи відродити абсолютизм, чотири рази розпускав депутатів. Його брат, Яків II, заповзявся «воскрешати» католицизм. Назріла чергова критична ситуація. Наприкінці 1688 р. до берега біля містечка Торбей (у графстві Девоншир) причалив флот. На одному з вітрильників майорів англійський стяг із написом «За протестантизм і вільний парламент!». Це статгаудер Нідерландів, чоловік доньки Якова II, Вільгельм III Оранський, відгукнувшись на прохання протестантів, прибув їм на допомогу. Розпочалася «славна революція». Захопивши столицю й укріпившись на посаді, нідерландець, хоч і неохоче, але погодився на обмеження королівського статусу. У жовтні 1689 р. з’явився «Білль про права» — акт, що регулював повноваження між представницькими зборами і правителями, які втрачали певні привілеї. Без згоди парламентарів вони не могли стягувати податки, утримувати армію в мирний час, видавати нові закони, скасовувати чинні. Так в Англії встановилася парламентська монархія, що збереглася донині. Замість феодальних середньовічних відносин утвердилися капіталістичні ранньомодерні.
Мовою історичного джерела
Уривок із «Білля про права», 1689 р.: «...Свобода слова дебатів і всього того, що відбувається в парламенті, не може дати приводу для переслідування або бути предметом розгляду в будь-якому суді або місці, крім парламенту».
Міркуємо і діємо!
1. Згадайте, коли постав англійський парламент. Хто входив до його складу? Назвіть причини і привід революції в Англії. 2. Використовуючи інтернет, підготуйте нетривалу (до 2 хв) розповідь про Олівера Кромвеля і його роль в англійській революції. 3. Прочитайте уривок із «Білля...». Які права парламентарів захищав документ? Як ці гарантії узгоджуються з наслідками революції?
- 1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі.
- 2. А. Укладіть у хронологічній послідовності слова і словосполучення: «лорд-протектор», «Реставрація», «Білль про права», «"довгий” парламент», «славна революція». Б. Чим відрізнялися повноваження королів і лорда-протектора в Англії? В. Чому події другої третини — кінця XVII ст. в Англії називають революційними? Обміркуйте в групах.
- 3. А. Обчисліть тривалість англійської революції. Назвіть, на вашу думку, три її найзнаковіші події. Позначте їх на лінії часу. Б. Покажіть на мапі: а) території Англії, Шотландії, Ірландії, Нідерландів; б) місця подій англійської історії XVI-XVIІ ст.
- 4. Накресліть у зошиті й заповніть таблицю «Причини та наслідки революції в Англії». Доберіть факти для підтвердження. Додайте рядки за потреби.
- 5. А. Тогочасні англійці по-різному ставилися до Єлизавети І. Як ви вважаєте, які її вчинки схвалювали, які — засуджували? Б. Відомо, що за життя Олівер Кромвель удостоївся репутації «народного», а після смерті, у період правління Карла II, його тіло викопали з могили і, як це робили з державними зрадниками, стратили на шибениці. Чому англійці змінювали ставлення до політика? Як його діяльність оцінюють у сучасній Англії? Дізнайтеся за допомогою інтернету.
- 6. Послуговуючись пошуковою системою «Ґуґл», укладіть перелік прав та заборон, що їх уміщував «Білль про права» 1689 р.
Коментарі (0)