Вступ до нової доби історії 8 клас Сорочинська, Мартинюк, Гісем
- 23-03-2022, 01:03
- 599
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Сорочинська, Мартинюк, Гісем
§ 1. Вступ до нової доби історії
1. Цивілізаційна спадщина середніх віків
У 7-му класі ви вивчали всесвітню історію періоду Середньовіччя, який тривав понад тисячу років і докорінно змінив життя людей. Він охоплює Велике переселення і змішання народів, хрестові походи, піднесення й занепад великих імперій, звичаї сільського життя та бурхливий розквіт міст. Цей час породив криваві війни й періоди мирної праці, великих святих і вогнища інквізиції, видатні винаходи й переслідування вільнодумців.
За десять століть склалося нове суспільство, повністю змінився вигляд Європи та Азії. Навіть звичний для наших сучасників розподіл Європи на Західну і Східну відбувся вже тоді.
У середні віки в основному сформувалися основні сучасні цивілізації: християнська, арабо-мусульманська, індійська і китайсько-далекосхідна. Саме в середні віки Європа стала Європою, були закладені підвалини швидкого розвитку континенту в наступні епохи. Саме тоді зародилися сучасні провідні європейські держави. Викристалізувалися ідеї держави, свободи і прав людини, парламентаризму.
Заступивши язичництво, поширилося християнство — сила, яка об’єднувала Європу.
Виник і перетворився на одну зі світових релігій іслам. Однак, на відміну від християнства, він не став єдиною релігією Сходу, а існував поряд з індуїзмом, конфуціанством тощо. Тому східні суспільства помітніше відрізнялися одне від одного, ніж європейські.
У середні віки відбувся поступ у розвитку господарства. Розширилась площа оброблюваної землі. Досконалішими стали знаряддя праці у землеробстві.
Багато міст, що тепер існують, з’явилися саме в середні віки. Розвиток міського життя дав великий поштовх розвитку господарства і культури. Саме у містах формувалися нові відносини наступної епохи.
З часів Середньовіччя люди користуються багатьма предметами домашнього вжитку: порцеляновим поездом, дзеркалами, виделками, милом, окулярами тощо.
Вперше на вежах міських ратуш були встановлені механічні годинники. Завдяки технічним винаходам (особливо верхньобійному водяному колесу) не лише м’язи людей і тварин стали надавати руху різноманітним верстатам і обладнанням. Це, у свою чергу, поліпшило працю ремісників.
Для розвитку воєнної справи революційним стає винахід і поширення пороху і гармат.
Революційні зміни сталися у сфері поширення інформації: з’явилися друковані книги, газети.
Рушіями розвитку освіти стали університети. А європейські вчені почали задумуватися не лише над догмами християнського вчення.
Великий поступ було зроблено й у мистецтві. До сьогодні багато міст Європи прикрашають споруди, зведені у середні віки. Вони не лише є окрасою, а й використовуються за своїм прямим призначенням.
Безсумнівно, середньовічний Схід був іншим, ніж Захід. Тут було іншим життя людей, окремих країн. Проте на Сході рівень життя був вищим. Але водночас було і спільне. Це релігії, які об’єднували різні світи. Основою господарства вважалося сільське господарство, в якому головним виробником був селянин-власник. На приблизно однаковому рівні був розвиток техніки. Велику роль у житті Сходу відігравала сільська община, на Заході — це індивід. Схід не знав васальних відносин, натомість широко розповсюдженою була деспотична влада правителя. На Заході були більш розвинуті приватновласницькі відносини, а на Сході — державна власність.
Середньовічне суспільство виявило здатність постійно вдосконалюватися, знаходити нові форми розвитку. Воно засвідчило потяг до активності та прагнення розширити свої життєві горизонти.
Пригадаємо основні віхи цього розвитку, розглянувши і проаналізувавши малюнки.
1. Падіння якої імперії відображено на картинах?
2. Що призвело до такого результату?
1. Так художник XIX ст. зобразив коронацію Папою Римським Карла Великого.
2. Коли сталася ця подія?
3. Які вона мала наслідки?
Що дає підстави стверджувати, що на малюнку зображено подію з історії Візантійської імперії?
1. Життя якого регіону світу зображено на малюнках?
2. Які основні заняття населення відображено?
3. Появу якої світової релігії відображає малюнок праворуч?
1. Що зображено на малюнку?
2. Складіть розповідь-опис про цю подію.
1. Які події ілюструють ці малюнки?
2. Коли вони відбувалися?
3. Які були їхні результати і наслідки?
Які основні ознаки середньовічного міста відображено на малюнку?
1. Про події якої війни розповідають ці малюнки?
2. Які ключові події цієї війни?
3. Які наслідки війни?
1. Ілюстрацією яких подій і явища можуть слугувати зображені малюнки?
2. Коли вони відбувалися?
3. Які їхні результати?
1. Завоювання якого міста відображають картини?
2. Коли сталася ця подія?
3. З ім’ям якого правителя вона пов’язана?
2. Нова доба всесвітньої історії
У 8-му класі ви розпочнете вивчення нової історії. Умовно її можна поділити на дві частини. Першу називають раннім Новим часом (кінець XV — перша половина XVII ст.). Визначальними для цієї доби подіями стали Великі географічні відкриття, Відродження, Реформація і Контрреформація. Друга ознайомить вас з першою частиною Нового часу (друга половина XVII — кінець XVIII ст.), яка пройшла під знаком Просвітництва.
Історія Нового часу — період всесвітньої історії між історією середніх віків та історією Новітнього часу. Термін «новий час» запровадили у XV ст. італійські мислителі, протиставляючи цим себе попередній добі історії «середніх віків». Вони стверджували, що в історії Європи розпочалася нова доба.
Періодизація всесвітньої історії
Серед істориків Європи та США період XVI-XVIII ст. зазвичай називають ранньомодерною добою — добою, що стала початком для формування сучасного, «модерного» світу. Тому європейські історики головну увагу звертають на зміни у мисленні людей, що спричинило поширення нового антропоцентричного світогляду (людина є основною цінністю) і формування засад критичного мислення (все піддається сумніву). Ці зміни дозволили вірити, що не якісь вищі сили визначили все наперед і від людини нічого не залежить, а що вона сама здатна змінювати світ. Це зумовило розвиток науки і техніки, появу численних нових відкриттів, зміни у структурі суспільства і політичній думці. Найбільш впливовою верствою суспільства стала найпідприємливіша — міщани. Так почали розвиватись капіталістичні відносини. Водночас формувались розуміння нації спільності людей залежно не від їхнього походження, а через спільність мови, традицій, минулого.
Попри різні підходи до розуміння періоду, котрий ми будемо вивчати, відліком для нового періоду стали Великі географічні відкриття. Вони були поштовхом до далекосяжних зрушень. Тисячі людей із європейських країн вирушили на нові землі в пошуках багатства і слави, нових територій. Так, завдяки Великим географічним відкриттям західноєвропейська цивілізація вийшла за межі Європи, поширивши свій вплив на Америку, Африку та Азію, суттєво змінивши життя народів, що потрапили в межі її дій. Значно змінилося й життя самої Європи.
Суттєві зрушення у світогляді людей започаткувало Відродження. У цей час формувалося усвідомлення того, що людина є найвищою цінністю, має право на всебічний гармонійний розвиток і реалізацію своїх можливостей.
Католицька церква, яка була основою старого європейського суспільства, дедалі більше ставала перепоною на шляху формування нових порядків. Відчутного удару їй завдали Великі географічні відкриття, внаслідок яких було поставлено під сумнів істинність поглядів на побудову світу, поширюваних церквою. Людство вперше зрозуміло, що світ не закінчується на березі моря чи океану. За цими океанами є континенти, на яких також живуть люди, і всі вони є представниками єдиної спільноти на планеті. Рух за переосмислення ролі католицької церкви в суспільстві назвали Реформацією (про зміст зрушень, які відбувалися у Європі внаслідок Великих географічних відкриттів, розгортання Відродження і Реформації, ви дізнаєтеся, коли вивчите відповідні теми).
Прибуття європейців в Америку
Старе суспільство, що базувалося на традиціях і звичаях, поступово руйнувалося, дедалі більша кількість представників нової європейської цивілізації почала керуватися здоровим глуздом і власним розумом.
Відбувалися зміни і в державному устрої країн Європи: станову монархію заступала абсолютна. Абсолютизм став тією формою державного устрою, яка більше відповідала інтересам нових соціальних верств. Одночасно серед людей визрівало розуміння того, що влада має служити суспільству, захищати інтереси і права кожної особистості. Народи дедалі глибше усвідомлювали свою національну приналежність. Стало зрозумілим, що створити найкращі умови для розвитку своєї нації можна лише у власній державі.
Основними центрами формування нового суспільства були країни Західної Європи — Італія, Англія, Нідерланди, Франція, Німеччина. Саме там народжувалися нові ідеали й суспільно-політичні рухи, змінювалися форми державного устрою, складалися ринкові відносини та з’являлися нові соціальні верстви. Руйнувалися старі традиційні суспільства, що ґрунтувалися на натуральному аграрно-ремісничому господарстві.
Ідеї Просвітництва, які виникли в другій половині XVII ст. в Англії, символізували початок нового періоду європейської історії. Він став добою тріумфу розуму і думки людини. У цей час набули поширення погляди, спрямовані проти абсолютизму, проголошувалася необхідність забезпечення державою кожній людині свободи віросповідання, рівних громадянських і політичних свобод.
Розвиток країн Сходу наприкінці XV — у XVIII ст. відбувався інакше, ніж у Європі. Тут, як і раніше, зберігалися аграрно-ремісничі суспільства, тому тамтешні цивілізації країн учені називають традиційними. У ті часи посилився тиск новоєвропейської цивілізації на країни Сходу. Останні, не маючи змоги витримати його, перетворилися на залежні від Заходу країни.
Отже, історична доба кінця XV-XVIII ст. стала для країн Заходу періодом формування і становлення нової європейської цивілізації, що динамічно розвивалась, а для країн Сходу — часом уповільнення темпів розвитку, збереження традиційних аграрно-ремісничих цивілізацій.
3. Історичні джерела
Пізнання минулого, як вам уже відомо, відбувається на основі вивчення й аналізу дослідниками історичних джерел.
Історичні джерела — все створене в процесі діяльності людини, збережене до наших днів, що дозволяє вивчати минуле людського суспільства і відображає його історичний розвиток.
Досліджуючи їх, учені дізнаються про те, яким було життя людей у різні історичні періоди. Історичні джерела прийнято поділяти на такі типи: речові, усні, писемні, мовні, етнографічні, фото- і кінодокументи. Натомість слід зауважити, що окремі джерела можуть відразу належати до декількох типів. Так, наприклад, писемне джерело може бути одночасно і мовним (передавати особливості мови), і речовим (книга, напис на речі), і етнографічним. Все залежить від дослідження, яке їх використовує.
Кожне окреме джерело відображає лише певну грань минулого і містить обмежений обсяг історичної інформації. Оскільки творцями всіх пам’яток минулого були люди, історичні джерела відображають їхнє бачення і сприйняття подій. Історичне джерело є свідченням минулого, тож, як і будь-який свідок, щось недоговорює, про щось не знає, іноді просто вводить в оману. Внаслідок цього повну картину життя людей у певний період можна відтворити лише способом поєднання і порівняння інформації з різних історичних джерел, їхнього критичного аналізу. Завдання історика — так поставити питання до джерела, щоб більше дізнатися і водночас не стати жертвою обману.
Основними історичними джерелами, за якими вчені досліджують ранній новий час історії України, залишаються речові, писемні, усні, мовні та етнографічні.
Водночас, порівняно з попередньою добою, помітно зростає кількість писемних джерел. Саме вони стають головними свідками епохи. З невеликою їх часткою ви зможете познайомитися на сторінках підручника.
4. Як працювати з підручником
Перш ніж розпочати роботу з підручником, необхідно ознайомитися з його змістом і структурою. Матеріал видання об’єднано в шість розділів, кожен з яких містить від двох до семи параграфів, що, своєю чергою, поділяються на декілька пунктів. У тексті ви побачите слова і дати, виділені жирним шрифтом. Це означає, що на них необхідно звернути особливу увагу. Ви вже знаєте з попереднього класу, що історія, як і будь-яка інша наука, має власну термінологію, котру необхідно розуміти. Підручник містить дати основних подій, визначення понять і термінів, інформацію про видатних історичних діячів. Працюючи на заняттях і вдома, необхідно обов’язково перевіряти себе, щоб переконатися, чи правильно ви запам’ятали хронологію подій, імена осіб, нові поняття і терміни.
Важливу роль для розуміння матеріалу виконують наведені в підручнику документи, ілюстрації, карти і схеми, питання і завдання до них. Працюючи з відповідним параграфом, необхідно прочитати внесений до нього документ і відповісти на поставлені запитання. Розглядаючи ілюстрації, обов’язково звертайте увагу на підписи, які пояснюють зміст зображеного. Схема розкриє вам зв’язки між складовими певного історичного явища, пояснить його особливості тощо.
Робота з історичною картою дозволить з’ясувати, де саме відбувалися події, про які йдеться в тексті, або які зміни вони спричинили.
Після кожного параграфа подано запитання і завдання. Також уточнювальні запитання вміщено після кожного пункту параграфа, які акцентують увагу на головному в його змісті.
Завершивши навчальну тему, ви матимете можливість підсумувати вивчений матеріал за наведеними після неї узагальню вальними завданнями. Тестові завдання до теми допоможуть вам здійснити самоперевірку рівня своїх знань за її матеріалом.
Для того щоб вам було зручніше працювати з підручником, необхідно звертати увагу на розміщені на його сторінках позначки та їхнє значення.
Висновки
У 8-му класі ви опануєте новий період всесвітньої історії, що охоплює події від кінця XV до кінця XVIII ст.
Ви розпочинаєте вивчення нової історії та ознайомитеся з подіями раннього Нового часу і Нового часу, або Ранньомодерної доби.
Закріпимо знання
1. Яку назву має період всесвітньої історії, що вивчається у 8-му класі?
2. Назвіть події, які вважаються визначальними для періоду, що буде вивчатися.
3. Чи поділяєте ви думку про те, що кожний із періодів всесвітньої історії був для людства новим кроком на шляху його поступального розвитку? Обґрунтуйте свою відповідь, спираючись на матеріал з історії Стародавнього світу та історії Середніх віків.
Коментарі (0)