Османська імперія в XVI-XVIII ст.
- 29-03-2022, 00:12
- 706
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський 2021
§ 15. Османська імперія в XVI-XVIII ст.
Чи знаєте ви, що...
... окрім русинки Роксолани, видатною султаншею виявилася Турхан Хатідже Султан (Надія) — дружина султана Ібрагіма І (1640-1648), матір Мехмеда IV (1648-1687), яка із сином відвідувала батьківщину під час спільного з кримськими татарами та козаками гетьмана Петра Дорошенка військового походу на міста Кам’янець і Хотин у 1672-1673 рр.;
... за деякими даними, з України походила Шехсувар Султан (Марія) — дружина султана Мустафи II (1695-1703), матір Османа III (1754-1757), яка перебувала в статусі султанші 74 роки!
Додаткова інформація з теми
https://is.gd/B4Rigf
QR 15.1. Роксолана.
15.1. Як розвивалась Османська імперія впродовж XVI-XVII ст.?
Мабуть, ви пам’ятаєте, що на межі XIII-XIV ст. турки «завітали» до Малої Азії, де започаткували державу. У 1453 р. захопили столицю Візантійської імперії — місто Константинополь, відтоді назване Стамбулом. За правління Селіма І вони нестримно просувалися територіями Близького Сходу, Північної Африки, Балканського півострова. Піку могутності Османська імперія досягла за Сулеймана І Пишного (1520-1566). Він упорядкував закони, за що отримав прізвисько Кануні (Законодавець). Забезпечив господарське піднесення, сприяв науковцям і митцям. За версіями деяких істориків, однією з дружин султана була русинка Роксолана (ймовірно, бранка Настя Лісовська), яка, здобувши прихильність чоловіка, навіть впливала на його державотворчі рішення.
Чисельний флот Османської імперії вважався одним із кращих у світі. Сухопутна армія теж не поступалася бойовими якостями, що дозволяло вести агресивну експансію проти європейських країн. У 1526 р. військо Сулеймана І три тижні облягало місто Відень! Аж у 1571 р. в морській битві в затоці Лепанто об’єднана армада Священної ліги середземноморських католицьких держав здолала осман. Це полегшило становище Венеції і дещо призупинило турецьке просування в регіоні. Але і впродовж наступних 200 років стамбульські правителі часто завдавали клопотів європейським. Вершиною «східної» настирливості виявилася облога Відня в 1683 р. Тоді польський король Ян III Собєський об’єднав у військові підрозділи поляків, австрійців, німців та українських козаків і вщент розгромив турків. Після того, як торгові маршрути перемістилися в Атлантику та відкрився морський шлях до Індії, Османська імперія залишилася без прибутків. Капіталізм у ній теж не набув особливого поширення. Брак коштів призвів до скорочення й ослаблення армії. Часті загарбницькі війни виснажили країну. У XVIII ст. слава «володарки двох земель, двох морів» поступово згасала.
У Ранньомодерну добу процвітала оригінальна й екзотична культура Османської імперії. Безумовно, вона перебувала під впливом ісламу. Освіту здобували в медресе — школах при мечетях, де навчали майбутніх священнослужителів, чиновників, науковців. Турецькі новочасні науки дещо поступалися першістю європейським. Зберігали позиції хіба що теологія, історія, географія, астрономія, медицина. До «універсальних» учених належав видатний історик, географ і письменник Кятіб Челебі (Мустафа Абдуллах, (*1609-1657)). Він приділяв велику увагу перекладам і у своїх дослідженнях використовував відомості з іноземних творів. Усіляко популяризував філософію, доводив потребу вивчення природничих наук, засуджував марновірство, докладав зусиль, щоб запозичувати все те передове, що з’являлося на Заході. Традиційною вишуканістю вирізнялася література. Визнання «султанського поета» заслужив Махмуд Абдулбаки (*1526—1600), який писав ліричні вірші. Образотворче мистецтво вражало досконалістю в орнаментуванні та візерунках. Навіть цитати з Корану перетворювали на шедеври живопису. Сакральна архітектура дивувала величчю. Дороговартісні мечеті Шехзаде та Сулейманіє Джамі (архітектор Мімар Сінан) у місті Стамбул символізували «золоте» XVI ст.
Мечеть Сулейманіє Джамі, архітектор Мімар Сінан, місто Стамбул, 1550-1557 рр.
Міркуємо і діємо!
1. Чому після Великих географічних відкриттів Османська імперія поступово втрачала лідерські позиції в Євразії? 2. Чому Сулеймана І Пишного вважають одним із найвизначніших правителів Сходу другої третини XVI ст.? 3. Біля мечеті Сулейманіє Джамі розташоване кладовище. Використовуючи пошукову систему «Ґуґл», з’ясуйте, яка відома українка похована в одному з тамтешніх мавзолеїв.
15.2. Як жили народи Південно-Східної Європи під владою турків-османів?
У період експансії османи захопили чималі простори Південно-Східної Європи та встановили там своє панування. Ще наприкінці XIV ст. турки вторглися в Болгарію і Сербію, у другій половині XV ст. узалежнили Кримське ханство, згодом у їхнє васальне підпорядкування потрапили Молдовське князівство, Волощина, частина Угорщини, український південний захід. Таким чином, Османська імперія формувалася багатоетнічною.
Ви ж розумієте, султанам доводилося докладати зусиль, щоб тримати в покорі підлеглі народи. Як не дивно, спочатку їхнє становище, зокрема християн, виглядало привабливішим, аніж у країнах Західної Європи. Не випадково відомий вам Мартін Лютер відзначав, що «багато хто очікує приходу турків». Адже в середині XVI ст. вони, лояльно ставлячись до релігій, зажили слави віротерпимих. Проте згодом, прагнучи зберегти цілісність держави, турецька влада дедалі частіше віддавала перевагу примусу й зброї як щодо одновірців, так і щодо прихильників інших віросповідань. Приписи ісламу допускають існування рабства, тому на ринках жваво торгували невільниками. Чоловіків зазвичай змушували до важких робіт. Завдяки фізичним потугам рабів-веслярів турецькі судна — галери — долали значні відстані. Дівчата й жінки потрапляли до гаремів. Хлопчаків готували до служби у війську яничарів.
Повсякдення тих, хто не втрапив у рабство, теж не виглядало безхмарним. Іновірці сплачували завищені подушні податки. Щоб запобігти виявам невдоволення, чоловікам не дозволяли носити зброю, їздити верхи, натомість заставляли відробляти різні повинності, найчастіше на будівництві. Чи могло так тривати довго? Вочевидь, що ні. Мешканці Південно- Східної Європи всіляко опиралися. Позаяк в основному сповідували християнство, то волю виборювали також під релігійними гаслами. Дошкульним для турків виявився рух гайдуків, що ширився в Болгарії і Сербії. Ці повстанці особливо активізувалися на межі XVI-XVII ст., однак протистояти могутній імперії, звісно, не могли.
Міркуємо і діємо!
1. Згадайте, як управляли та господарювали в Османській імперії. 2. Покажіть на мапі території, що належали туркам-османам у період розквіту їхньої держави. 3. Поясніть, як ви розумієте твердження: «Будь-яка імперія рано чи пізно приречена на загибель». Чому імперії не існують вічно? Обміркуйте в групах.
15.3. Як взаємодіяли Османська імперія і Військо Запорозьке?
Наприкінці XV ст. турецькі правителі зіткнулися з доволі небезпечним супротивником. Ви, либонь, здогадалися, що йдеться про козаків. Вони не лише боронили тогочасні українські землі від татарсько-турецьких нападів, а й перетворилися в одну з найвправніших армій Європи. Набуваючи досвіду в постійних бойових сутичках, становили серйозну небезпеку для Кримського ханства та Османської імперії.
У перші два десятиліття XVII ст., у «добу героїчних походів», козацькі чайки поклали край господарюванню турецького флоту на Чорному морі. Тоді в османів визріла ідея вторгнення в Європу. Але в 1621 р. біля фортеці Хотин їхня армія зазнала поразки від польського війська, якому допоміг особистий ворог султана Османа II, гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Він привів 40 тис. запорожців, які вплинули на результат битви.
Мовою історичного джерела
«Дари в Чигирині 1649 року», офорт із серії «Живописна Україна», художник Тарас Шевченко, 1844 р.
Під зображенням автор вигравіював назву офорта. Ліворуч від неї — українськомовний текст: «Із Царяграда, із Варшави і Москви прибували посли з великими дарами [приєднувати] Богдана і народ Український уже вільний і сильний. Султан, окрім великого скарбу, прислав Богданові червоний оксамитовий жупан на горностаєвім хутрі, [к]шталт княжої порфири, булаву і шаблю, одначе рада (окрім славного лицаря [Івана] Богуна) присудила приєднатися до Царя Московського». Праворуч від назви текст повторювався французькою мовою.
Стосунки козацької держави — Війська Запорозького (Гетьманщини) — з Османською імперією розвивалися ситуативно. У 1669 р. Генеральна Рада в місті Корсунь ухвалила рішення про перехід під турецький протекторат. Гетьман Петро Дорошенко сподівався на спільні дії проти Московського царства і Речі Посполитої, однак внутрішні суперечки завадили його намірам. Переорієнтувалися й у Стамбулі. Колишньому гетьманові Юрію Хмельницькому, який відбував ув’язнення у фортеці Єдикуле, присвоїли титул князя Сарматії і України та, прикриваючись знаним іменем, рушили на столицю — Чигирин. У 1677 р. перша спроба його захоплення виявилася невдалою. Наступного, 1678 р., стотисячна турецько-татарська армія знову оточила місто. Нападники вели безперервний гарматний обстріл, постійно штурмували укріплення. Більше місяця, захищаючись, чигиринці очікували на поміч московитів. Ті врешті прийшли, проте наказали відступати, підірвавши порохові запаси. Тож коли вороги вдерлися всередину, пролунав вибух. Символ української держави перестав існувати, перетворившись на попелище. Однак закріпитися в Гетьманщині турки не змогли.
Міркуємо і діємо!
1. Згадайте з історії України, як взаємодіяли Османська імперія і Військо Запорозьке в роки Національно-визвольної війни українського народу. 2. Розгляньте офорт Тараса Шевченка. Які дари турецькі посли принесли гетьману Богданові Хмельницькому? 3. Дізнайтеся докладніше про подальшу долю Юрія Хмельницького. Чи загибель столиці припинила існування української держави?
- 1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі.
- 2. Розкажіть, показуючи на мапі, про участь Османської імперії у війнах за переділ Європи впродовж XVI-XVIІ ст.
- 3. Укладіть хронологію подій, що стосуються перемог і поразок Османської імперії впродовж XVI-XVIІ ст. Доберіть синхронні події історії України.
- 4. А. Яким було становище підлеглих народів в Османській імперії? Чому виник рух гайдуків? Чому українські козаки становили серйозну загрозу безпеці Османської імперії? Б. Які чинники впливали на розвиток турецьких наук?
- 5. Розкажіть про причини і наслідки османських завоювань у Європі.
- 6. Послуговуючись інтернетом, укладіть історичний портрет Сулеймана І Пишного.
Коментарі (0)