Королівство Пруссія
- 29-03-2022, 00:17
- 1 015
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський 2021
§ 21. Королівство Пруссія
Чи знаєте ви, що...
... влітку 1657 р. посол бранденбурзького курфюрста Фрідріха Вільгельма прибув до міста Чигирин, щоб запропонувати гетьману Богданові Хмельницькому підписати договір про дружбу, а в березні 1658 р. інший посланець, Олександр-Ахіллес Мейн, прибув у столицю до гетьмана Івана Виговського, щоб примирити Військо Запорозьке та Річ Посполиту;
... знаковою фігурою в історії козацької України став німець із Пруссії, генеральний гарматний осавул Фрідріх Кенігсек, який у 1708 р. командував обороною столиці Батурин від нападу московитського війська й помер від ран;
... у квітні 1791 р. новгород-сіверський гурток організував таємний візит українського діяча, письменника Василя Капніста в місто Берлін, де той зустрівся з кабінет-міністром Пруссії Евальдом-Фрідріхом Герцбергом і просив про підтримку в повстанні проти Російської імперії.
Додаткова інформація з теми
https://is.gd/E7P2qm
QR 21.1. Як прусські королі «картоплю садили»?
21.1. Як утворилося Прусське королівство?
Упродовж другої половини XVII ст. Священна Римська імперія підупадала. Поразка у Тридцятилітній війні закріпила за нею статус неуспішної. Єдиного управління не існувало. Князівства та «вільні» міста провадили незалежну зовнішню політику. Династія Габсбургів утримувала владу, але цілісно ситуацію не контролювала. Не додавала єдності й релігійна конкуренція між католиками, лютеранами та кальвіністами.
На тлі такого занепаду виокремилася Бранденбурзько-Прусська держава зі столицею в місті Берлін. Місцева правляча родина Гогенцоллернів вчасно приєднала Померанію і здобула вихід до Балтійського моря, що значно вплинуло на становлення господарства. Курфюрст (князь), герцог Фрідріх Вільгельм (1640-1688) уклав угоду зі знаттю. Вона зберігала привілеї, натомість відмовлялася від участі в управлінні й погоджувалася на збільшення податків (але тільки для селян та містян). Це рішення перетворило Бранденбург-Пруссію в абсолютну монархію. Повноваження ландтагу зникли, Фрідріх Вільгельм установив одноосібне правління, створив постійну армію. Водночас подбав про прокладання доріг, будівництво мануфактур, чим заслужив підтримку промисловців. Немає нічого дивного, що його син, відчуваючи впевненість, у 1701 р. коронував себе і прийняв ім’я Фрідріх І (1688-1713). Нову країну називали лише Пруссією. Адже Бранденбург входив до Священної Римської імперії, тому вважався підлеглим імператорові. Натомість герцогство Пруссія «під Габсбургами» ніколи не перебувало, тому й обрало «незалежність» у назві.
Другий король, Фрідріх Вільгельм І (1713-1740), якого прозвали «капралом» (нижче військове звання), спрямував зусилля на підготовку країни до війни. Він удосконалив армію. Уже від 10-літнього віку хлопчиків ставили на військовий облік. Служба тривала до двох років. Після її закінчення рекрута (солдата) приписували до округи, де той жив як звичайний селянин, але два-три місяці на рік відбував муштрування в казармах. Таким чином, дворянин, господар округи, у разі бойових дій отримував підготовлені підрозділи, що складалися з його власних селян. За таким всеохопним мілітаризмом (нарощуванням військової потужності) загубилися «мирні» ініціативи Фрідріха Вільгельма І. Зокрема, в 1717 р. ввели обов’язкову шкільну освіту. Кількома роками раніше чи не першими в Європі запровадили податки «на розкіш», на купівлю ювелірних виробів, що дозволило наповнити державну скарбницю.
Міркуємо і діємо!
1. Згадайте, як формувалася роздроблена Священна Римська імперія. Як розвивалася Пруссія до середини XVII ст.? Чому обрано саме таку назву для об’єднаного королівства? 2. Як ви розумієте значення терміна «мілітаризм»? З якою метою Пруссія нарощувала військову міць? 3. Короля Фрідріха Вільгельма І прозивали «королем-солдатом», «капралом», «фельдфебелем на троні» (фельдфебель — нижче офіцерське звання). Поясніть, чому вживали такі прізвиська. Які заходи короля належать до «освіченого абсолютизму»?
21.2. Які реформи впроваджував Фрідріх II?
У Пруссії «освічений абсолютизм» уособлювався із Фрідріхом II (1740-1786). Король був ерудованою людиною: писав французькою мовою, знав філософію, захоплювався ідеями Просвітництва, листувався з Вольтером, грав на флейті. Він скасував деякі «жорсткі» укази батька, відновив діяльність Берлінської академії наук. Також виявляв релігійну терпимість, причому не лише з гуманних міркувань, а й із господарських. Протестанти в сусідній католицькій Австрії тоді ще зазнавали утисків. Тому монарх і розраховував на умілих австрійців, які працювали б на новостворених прусських мануфактурах. Для пожвавлення грошового обігу засновували банки, для облаштування країни втілювали будівельні проекти — зводили мости, прокладали дороги й канали.
«Фрідріх II, король Пруссії», художник Шарль-Амедей-Філіп ван Лоо, 1763(9) р.
Інші заходи Фрідріха II виявилися дещо суперечливими. Він запровадив необхідні закони (які, приміром, забороняли катування), перетворив судову гілку влади на справді незалежну. У 1777 р. селяни отримали право вільно успадковувати та розпоряджатися власним майном. Однак вони залишались особисто залежними. Усі спроби хоч якось змінити їхній статус провалилися. Знать погрожувала ледь не повстанням. Король вимушено поступився: вищі верстви звільнялися від податків, зросла їхня роль при дворі та у війську. Дворяни так і залишилися панівною верствою, чи не єдиною опорою абсолютизму.
Прусський монарх продовжив також освітні реформи. Сільських дітей мало не примусово навчали грамоти. Засновували реальні (практичного спрямування) школи, де діти набували умінь ведення торгівлі, домашнього господарювання, ремесел або ж їх готували до державної служби (дещо схожі «реальні» заклади існують у Німеччині й сьогодні). Водночас Фрідріх II не відмовився від розбудови війська. Приділяв значну увагу озброєнню, стройовим заняттям, бойовим навчанням. Докладав зусиль для організації розвідувальної служби, зв’язку, постачання, яке поглинало чималі кошти. У другій половині XVIII ст. прусська армія налічувала майже 150 тис. солдат і була чи не найчисельнішою в Європі.
Міркуємо і діємо!
1. Згадайте перелік особистих якостей «освіченого монарха». Чи притаманні були такі якості Фрідріху II? 2. Із якою метою прусський король відчиняв «двері» своєї країни іноземцям? Чому реформи Фрідріха II були суперечливими? 3. Які заходи «освіченого абсолютизму» призвели до конфлікту із прусською знаттю? Чи був це конфлікт між старим і новим ладом? Обміркуйте в парах.
21.3. Яку зовнішню політику провадила Пруссія?
Мілітаризм як визначальна риса Пруссії не тільки не зник, але й укріпився. Ще в період правління Фрідріха Вільгельма І в скарбниці накопичили достатньо грошей для ведення воєн. Якщо «король-солдат» бойових дій уникав, то його наступник воював охоче. Своїм головним ворогом він уважав Австрійську державу, що й собі претендувала на лідерство серед німецьких земель. Позаяк династія Габсбургів усе ще порядкувала Священною Римською імперією, прусський король поставив за мету обмежити їхнє панування. Перше велике протистояння (за «австрійський спадок», про яке ви читали раніше) відбулося в 1740-1748 рр. і завершилося перемогою пруссів. До їхніх володінь перейшла заможна Сілезія.
Проте Семилітня війна, що тривала упродовж 1756-1763 рр., виявилася виснажливою для Фрідріха II. Йому довелось «змагатися» проти Франції, Австрії, Швеції, Саксонії, Росії. Несподіваною союзницею стала Англія. Річ у тім, що незадовго до початку конфлікту австрійці допомагали захищати від французів місто Гановер, звідки походила правляча родина Британії. Оскільки Марія-Терезія вимагала за «охоронні» послуги надто високу плату, англійці опинилися на протиборчій стороні. Союзники діяли неорганізовано, тож прусський король як досвідчений полководець завдав їм кількох відчутних поразок. Так, у 1757 р., в битві поблизу селища Лейтен, він вдало використав густий туман та вишикував свою армію так, щоби «невидимо» ударити проти австрійців. Ті, хоч і мали подвійну перевагу, зазнали неабияких утрат. Щоправда, втрутилися росіяни, наступ яких зупинити не вдалося. Вони захопили Східну Пруссію, а в 1760 р. — місто Берлін. Становище врятувала зміна правителя в Росії. Новий імператор Петро III захоплювався західним «колегою» та його вчинками, тому погодився на почесний мир. Опісля війну припинили інші її учасники.
Хоча семилітнє протистояння не принесло Фрідріху II завоювань, він не полишив намірів розширити території. Свій погляд звернув на Річ Посполиту, яка у XVIII ст. занепадала. У 1772 р. Росія, Австрія і Пруссія здійснили перший поділ польсько-литовської держави. Пруссам дісталися Помор’є, Куявія, Великопольща, що їх одразу взялися примусово германізувати. Шляхтичів позбавили привілеїв, селян обклали високими податками, у школах упроваджували німецьку мову. Виснажуючи, але водночас облаштовуючи підконтрольні польські володіння, «гострячи» зуби на поки ще незалежні, прусський король готував ґрунт для майбутніх другого та третього поділів, що відбулися за його наступників.
Міркуємо і діємо!
1. Назвіть війни за участю Пруссії та їхні наслідки для держави. 2. Який зв’язок між Семилітньою війною та поділами Речі Посполитої? Яких ознак набувала зовнішня політика Пруссії? 3. Послуговуючись інтернетом, з’ясуйте ставлення Фрідріха II до культури та її діячів.
- 1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі.
- 2. Як ви розумієте твердження: «Прусські королі вірили в ідеї Просвітництва та намагалися втілити їх для розумного облаштування життя підданих»?
- 3. А. Обчисліть, скільки років правив Фрідріх II у Пруссії. Складіть відповідну хронологічну задачу. Випишіть у зошит події, що в цей період відбулися на українських теренах. Використайте підручник з історії України. Б. Відстежте на мапі територіальні зміни королівства Пруссія впродовж XVIII ст.
- 4. А. Чому з багатьох німецьких князівств саме Пруссія стала успішною державою? Б. Чому Фрідріха II вважають «першопрохідцем» «освіченого абсолютизму»?
- 5. Використовуючи підручник та посібники зі шкільної бібліотеки, опишіть зміни, які відбулися в повсякденному житті пруссів унаслідок упровадження ідей Просвітництва та заходів «освіченого абсолютизму».
- 6. А. Послуговуючись інтернетом, укладіть історичний портрет Фрідріха II. Б. Короля Фрідріха II звали «Великим», «старим німцем», «картопляним королем», а він називав себе «першим слугою держави». Об’єднайтеся в групи й обговоріть походження і влучність цих прізвиськ-характеристик.
Коментарі (0)