Річ Посполита: «шляхетська демократія»
- 29-03-2022, 01:59
- 2 066
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Щупак, Бурлака 2021
Зверніть увагу!!!
§ 16. Річ Посполита: «шляхетська демократія»
Покажіть на карті (с. 92) Королівство Польське й Велике князівство Литовське. Пригадайте, яку роль в історії обох держав відіграла Кревська унія.
1. ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ І УТВОРЕННЯ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
Діємо: практичні завдання
Пригадайте з курсу історії України події, пов’язані з укладенням Люблінської унії. У ході роботи заповніть структурно-логічну схему.
1 липня 1569 р. у Східній Європі було створено нову державу — Річ Посполиту внаслідок об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського. Зближення держав започаткувала Кревська унія 1385 р. Кожна з країн мала свої мотиви. На східних кордонах Великого князівства Литовського постав небезпечний ворог — Московське царство. Москва заявляла про наміри володіти всіма руськими землями, а велика їхня частина належала Литві. Велике князівство Литовське потребувало союзника. Посилення Московського царства непокоїло й поляків. Також литовські землевласники заздрили привілеям польської шляхти й прагнули зрівнятися з нею у правах. Королівство Польське приваблювали південні землі Великого князівства Литовського — родючі й малозаселені. Саме на цих землях польські землевласники могли розгорнути великі господарства з виробництва зерна для європейських ринків.
У результаті Люблінської унії постала нова держава з єдиним виборним королем, спільним сеймом, фінансами та зовнішньою політикою. Велике князівство зберігало певну автономію, власну адміністрацію, правову систему, військо. Назва «Річ Посполита» польською означає «Республіка» («спільна справа»).
Річ Посполита складалася з різних за господарським потенціалом і структурою населення регіонів. Вона була строкатою за етнічним і релігійним складом.
Свідчать документи
Із заповіту короля Сигізмунда II Августа
Цією своєю останньою волею ми даємо й заповідаємо обом державам, Короні Польській і Великому князівству Литовському, ту любов, згоду і єдність... що їх наші предки називали латиною «унія» та укріпили навік міцними угодами... Атой народ, що не виявить удячності за ту унію і стане на шлях відокремлення, нехай тремтить перед гнівом Господнім...
Чому, на вашу думку, король вважав унію корисною і необхідною?
Люблінська унія (картина художника Яна Матейка, 1869 р.)
- 1. Уважно розгляньте картину та визначте, яку історичну інформацію вона повідомляє.
- 2. Висловте припущення, який саме епізод з історії укладення Люблінської унії проілюстрував художник.
2. ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСТВА Й СОЦІАЛЬНОГО УСТРОЮ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
Пригадайте з курсу історії України, що таке «фільварок», «товарна продукція».
З початку XVI ст. на землях майбутньої Речі Посполитої відбулося стрімке економічне зростання. Спричинила його загальноєвропейська «революція цін» — ціни на сільськогосподарську продукцію зросли в три-п’ять разів, а попит на неї збільшився. Польські землевласники перетворили свої господарства на фільварки — багатогалузеві підприємства для виробництва товарної продукції. Нарощування виробництва зерна призвело до посилення експлуатації особисто залежних селян.
Завдяки бурхливій торгівлі зростали польські міста на берегах Вісли й балтійському узбережжі. З’явилися текстильні й шкіряні мануфактури. Однак, на відміну від Західної Європи, міста підпорядковувалися землевласникам і не відігравали значної ролі в Речі Посполитій, міська буржуазія так і не сформувалася.
У державі існували чотири окремі стани: духівництво, шляхта, міщани і селяни. За майновим становищем вони були неоднорідними. Кожен з них мав свої особливі права й обов’язки, ретельно виписані в законах.
Шляхта була «політичним народом», який був наділений правами й привілеями. Попри оголошену законом рівність, шляхта була неоднорідною. Верхівкою суспільства були 30-40 могутніх родин магнатів, які керували цілими провінціями майже незалежно. На середній сходинці перебували пани — заможні землевласники, які мали низку привілеїв. Більшість панівного стану становили дрібні шляхтичі, які ледве забезпечували своє існування.
Особливе місце в соціальній структурі Речі Посполитої посідало козацтво. Небажання шляхти визнати права й привілеї козацтва призвело до численних конфліктів, найбільший з яких — Національно-визвольна війна в 1648-1657 рр.
Поміркуймо!
На думку англійського історика Нормана Дейвіса, Річ Посполиту можна назвати «шляхетським раєм, але цей рай означав чистилище для міщан і пекло для селян».
Аргументовано підтвердьте або спростуйте оцінку історика.
Польська шляхта між 1576 і 1586 роками (літографія художника Яна Матейка, 1875 р.)
3. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ. ШЛЯХЕТСЬКА ДЕМОКРАТІЯ
Основною одиницею політичного життя були місцеві сеймики. Найвищим законодавчим органом з 1493 р. був сейм.
Сейм складався із сенату (до нього входили керівники католицької церкви і вищі посадові особи — воєводи, каштеляни) і палати послів (депутатів), яких обирали на місцевих сеймиках. Усі рішення ухвалювали одностайно. Було право «ліберум вето», згідно з яким кожний з депутатів міг висловити незгоду щодо рішень сейму, виголосивши фразу «не дозволяю». Шляхта мала право на конфедерацію — союз для законної боротьби проти заподіяних їй кривд.
Особа короля в Речі Посполитій стала виборною після смерті короля Сигізмунда II Августа. Короля обирав сейм довічно й правив він на основі «Генріхових артикулів», затверджених першим виборним королем Генріхом Валуа (1573-1575 рр.). Згідно з ними король мусив погоджувати із сеймом найважливіші питання життя держави, підтримувати релігійний мир і зберігати спокій у країні, гарантувати вільний вибір наступного монарха. Монарх формував апарат управління, призначав вищих посадовців, затверджував суддів і церковних ієрархів. Король був найбільшим землевласником у державі, у його компетенції були міжнародні й військові справи. Лише королівський підпис перетворював постанови сейму в чинні документи.
Варто запам’ятати!
Сейм — загальнодержавні збори представників шляхти й духівництва в Речі Посполитій, вищий орган управління державою.
Сеймик — місцеві збори шляхти в провінціях, які обирали послів до сейму, визначали кандидатури суддів, вирішували низку важливих питань свого регіону.
Аристократична шляхетська республіка — один з варіантів станової монархії, де поряд з виборним королем велику роль у керівництві державою відігравала шляхта.
Думки істориків
Петро Кралюк, український історик
Система шляхетської демократії часто характеризується як «політична анархія» (безлад). Хоча така характеристика видається не зовсім справедливою. З одного боку, шляхетська демократія не дала можливості сформуватися сильній центральній владі... Проте шляхетська демократія, яка охоплювала близько 10 відсотків населення держави... давала можливість значній частці люду брати участь у політичних процесах.
Як, на вашу думку, ставиться історик до шляхетської демократії?
4. РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ В РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ
У першій половині XVI ст. на польських і литовських землях поширилися ідеї Реформації, переважно у формі кальвінізму. їх підтримала частина представників шляхти, яка вбачала в протестантизмі можливість здобути церковні землі й ще більшу незалежність від центральної влади. Однак, на відміну від країн Західної Європи, до збройної боротьби не дійшло. Протестантизм не набув підтримки в містах, а більшість селян його ідей взагалі не зрозуміла й залишилася прихильною до католицизму або православ’я.
За правління королів Стефана Баторія (1576-1586 рр.) та Сигізмунда III (1587-1632 рр.) в державі посилилася та зрештою перемогла Контрреформація. Однак інквізиторських методів боротьби в Речі Посполитій уникали. Переслідування шляхтичів-протестантів було неможливим в умовах шляхетської демократії. Перевага надавалася не жорсткому примусу, а переконанню та освіті. Задля цього запросили єзуїтів, які розгорнули мережу колегіумів, найкращих закладів освіти того часу.
Проблемним було становище православних, які становили близько 40 % населення держави. Вони були об’єктом змагань між Московською державою, яка претендувала на патронат над православними, і Римом. У 1596 р. була укладена Берестейська церковна унія, яка мала усунути суперечності між католиками та православними. Однак вона загострила релігійний конфлікт, зокрема між православними й уніатами. У першій половині XVII ст. король Владислав IV був змушений визнати права православної церкви, проте напруження у відносинах збереглося.
Діємо: практичні завдання
- 1. Пригадайте з курсу історії України, якими були умови Берестейської церковної унії. Як Берестейська унія вплинула на релігійні відносини у володіннях Речі Посполитої?
- 2. Поясніть, чому в Речі Посполитій існували різні релігійні конфесії.
- 3. За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте й проведіть у класі дискусію на тему: «Чому Річ Посполита не стала абсолютною монархією».
5. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА
Після укладення Люблінської унії новій державі довелося вести майже неперервну боротьбу з Московським царством, Швецією і Османською імперією за панування у Східній Європі. Ще в 1558 р. розпочалася Лівонська війна (1558-1583 рр.), в якій Литва виступила на боці Лівонського ордену проти Московського царства. Король Стефан Баторій завдав відчутної поразки московському війську. Просування Московського царства до Балтійського моря було зупинено. Але невдовзі довелося вести боротьбу за Балтику вже зі Шведським королівством. Війна тривала з 1600 до 1635 р. й закінчилася компромісним поділом земель Лівонського ордену, який не задовольнив жодного із суперників.
Приєднання до Королівства Польського українських земель спричинило загострення відносин з Османською імперією і Кримським ханством. Кульмінацією протистояння стала Хотинська війна 1620-1621 рр., в якій козацько-шляхетське військо зупинило наступ османів на Річ Посполиту.
Атака гусарії (картина художника Олександра Орловського, початок XIX ст.)
Дізнайтеся, чому елементом спорядження гусарів були крила. Чи були вони ефективними в бою?
Найбільші випробування випали на долю держави в XVII ст. Українське козацтво розпочало збройну боротьбу за свої привілеї. Кульмінацією козацьких повстань стала Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, що розпочалася в 1648 р. Війна велася з перемінним успіхом і виснажила обидві сторони. У 1654 р. до конфлікту долучилося Московське царство, а в 1655 р. послабленням Речі Посполитої скористалася Швеція. Вона захопила більшість польських земель. Цей період відомий в історії Польщі як «Великий Потоп». Країна опинилася під загрозою повного зникнення з мапи Європи. Але поляки змогли відбити шведський наступ та укласти мир, втративши васальне Прусське князівство. Також за «Вічним миром» 1686 р. вдалося домовитися з Московською державою про поділ українських земель по річці Дніпро. Польща стримала османський наступ, втративши, однак, частину Поділля.
Останні успіхи Речі Посполитої припадають на правління короля Яна III Собеського (1629-1696 рр.). Саме він переміг османське військо під Віднем у 1683 р., чим остаточно зупинив експансію османів у Європі та відновив південні кордони держави. Але вже на початку XVIII ст. слабка децентралізована держава потрапила у залежність від могутніх сусідів.
Таким чином, Річ Посполита була особливою державою. У той час, коли більшість європейців жили в умовах абсолютної монархії і сильної державної влади, шляхетні громадяни Речі Посполитої найбільше цінували свою «золоту вольность», право на опір втручанню держави в суспільні справи та покладалися на власні сили.
Думки істориків
Норман Дейвіс, англійський історик
У державі, яка не мала міцної центральної влади... годі було накинути релігійну однорідність. Шляхта вірила в те, у що хотіла, і захищала тих, хто їй подобався... Річ Посполита справді була «країною без вогнищ»... Обмеження... були незначні порівняно з жахіттями, які відбувалися в більшості європейських країн. Польська «анархія» й «золота свобода» шляхти виявилися перешкодою і для ефективного врядування, і для релігійного фанатизму.
На які переваги і недоліки шляхетської демократії вказує історик?
Річ Посполита другої половини XVI — першої половини XVII ст.
Назвіть воєводства, що розташовувались в українських землях Речі Посполитої.
ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Знаю і систематизую нову інформацію
1. Розгадайте ребуси й складіть тематичні речення зі словами-відповідями.
2. Що нового дізналися про Річ Посполиту порівняно з уроками історії України?
3. Коли й на яких умовах була укладена Люблінська унія?
4. Що таке конфедерація? За яких умов її скликали?
5. Розкрийте зміст поняття «ліберум вето».
6. Виконайте онлайн-вправу:
«Річ Посполита — шляхетська республіка»
https://cutt.ly/rhVYOph
Обговорюємо в групі
1. Чому, на вашу думку, деякі історики вважають, що «ідеалам польської шляхти властивий присмак сучасності»? У чому ці ідеали актуальні для сучасних демократичних країн?
2. Поясніть, чому в Речі Посполитій перемогла Контрреформація. Чому утвердження позицій католицької церкви не супроводжувалося релігійним насильством?
3. Поміркуйте, чи справедливим буде стверджувати, що король Речі Посполитої був маріонеткою шляхти. Аргументуйте свою думку.
Мислю творчо
1. Залучивши додаткові аргументи, доведіть або спростуйте думку англійського історика Нормана Дейвіса:
«Польсько-литовська Річ Посполита мала низку рис, які відрізняли її від більшості західноєвропейських держав тодішнього періоду... Цю державу можна ліпше схарактеризувати як монархічну республіку, ніж як... монархію. Вона була більш республіканська за структурою і духом, ніж конституційні монархії Англії і Швеції, і діаметрально протилежна абсолютистським системам Франції, Іспанії і Росії».
2. За допомогою додаткових джерел історичної інформації складіть історичну довідку про внесок польського війська й українських козаків у перемогу в Хотинській війні.
Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію.
Запам’ятайте їх:
1569 р. — Люблінська унія, утворення Речі Посполитої
1596 р. — Берестейська унія
1620-1621 рр. — Хотинська війна
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 8 клас Щупак, Бурлака 2021", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)