Великі подорожі

§ 2. Великі подорожі

У другій половині XV ст. правителів європейських держав та торговців вражали розповіді про нечувані скарби Індії та Китаю. Проте на шляху до них стояли правителі Туреччини та Єгипту, які наживалися на посередницькій торгівлі між країнами Європи та Азії. Європейці наполегливо шукали нові шляхи до багатств східних країн...

Варто пригадати! 1. Чи можна вважати хрестоносців середньовічними мандрівниками? 2. Із якою метою «мандрували» жителі Середньовіччя (селяни, торговці, прочани, феодали)? 3. Які землі Європи та Азії захопили турецькі султани в XIV—XV ст.?

Рис. 1. Каравела — найпоширеніший тип морських суден у європейських мореплавців XIV—XVI ст.

Передумови Великих географічних відкриттів.

Чому саме в другій половині XV ст. склалися сприятливі умови для організації далеких морських плавань?

Насамперед далекі подорожі стали можливими завдяки розвитку науки й техніки. Італійський вчений-астроном Паоло Тосканеллі (1397—1482) переконливо довів, що Земля має форму кулі, і склав карту світу. Він сміливо стверджував, що рухаючись на захід, можна досить швидко досягти берегів Індії. Син португальського короля Енріке Мореплавець (1418—1460) організував кілька морських експедицій. Він зібрав при своєму дворі кращих картографів, які працювали над створенням портоланів — карт, що містили докладний опис морського узбережжя.

Від кінця XIII ст. в країнах Середземномор’я з’являється новий тип кораблів — каравели. Ці маневрені трищоглові судна з подвійною обшивкою бортів могли витримати удари океанських хвиль. Вітрила каравели давали змогу рухатися не лише при бічному, а навіть при зустрічному вітрі (рис. 1). У трюмах можна було розмістити великий вантаж і запас продуктів. Нові точні навігаційні прилади — компас і астролябія, які стали відомі європейцям, допомагали мореплавцям визначати сторони світу, напрямок руху й місце розташування корабля.

Загадковий Схід

У Середні віки знання європейців про країни Сходу були дуже далекими від дійсності. Не випадково всі землі на схід від Палестини — від Аравії до Китаю — вони називали «Індіями», загадковими і майже недосяжними. Звичайно, у монастирських бібліотеках і королівських архівах зберігалися праці античних географів, описи східних країн, складені середньовічними європейськими та арабськими мандрівниками. Проте ці відомості лишалися доступними небагатьом.

У ці часи в Європі знову з’явилися «зайві люди» — збіднілі рицарі, селяни, які втратили землю, ченці закритих монастирів та інші бродяги. Вони були готові з ризиком для життя вирушити на пошуки нових земель, багатств та кращої долі. Упевненості у власних силах їм додавали ручна вогнепальна зброя та артилерія.

Таким чином, Великі географічні відкриття були закономірним явищем середньовічної історії європейської цивілізації, а також об'єктивною необхідністю її подальшого розвитку.

«Відкриття» Америки.

Вчені вважають, що фінікійські купці-пірати, китайські ченці, норманські вожді в різний час досягали берегів Америки. Нормани в XI ст. навіть заснували там своє поселення. Проте всі ці «відкриття» Америки були незабаром забуті через непотрібність.

Рано-вранці 12 жовтня 1492 р. моряк іспанської каравели «Пінта», який дивився вперед, схвильовано прокричав: «Земля!» До цієї події син генуезького ткача Христофор Колумб (1451—1506) ішов кілька десятиліть. Він здобув добру «морську» освіту. У 30 років Колумб уже був досвідченим мореплавцем, знавцем астрономії та картографії. Якщо Земля має форму кулі, вважав він, то рухаючись на захід через Атлантичний океан, можна досягти омріяних берегів Індії (рис. 2).

Проект такого плавання Колумб пропонував королям Франції, Англії, Португалії.

Рис. 2. Христофор Колумб. Сучасний малюнок.

Однак португальці в цей час наполегливо шукали шлях до Індії в обхід Африки, а французький та англійський монархи не бажали фінансувати ризикований задум. Тільки «католицькі королі» Іспанії Фердинанд II та Ізабелла I підтримали італійця (рис. 3). Вони прагнули поповнити збіднілу під час Реконкісти іспанську скарбницю за рахунок заморського золота, яке щедро обіцяв їм упевнений у своєму успіху Колумб.

Рис. 3. Фердинанд II Арагонський та Ізабелла I Кастильська.

Велика помилка

До своєї подорожі Колумб готувався дуже ретельно. Він вивчав праці античного географа Птолемея, італійського вченого Тосканеллі, книгу подорожі Марко Поло. Однак у своїх розрахунках він припустився суттєвих помилок. На його думку, відстань від Канарських островів до Японії становила 3,8 тис. км. Проте насправді вона складає понад 17 тис. км. Хіба вистачило б Колумбу мужності вирушити в плавання, якби він усе розрахував правильно? Помилка Колумба допомогла зробити одне з найбільших відкриттів в історії людства.

Отже, 8 серпня 1492 р. три каравели — «Санта-Марія», «Пінта» і «Нінья» — вийшли в море. Використовуючи вітер і течії, переборовши сумніви й тривоги, моряки перетнули Атлантичний океан.

Першим був відкритий один із Багамських островів, який іспанці назвали Сан-Сальвадор, потім — острови Куба та Гаїті. Колумб наполегливо шукав «справжню» Індію. Адже те, що він побачив на відкритих ним островах, зовсім не збігалося з описами Індії, і, що найголовніше, тут не було золота!

Відкриття Канади

У 1497 р. італійський мореплавець Джованні Кабото (Джон Кабот), що перебував на службі в англійського короля, на невеликому суденці з 18 моряками на борту вирушив на захід у пошуках казкових багатств Китаю. Через 52 дні плавання моряки досягли землі. Це були острови біля узбережжя Канади. Так почалося освоєння Північної Америки.

Після тріумфального повернення в Іспанію Колумб переконав уряд виділити кошти для наступних експедицій. Він так і не зрозумів, що відкрив новий материк, який перегороджував шлях до берегів Індії (рис. 4).

Рис. 4. Великі географічні відкриття.

? За даними карти установіть, скільки разів Х. Колумб плавав до Індії. Які землі залишалися невідомими людству наприкінці ХVII ст.?

Після смерті королеви Ізабелли Колумб залишився без заступництва. Великий мореплавець зазнав гонінь, втратив майно й помер у забутті.

Подорож Х. Колумба докорінно змінила хід світової історії.

Морський шлях до Індії.

Від 30-х рр. XV ст. португальці, рухаючись уздовж західного узбережжя Африки, наполегливо намагалися знайти шлях до Індії. Чутки про те, що на екваторі вода закипає, а моряки стають чорношкірими, не зупиняли цих мужніх людей. Нарешті у 1486 р. кораблі Бартоломеу Діаша досягли південного краю Африканського континенту, де потрапили у великий шторм. Діаш назвав це місце мисом Бур. Однак за наказом португальського короля Жуана II на карту нанесли іншу назву — мис Доброї Надії (рис. 5). Які ж надії дарувало це досягнення?

Португальці сподівалися, що плавання в обхід Африки от-от відкриють шлях до «індійських скарбів». Першим, кому вдалося здійснити зухвалу на той час подорож, став 30-річний капітан-генерал португальського флоту Васко да Гама (1460—1524). У липні 1497 р. чотири кораблі під його командуванням узяли курс до берегів Індії.

У травні 1498 р., через десять місяців сповненого небезпек і поневірянь плавання, три кораблі Васко да Гами за допомогою арабського моряка кинули якір в індійському порту Калікут. Арабські купці не бажали допускати європейців до індійських товарів, тому місцевий правитель зустрів їх неприязно. Васко да Гамі довелося застосовувати свій дипломатичний талант, а іноді й корабельну артилерію, щоб завантажити судна прянощами та іншими товарами. Тільки у вересні 1499 р. до Лісабона повернувся один корабель і третина команди. Вартість доставленого товару дала португальській скарбниці величезний прибуток.

Рис. 5. Мис Доброї Надії.

Відкриття Васко да Гами зробило можливим подальше просування європейців до Китаю, Філіппін, Індонезії та Японії.

Перше навколосвітнє плавання.

Перше навколосвітнє плавання організував португальський моряк Фернан Магальяйш, що служив іспанському королю й увійшов в історію людства під ім’ям Фернан Магеллан (1480—1521) (рис. 6). Він вважав, що якщо обігнути Америку з півдня, то досить швидко можна допливти до Молуккських островів, надзвичайно багатих на прянощі й спеції. Іспанський король виділив кошти для організації експедиції.

У вересні 1519 р. флотилія із п’яти каравел з екіпажем понад 250 моряків узяла курс на південний захід. Плавання видалося винятково важким. Моряки, що не витримували труднощів подорожі, зчинили заколот, вимагаючи повернення на батьківщину. Лише завдяки залізній волі Магеллана, якому довелося жорстоко покарати бунтівників, стало можливим подальше плавання.

Три тижні Магеллан серед островів біля південного краю Америки шукав прохід через протоку, що тепер названа його ім’ям. Нарешті очам мандрівника відкрився безкрайній океан.

Погода сприяла подорожі, тому Магеллан назвав океан Тихим. Три місяці мореплавці рухалися по безжиттєвому морському простору. Виснаження й страшна хвороба цинга щодня забирали життя моряків. Тільки в березні 1521 р. мандрівники знайшли острови, де змогли поповнити запаси продуктів і води.

Рис. 6. Фернан Магеллан. Гравюра Нового часу.

Щоденник мандрівника

Протягом трьох місяців і 20 днів ми були абсолютно позбавлені свіжої їжі. Сухарі, якими ми харчувалися, являли собою не хліб, а пил, змішаний із черв'яками... Вода, яку ми змушені були пити, була гнилою і смерділа. Щоб не вмерти з голоду, ми їли шкіру, якою вкривали снасті, щоб дерево не перетирало канати. Часто ми харчувалися тирсою. Пацюки продавалися по півдуката за штуку, але навіть по такій ціні їх неможливо було знайти. (Зі щоденника Антоніо Пігафетти, супутника Магеллана).

? Яких труднощів зазнавали мореплавці?

Невдовзі Магеллан досяг Філіппінських островів. Тут він спробував навернути місцеве населення до християнської віри, за що й поплатився життям. Два кораблі, що залишилися, далі повів Хуан д’Елькано. Він уникав зустрічі з португальцями, які господарювали в Індійському океані, і виконав поставлене завдання. У вересні 1522 р. в Іспанію повернувся останній корабель — каравела «Вікторія» із 18 моряками на борту. Це були перші люди, які здійснили навколосвітнє плавання. Після них ще дуже довго ніхто не наважувався користуватися західним шляхом в Індію.

Навколосвітня подорож довела, що Америка є континентом, а Земля має форму кулі.

Запитання й завдання

1. Поясніть поняття «Великі географічні відкриття». 2. Чому саме наприкінці XV ст. європейці розпочали рішучі пошуки шляху до Індії? 3. Які зміни в науці й техніці зробили можливим далеке плавання океаном? 4. Іспанці й португальці шукали шлях в Індію, але чому одні вирушали на захід, а інші намагалися обігнути Африку? 5. Поясніть значення термінів і понять: «золота лихоманка», каравела, прянощі, компас, портолан. 6. У XIV— XV ст. східні товари (прянощі, пахощі, перли, шовкові й бавовняні тканини тощо) стають у Європі надзвичайно цінними. «Арабський», «перський», «індостанський» — ці визначення в Середні віки були рівнозначні словам «розкішний», «коштовний», «вишуканий». У чому причина такого ставлення до східних товарів у більшості європейських країн? 7*. Уявіть, що ви капітан корабля. Випишіть до свого «судового журналу» п'ять найбільш важливих подій першого навколосвітнього плавання, користуючись додатковою літературою та ресурсами Інтернету. 8. Використовуючи текст підручника, заповніть таблицю «Великі подорожі» (у зошиті).

Із листа Х. Колумба іспанським королям

Таким чином, з одного лиш того, що було виконано під час [першої] подорожі, їх високість може впевнитися, що я дам стільки золота, скільки їм потрібно, якщо їх високість надасть мені найменшу допомогу; крім того, прянощі та бавовни — скільки забажає їх високість звеліти...

Звідси можна. відправляти всіх рабів, яких виявиться можливим продати, й красильне дерево. І якщо відомості, які я маю, справедливі, то. можна продати 4000 рабів. А раби із цих земель. будуть коштувати втричі дорожче за гвінейські. І нехай навіть вмирають раби під час подорожі — все ж таки не всім їм загрожує така доля.

? 1. Які доводи використовував Колумб, закликаючи іспанських монархів надати допомогу його експедиціям? 2. За текстом листа мореплавця визначте, які цілі ставили європейські першовідкривачі нових земель.

Рис. 1. Обробіток землі мотикою в Африці.

Рис. 2. Цариця африканського царства Іфе. Дерев'яна скульптура (Нігерія).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно