Завоювання Нового Світу

§ 3. Завоювання Нового Світу

Іноді стверджують, що під час Великих географічних відкриттів відбулася «зустріч цивілізацій», які були роз’єднані у попередні часи. Проте для цивілізацій Америки, а також цивілізацій африканських народів, що народжувалися, ця «зустріч» закінчилася їх загибеллю. Над цивілізаціями Індії та Китаю нависла загроза втрати незалежності. Чому так сталося?

Варто пригадати! 1. Чому Африку називають «батьківщиною людства»? 2. Коли первісні племена заселили Америку? 3. Із якою метою давні фінікійці й греки засновували колонії? Чи можна вважати Фінікію й Грецію колоніальними імперіями?

Народи «Чорної Африки» в Середні віки.

Північна Африка, яку омивають води Середземного моря, і в давнину, і в Середні віки була важливою частиною великих середземноморських цивілізацій (античної, візантійської, арабо-мусульманської). Країни, розташовані на південь від пустелі Сахари, здавна називали «Чорною Африкою». Основним заняттям африканців було мотичне землеробство, оскільки більша частина континенту вкрита тонким шаром родючого ґрунту (рис. 1). Географічне положення Африки не дозволяло використовувати культурні й технічні досягнення передових народів Азії та Європи.

Історична доля народів Африки була складною. Багато держав і цивілізацій (Сонгай, Малі, Конго, Мономотапа та інші), що виникли на континенті в Середні віки (рис. 2), припинили своє існування через внутрішні протиріччя або напади арабів і берберів, а також первісних племен. Справжнім лихом для Африки стала работоргівля. Міста-держави на східному узбережжі континенту, що перебували під контролем арабських купців, процвітали завдяки продажу чорношкірих рабів правителям Індії, Арабського халіфату та інших країн (рис. 3). Тисячоліттями работоргівля знекровлювала африканські народи.

Рис. 3. Палац правителя на східному узбережжі Африки (реконструкція).

Уже в Середні віки народи Африки суттєво відставали у своєму розвитку від провідних цивілізацій Євразії.

Доколумбові цивілізації Америки.

Народи Америки пройшли свій неповторний історичний шлях від первісності до великих централізованих держав.

На XV ст. припадає час розквіту співдружності міст-держав майя, що займали територію сучасної Гватемали та півдня Мексики (півострів Юкатан). Майя будували великі й просторі міста (Майяпан, Чичен-Іца), вони створили рисункове письмо, добре продуману систему права, точне літочислення на основі сонячного календаря.

У долині Мехіко (сучасна Мексика) на початку XIII ст. оселилися племена ацтеків. Держава ацтеків розкинулася від Атлантичного до Тихого океану. Легенди розповідають, що місце для їхньої столиці вибрали боги — там, де орел сидить на кактусі й пожирає змію. Столиця ацтеків — місто Теночтітлан — була розташована на острові озера Тескоко. Її прикрашали широкі вулиці, просторі площі, кам’яні палаци, храми й піраміди (рис. 4, 5). Вожді ацтеків підкорили й обклали тяжкою даниною сусідні племена. Ацтеки були вправними хліборобами й ремісниками. Частину рослинних культур (кукурудза, овочі, бавовна) вони вирощували на штучних «плаваючих» островах-озерах. Важливу роль у житті ацтеків відігравала релігія. Вони поклонялися численним богам, серед яких виділявся бог війни.

Рис. 4. Піраміда ацтеків.

? Піраміди американських народів призначалися для виконання важливих релігійних ритуалів. Чим вони відрізнялися від відомих єгипетських пірамід?

Література ацтеків

Більшість жителів Теночтітлана були грамотними. Ацтеки створили багату літературу: прозу, поезію, драматичні твори. У країні проходили загальнонародні поетичні змагання, переможець яких нагороджувався премією від правителя.

? Чи можна стверджувати, що розвиток літератури свідчить про високий рівень культури ацтеків?

У першій половині XV ст. племена інків підкорили своїй владі величезні території на заході Південної Америки (Еквадор, Болівія, Перу). Згодом слово «інка» стало розцінюватися як титул. Верховного Інку називали «Сином Сонця», йому поклонялися як божеству. Неприступна столиця інків місто Куско було розташоване високо в горах. Володіння інків з’єднували вимощені камінням дороги, їх захищали міцні фортеці (рис. 6). На гірських терасах і в річкових долинах інки вирощували картоплю, квасолю, кукурудзу. За допомогою оригінального вузликового письма, що складалося з різнобарвних мотузочок із вузликами різної форми й розміру, інки зберігали особливо важливі відомості, надсилали одне одному повідомлення. На початку XVI ст. інки вели кровопролитні міжусобні війни за владу та намагалися підкорити собі сусідні племена.

Рис. 5. Столиця ацтеків Теночтітлан (реконструкція).

Напередодні подорожі Колумба цивілізації Америки досягли значних успіхів у землеробстві й ремеслі, монументальній кам'яній архітектурі й містобудуванні, науці та мистецтві.

Конкістадори в Новому Світі.

В історії Нового часу важко знайти подію більш драматичну, ніж та, що відбулася із жителями Америки, яких помилково називали індіанцями. Вони відчули на собі всі жахи чужоземного завоювання. Європейці безжалісно руйнували квітучі міста, прирікаючи на загибель народи й безцінні скарби індіанської культури. Відкриті країни та землі європейці назвали Новим Світом.

У 1526 р. сучасник повідомляв: «З Іспанії виїхало стільки чоловіків, що місто Севілья обезлюділо й майже опинилося під владою жінок». На освоєння відкритих земель вирушали безземельні рицарі, селяни й ремісники, які розорилися, найманці, студенти та звичайні шукачі пригод. Одні мріяли почати нове життя в Новому Світі, інші прагнули розбагатіти за рахунок пограбування «дикунів». Цих людей називали конкістадорами (від іспанського слова «конкіста» — завоювання, «конкістадор» — завойовник). За велінням іспанських монархів вони захоплювали нові землі й оголошували їх володіннями іспанської корони. Награбовані багатства поповнювали королівську скарбницю, зміцнювали владу і вплив римської церкви. Конкістадори допомагали монахам-місіонерам навертати до християнства «нерозумних» індіанців.

Рис. 6. Багато споруд інків, складених із величезних кам'яних блоків без скріплюючого розчину, збереглося до наших днів.

Рис. 7. Франсіско Пісарро — підступний і жорстокий завойовник імперії інків.

Серед численних завойовників особливо прославився Ернан Кортес. У 1519 р. Кортес із 400 піхотинцями, декількома вершниками і 13 гарматами вирушив на завоювання держави ацтеків. Йому допомагали загони індіанських племен, підкорених ацтеками. Луки й списи ацтеків не могли протистояти гарматним залпам і рушницям іспанців. Особливий жах в індіанців, які ніколи не бачили коней, викликали кавалеристи. Одягнений в обладунки вершник здавався ацтекам жахливим чудовиськом. Після семимісячної облоги завойовники увірвалися до Теночтітлана. Руйнування й пограбування столиці поклало початок знищенню цивілізації ацтеків. Останні вогнища опору майя та ацтеків іспанці придушили тільки через 170 років.

У 1532 р. на завоювання держави інків до Перу був відправлений загін під командуванням відчайдушного Франсіско Пісарро (1475—1541) (рис. 7). Крім використання вогнепальної зброї, іспанці часто діяли віроломно та підступно. «Про індіанців нічого не сказано в Біблії, тому до них можна не застосовувати Божі заповіді» — приблизно так міркували конкістадори. Індіанці чинили мужній опір. Понад 40 років знадобилося іспанцям, щоб остаточно підкорити інків та інші племена Південної Америки.

Загибель «Сина Сонця»

Пісарро взяв у полон правителя інків Атагуальпу й обіцяв звільнити його, якщо індіанці до стелі заповнять золотом і коштовностями кімнату, у якій тримали вождя. Інки виконали умову, але Пісарро все одно стратив «Сина Сонця» і призначив замість нього іншого, слухняного Інку. Перед стратою він охрестив індіанського правителя, і той помер як «раб Божий Франсіско де Атагуальпа».

? Чи можна вважати, що місіонерство було головною метою конкістадорів?

До середини XVI ст. самобутні цивілізації індіанців були знищені європейцями.

Перші колоніальні імперії.

Іспанці й португальці без зволікання розпочали «освоєння» відкритих земель. Усі території, завойовані іспанцями в Новому Світі, були оголошені власністю короля. Зміцнюючи своє панування, завойовники будували міста-фортеці: Панаму, Ліму, Боготу. Тут розміщувалися палаци іспанської знаті, будинки переселенців, християнські храми й монастирі. Общини індіанців були зобов’язані виконувати трудові повинності на користь завойовників, працювати на золотих і срібних копальнях. Уже в середині XVI ст. американські копальні давали половину світового видобутку срібла. Управляв завойованими землями віце-король. Так виникли іспанські колонії в Америці. Після подорожі Ф. Магеллана іспанці оголосили відкриті ним острови своїми володіннями. Великий архіпелаг на схід від Китаю іспанці назвали на честь свого короля Філіппінами. Так виникла іспанська колоніальна імперія.

Колонія — країна, що перебуває під владою іноземної держави (метрополії). Як правило, колонії виникали в результаті завоювання. Місцеве населення колоній перебувало в залежному, пригнобленому становищі.

«Попелюшка Європи» (так називали Португалію) не мала сил для завоювання нових країн і народів. Вона розпочала боротьбу за торговельні шляхи. Португальці зводили фортеці на важливих пунктах узбережжя Африки, Індії, Індонезії, розміщували в них сильні гарнізони й торговельні факторії. Португальський флот витіснив з Індійського океану арабів й установив контроль над морськими шляхами із країн Азії в Європу (рис. 8). Торговельна монополія приносила величезні прибутки. Португальці за безцінь скуповували прянощі та інші колоніальні товари й за штучно високими цінами продавали їх у Європі. У 1500 р. португальський адмірал Педру Кабрал випадково відкрив атлантичне узбережжя Південної Америки і назвав його Країною Святого Хреста. Пізніше цю країну назвали Бразилією, і вона стала величезною колонією крихітної Португалії.

В Індії португальцям залишалося лише захоплюватися багатствами й міццю величезної держави Великих Моголів та намагатися встановити вигідні торговельні контакти з ними. Проте на півдні півострова Індостан, де невеликі індійські князівства вели нескінченні війни одне з одним, португальцям вдалося захопити трохи землі, збудувати фортеці та торговельні факторії (Гоа, Калікут, Кочин). Так почалося колоніальне освоєння омріяної Індії.

Рис. 8. Португальський форт у Момбасі на східному узбережжі Африки. Сучасний вигляд.

Перший поділ світу

Суперництво на морях загострило відносини між Іспанією та Португалією. Посередником між ними виступила католицька церква. У 1494 р. Папа Римський Александр VI провів умовну межу по меридіану Атлантичного океану на захід від Азорських островів. Усі відкриті й невідкриті землі на схід від цієї межі передавалися у володіння Португалії, а на захід — Іспанії: «Богу — душа; земля — королю».

? Чого не врахував у цьому поділі Папа Римський?

За лічені десятиліття знайдені в ході Великих географічних відкриттів землі перетворилися на колонії Іспанії та Португалії. Незабаром до боротьби за колонії в Новому Світі, а також у країнах Африки та Азії долучилися й інші європейські держави.

«Відкриття» Китаю та Японії.

Чергове «відкриття» Індії та Китаю показало, що підкорити ці сильні централізовані держави, як це сталося в Африці та Америці, європейці не зможуть. У 1516 р. португальці вперше висадилися на китайському березі поблизу міста Гуанчжоу. Наступного року до «Піднебесної» вирушила велика ескадра. Намагання європейців заснувати свою колонію в Китаї завершилися поразкою. У сухопутних та морських битвах китайці розгромили прибульців. Однак «морські чорти», як їх називали китайці, були надзвичайно наполегливими. Величезними хабарами вони підкупили китайських чиновників і взяли в оренду територію міста Аоминь (Макао). У 1624 р. голландці захопили острів Тайвань (Формоза).

Рис. 9. Леви — захисники влади імператора в Китаї.

Рис. 10. Португальські купці в Японії. Мініатюра XVII ст.

У 1542 р. португальці вперше висадилися в Японії. Японці називали європейців «південними кольоровими варварами». Слідом за португальцями до японських берегів посунули іспанці, голландці, англійці. Основним європейським товаром на японському ринку стала вогнепальна зброя (мушкети).

Японці очима європейця

Християнський місіонер Франциск Ксав'є в середині XVI ст. писав: «Люди, яких ми зустріли, здалися нам набагато кращими за всіх, кого ми коли-небудь зустрічали, і мені здається, серед язичників не знайдеться раси, рівної японцям. Вони на подив люди чесні й цінують честь над усе у світі. Вони високо цінують зброю й дуже на неї покладаються, й вищі, й нижчі із 14-річного віку носять із собою меч і кинджал».

У Японії, яку роздирали міжусобиці, християнство дістало деяке поширення, оскільки віра в єдиного бога, здавалося, може примирити людей. При цьому дисциплінованих японців вкрай дивувала жахлива невідповідність між настановами християнської моралі та повсякденною поведінкою європейців. Уже на початку XVII ст. європейців вигнали з Японії, і про християнство тут швидко забули.

Європейці спробували поширити католицизм в Індії та Китаї. До священиків-місіонерів тут поставилися терпимо. Однак духовний тиск західноєвропейських християнських цивілізацій в країнах Сходу не мав значних успіхів.

«Зустріч цивілізацій» під час Великих географічних відкриттів сприяла бурхливому розвитку європейської християнської цивілізації, але призвела до занепаду цивілізацій Індії та Китаю.

Запитання й завдання

1. Чому народи Африки до початку Великих географічних відкриттів відставали у своєму розвитку від країн Азії та Європи? 2. Яких успіхів досягли корінні народи Америки напередодні завоювання їх європейцями? 3. Чому ми називаємо державні утворення індіанців Америки цивілізаціями? 4. Яким чином конкістадорам вдалося завоювати держави індіанців, населення яких досягало декількох мільйонів осіб? У чому причини успіху конкістадорів? 5. Поясніть значення термінів і понять: «Чорна Африка», мотичне землеробство, індіанці, конкістадори, колонія. 6. За допомогою сучасної політичної карти світу установіть, чи збереглися донині перші іспанські міста-фортеці Панама, Ліма, Богота? До яких держав вони належать? 7*. Чому відкриття, здійснені в галузі географії, суттєво вплинули на хід всесвітньої історії? 8*. Чому в період раннього Нового часу європейцям не вдалося перетворити на колонії Китай та Японію?

Із книги «Найкоротша повість про руйнування Індії» іспанського монаха-домініканця Б. де Лас Касаса (1474—1565)

Острів Еспаньйола був першим, на якому... висадилися й здійснили великі спустошення та знищили місцевих жителів християни... І почали вони з того, що стали відбирати в індіанців їхніх дружин і дітей, щоб жити їх працею і щоб пожирати те, що потом і працею добували нещасні. І деякі індіанці ховали свій хліб, інші — дружин і дітей, багато хто тікав у дрімучі ліси.

І тому стали шукати індіанці способи, якими можна було б викинути християн зі своєї землі, і повстали вони, але жалюгідною і нікчемною була їхня зброя. Християни зі своїми кіньми, шпагами, списами накинулися на них і творили побоїща й жорстокості незбагненні. І вступаючи в селища, не милували вони ні дітей, ні старих, ні жінок, ні породіль, знищуючи з корінням усе живе, громлячи й руйнуючи й не залишаючи каменя на камені, наче пси, спущені з ланцюга...

? 1. Кого Лас Касас називає християнами? Як він оцінює поведінку європейців? 2. Кому співчуває автор книги?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно