Англія в добу Тюдорів
- 22-03-2022, 23:49
- 751
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Подаляк, Лукач, Ладиченко
§13. АНГЛІЯ В ДОБУ ТЮДОРІВ
Складіть логічні пари: капіталізм, золото з колоній, буржуазія, найманий робітник, «революція цін», мануфактура.
1. Епоха Генріха VIII. У 1485 р. після закінчення війни Троянд англійський престол перейшов до династії Тюдорів. Значне посилення держави і королівської влади відбулося за правління Генріха VIII (1509-1547).
До його воцаріння Англія була другорядною європейською країною і помітно поступалася Франції, Іспанії та Німецькій імперії. Генріх успадкував величезну казну і став одним з найбагатших монархів Європи. Тепер його мета полягала в розв’язанні головного політичного завдання - перетворити Англію на провідну державу. Аби досягти цього, Генріх вирішив затьмарити сусідів-монархів пишністю свого двору. Не шкодуючи коштів, він будував численні палаци та прикрашав їх чудовими творами мистецтва. За підтримки короля в країні поширювались ідеї Гуманізму і Ренесансу.
Генріх VIII піклувався й про безпеку держави. Англія - острівна країна, тому вороже вторгнення загрожувало їй тільки з моря. Монарх особисто контролював надійність берегових укріплень і фортець. Він створив військовий флот, який сучасники називали «дерев’яними воротами Англії». Престиж країни помітно зріс. Генріх VIII надав справжнього блиску й величі англійській монархії і королівському двору. Він був високоосвіченою людиною і щедрим меценатом, але прагнення підкорити всіх своїй волі, підозрілість і жорстокість зробили його правління деспотичним.
Одночасно важливі зміни відбувалися в англійському суспільстві. Нові дворяни - джентрі - активно займалися прибутковим вівчарством, створювали у своїх маєтках мануфактури виробництва сукон і вели торгівлю. Заповзятливі великі землевласники - лендлорди, - що займалися прибутковим вівчарством, прагнули розширювати й надалі пасовища. Багатші селяни скуповували ділянки збіднілих сусідів. Лендлорди ж силою зганяли із землі селян, які перетворювалися на пауперів - людей повністю позбавлених засобів до існування. Їх можна було побачити по всій Англії - цілі натовпи бездомних та безробітних жебраків і волоцюг, які неодноразово піднімали повстання. Король Генріх VIII почав видавати закони, спрямовані проти подібних явищ. Влада жорстоко розправлялася з пауперами: за жебрацтво їх таврували, били, калічили та навіть страчували. Такі заходи дістали в історії назву «криваве законодавство».
Які основні риси особистості Генріха VIII намагався підкреслити художник у його портреті?
Ганс Гольбейн Молодший. Генріх VIII. 1539-1540 рр.
Р. Коллінз. Англійська родина за чаєм
Подумайте! Чому в Англії було більше жебраків, ніж в інших європейських країнах?
2. Королівська Реформація. Коли в Англію почали проникати реформаційні ідеї, Генріх VIII спочатку виступив проти них. Згодом король поміняв позицію, і сам наполіг на проведенні Реформації, яку через це називають королівською. Поштовхом для прийняття такого рішення стали обставини сімейного життя монарха. Генріх VIII та його дружина, іспанка Катерина Арагонська, мали тільки одну дитину - доньку Марію. Королю потрібен був син, спадкоємець престолу. Він замислив скасувати свій шлюб і одружитися зі знатною молодою англійкою Анною Болейн. Дозвіл на розлучення міг дати лише Папа Римський. Проте він не наважився псувати стосунки з могутнім племінником Катерини, імператором Карлом V, і відмовив англійському монарху.
Розлючений Генріх VIII кинув виклик Риму. Він вирішив створити в Англії незалежну від Папи церкву і підпорядкувати її собі. Під його тиском у 1534 р. парламент прийняв «Акт про супрематію» (верховенство), який оголосив короля єдиним главою і захисником англійської церкви. Монастирі було закрито, а монахів розігнано. Монастирські землі й майно, а також власність церкви перейшли до короля. Монарх розпоряджався ними на власний розсуд і робив щедрі дарунки своїм наближеним, тобто з учення Лютера Генріх VIII узяв насамперед те, що могло укріпити королівську владу. Реформована англійська церква запозичила ідею Лютера про «виправдання вірою» і відкинула частину таїнств. Але в цілому вона мала багато спільного з католицькою церквою: зберегла ієрархію духовенства та його пишне вбрання, вшанування ікон і святих, прикрашання церков, використання під час богослужіння органної музики. Правда, ревні прибічники перетворень були невдоволені таким підходом. Вони закликали короля провести більш глибоку реформу та повністю відмовитися від «пережитків папізму».
Нова віра отримала назву «англіканська» і швидко перемогла. Це й не дивно: адже тим, хто відкрито відмовлявся її прийняти, загрожувала смертна кара. Не поступився своїми переконаннями і не погодився визнати короля главою церкви знаменитий гуманіст Томас Мор. Висока посада й слава вченого не змогли врятувати його від гніву Генріха VIII. На ешафоті загинув Томас Мор, який обіймав найвищу державну посаду лорд-канцлера. Проте попри всі розправи чимало англійців продовжували таємно сповідувати католицтво.
Вестмінстерське абатство. Сучасний вигляд
Подумайте! Яка могла бути справжня причина невизнання Т. Мором короля главою церкви (пригадайте книжку «Утопія»)?
Антоніс Мор Дасхора. Марія Тюдор. 1554 р.
Воно було тимчасово відновлене за правління доньки Генріха VIII - Марії Тюдор (1553-1558). Королева жорстоко переслідувала протестантів, що викликало різке невдоволення нею з боку англійців. Ворожість до монархині посилилася після її одруження з Філіппом II Іспанським: англійці розцінювали шлюб як реальну загрозу потрапити в залежність від могутніх Габсбургів. Тому прихід до влади доньки Генріха VIII і Анни Болейн Єлизавети I Тюдор Англія зустріла з радістю. Нова королева зробила остаточний вибір на користь англіканства. Її крок мав також важливі політичні наслідки: Англія стала форпостом європейських протестантів, а тому - головним ворогом католицької Іспанії.
Маркус Герарде Молодший. Єлизавета Англійська. 1600 р.
3. «Улюблениця народу» Єлизавета I. Правління королеви Єлизавети тривало 45 років (1558-1603) і увійшло в історію як «золота доба» Англії. Економіка й культура країни розквітли, а сама вона перетворилася на провідну європейську державу. Велика заслуга в цьому належала королеві - розумній правительці, мудрому політику й талановитому дипломату. Єлизавета була обдарованою людиною та отримала прекрасну освіту. Вона знала дев’ять мов, писала вірші, чудово грала на музичних інструментах. Монархиня оточила себе непересічними особистостями. Її міністри й фаворити були поетами і філософами, воїнами і мореплавцями, героями і видатними політиками. Їхні здібності Єлизавета зуміла поставити на службу державі.
Щоб не допустити релігійних битв, Єлизавета прагнула залучити на свій бік і католиків, і протестантів. Монархиня запевняла своїх підданих, що піклуватиметься про всіх, незалежно від їхнього віросповідання. Ще вона любила публічно повторювати: «У вас може бути кращий король, але ніколи не буде більш люблячого». Така позиція зробила Єлизавету дуже популярною, англійці не випадково називали свою королеву «улюбленицею народу».
Єлизавета проводила політику протекціонізму - заохочувала розвиток англійського виробництва й торгівлі. Користуючись тим, що релігійні гоніння в Європі змушували багатьох ремісників-протестантів залишати свою батьківщину, королева надавала притулок досвідченим фахівцям-іноземцям. В Англії поселилися гірничі майстри з Німеччини, нідерландські ткачі, французькі килимники, італійські склодуви. Вони принесли із собою секрети своєї майстерності і сприяли виникненню нових або вдосконаленню старих галузей виробництва. Королева підтримувала винахідників і організаторів мануфактур, створювала вигідні умови для їхньої праці. Наслідком такої політики стало процвітання англійського виробництва. Англійські товари проникали в усі куточки світу. Заморську торгівлю вели купці, об’єднані у великі компанії: Ост-Індська торгувала з Індією, Гвінейська - з Африкою, Московська - з Росією. Розвивалися також зв’язки і в інших напрямках. Виникненню й діяльності торгових компаній сприяла королева. Вона була членом декількох із них, вкладала гроші в торгові операції й отримувала чималі прибутки.
Подумайте! Яке прозвання (крім «улюблениці народу») можна було б дати Єлизаветі І?
Лондон. XVI ст.
У своїй внутрішній політиці Єлизавета прагнула зберегти атмосферу «веселої старої Англії» з її повагою до традицій і обережним ставленням до всього нового.
Чи можна, розглядаючи портрет, одразу визначити, що на ньому зображено відомого пірата? Як ви вважаєте, якою була мета художника і чому?
Френсіс Дрейк. Друга пол. XVI ст.
4. Англія готується стати володаркою морів. Зовнішню політику Єлизавета проводила з урахуванням економічних інтересів своєї держави. Головною суперницею Англії була Іспанія, яка заборонила англійським «єретикам» вести прибуткову торгівлю зі своїми колоніями в Новому Світі. Декілька англійських кораблів спробували прорватися до американських берегів, але потрапили до рук іспанців і стали жертвами жорстокої розправи. Аби помститись, англійці захоплювали та грабували іспанські кораблі. На океанських шляхах у Новий Світ розпочалася справжня, хоча й неоголошена війна.
У 1577 р. англійський пірат Френсіс Дрейк вирішив дістатися в іспанські володіння в Америці з боку Тихого океану, звідки на його появу не чекали.
Він перетнув Атлантику, вийшов у тихоокеанські води і несподівано атакував іспанські порти. Там Дрейк захопив величезний запас золота з кораблів, завантажених для відправки до Європи.
Іспанці чатували на зухвалого пірата біля Магелланової протоки, але він, щоб урятувати здобич, спрямував свій корабель «Золота лань» в Індійський океан.
Обігнувши Африку, Дрейк мимоволі здійснив друге в історії навколосвітнє плавання і в 1580 р. повернувся до Англії. Іспанський король Філіпп II вимагав, щоб Єлизавета повернула награбоване й покарала пірата. Королева, яка таємно вклала гроші в експедицію Дрейка, зробила інакше. Вона прибула на «Золоту лань» і прямо на її борту власноруч посвятила безстрашного пірата в рицарі. Неоголошена війна розгорілася з новою силою.
Чим портрет Марії Стюарт відрізняється від більшості зображень правлячих осіб?
Марія Стюарт. XVI ст.
Відносини між двома країнами дедалі загострювались. Англія підтримувала Нідерланди, які повстали проти Іспанії, і переховувала у своїх портах бунтівників. У відповідь іспанці організували в Англії низку католицьких заколотів. Конфлікт досяг межі у зв’язку з претензіями на англійський престол ревної католички шотландської королеви Марії Стюарт - родички і спадкоємиці Єлизавети. Марію вигнали із Шотландії, коли там почалася Реформація, і вона опинилася в Англії. Згодом вона взяла участь у змові проти Єлизавети. Її було страчено за вироком англійського суду.
Дізнайтесь! У яких творах відомих письменників описано трагічну долю Марії Стюарт?
Звістка про смерть Марії Стюарт викликала гнів ревного католика Філіппа II: він перейшов до рішучих дій. Іспанія зібрала величезний флот із 134 кораблів - Велику армаду. Англія змогла виставити всього 100 суден, проте вони були маневреніші за іспанські й краще озброєні артилерією. Це допомогло англійцям успішно діяти проти громіздких і неповоротких кораблів армади. Остаточного удару іспанцям завдали жорстокі бурі, які потопили значну частину їхнього флоту. Додому повернулися залишки армади - лише третина її.
Англійці святкували перемогу і назвали переможену армаду «Непереможною». Морську могутність Іспанії було зломлено. Англія готувалася стати володаркою морів.
8 серпня 1588 р. Промова Єлизавети перед англійським військом
Як ви бачите, я зараз серед вас не для розваг чи забави, але сповнена рішучості в самій гущі і в запалі битви залишитися жити чи померти серед вас... в ім'я мого Господа, мого королівства, мого народу, моєї честі та моєї крові. Я знаю, що наділена тілом слабкої і тендітної жінки, але в мене серце і душа короля, і короля Англії. І я думаю, це брудна брехня... що Іспанець (Філіпп ІІ) чи будь-який інший правитель Європи можуть наважитися переступити кордони мого королівства... Я сама візьмусь за зброю, сама стану вашим генералом, вашим суддею і нагороджу кожного по заслугах на полі битви.
Питання до документа. 1. Про які риси характеру королеви свідчить її промова? 2. Як це звернення могло вплинути на бойовий, дух англійців?
Джон Декриць Старший Яків І. 1606 р.
5. Присмерк «золотої доби» Єлизавети. Єлизавета любила повторювати, що вона піклується про свій народ і завжди готова прислухатися до думки його представників. Таке ставлення підвищувало авторитет англійського парламенту, дозволяло йому виступати ініціатором багатьох важливих законів. Вважалось, що вища влада в країні належить королю в парламенті, тобто монарх розділяє її зі станами. Тому, на відміну від інших європейських країн, де з посиленням абсолютизму станово-представницькі органи втрачали своє значення, в Англії парламент залишався активним.
Провідну роль у ньому відігравала палата общин, до якої входили переважно представники нового дворянства та буржуазії. Вони мали від Єлизавети підтримку у своїй економічній діяльності, а натомість також підтримували королеву. Це співробітництво дало тріщину на межі ХVІ-ХVІІ ст., коли палата общин стала наполягати на своєму праві брати участь у формуванні економічної політики держави. Під тиском парламенту Єлизаветі довелося піти на часткові поступки.
Невдоволення парламенту викликала також релігійна політика королеви. Посилилися виступи пуритан (від лат. - чистий) - прибічників подальшого очищення англіканської церкви від залишків католицизму і встановлення кальвіністських порядків. Насамперед вони вимагали скасувати єпископат і запровадити вибори священиків громадою. Це означало б підрив влади англіканської церкви та її глави - королеви. Погодитись на такий крок Єлизавета не бажала. Стосунки між королевою і парламентом погіршились.
Єлизавета не мала дітей і була останньою представницею династії Тюдорів.
Після її смерті англійський трон успадкував шотландський король Яків (Джеймс) Стюарт (1603-1625), син страченої Марії Стюарт. Він об’єднав під своєю владою Англію, Шотландію та Ірландію, поклавши початок триєдиному королівству - Великій Британії.
За перших Стюартів розбіжності між королем і парламентом продовжували посилюватись. Згодом вони призвели до відкритого конфлікту - громадянської війни і повалення монархії.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Яких заходів ужив Генріх VIII для зміцнення держави й королівської влади?
2. Чому закони Генріха VIII, спрямовані проти жебрацтва, назвали «кривавим законодавством»?
3. Як перехід до англіканства вплинув на королівську владу?
4. За що Єлизавету називали «улюбленицею народу»?
5. Чому Єлизавета посвятила пірата Френсіса Дрейка в рицарі?
6. Як було зломлено морську могутність Іспанії?
7. Чому в останні роки перебування на троні в Єлизавети погіршилися стосунки з парламентом?
ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ
1. У зошитах складіть схему «Релігійна політика Генріха IV (Франція) та Єлизавети І (Англія)».
2. На контурній карті прокладіть маршрут подорожі Френсіса Дрейка.
ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙТЕ
Використовуючи додаткові джерела, складіть оповідь на одну із запропонованих тем: «Король Генріх VIII», «"Золота доба” королеви Єлизавети І», «Англійські пірати в XVI-XVII ст.».
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ДАТИ 1534 - «Акт про супрематію»
1558—1603 - правління королеви Єлизавети І - «золота доба» Англії.
Коментарі (0)