Практическое занятие 1. Цивилизации доколумбовой Америки
- 23-03-2022, 01:45
- 593
| ... |
Повседневная жизнь населения Западной Европы
- 23-03-2022, 01:44
- 569
| В эпоху раннего Нового времени начали строить больше жилья, прежде всего в городах. Дома возводили из дерева или камня, что объяснялось климатическими условиями и местными традициями. В Средиземноморье, где почти вырубили леса, основным строительным материалом стали кирпич и камень. Зато на севере Европы, в частности в странах Скандинавии, Англии, в лесных районах Франции и Германии, преобладало деревянное строительство. Часто, чтобы уберечь дома от пожаров, их возводили на деревянном каркасе с глиняным наполнением. Но и в этих странах наряду с традиционным деревом стали активнее использовать камень и кирпич. Дома крыли преимущественно черепицей и гонтом (кровельный материал, дощечки с пазами). В сельских домах были соломенные крыши. Земля в городе стоила дорого, поэтому дома возводили в несколько этажей. Бедняки ютились в тесноте, зажиточные горожане жили в светлых и просторных домах и дворцах. Примером неслыханной роскоши в первой половине XVI в. был дом семьи известных купцов и банкиров Фуггеров в Аугсбурге. В ЗАПИСНУЮ КНИЖКУ ЭРУДИТА Следует отметить, что в начале XVI в. под Аугсбургом для служащих банкиров Фуггеров, оказавшихся в трудном материальном положении, был построен посёлок Фуггерай. Он состоял из 53 типовых двухэтажных домов, предназначенных для 106 семей. Все жилища Фуггерай имели собственный вход. Благодаря этому жители ощущали себя «домохозяевами», живущими в собственном доме. Свежую воду жители посёлка брали из колодцев с насосами, находившихся в разных местах поселения, и источника.... |
Торговый капитал
- 23-03-2022, 01:43
- 518
| Характерной чертой хозяйственной жизни и экономики раннего Нового времени стало сосуществование традиционного и нового. В XVI — первой половине XVII в. активно развивались как традиционные отрасли промышленности (добыча руды, металлургия, ткачество, кораблестроение), так и новые (печатное дело, изготовление бумаги, стекла, зеркал, бечёвок, канатов). Однако большинство населения Европы продолжало заниматься сельским хозяйством и особых сдвигов в этой отрасли не наблюдалось: оно оставалось мелким, индивидуальным, основанным на ручном труде с традиционным использованием лошадей и быков как тягловой силы. С развитием рыночных отношений сельский ландшафт постепенно начал меняться. Во многих районах сокращались посевы зерна и расширялись площади, отведённые под сады и огороды. Стали выращивать больше технических культур — льна, конопли и др. Большинство крестьян имело право распоряжаться своим имуществом, при желании они могли покинуть деревню. Немало сельских жителей больше не занималось натуральным хозяйством и производило товары на продажу, прежде всего шерсть, лён, оливковое масло, вино. Сельские мастера занимались прядением шерсти или ткачеством. Жизнью деревень руководила община, а дворяне как собственники поместья сдавали землю в аренду. Во многих странах срок аренды сократился с 5 до 3 лет, что позволяло владельцам чаще менять её условия и повышать плату за использование земли.... |
Конкиста — завоевание Нового Света. Встреча цивилизаций
- 23-03-2022, 01:43
- 531
| До прихода европейцев население Америки составляло 15-20 млн жителей, пребывавших на разных ступенях развития. Были среди них охотники, рыбаки, но большинство вело оседлый образ жизни и занималось примитивным земледелием. Аборигены1 Америки выращивали маис (кукурузу), фасоль, дыни, перец, томаты, картофель, табак, какао, а также злаковые растения и корнеплоды, например батат (сладкий картофель). Домашних животных было немного, в основном собаки, индюки, утки, в Андах — ламы, альпаки (южноамериканские козы). Особенностью культуры коренных жителей было то, что они не знали принципа действия колеса для транспорта и гончарного круга для изготовления посуды. Гончарный круг был в Андах, где его использовали лишь для изготовления ритуальной посуды. Не было у аборигенов и тягловых животных — быков и лошадей, а следовательно — и орудий для пахоты. Лошадей завезли европейцы. Встреча цивилизаций — это контакты представителей Старого и Нового Света (Европы и Америки), начало которым положено открытием Американского континента X. Колумбом в конце XV в. Однако многие потомки индейцев доколумбовой Америки считают, что это была не «встреча», а насильственное вторжение европейцев в чужой мир. 1 Аборигены (латин. aborigines, от ab origine — от начала) — коренные жители страны или местности.... |
Причины и предпосылки великих географических открытий XV–XVI вв.
- 23-03-2022, 01:42
- 478
| Характер социально-экономического и культурного развития Европы в раннее Новое время определяли преимущественно великие географические открытия, обусловленные рядом причин: неуклонным ростом товарного производства, недостатком ценных металлов, повышением спроса на пряности, стремлением европейских купцов контролировать основные торговые пути. Из-за распада Монгольского государства прекратилось использование караванного пути из Европы в Китай и Индию через Среднюю Азию и Монголию. Турецкие завоевания в Малой Азии и на Балканах закрыли путь на восток, а арабы контролировали торговые пути через Красное море и Персидский залив. Резко уменьшилось значение Средиземноморского бассейна. Великие географические открытия имели определённые предпосылки. Великие географические открытия — крупнейшие географические открытия, совершённые европейскими путешественниками в XV-XVII вв., изменившие представление о мире и положившие начало колониальным завоеваниям заморских территорий разными странами. Во-первых, значительные успехи в мореплавании и накоплении географических знаний. Был создан новый тип судна — каравелла1, которая, благодаря системе прямых и косых парусов, могла идти по направлению ветра и против него, достигая скорости 22 км/ч. Во-вторых, в науке утвердилась мысль о том, что Земля имеет форму шара, а суша омывается единым океаном. Следовательно, плывя на запад, можно достичь берегов такой желанной для европейцев Индии и других восточных стран.... |
Введение 8 класс Лихтей
- 23-03-2022, 01:41
- 495
| Начало средних веков, как вы уже знаете, приходится на 476 г., когда вождь германцев победил последнего римского императора Ромула Августула. С этого времени в истории средних веков обычно выделяют три основных периода, отличающихся уровнем экономического, политического и культурного развития. Первый период (V — середина XI в.) называется ранним Средневековьем. Формировались государства, в экономике преобладало натуральное хозяйство, в духовной жизни наблюдался временный упадок культуры. С середины XI до начала XIV в. продолжался период расцвета Средневековья. В это время увеличилась численность населения, оживилась экономическая деятельность, возникали города, формировалась городская культура. Для первой половины XIV в. характерны признаки упадка в экономике. Европейское общество охватил кризис, ослабивший его традиционные устои, изменивший привычную картину мира, обусловивший существенные изменения в религии, политике и экономике. Этот период продолжался до конца XV в. и был назван поздним Средневековьем, или, по выражению голландского историка XX в. Й. Гейзинга, «осенью Средневековья». Учёный рассматривал это время как эпоху роскоши и великолепного угасания средневековой культуры, её гармоничного завершения. Средневековая история, хотя и удалена от нас во времени, сохраняется не только в памяти народов Европы и Востока. В эпоху Средневековья возникло большинство европейских народов, городов и государств, сформировались национальные языки, культура и национальный характер. На Востоке проявляют немалую активность тюркские народы, арабы, монголы. В средние века в Европе формируется основа современных парламентов, начала правового общества. Высокие образцы литературы и искусства, философской, политической, исторической мысли и сегодня вдохновляют европейскую культуру и духовную жизнь. Готическая и романская архитектура, органично вписавшиеся в архитектурный ансамбль западноевропейских городов, и в наше время материализуют образ средневековой эпохи.... |
Словник термінів і понять 8 клас Сорочинська, Мартинюк, Гісем
- 23-03-2022, 01:31
- 384
| Абсолютизм — форма державного правління, за якої монархові належить необмежена верховна влада, У Московській державі А. існував у формі самодержавства. Абсолютна монархія — форма державного правління, за якої монарх наділений необмеженою владою. Аграрна революція (переворот) — зміни в сільському господарстві, основним змістом яких є встановлення капіталістичних виробничих відносин. Внаслідок А, р, в сільському господарстві відбувається перехід від натурального до товарного виробництва: дрібні селянські господарства ліквідовуються, земля зосереджується у великих землевласників: запроваджується наймана праця. Агресія — збройний напад однієї чи кількох держав з метою загарбання нових територій. Англіканська церква — церква, яка виникла в Англії в XVI ст. внаслідок Реформації. Головою А. ц. був король. Усі католицькі догмати та обряди зберігалися, землі й цінності монастирів конфісковувались і переходили у власність короля, Б Бояри — вища верства феодального суспільства в Московській державі. У X-XVII ст. Б, — васали (залежні люди) великого князя, а згодом — царя. Вони були цілковитими господарями у своїх вотчинах (спадкових володіннях) і мали власних васалів. У XVI ст. за Івана IV вплив і значення боярської знаті в державі значно зменшилися, посилилося значення дворянства. У XVII ст. Б. перетворилися на вищих посадових осіб, призначуваних царем. Буддизм — одна з трьох світових релігій (поряд з ісламом і християнством). Основні положення Б.: життя — це страждання; щоб уникнути страждань, треба відмовитися від усіх бажань і досягти цілковитого заспокоєння — нірвани. Буржуазія — початкова назва міщан на противагу вищим станам феодального суспільства (дворянству і духовенству). У період становлення капіталізму перетворилася на панівну соціальну верству, Володіє основними засобами виробництва, експлуатує найману робочу силу.... |
Закінчення 8 клас Сорочинська, Мартинюк, Гісем
- 23-03-2022, 01:30
- 430
| Минули три століття світової історії. Це була доба великих змін у житті людей та їхньому світогляді. Завдяки Великим географічним відкриттям кордони світу, відомого європейцям, значно розширилися. Нові торговельні, політичні, культурні зв’язки пролягли через океани, з’єднуючи континенти. Виникли нові релігійні напрями, які інакше, ніж раніше, визначали місце церкви в суспільстві, відносини людини з Богом та відповідальність людини за свою долю. Такі віровчення були необхідними для формування новоєвропейської цивілізації. Економічною основою нової цивілізації стали капіталістичні суспільні відносини. Вони потягли за собою зміни і в структурі суспільства. Людину почали шанувати не стільки за її походження, скільки за підприємливість, працьовитість, знання. Формувався новий тип — людина, яка прагнула дізнатися про все сама, своїм розумом, яка брала під сумнів незаперечні істини та авторитети. Ця жага до пізнання Всесвіту стала поштовхом до великих наукових відкриттів, здійснених у ранній Новий час. Унаслідок цих відкриттів людство переконалося в можливості пізнання світу та його законів. Людина почала вірити в силу власного розуму. Так формувалася найважливіша передумова майбутнього поступу людства — віра в науку як силу, що пізнає закони світу і сприяє технічному прогресові. Потреби виробництва і розвиток наукових знань стимулювали удосконалення знарядь праці. Внаслідок цього ручна праця замінювалася машинною. Тому ремісничу майстерню заступила спершу мануфактура, а потім фабрика. Нові суспільні відносини поступово утвердилися і в сільському господарстві.... |
Індія та Персія в XVI-XVIII ст.
- 23-03-2022, 01:30
- 954
| На початку XVI ст. Індійський султанат, створений на початку XIII ст., розпався на безліч ворогуючих між собою князівств. Прагнення верховного правителя — делійського султана підкорити непокірних князів супроводжувалися жорстокими війнами. Найбільше «уславився» цим султан Ібрахім Лоді. Налаштовані проти нього васали об’єдналися й запросили на допомогу Захіруддіна Мухаммада Бабура — правителя Кабула. Бабур, який був нащадком Чингізхана і Тимура, правив Ферганою. Після невдач у міжусобних війнах і поневірянь наприкінці XV ст. йому поталанило захопити Афганістан, а Кабул перетворити на свою резиденцію. Великий полководець і грізний воїн, він водночас був талановитим літератором. Знаними у світі стали його мемуари «Бабур-наме», в яких він яскраво й талановито описав не лише свої походи й завоювання, а й флору та фауну Індії. Бабур, маючи сильне військо, оснащене артилерією, у битві біля Паніпата (1526 р.) розгромив війська делійського султана, 1526 р. вважають датою заснування держави Великих Моголів, яка проіснувала 200 років. Бабур прийшов до Індії з Моголистану (сучасна територія Казахстану і Киргизії), тому його і всіх тих, хто був із ним. називали моголами. Бабур правив недовго. У 1530 р. він помер, а його наступником став син Хумаюн, якому протягом 25 років довелося обстоювати право на державу, створену батьком. Хумаюн помер після невдалого падіння з мармурових східців. Престол наслідував його 13-річний син Джалалуддін Акбар (1556-1605 рр.).... |
Китай та Японія в XVI-XVIII ст.
- 23-03-2022, 01:29
- 736
| У ранній Новий час на Сході продовжували розвиватися три основні цивілізації: близькосхідно-мусульманська, індійсько-південноазійська та китайсько-далекосхідна (вживаються й інші назви). Вони багато в чому відрізнялися, але мали і спільні риси, які дають змогу стверджувати про їх належність до східної моделі розвитку суспільства. Усім їм притаманний феномен влади державної бюрократії як над безпосередньо підпорядкованими їй сільськими громадами, так і над приватними власниками (торговці, лихварі, ремісники). Державну структуру очолює правитель, влада якого дана йому від Бога та освячена релігією. Цей феномен визначав майже всі особливості цивілізацій Сходу. Така держава не мала внутрішньої суперечності, що зумовлювало її стабільність. Єдиною противагою держави-власниці могла стати лише приватна власність, але вона повністю підкорялась державі. Проникнення європейців на Схід після Великих географічних відкриттів і початок формування колоніальних імперій стали зовнішнім вторгненням приватної власності, яка руйнувала традиційні відносини. Але в період, що ми розглядаємо, європейці ще тільки шукали підходів до проникнення на Схід, до його багатств. За високоцінні й жадані для європейців прянощі та інші товари (посуд, шовк та ін.) Європа змушена була платити золотом і сріблом, що викачувались із Латинської Америки, а не власними товарами, яких Схід не потребував. Злам у цій торгівлі настав лише в XIX ст. Тим часом Схід жив самодостатнім життям, а за доходами на душу населення випереджав Захід. Так, 1800 р. дохід на душу населення в Китаї в цінах 1960 р. дорівнював 228 дол., тоді як у Західній Європі — 213. У всіх державах Сходу система господарювання була організована за єдиною схемою. Кожен, хто обробляв землю, мав гарантоване право та обов’язок обробляти її та використовувати для ведення господарства всі необхідні ресурси: воду, пасовища, ліс тощо. Водночас право володіти й розпоряджатися землею та її ресурсами перебувало в руках апарату влади. Визнаючи владу державного апарату, виробники (громада селян) сплачували в різній формі (відробіток, частина врожаю) надлишковий продукт. Цей своєрідний податок потім розподілявся для утримання владних структур. Отже, той, у кого була влада в державі, мав доступ до розподілу вироблених продуктів. Отримавши владу, він фактично ставав їхнім власником. Тому ми говоримо, що особливістю східної цивілізації була наявність влади власності.... |
