Войти
Закрыть

Освічений абсолютизм

8 Клас

«Союз філософів і государів». У другій половині XVIII ст. абсолютизм з його необмеженою монархічною владою занепадав у Європі. Правителі Австрії, Пруссії, Росії та деяких інших країн стали проводити політику, спрямовану на зміцнення влади дворян в умовах становлення капіталізму. На світогляд цих монархів вплинули ідеї Просвітництва. Правителям подобалася думка про державу на чолі з освіченим государем, який радиться з філософами й перетворює суспільство на нових, розумних засадах. Вони запровадили помірковані реформи, аби створити сприятливі умови для розвитку своїх країн і водночас укріпити власні позиції. Нова державна політика, спрямована на перетворення застарілих феодальних порядків, отримала назву «освічений абсолютизм». У різних країнах політика освіченого абсолютизму мала багато спільного; вона передбачала: активне впровадження політики меркантилізму; увагу до розвитку освіти, науки та мистецтва; намагання обмежити станові привілеї знаті та полегшити становище селян; привласнення державою церковних земель та майна ордену єзуїтів; поступове утвердження віротерпимості; припинення «полювання на відьом»; уявлення про суспільний договір як угоду, за якою народ підпорядковується монарху. Подумайте! Як ви ставитеся до політики освіченого абсолютизму? Які позитивні та негативні риси вона мала? • 2. Володіння австрійських Габсбургів. У 1740 р. у Відні помер імператор Священної Римської імперії та ерцгерцог Австрії Карл VI. Єдиним його спадкоємцем залишилася донька - 23-річна Марія Терезія. Молодій правительці довелося силою зброї доводити свої законні права на австрійський престол. Після закінчення воєнних дій в імператриці Марії Терезії (1740-1780) з’явилася можливість розпочати реформи в дусі освіченого абсолютизму. Їхнім результатом стало створення в Австрії нових, нестанових органів влади. До держави перейшло стягування податків, до того ж податкові пільги дворян і духовенства скасували....
0 Переглянути

Індустріальна революція та сяйво Просвітництва

8 Клас

Індустріальна революція. Упродовж XVI-XVIII ст. в Англії практично зникли селяни-землевласники й майже вся земля опинилася в руках лендлордів. Вони віддавали її в довгострокову оренду фермерам і підприємцям. Ті використовували працю найманих працівників - учорашніх селян, позбавлених землі та згодних найматися на роботу за будь-яку платню. Так в Англії було здійснено аграрний переворот. За ним стався і переворот у промисловості: індустріальна революція - винайдення та широке впровадження у виробництво машин, здатних замінити ручну працю. До того ж мануфактури поступалися місцем фабрикам з майже повністю механізованою працею. Почалася революція в найстарішій галузі англійської промисловості - текстильному виробництві. Дізнайтесь! Які тканини виробляли в тогочасній Англії? Першим кроком став винахід рухливого човника. Він приводився в рух пружиною, рухався удвічі швидше та дав змогу помітно прискорити виробництво. Тепер ткачам потрібно було більше пряжі, тобто виникла потреба у створенні потужнішої прядильної машини. У 1765 р. тесля і ткач Джеймс Харгрівс виготовив механічну прядку «Дженні» (майстер назвав її так на честь своєї доньки), за допомогою якої один працівник міг приводити в рух 18-20 веретен. Колишній перукар і спритний ділок Річард Аркрайт привласнив чужий винахід і вдало його використав - пристосував до «Дженні» водяне колесо. Ба більше, у 1771 р. енергійний Аркрайт побудував спеціальну будівлю для своїх машин - першу в Англії фабрику....
0 Переглянути

Річ Посполита у другій половині XVII–XVIII ст.

8 Клас

Доба воєн. Із середини XVII до кінця XVIII ст. Річ Посполита перебувала у кризовому стані. Історія цього періоду - це фактично суцільна історія збройних конфліктів і війн. Країну виснажувала постійна боротьба з Московським царством, яка, утім, принесла Речі Посполитій територіальні здобутки, зокрема міста Смоленськ, Чернігів, Новгород-Сіверський. Однак початок занепаду колись могутньої Речі Посполитої пов’язано з подіями всередині країни. У 1648 р. вибухнула Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Пригадайте! Які об’єктивні та суб’єктивні причини мав Б. Хмельницький, щоб розпочати Національно-визвольну війну проти Речі Посполитої? Під час війни Б. Хмельницький вимушений був шукати сильного союзника, яким могла стати Московська держава. Царський уряд вагався: скарбниця ледве зводила кінці з кінцями, одне за одним державу стрясали народні повстання. До того ж Польща була не тільки ворогом, а й можливим союзником у боротьбі з Кримським ханством, за яким стояла могутня Османська імперія. Час рішучих дій настав для Московії в кінці 1653 р. З Москви до міста Переяслава вирушило посольство на чолі з боярином Василієм Бутурліним. У 1654 р. було укладено українсько-московську міждержавну угоду. Ключовою ідеєю договору було відокремлення Української козацької держави від Польщі зі збереженням незалежності, форми державного устрою та правління. Невдовзі Московська держава розв’язала проти Речі Посполитої війну, яка тривала з перемінним успіхом, виснажуючи сили обох сторін і посилюючи їхнє прагнення до миру....
0 Переглянути

Російська держава: від царства до імперії

8 Клас

Правління Івана IV Грозного. Трон свого батька, Василія III, Іван IV (1533-1584) успадкував трирічною дитиною. Через п’ять років хлопчик втратив матір - Олену Глинську, яка виконувала при малолітньому синові обов’язки регентки. Юному правителю довелося зростати в небезпечній атмосфері змов, заколотів і вбивств. Навколо трону постійно точилася жорстока боротьба між різними аристократичними кланами. У 1547 р. Іван IV перший у російській історії прийняв титул царя. До влади прийшов неофіційний уряд - Обрана рада, вузьке коло наближених до царя людей. Енергійно й рішуче вони навели лад в оточенні Івана IV й вдалися до важливих державних реформ. Було створено систему приказів - органів центрального управління на кшталт сучасних міністерств. Кожний із приказів відповідав за певну галузь: Посольський - за дипломатичну службу, Розрядний - за військові справи, Чолобитний - за контроль над усіма іншими приказами тощо. У 1549 р. було скликано перший Земський собор - станово-представницький орган на зразок західноєвропейських парламентів, але без участі посланців міст. Він мав дорадчий характер і, не обмежуючи влади царя, слугував надійною опорою його політики. За рішенням Собору 1550 р. побачив світ новий Судебник. Уперше в Московській державі він оголосив єдиним джерелом права закон і встановив однаковий порядок суду на всій території царства. Новий Судебник став також черговим кроком у закріпаченні селянства....
0 Переглянути

Велич і занепад Османської імперії

8 Клас

Османська імперія за Сулеймана Пишного. На початку XVI ст. Османська імперія перетворилася на могутню державу з великою територією. Після завоювання в 1453 р. Константинополя турки-османи вийшли за межі Азії та підкорили Балканський півострів. Вони панували в Малій Азії і Кримському ханстві, були господарями Чорного моря. В арабів турки захопили Сирію та частину Аравії разом зі священними для мусульман містами Меккою та Мединою. Із завоюванням Єгипту до складу Османської держави увійшли землі на півночі Африки й османи отримали контроль над важливими торговельними центрами Середземномор’я. Султан (титул правителя в мусульманських країнах) Османської імперії недарма вважав себе правителем світу. Підкорення чужих земель і постійне розширення кордонів імперії забезпечували потужні військо й флот, а воєнна здобич була головним джерелом поповнення державної скарбниці. Пригадайте! Які торговельні шляхи існували в Середземномор’ї в той час? Вершини своєї могутності Османська імперія досягла за правління султана Сулеймана Пишного (1520-1566). Саме так за численні перемоги й розкіш двору називали його європейці. Піддані ж свого правителя іменували Кануні (Законодавцем) за видання зводу законів. Головна особливість цього законодавства полягала в поділі населення імперії на мусульман і немусульман, які відповідно мали різні обов’язки й права. Суд перебував у руках мусульманського духовенства та всі справи розглядав на засадах заповідей ісламу....
0 Переглянути

Міжнародні відносини: на полях битв і в палацах монархів

8 Клас

Характер міжнародних відносин. На початку XVI ст. політична ситуація в Європі помітно змінилася. Тимчасом як Німеччина та Італія залишалися роздробленими, Франція, Іспанія і Англія перетворилися на міцні централізовані держави, у межах яких надалі склалися сучасні нації. Тут посилення монархії супроводжувалося використанням нових підходів до зовнішньої політики: зовнішні контакти не обмежувалися сусідніми країнами, а поширювалися всією Європою; діяв принцип «державного інтересу» - створення для власної країни найсприятливіших умов; зростали чисельність армії та масштаби воєнних зіткнень; використовувався релігійний чинник. Проте, як і раніше, діяв середньовічний принцип династичних шлюбів та успадкувань. Його наслідком було періодичне перекроювання карти Європи. • 2. Система політичної рівноваги. На початку XVI ст. наймогутнішими державами Західної Європи були Іспанія, Священна Римська імперія (у 1519 р. вони об’єдналися під владою Карла V) і Франція. Володіння Габсбургів майже з усіх боків оточували Францію, тому між двома країнами неодноразово виникали суперечки через прикордонні території. Воєнні дії велися з перемінним успіхом, однак остаточна перемога залишилася за Іспанією, після чого роздроблені італійські держави надовго підпали під її вплив. Під час релігійних війн Франція на тривалий час відійшла від активної зовнішньої політики. Головним ворогом Іспанії стала Англія. З приходом до влади Тюдорів вона отримала можливість впливати на хід європейських конфліктів і 1588 р. завдала важкої поразки «Непереможній армаді» Філіппа II....
0 Переглянути

Річ Посполита: шляхетська демократія

8 Клас

Господарство й населення. Польське королівство було однією з провідних країн Центрально-Східної Європи. Основу економічного життя складали фільварки - панські господарства, засновані на праці залежних селян. У XVI ст. фільварково-панщинне господарство досягло свого розквіту. Шляхта (дворянство) почала активно розгортати власне господарство, збільшуючи насамперед посівні площі під жито: адже в умовах стрімкого зростання цін на хліб це приносило їй чималі прибутки. Зростання фільваркового господарства ґрунтувалося на широкому впровадженні панщини. Якщо на початку XVI ст. польські закони ще дозволяли вихід із кріпацтва, то в середині століття звільнення селян стало неможливе. Панщина зросла до трьох-чотирьох днів на тиждень. Селяни тікали від своїх хазяїв, але ті мали право безстроково розшукувати й повертати втікачів, а також карати їх на свій розсуд. Пригадайте! У якому становищі в цей час перебували селяни Західної Європи? Вони були кріпаками чи особисто вільними? У другій половині XVI ст. до чверті польського населення проживало в містах. Серед містян переважали організовані в цехи ремісники, які забезпечували здебільшого внутрішній ринок. Важливу роль у міському житті відігравало купецтво. Польське зерно, віск, льон, коноплі, смола й ліс мали широкий попит на Заході. Через територію Польщі простягались європейські торговельні шляхи, що забезпечувало процвітання великих портів на балтійському узбережжі, насамперед Гданська. Згодом з купецтва виокремилися банкіри....
0 Переглянути

Англійська революція

8 Клас

 Переддень революції. На зламі ХVІ-ХVІІ ст. в Англії дедалі більшої ваги набували торговельно-підприємницькі кола; відносини на селі швидко втрачали феодальний характер. Стрімко розвивалася внутрішня і зовнішня торгівля - завдяки острівному розміщенню територія Англії швидко перетворилася на єдиний ринок. Прибічникам змін протистояли ті, хто виступав за збереження старих порядків, - аристократія, феодальне дворянство й англіканська церква. Вони становили опору англійської монархії та отримували від неї численні пільги. Підприємці й нові дворяни набували щодалі більшої ваги в економічному житті. Вони не хотіли витрачати свої гроші на постійні внески на користь англіканської церкви й тому дедалі помітніше схилялися до пуританізму. На початку XVII ст. в пуританізмі виокремилися дві течії: пресвітеріани - верхівка джентрі й купецтва; індепенденти (з англ. - незалежний) - середня та дрібна буржуазія, пересічні містяни й селяни. У 1625 р. на англійський престол зійшов Карл I Стюарт (1625-1649). Як і його батько Яків І, Карл не любив пуритан і виявляв прихильність до католиків. У зовнішній політиці перші Стюарти також нехтували інтересами англійської буржуазії. До того ж король не звертав уваги на парламент і наділяв важливими повноваженнями своїх придворних. Поступово монарх і парламент перетворювалися на два протиборчі центри. У 1629 р. Карл I взагалі розігнав парламент. Упродовж наступних одинадцяти років він правив одноосібно....
0 Переглянути

Англія в добу Тюдорів

8 Клас

Епоха Генріха VIII. У 1485 р. після закінчення війни Троянд англійський престол посіла династія Тюдорів. Значне посилення держави й королівської влади відбулося за правління Генріха VIII (1509-1547). Генріх успадкував величезну скарбницю і став одним з найбагатших монархів Європи. Тепер його мета полягала в перетворенні Англії на провідну державу. Аби досягти цього, Генріх будував численні палаци та прикрашав їх чудовими творами мистецтва. За його підтримки у країні поширювались ідеї гуманізму й Ренесансу. Монарх особисто контролював надійність берегових укріплень і фортець. Він створив військовий флот, який сучасники називали «дерев’яними воротами Англії». Водночас важливі зміни відбувалися в англійському суспільстві. Нові дворяни - джентрі - займалися прибутковим вівчарством, створювали у своїх маєтках ткацькі мануфактури та активно торгували. Великі землевласники - лендлорди, які також багатіли завдяки вівчарству, прагнули розширювати й надалі пасовища. Багатші селяни скуповували ділянки збіднілих сусідів. Лендлорди ж силою зганяли із землі селян, які перетворювалися на пауперів - людей повністю позбавлених засобів до існування. Влада жорстоко розправлялася з пауперами: за жебрацтво їх таврували, калічили та навіть страчували. Такі закони дістали назву «Криваве законодавство»....
0 Переглянути

У володіннях Габсбургів

8 Клас

Іспанія під владою Габсбургів. Наприкінці XV ст. Іспанія об’єдналася під владою Ізабелли Кастильської та Фердинанда Арагонського й перетворилася на одну з провідних країн Європи. У результаті успішних війн іспанська корона приєднала Південну Італію, а експедиції Колумба принесли їй величезні володіння за океаном. Об’єднавши країну територіально, Фердинанд та Ізабелла вирішили встановити в ній релігійну єдність. Почався наступ на іновірців - іудеїв і переможених під час Реконкісти мусульман. В атмосфері релігійної нетерпимості католицькі фанатики безжально знищували безцінний культурний спадок арабської Іспанії. Подумайте! Які наслідки, на вашу думку, мали для Іспанії розправи з іновірцями? За таких умов до влади в Іспанії прийшов Карл Габсбург (1516-1556). Він був онуком Фердинанда та Ізабелли по материнській лінії і успадкував від них Іспанію, володіння в Італії та Новому Світі, а від діда з батьківського боку - німецького імператора Максиміліана I - Австрію, Нідерланди та чималу частину німецьких і чеських земель. У 1519 р. шляхом підкупу Карл домігся свого обрання імператором. Відтепер іспанський король став імператором Карлом V. Управляти такою величезною державою та утримувати під контролем її обширні території було непросто....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 50
Назад

Навігація