§14. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА В РОЗВИНУТИХ КРАЇНАХ СВІТУ

1. Особливості соціально-економічного розвитку індустріального суспільства

Найхарактернішою рисою економічного життя провідних європейських країн (Великої Британії, Німеччини, Франції), США та Японії у другій половині XIX — на початку XX ст. стало формування індустріального суспільства. Перш за все це означало створення такої структури господарства, за якої частка промислового виробництва перевищувала б частку виробництва сільськогосподарської продукції. Так, світове промислове виробництво протягом 1871-1913 рр. зросло майже вп’ятеро (особливо великими темпами розвивалася важка промисловість), продуктивність праці зросла на 40 %, а обсяг торгівлі - майже вчетверо.

Формування індустріального суспільства супроводжувалося процесами урбанізації та пролетаризації. Використання найманої праці охопило не тільки виробництво, а й будівництво, транспорт, сферу послуг, сільськогосподарське виробництво. 1914 р. чисельність світового пролетаріату становила 70 млн.

Величезний вплив на розвиток суспільства наприкінці XIX - на початку XX ст. мали науково-технічні відкриття та досягнення.

Рекламний плакат «Orient express». 1888—1889 pp.

Кінець XIX — початок XX ст. - це епоха сталі. Вона використовувалася у виробництві локомотивів, рейок, будівництві мостів, багатоповерхових будинків, сільськогосподарських машин. З’являються нові джерела енергії - нафта та електрика.

1903 р. Орвілл Райт уперше підняв у повітря літальний апарат з двигуном. Політ тривав 12 с, літак відірвався від землі приблизно на три метри.

Важливе технічне значення мала поява нових типів двигунів, які сконструювали німецькі конструктори Н. Отто (1876) та Р. Дізель (1897). Ці високоекономічні двигуни, що працювали на рідкому паливі, досить скоро стали використовувати Г. Даймлер і К. Бенц (Німеччина, 1886) у своєму першому авто, брати У. та О. Райти (США, 1903) - у першому літаку, компанія Клозе-Шульце (Німеччина, 1912) - у першому дизельному локомотиві.

Перші автомобілі були дуже схожі на кінні екіпажі. Найперший автомобіль сконструював у Німеччині Карл Бенц. Бензиновий двигун примушував обертатися задні колеса. Максимальна швидкість цієї машини становила 16 км/год.

Спочатку більшість людей зневажливо ставилася до автомобілів. Вони вважали їх брудними, шумними й до того ж небезпечними для життя людей та коней. Крім того, протягом багатьох років після винаходу придбати автомобіль могли тільки дуже заможні люди.

Наприкінці XIX ст. європейські країни здійснюють зв’язок між собою за допомогою телеграфу. Від 1866 р. налагоджено кабельний зв’язок із СІНА. 1888 р. перший Східний Експрес з’єднав Париж з Константинополем, а в 1904 р. було завершено будівництво Транссибірської магістралі.

Першу трамвайну лінію завдовжки 2,5 км було побудовано 1881 р. біля Берліна: вагон з 20 пасажирами рухався зі швидкістю 30 км/год. У Росії перші трамвайні лінії було збудовано в Києві (1892), Нижньому Новгороді (1896), Москві (1899). Перший метрополітен було збудовано в Лондоні в 1863 р., рух потягів у ньому здійснювався за допомогою парових двигунів. Згодом було відкрито метрополітени в Будапешті (1896) та Парижі (1900).

Схарактеризуйте вплив науково-технічних винаходів на процеси урбанізації.

2. Монополізація економіки

Швидкими темпами відбувалася концентрація виробництва та капіталу, виникали монополії (господарські об’єднання, що контролювали ринок збуту товарів, зосереджуючи у своїх руках фінансові, матеріальні ресурси та науковий потенціал). Основними видами монополій на той період були: картелі (об’єднання кількох підприємств однієї галузі, учасники якого укладають угоду щодо розподілу ринків збуту й цін і зберігають свою власність на засоби виробництва та продукцію, мають комерційну самостійність); синдикати (об’єднання підприємств, що виробляють однорідну продукцію, зберігаючи за учасниками власність на засоби виробництва і виробничу самостійність, а за втрати комерційної самостійності вироблена продукція реалізується через спеціальну контору); трести (підприємства, що входять до однієї організації, позбавлені виробничої і комерційної самостійності, вироблена продукція реалізується через спеціальну контору); концерни (об’єднання ряду підприємств різних галузей господарства - торговельних фірм, банків, транспортних компаній, що перебувають під єдиним фінансовим контролем). У Німеччині переважали картелі й синдикати, у США - трести й концерни, у Росії - синдикати.

Паровоз першого лондонського метро

Документи та матеріали

З угоди про заснування нафтового тресту «Стандарт Ойл» (1882 р.)

«...Учасники цієї угоди зобов’язуються й домовляються між собою, кожний беручи до уваги обопільне зобов’язання й угоду щодо інших, про таке:

1. За найпершої можливості повинна бути заснована в кожному з далі зазначених штатів відповідна до їхніх законів корпорація, а саме в штатах Огайо, Нью-Йорк і Пенсильванія, Нью-Джерсі; однак замість створення нової корпорації можна скористатися для цієї мети будь-якими наявними статутом чи організацією, якщо це буде вигідним і зручним.

2. Завдання й повноваження зазначених корпорацій мають полягати в тому, щоб добувати, виробляти, очищати нафту й торгувати нею та її продуктами, а також матеріалами, що застосовуються в цих виробництвах, і вести інші торговельні справи, пов’язані з ними. Усякого роду інші завдання й повноваження мають включатися в різні статути окремих корпорацій за розсудом осіб, які шукають затвердження, або ж, коли того вимагатиме закон, то вищеперелічені повноваження можуть бути скорочені та обмежені...

6. Уповноважені повинні обиратися власниками синдикатних паїв, список яких ведеться в книгах уповноважених, можуть голосувати особисто або через представника і мають по голосу на кожний пай...».

Назвіть види монопольних об’єднань.

Формування індустріального суспільства супроводжувалось зміною ролі банків, які з посередників перетворюються на монополістів, що розпоряджаються майже всіма грошовими капіталами та великою часткою засобів виробництва і джерелами сировини у своїй та інших країнах. Так виникав фінансовий капітал з його могутньою економічною верхівкою, що розпочинала відігравати важливу роль не тільки в економічному, а й у політичному житті суспільства, підпорядковуючи собі весь державний апарат і спрямовуючи у своїх інтересах його внутрішню та зовнішню політику.

Для машинного виробництва XIX ст. з пануванням вільної конкуренції типовим був вивіз товарів. А для індустріального суспільства з пануванням монополістичного виробництва характерним явищем стає вивіз капіталу, особливо до відсталих країн, де гостро бракувало власних коштів, а сировина, робоча сила, земля були значно дешевшими. Лише протягом перших 13 років XX ст. капіталовкладення провідних держав зросли вдвічі. Вивіз капіталів відзначався нерівномірністю. Чільне місце в цьому процесі належало Великій Британії. На 1900 р. розмір інвестицій становив 20, у Франції - 10, у Німеччини - 0,5 млрд доларів.

Формування світової системи господарства на основі встановлених зв’язків між промисловими центрами та регіонами вивозу капіталів і товарів стає ознакою утвердження індустріального суспільства.

Визначте роль банків у процесі індустріалізації суспільства.

Ще однією характерною ознакою індустріального суспільства була поява міжнародних монополій і транснаціональних корпорацій (наприклад, масового виробництва), які ділили між собою світові ринки збуту й виробництва товарів. Так, у 1907 р. було укладено угоду про поділ світового ринку і співпрацю між монополістичними об’єднаннями - «Загальною електричною компанією» (США) і «Загальним товариством електрики» (Німеччина). Фінансові групи Дж. Рокфеллера та Ротшильдів поділили між собою «гасовий ринок» світу. Цей переділ відбувався в гострій боротьбі й не завжди відповідав тому територіальному переділові, що вже склався між провідними державами.

Наприкінці XIX - на початку XX ст. завершився процес становлення індустріального суспільства в країнах Європейського континенту та в Північній Америці. Ці країни складали зону прискореного індустріального розвитку, тоді як країни Східної та Південно-Східної Європи, включаючи й Росію, а в Азії - Японію, складали зону розвитку країн, що наздоганяють передові індустріальні країни.

3. Основні тенденції суспільно-політичного розвитку індустріальних країн

Кінець XIX - початок XX ст. характеризувався значними змінами, що відбулися в політичному розвитку провідних країн Європи, СІНА, Японії: революційну епоху змінює процес еволюційних змін політичних систем. У політичному житті цих країн провідну роль починають відігравати реформи. Така тенденція розвитку була перш за все наслідком процесу консолідації суспільства, зміцнення засад конституційного устрою, принципів парламентаризму та парламентських систем, розширення виборчого права, формування стійких суспільно-політичних течій та партій.

Яку роль у житті суспільства відіграють реформи? Наведіть приклади.

Наприкінці XIX — на початку XX ст. основні суспільно-політичні рухи (консерватизм, лібералізм, соціалізм) оформились як відповідні політичні партії. У центрі політичної боротьби постають конфлікти між робітниками та підприємцями. Головними гаслами демократичної опозиції були: встановлення 8-годинного робочого дня, розширення політичних прав та свобод, виборчого права та створення надійної системи соціального захисту. До початку XX ст. робітничий рух домігся значних успіхів у забезпеченні соціальних і політичних прав робітництва. Майже в усіх країнах було створено профспілки й соціал-демократичні партії, які координували свою діяльність у межах II Інтернаціоналу, що постав у 1889 р. на заміну І Інтернаціоналу (1864-1889).

Важливе значення для демократизації суспільства мало послаблення ролі церкви, відокремлення її від держави та світської влади, секуляризація (від лат. - «світський») громадської свідомості, утвердження засад світської освіти та світського виховання.

Чому, на вашу думку, розширення виборчого права належало до першочергових вимог суспільства?

Зміни світоглядних цінностей людини та її психології, утвердження духу підприємництва, раціоналізму, індивідуалізму та прагматизму - ще одна ознака індустріального суспільства. Упроваджується система загальної освіти. Зароджується масова культура. Ці складові культурного життя є важливими рисами індустріального суспільства.

Змінюється становище жінки. Наприкінці XIX - початку XX ст. у Великій Британії розгортається рух - суфражизм - за надання жінкам однакових із чоловіками виборчих прав. У 1867 р. після спроби внести у Другий Білль про реформу положення про загальне виборче право почали створюватися спільноти, що агітували за поширення виборчого права на жінок. Проте суфражистки не досягли успіху у своїх спробах переконати в цьому членів парламенту. 1903 р. Емілія Пенкхорст заснувала Громадську і політичну спілку жінок, що, на відміну від виключно мирних методів суфражисток, допускала застосування насильницьких засобів, у тому числі демонстрації, зрив дебатів у Палаті представників і публічних зібрань, а також знищення майна. Після невдалої спроби ухвалити в 1911 р. закон про надання жінкам виборчих прав суфражистки дедалі частіше стали вдаватися до насильницьких методів, а опинившись у в’язницях, влаштовували голодні страйки. Однак це лише відштовхнуло від них поміркованих прихильників.

Формування світової системи господарювання на основі експансії європейського капіталу нерідко здійснювалося насильницькими методами. На зламі ХІХ— ХХ ст. завершився процес створення колоніальних імперій, найбільшою і найбагатшою з яких була британська. Важливою передумовою такого становища Великої Британії стало її панування на морях. Жодна держава світу не могла навіть зрівнятися з її військово-морською могутністю. Проте таке становище викликало незадоволення Німеччини, яка швидкими темпами наздоганяла «володарку морів» і вимагала своєї частини колоніальних володінь.

Демонстрація суфражисток у Вашингтоні

Таким чином, на кінець XIX - початок XX ст. у світі склалася принципово нова система відносин, яка призвела до формування військово-політичних союзів провідних держав світу для захисту та завоювання світової першості.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

1. Що відбулося раніше: монополізація виробництва чи технічний переворот?

2. Назвіть країни, у яких домінували синдикати.

3. Визначте, як наукові відкриття та винаходи вплинули на економічний розвиток людства.

4. Оцініть рух суфражисток. Чому він виник наприкінці XIX ст. ?

5. Схарактеризуйте основні ідеологічні течії наприкінці XIX - на початку XX ст.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно