Словник історичних термінів і понять

Аболіціонізм (від лат. abolitio - «знищення», «скасування») - 1) рух у США в XVIII-XIX ст. за скасування рабства; 2) суспільний рух за скасування певного закону.

Абсолютизм (від лат. absolutus - «необмежений») - форма правління за умов традиційного суспільства, коли монархові належить необмежена верховна влада. За абсолютизму держава досягає такого рівня розвитку, за якого створюється розгалужений бюрократичний апарат влади, посилюються карні органи, створюється армія. Найвищого розвитку абсолютизм досяг у Західній Європі в XVII-XVIII ст.

Абсолютна монархія - форма державного правління, яка характеризується тим, що глава держави виступає головним джерелом законодавчої влади, встановлює податки й розпоряджається державними фінансами.

Аграрні реформи - державні заходи щодо перетворення сільського господарства, форм землекористування, характеру земельних відносин.

Анархізм - безвладдя; суспільно-політична течія, прихильники якої заперечують державу, будь-яку політичну владу, проголошують необмежену свободу окремої особи.

Гомруль (рух за гомруль від англ. homе rule - «самоврядування», «автономія») - боротьба за здійснення програми автономії Ірландії наприкінці XIX - на початку XX ст., що передбачає створення ірландського парламенту та національних органів управління за збереження над Ірландією верховної влади британської корони і британського парламенту. Уперше програму автономії Ірландії висунув ірландський ліберал І. Батт у 1869 р. Він 1873 р. заснував партію - Лігу гомруля.

Гомстед-акт (від англ. homestead - «маєток», «ділянка») - закон про земельні наділи в США з громадського фонду поселенцям. Закон ухвалено в 1862 р. під час Громадянської війни. За ним кожен громадянин США або іммігрант, що досяг 21-річного віку й не воював на боці Півдня проти Півночі, міг отримати від уряду ділянку не більше ніж 160 акрів (65 га) після сплати реєстраційного збору - 10 доларів. Через 5 років отримував цю землю у власність.

Громадянська війна - організована збройна боротьба за державну владу між соціальними групами всередині держави.

Громадянське суспільство - суспільство громадян з високим рівнем економічних, соціальних, політичних, культурних і моральних якостей, яке, будучи незалежним від держави, спільно з нею формує розвинені правові відносини, взаємодії заради спільного блага.

Гуманізм (від лат. hum-anus - «людяний», «людський») - світогляд, заснований на ставленні до людини як до найвищої цінності, на захисті права особистості на свободу, прояв і всебічний розвиток своїх здібностей.

Декларація (від лат. declaratio - «оголошую», «проголошую») - оголошення, урочиста заява, проголошення будь-якого акта, закону, прав народу тощо.

Декрет (від лат. decretum - «постанова», «рішення») - назва законодавчих постанов вищих органів, створених під час Французької революції кінця XVIII ст. У деяких країнах - урядовий акт, що не замінює закон, але має силу закону.

Демократія - народовладдя. Форма політичної системи суспільства, побудована на визнанні (формальному або фактичному) народу джерелом влади, існуванні в державі виборних органів влади, широкого кола громадянських прав і свобод.

Держава - базовий інститут політичної системи та політичної організації суспільства, створений для забезпечення життєдіяльності суспільства в цілому і здійснення в соціально неоднорідному суспільстві з метою збереження його цілісності, безпечного існування, задоволення загальносоціальних потреб.

Деспотизм - свавілля; брутальне поводження з людьми, підкорення їх своїй волі.

Дехристиянізація - боротьба з католицькою церквою в період Французької революції кінця XVIII ст. Виявилася у відмові від католицьких обрядів, закритті церков, вилученні церковних цінностей та дзвонів для потреб оборони.

Диктатура (від лат. dictatura - «необмежена влада») - необмежена ніякими законами влада групи людей, що безпосередньо спирається на силу.

Династія - ряд монархів з одного й того самого роду (сім’ї), які змінюють один одного на троні за правом спадкування.

Загальне виборче право - один з основних інститутів виборчого права, що передбачає участь усього дорослого населення у виборах без будь-яких обмежень.

Законодавча влада - одна із трьох гілок єдиної, але поділеної функціонально державної влади, сутність якої полягає у здатності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей та їх об’єднань за допомогою законів, правових актів, рішень, що їх приймають представницькі органи влади.

Західники - представники одного з напрямів російської громадської думки 1840-х років, що виступали за ліквідацію кріпацтва та необхідність розвитку Росії за західноєвропейським зразком. Більшість західників за походженням були дворянами - поміщиками, ученими та літераторами, вихідцями з багатого купецтва (наприклад, І. Тургенєв, В. Боткін, Т. Грановський, С. Соловйов та ін.).

Емансипація (лат. emancipatio) — звільнення від залежності, скасування якихось обмежень, зрівняння у правах.

Ідеологія - система політичних, економічних, правових, моральних, естетичних, філософських і релігійних поглядів, що виражають інтереси певних соціальних груп суспільства.

Імміграція (від лат. immigratio - «вселяюся») - в’їзд іноземців у країну на тривале або постійне проживання.

Імпресіонізм (від франц. impression - «враження») - напрямок у мистецтві, що виник у другій половині XIX ст. Імпресіоністи стверджували, що художник повинен відтворювати свої перші почуття, уявлення тощо. В образотворчому мистецтві представниками імпресіонізму є К. Моне, Н. Піссаро, А. Сислей, у скульптурі - О. Роден, у музиці - Н. Дебюссі, М. Равель, П. Дюка.

Індустріалізація - процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства країни.

Індустріальне (промислове) суспільство - різновид розвинутого суспільства із центральною роллю науково-технічної діяльності, машинним виробництвом, фабричною організацією та дисципліною праці, загальнонаціональним ринком і системою господарства. При переході від традиційного до індустріального суспільства має місце процес демократизації, включаючи процес зменшення спадкових соціальних розбіжностей, руйнацію традиційних станових привілеїв і ієрархій, становлення громадянських прав (юридичних, політичних і соціальних).

Інтервенція - втручання однієї або кількох держав у внутрішні справи іншої держави або в її відносини з третіми державами. Інтервенція буває воєнна, економічна та дипломатична.

Інтернаціонал (від лат. inter - «між», natio - «народ») - міжнародне товариство робітників, перша міжнародна організація пролетаріату, заснована 1864 р. на зборах британських і французьких робітників у Сент-Мартінс-Холл у Лондоні.

Картель (від італ. cartello - «угода, «договір», «об’єднання») - один з видів монополій, що характеризується союзом власників, заснованим на угоді про встановлення обов’язкових для всіх учасників цін на товари, про умови найму робітників, про розподіл районів збуту товарів, про обмін патентами тощо. Найбільшого поширення картелі набули в Німеччині.

Колонія - територія або країна, яка після її завоювання втрачає свою незалежність, перебуває під владою метрополії.

Конкордат (від лат. concordatum - «угода») - угода між Папою Римським (главою католицької церкви) і представником держави про становище та привілеї католицької церкви в певній країні.

Консерватизм (від лат. conservo - «зберігаю», «охороняю») - політичні ідеологія та практика суспільно-політичного життя, що орієнтуються на збереження і підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад.

Конституційна монархія - форма правління в деяких державах, де влада монарха обмежена конституцією (законодавчі функції має парламент, виконавчі - уряд).

Конституція (від лат. constitutio - «устрій», «установлення») - основний закон держави, що визначає державний та суспільний устрій, принципи та порядок утворення органів влади, виборчої системи, основних прав і обов’язків громадян.

Консульство - період історії Франції від державного перевороту 18 брюмера (9 листопада 1799), здійсненого Наполеоном Бонапартом, до проголошення його імператором 18 травня 1804 р. У період консульства влада формально належала трьом консулам (Бонапарту, Дюко, Сійєсу), що були обрані на 10-річний термін, але фактично влада перебувала в руках Наполеона.

Конфедерація (від лат. confederatio - «союз») - об’єднання держав, що зберігають свою незалежність та об’єднуються тільки заради координації дій з певною метою, переважно - зовнішньополітичною або воєнною. Свої завдання здійснює за допомогою спеціальних постійних органів, у яких беруть участь представники держав, що входять до конфедерації.

Концерн (від англ. concern) - одна з форм монополістичних об’єднань, що характеризується пануванням групи монополістів над багатьма підприємствами через використання фінансових зв’язків, патентно-ліцензійних угод, договорів про спільність інтересів тощо. Підприємства, що входять до концерну, формально зберігають самостійність, але фактично перебувають під контролем фінансових кіл, що очолюють концерн.

Лейбористи (від англ. labourists) - члени однієї з двох правлячих політичних партій Великої Британії, що виникла в 1900 р. під назвою Комітет робітничого представництва як федерація профспілок та соціалістичних організацій.

Лібералізм (від лат. liberalis - «вільний») - ідеологія та громадсько-політична течія, що об’єднує прихильників парламентського ладу та певних свобод, проголошує рівноправ’я людей і націй тощо. На відміну від інших суспільно-політичних рухів ліберали прагнули захищати свої інтереси не шляхом збройної боротьби, а шляхом реформ, угод, компромісів.

Мануфактура (від лат. manufactura, manus - «рука», factura - «обробіток», «виготовлення») - одна з ранніх форм організації промисловості, за якої зберігається реміснича техніка, але виробництво вже засновано на кооперації й технічному поділі праці серед робітників.

Масова культура (поп-арт) - це культура, що знаходить попит в основній масі населення безвідносно приналежності до тієї чи іншої нації, держави. Незважаючи на регіональні або національні особливості, масова культура є космополітичною.

Менталітет (від лат. mental - «склад розуму», «світосприйняття») - своєрідний стан, рівень розвитку і спрямованості індивідуальної та групової свідомості, здатність до засвоєння норм, життєвих орієнтацій, суспільних цінностей та адаптації до умов соціального середовища, можливостей впливу на нього, відтворення сукупного досвіду попередніх поколінь.

Метрополія - країна, що володіє колоніями.

Мілітаризація (від лат. militari - «воєнний») - термін, що означає нарощування державою своєї воєнної могутності.

Модернізм (від франц. modernisme — «новітній», «сучасний») - загальне означення різних течій у літературі, мистецтві, релігії, філософії.

Народництво - ідеологія та громадсько-політична течія інтелігенції в Росії. Народництво поєднувало ідеї утопічного бачення світу з вимогами селянства знищити поміщицьке землеволодіння, кріпосництво. У народництві було дві течії - революційна (організація селянської революції) та ліберальна (мирні форми переходу до соціалізму).

Парламент (від франц. parlament, parler - «говорити») - виборний (повністю або частково) законодавчий орган (Велика Британія, Франція, Італія, Японія тощо).

Парламентська демократія - форма демократії, за якої уряд призначається депутатами парламенту на противагу президентському правлінню. У парламентській демократії законодавчий орган влади делегує своїх представників у виконавчі міністерства та здійснює нагляд над ними. У деяких різновидах цієї системи передбачено довічну або спадкову посаду глави держави, чиї повноваження вкрай обмежені і що має представницьку або церемоніальну роль. Зокрема, парламентська демократія може поєднуватися з парламентарною монархією. У цих випадках глава уряду зазвичай називається прем’єр-міністром. Різновидом парламентської демократії є парламентська республіка, де глава держави періодично обирається парламентом або його функції виконує голова уряду.

Парламентська монархія - такий порядок правління, за якого уряд несе відповідальність перед парламентом, а не перед монархом.

Поділ влади - принципи розмежування функцій у єдиній системі державної влади з поділом її на законодавчу, виконавчу й судову гілки, які здійснюють свої повноваження кожна самостійно, врівноважуючи одна одну.

Політична система суспільства - сукупність державних і недержавних соціально-політичних інститутів, які здійснюють владу, управління справами суспільства, регулювання політичними процесами, взаємовідносинами між соціальними групами, націями, державами та забезпечують політичну стабільність і прогресивний розвиток.

Правова держава - тип держави, основними ознаками якої є верховенство права та закону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність громадянина й держави.

Президент (від лат. praesidens - «той, хто сидить попереду», «головує») - глава держави в ряді країн з республіканською формою правління.

Привілей (від лат. privilegium - «особливий закон») - перевага, пільга, право, надані законом окремим особам, групам людей або певному станові.

Промисловий переворот - заміна ручної праці машинною, перехід від мануфактури до фабрики.

Протекторат - форма колоніальної залежності, коли одна держава (протектор) бере на себе здійснення зовнішніх зносин іншої держави, захист її території й фактично ставить під свій контроль її внутрішні справи через свого резидента.

Протекціонізм (від лат. protectio - «захист») - частина державної економічної політики, спрямована на забезпечення переваги своєї промисловості на внутрішньому ринку через захист від іноземної конкуренції системою митної політики, а також заохочення експорту промислових товарів.

Радикали (від англ., франц. radical, лат. radix - «корінь») - прихильники корінного, безумовного вирішення будь-яких питань. Назва представників деяких політичних течій у країнах світу.

Реалізм (від лат. realis — «суттєвий», «дійсний») - метод художнього пізнання, правдивого зображення у мистецтві дійсності. Реалізм у мистецтві досягає істинності відображення в художніх образах явищ природи та суспільства, внутрішнього світу людини.

Революція (від франц. revolution - «розгортання», «переворот») - докорінна якісна зміна в розвитку явищ природи, суспільства, пізнання.

Республіка (від лат. respublica - «суспільна справа») - держава, у якій органи влади формуються за принципом виборності їх народом; форма державного управління, за якої вища влада належить виборним представницьким органам, а глава держави обирається населенням чи представницьким органом. Розрізняють два основних типи республіки - президентську й парламентську.

Реставрація (від лат. restauratio - «відновлення») - відновлення старого, поваленого революцією ладу або династії (реставрація Бурбонів у Франції), а також історичний період панування відновлених режимів.

Реформа (від лат. reformo - «перетворюю», «поліпшую») - перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основи існуючої структури.

Рисорджименто (від італ. Risorgimento - «Відродження») - національно-визвольний рух італійського народу за ліквідацію роздрібненості, іноземного (австрійського) гноблення та створення єдиної національної італійської держави.

Роялісти (від франц. royaliste) - термін, що означає прибічників королівської влади. У більш широкому значенні - монархісти.

Синдикат (від франц. syndicat - «рада») - один з видів монополій, особливістю якого є угода про спільний збут товарів. Синдикат обмежує торговельну самостійність підприємств, диктуючи ціни й умови продажу, перетворює торговців на своїх агентів. Найбільш поширені - у Німеччині, Росії.

Слов’янофіли - представники одного з напрямів російської громадської думки XIX ст. Обґрунтовували й стверджували особливий шлях історичного розвитку Росії, який принципово відрізнявся від західноєвропейських держав. Самобутність Росії вбачали в селянській общині та православ’ї як єдиному, справжньому християнстві. Представниками були А. Хом’яков, брати Киреєвські, Ю. Самарін, брати Аксакови.

Соціалізм (від лат. socialis - «суспільний») - учення про суспільство, у якому немає експлуатації людини людиною, соціального гноблення і утверджено соціальну рівність; нагальна назва різних соціалістичних учень.

Соціал-демократія - загальна назва соціалістичних партій, що виникли в другій половині XIX ст. у різних країнах.

Стани - соціально-правові групи, кожна з яких вирізнялася юридичним положенням, певними правами й обов’язками в суспільстві. У розвиненому вигляді стани характеризувалися спадковістю, відносною замкнутістю.

Страйк - колективна відмова робітників і службовців від праці з поданням підприємцям або урядові економічних і політичних вимог.

Суфражизм - рух за надання жінкам однакових із чоловіками виборчих прав, що зародився в Англії наприкінці XIX - на початку XX ст.

Тред-юніони - назва профспілок у Великій Британії.

Трест (від англ. trust - «довіра») - одна з форм монополії, за якої всі підприємства, що об’єднуються, втрачають свою комерційну та виробничу самостійність і підкоряються єдиному управлінню. Власники підприємств, що увійшли до тресту, позбавляються можливості розпоряджатися підприємствами безпосередньо, перетворюючись з власників на акціонерів тресту в цілому. Трести виникли у США і набули там найбільшого поширення.

Унітарний (від лат. unitas - «єдність») - єдиний, який становить єдине ціле; форма державного устрою, що не передбачає наявності в складі держави будь-яких федеративних одиниць (штатів, земель).

Уряд - вищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади в країні, що очолює, як правило, прем’єр-міністр.

Утопія - 1) мрія, вигадка, химера; 2) термін, що виник від назви книжки Т. Мора «Утопія», у якій змальовується життя суспільства, де немає нерівності та панує загальне щастя.

Фабіанство (від англ. Fabian Society) - британська організація, заснована у 1864 р. Організатори товариства назвали її за ім’ям Фабія Максима - римського державного діяча III ст. до н. е., що досяг успіхів у боротьбі з Ганнібалом завдяки своїй повільній, очікувальній тактиці.

Фабіанці - представники інтелігенції, прихильники мирних та поступових перетворень. У майбутньому Фабіанське товариство злилося з керівництвом Лейбористської партії та існувало всередині цієї партії на засадах літературно-публіцистичної групи.

Фабрика - промислове підприємство, засноване на використанні системи машин; форма великого машинного виробництва.

Фемінізм - прагнення до рівності жінок із чоловіками; у вузькому сенсі - жіночий рух.

Фермери - категорія підприємців у сільському господарстві, це - власники або орендарі земельних угідь, які ведуть своє господарство сімейними засобами або з використанням найманої робочої сили.

Цензура (від лат. censura - «суворе судження», «вимоглива критика») - державний нагляд за змістом друкованих видань, театральних вистав тощо.

Цивілізація (від лат. civilis - «громадянський») - форма спільного життя людей, якій притаманне відтворення власної матеріальної та соціально політичної структури відносин на основі пріоритету властивих їй духовних норм, цінностей та ідеалів.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно