§5 ЄВРОПА ТА АМЕРИКА: ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ

1. Із курсу всесвітньої історії 8-го класу пригадайте, коли та в якій країні розпочався промисловий переворот? Розкрийте його зміст.

2. Пригадайте, як відбувалося становлення абсолютної монархії у Європі?

3. У чому виявилась криза «старого порядку» в Європі?

4. Що таке промисловий переворот та індустріалізація?

1. Завершення промислової революції в Західній Європі та її наслідки. Початок становлення індустріального суспільства

Процес поступового перетворення аграрного суспільства в індустріальне, обумовлений промисловою революцією кінця XVIII — початку ХХ ст., започатковує етап становлення сучасної технологічної цивілізації з її цінностями та принципами, які з Великої Британії спочатку поширюються на Європу і Північну Америку, а потім поступово завойовують і весь світ. Аграрна цивілізація йде в минуле, на зміну їй приходить промислова, яка відзначена зміною процентного співвідношення населення, зайнятого в сільському господарстві та промисловості, або кількості жителів сіл і міст; змінами у повсякденному житті людей: продукти харчування з часом починають виготовлятись на заводах, одяг і взуття в основному перестають шитись за індивідуальними замовленнями, з’являються стандартні і взаємозамінні деталі; в будівництві мостів і кораблів на зміну дереву приходить метал. Широке упровадження наприкінці XIX — на початку XX ст. телеграфу, телефону і радіо поліпшило сполучення між країнами і навіть континентами. Земна куля стає такою маленькою, що її можна обігнути за вісімдесят днів.

Ці зміни охоплюють практично всі сфери життя пересічної людини. Сім’я все ще зберігає своє економічне значення, проте вона все частіше перестає бути місцем роботи. Змінюється економічна роль жінок у родині, з’являється новий поділ праці: чоловік працює, жінка веде будинок і доглядає за дітьми. Будинок і робота, робочий час і години дозвілля стають чітко розділеними.

Змінюється і сама структура суспільства: зменшується земельна аристократія й селянство, зникає безліч ремісників і ремесел, закриваються мануфактури; наростає протистояння між промисловою буржуазією й промисловим пролетаріатом; формується середній клас, як окремий соціальний прошарок зі своєю етикою і життєвою філософією (власники невеликих фабрик, управлінці, інженери).

Змінюються умови праці: взаємозалежність людей усередині одного колективу змушує впроваджувати жорстку дисципліну, ставити одних працівників під нагляд інших, забороняти відволікатись від роботи чи спізнюватись на неї.

Промислова революція, викликана технічним прогресом, розпочавшись у Великій Британії у 60-х рр. XVIII ст. і перетворивши її на «промислову майстерню світу», «наставницю європейських народів», у ХІХ ст. охопила більшість європейських держав і США, формує основні риси нового суспільства — індустріального, основа якого — це промисловість. Тому важливими центрами економічного, громадсько-політичного, культурного життя стають нові індустріальні міста, які в умовах демографічного вибуху та високого рівня урбанізації, що змінила співвідношення між міським і сільським населенням (на користь першого), ментальність, змінюють повсякденне життя їх мешканців: буржуазії та найманих робітників, відносини, стосунки між якими важили те саме, що для аграрного суспільства — між феодалами та селянами.

Міста стають осередками соціальної напруги: майже всі революції кінця ХVІІІ — ХІХ ст. були міськими. Міське співтовариство, особливо столиць і великих центрів, як ніколи, виявило себе генератором ідей загальнонаціонального і загальноєвропейського плану. Це стосується і національних рухів нового типу, стимулом яких виявилася ідеологія лібералізму, реалізація якої мала національні, культурні та політичні традиції.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

1848 р. К. Маркс, Ф. Енгельс. «Маніфест Комуністичної партії»

...Буржуазія створює світ своєю міркою та за своєю подобою. ...Вона підкорила село пануванню міста. Як вона зробила село залежним від міста, так і варварські та напівварварські країни вона зробила залежними від цивілізованих країн, селянські народи — від буржуазних народів, Схід — від Заходу.

Про яку роль буржуазії говорять автори?

ОЧИМА СУЧАСНИКА

«По обидва узбіччя дороги і до закінчення горизонту майоріли грізні фабричні труби... Чоловіки, жінки та діти, жалюгідні, одягнені у порваний одяг, працювали біля машин, підкидали вугілля. Вони жили в будинках, де не було навіть дверей. А з промінням сонця знову з’являлися машини і знову розпочиналося скрипіння та шалений рух, а попереду нескінченною вервечкою підіймалися цегляні труби та чорні клуби диму, які перетворювали околиці на пекло» (Ч. Діккенс. «Пригоди Олівера Твіста»).

Який вплив мала промисловість на довкілля та працівників фабрик, заводів?

ПОГЛЯД УЧЕНОГО

«Розвиток крупної індустрії, сучасних засобів зв’язку і комунікації, урбанізація і підвищення освітнього рівня населення змінили образ Європи. Вона стала одним із найбільш комфортабельних районів світу. Великі міста, які ще на початку ХІХ ст. були розплідниками злиднів, злочинності, антисанітарії, через століття стали центрами сучасної індустрії і технологій, культури, науки і мистецтва» (Історія Європи. — Т. 5).

Які чинники, на думку вченого, змінили обличчя європейських міст?

Отже, на середину XIX ст. модерне техногенно-міське суспільство (або промислова цивілізація, індустріальне суспільство), яке сформувалось у результаті переходу від традиційного (аграрного) і в якому панували натуральне господарство та станова структура суспільства, поступово утверджується у Європі та Північній Америці й відзначається такими рисами: високим рівнем технічного розвитку; провідною роллю галузей важкої промисловості з фабрично-заводським виробництвом; масовим ринковим виробництвом; утвердженням у суспільстві духу підприємництва; формуванням нових соціальних верств (буржуазії та пролетаріату); зміною ідей Просвітництва ідеологіями лібералізму, консерватизму, націоналізму, соціалізму.

Таким чином, у світовій історії були всього дві революції такого масштабу: перша з них перетворила мисливця і збирача на землероба, друга ж перетворила землероба на виробника товарів і послуг. Але промислова революція породила суперечності, які стануть причиною багатьох соціальних потрясінь XIX ст. — початку XX ст.

2. Ідеології модерного суспільства

Велика французька революція кінця XVIII ст. і наполеонівські війни втілили основні ідеї Просвітництва «Свобода. Рівність. Братерство» в ідеологію лібералізму (зародилася у 20-х рр. ХІХ ст. у Великій Британії), яка, тим не менш, набувала популярності разом з іншими, відмінними від неї — консерватизмом та соціалізмом. Усі вони пропонували різне вирішення проблем, пов’язаних із становленням індустріального суспільства.

У період Нового часу на історичній арені з’являється нація та утверджується уявлення про народ як символ суверенітету, джерело та носій влади (до цього ним був Бог). Це обумовило появу ідеології націоналізму. Відбувається національне відродження («відродження нації») з його світоглядними цінностями, національно-визвольними рухами та утворенням національних держав.

Прихильники певної ідеології, яка здебільшого є сукупністю ідеалів певних соціальних верств, стали створювати добровільні об’єднання, метою яких стала боротьба за здобуття державної влади шляхом участі у виборах. Так у ХІХ ст. виникають політичні партії.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

«...громадянин, що бере участь у законодавчій діяльності, в діяльності з контролю і управління ... вчиться бути громадянином» (В. Гумбольдт. «Про запровадження земельно-станових конституцій у Прусських державах»).

«...існування демократичної держави можливе лише за умови політичної свободи» (М. Драгоманов. «Вибране»).

«...Людство — це велика армія. Народи — окремі полки та дивізії цієї армії. Кожному довірено свій пост...» (Дж. Мадзіні. «Молода Італія»).

«Вільний і раб, патрицій і плебей, поміщик і кріпак, майстер і підмайстер, коротко кажучи, гнобитель і гноблений перебували у вічному антагонізмі один до одного, вели невпинну, то приховану, то явну боротьбу, яка завжди закінчувалася революційною перебудовою всього суспільства...» (К. Маркс, Ф. Енгельс. «Маніфест Комуністичної партії»).

1. Що означає бути громадянином?

2. Про яку головну умову демократичного суспільства говорить М. Драгоманов?

3. Про яку роль народів у світовій історії говорить Дж. Мадзіні?

4. Яку рису розвитку суспільства К. Маркс, Ф. Енгельс визначають головною?

ОЧИМА СУЧАСНИКА

«Між устроями до Французької революції, і що утворились нещодавно, є відмінність. Перші — це станові, що виникли з колишніх більш-менш самостійних держав, які об’єднувались з більшими, часто жертвуючи суверенітетом, але зберігаючи певні права. Нові мають прикладом державні устрої, утворені Англійською, Американською і Французькою революціями» (В. Гумбольдт. «Думки про конституційний державний устрій у зв’язку з Французькою революцією»).

На яких особливостях політичного життя Європи наголошує В. Гумбольдт?

ПОГЛЯД УЧЕНОГО

«Хода історії призвела до впевненого підкорення світу капіталістичною економікою, під прапорами ідеології лібералізму, яка стала основним інтелектуальним виразником нової епохи» (Е. Хобсбаум. «Століття імперії. 1875—1914»).

«... ми маємо сприймати націю як політичну форму духовної спільності громадян» (Е. Сміт. «Націоналізм»).

«Окрім поетичної цінності як джерела метафор («Пролетарі не мають чого втрачати, крім кайданів» і «Пролетарі всіх країн, єднайтеся»), «Маніфест Комуністичної партії» К. Маркса, Ф. Енгельса залишається шедевром політичного красномовства (й не тільки), і його варто вивчати в школі разом із шекспірівською промовою Марка Антонія над мертвим Цезарем» (У. Еко. «Привид (Маркса) блукає в умовах глобалізації»).

1. Про які причинно-наслідкові зв’язки говорить Е. Хобсбаум?

2. У чому автор вбачає цінність «Маніфесту Комуністичної партії»?

Отже, утвердження індустріального суспільства стало періодом, що втілив ідеї Просвітництва у лібералізмі з його світоглядними цінностями (індивідуалізм, свобода особистості, раціоналізм, рівність, толерантність, суспільна злагода, конституціоналізм, парламентаризм, заперечення необхідності державного втручання в економіку); стало «епохою націоналізму», що проголошував несумісність існування націй з існуванням імперій; посприяло поширенню ідей про суспільство соціальної справедливості та необхідності боротьби за його побудову.

ПОМІРКУЙТЕ

1. У чому відмінність ролі міст в аграрному та індустріальному суспільствах?

2. Визначте спільні та відмінні риси між лібералізмом, консерватизмом, націоналізмом та соціалізмом.

3. Визначте соціально-економічні й суспільно-політичні чинники, що обумовили появу нових ідеологій індустріального суспільства.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Індустріальне суспільство — суспільство, в якому більшість населення була зайнята в промисловому виробництві.

Консерватизм — ідеологія, яка сповідує ідеї традиції та спадковості в суспільному розвитку.

Лібералізм — ідеологія, яка об’єднує прихильників демократичних свобод та вільного підприємництва.

Націоналізм — ідеологія та політика, яка сповідує цінність нації як вищої форми суспільної єдності у процесі державотворення.

Нація — стійка історична спільнота людей, яка виникла на основі спільної мови, території, економічного життя, культури та психологічного складу.

Партія — політична організація, що виражає й захищає загальні, корінні інтереси певних соціальних груп, об’єднує їх найактивніших представників.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно