Матеріал до практичного заняття 5

Зародження масової культури

І. Масова культура як явище

• Базова інформація

Одним із проявів становлення індустріального суспільства було зародження й поширення масової культури.

Існують різні думки щодо того, коли виникла масова культура. Одні вбачають ЇЇ паростки наприкінці XIX ст., інші на початку XX ст. і навіть після Першої світової війни. Та все ж точкою відліку появи й розвитку масової культури більшість фахівців уважає кінець XIX початок XX ст.

Ознаки масової (популярної) культури вперше проявились у США наприкінці XIX — на початку XX ст. у зв’язку зі стрімким розвитком кінематографа.

• Практична частина

• Ознайомтесь із висловлюванням З. Бжезінського. Чому, на Вашу думку, політолог обумовлює масову культуру науково-технічною революцією? Чи погоджуєтеся Ви з таким підходом? Аргументуйте Вашу точку зору.

«Якщо Рим подарував світові право, Британія — парламентську систему, Франція — культуру й республіканський устрій, то сучасні США — науково-технічну революцію й масову культуру».

• Базова інформація

Для того щоб в епоху індустріалізації люди могли приділяти час театру, танцям, музиці, а згодом кіно, крім грошей на розваги вони також повинні були мати достатньо вільного часу, щоб насолоджуватися цими видами мистецтв. Скупчення населення в містах, збільшення кількості робочих місць на заводах розширювали потенційну аудиторію кінотеатрів, мистецьких виставок, концертів тощо.

У різних країнах поширення масової культури відбувалося по-різному, але спільними ознаками були саме масовість і демократизм цього явища, а також рівень освіченості населення.

• Практична частина

• Розгляньте ілюстрації. Перша ілюстрація пов’язана з подією, що сталася в Англії в 1870 р. за прем’єрства В. Гладстона, друга — з популярністю роману як основного літературного жанру XIX — початку XX ст. Який, на Вашу думку, може існувати зв’язок між цими подіями?

Збігнев Бжезінський, американський політолог

Масова культура — явище, що виникло в умовах індустріального суспільства. Масова культура покликана задовольняти потреби основної маси населення. Термін також уживається для означення культури, що протиставляється елітарній.

На уроці. Ілюстрація з журналу. XIX ст.

П. Фішер. Цікава книжка. 1905 р.

• Базова інформація

Наприкінці XIX ст. щотижневі газети почали друкувати сентиментально-мелодраматичні твори, які згодом отримали назву сердечна преса, або індустрія мрій. У США з’явилася така форма масової культури, як комікси. Спочатку цей жанр був призначений винятково для дітей, але з часом став невід’ємною складовою дозвілля дорослих.

• Практична частина

• Розгляньте американські комікси XIX ст. Як Ви думаєте, людям якого віку адресований перший комікс, а якого — другий? Висловте припущення про причини й рівень популярності певного виду мистецтва, якщо він користується масовим попитом у різновікової аудиторії.

II. Революція в моді

• Базова інформація

Швацька машина стала одним із символів індустріалізації. Її поява вплинула не тільки на моду, а й на поведінку, манери, смаки людей різного походження, соціального статусу й майнового стану.

• Практична частина

• За рекомендацією вчителя при підготовці до заняття оберіть фрагменти двох чи більше кінофільмів, присвячених подіям на межі ХІХ-ХХ ст. Наприклад, із серіалу «Абатство Даунтон» і серіалу «Пригоди Шерлока Холмса».

• Під керівництвом учителя поділіться на робочі групи. Перша група переглядатиме фрагменти однієї кінострічки, друга — іншої. Обговоріть у групах та обміняйтеся враженнями про помічені вами зміни у вбранні й побуті героїв фільму. Порівняйте тогочасну моду з напрямами моди в попередні півстоліття (див. Матеріал до практичного заняття 2, с. 46-48).

• Як, на Вашу думку, ці зміни могли бути пов’язані з індустріалізацією та прискоренням ритму життя? Як у них відображена масова культура?

Кадр із кінофільму «Абатство Даунтон». 2013 р.

Кадр із кінофільму «Пригоди Шерлока Холмса». 1984-1985 рр.

• Базова інформація

Наприкінці XIX ст. під впливом модерну змінилися жіночий костюм і взуття. Моду диктували великі модні салони, кожен з яких мав власний стиль. Плаття часто мали високий закритий комір. Модними були пишні жіночі зачіски, на голові носили капоти й величезні капелюхи з пір’ям, криси яких загиналися. Таке вбрання створювало образ стилізованої жінки-квітки, жінки салонів, театрів і вечірніх розваг.

У 1890-х роках звичний ритм життя змінився: з’явився автомобіль, що також вплинуло на форму костюма. Зміни були зумовлені й боротьбою жінок за рівні права з чоловіками. Усі верстви тогочасного суспільства захоплювалися спортом. Були популярні велосипедні прогулянки, крокет, теніс, плавання тощо. Жінки перевдягнулися в спідниці із зручними блузками.

Справжній прорив у моді відбувся завдяки англійському модельєру Джону Редферну, який одягав англійський королівський двір і придворних дам. Наприкінці XIX ст. спеціально для принцеси Александри він винайшов жіночий костюм з жакетом-пальтом на основі чоловічого сюртука. Жакет і спідниця виготовлялися з однієї тканини й поєднувались із строгою блузкою з високим стоячим коміром. Костюм почали називати «костюмом-тальєром», і це був чи не перший жіночий діловий костюм.

Одяг для вулиці: на жінці — верхнє плаття, на чоловікові — пальто

Жінка в костюмі-тальєрі

Жінки з дітьми, одягнені для прогулянки

Мода 1920-х років

Чоловічий костюм, уже сформований до 1890-х років, на межі століть зазнав мало змін. Парадним одягом став чорний фрак, офіційним — чорний редингот (сюртук) і візитні смугасті штани. Повсякденний одяг — короткий сюртук (попередник піджака), суконні й оксамитові куртки, обшиті кольоровою тасьмою. Одноманітність чоловічого костюма порушував великий набір капелюхів: високі циліндри, котелки, солом’яні канотьє, кепі. Як аксесуари, у чоловіків були гетри на черевиках, білі кашне, тростини, парасольки. Найпопулярнішою в чоловіків була зачіска з прямим проділом.

У першому десятилітті XX ст. помітну роль у моді відігравав стиль модерн, що сповідував простоту та свободу у виборі нових форм і матеріалів. Зароджувалися нові напрями в мистецтві (кубізм, абстракціонізм), і кожен з них по-своєму впливав на костюм. Основною вимогою моди стали природність і простота. В одязі з’явились яскраві деталі. Усе частіше взірцями краси й моди ставали актриси й актори кіно та театру. Так, утіленням краси й жіночності на початку XX ст. вважалася американська балерина Айседора Дункан, яка танцювала у вільному напівпрозорому платті — пеплосі, без корсета з китового вуса.

У 1900-і роки в моді панували східні мотиви. Художник і модельєр Поль Пуаре відмовився від корсета й створив вишукані сукні-туніки. У своїх моделях він використовував перську вишивку, східні тюрбани з хутра й парчі. Спідниці стали коротшими. Це була нова естетика індустріального суспільства, яка гармонійно поєднувала вишуканість і простоту.

Спрощенню одягу сприяв розвиток індустріального виробництва. Масовий пошив одягу передбачав відмову від корсетів та інших трудомістких елементів і впровадження простіших форм. Виготовлення костюма промисловим способом зумовило розроблення стандартів, маркування розмірів та ін. Одяг став демократичнішим.

Чоловіча мода порівняно з жіночою була набагато простішою: змінювалися хіба що ширина лацканів і штанів, довжина піджаків і пальт. Утвердилася форма англійського чоловічого костюма: його крій став вільнішим, піджак остаточно витіснив сюртук, а фетровий капелюх — циліндр.

• Практична частина

• Перегляньте ілюстрації на с. 213-214 і обміняйтесь у робочих групах думками про розвиток моди наприкінці XIX — на початку XX ст. Які деталі гардеробу викликають у Вас найбільший інтерес? Чи важливо для Вас, щоб Ваші уподобання поділяли однокласники? Чи є в одязі тієї епохи ідеї, що можуть бути втілені в сучасній моді?

III. Нова музика

• Базова інформація

Нові віяння поширились у музиці й танцях. Зародившись у США, наприкінці XIX ст. популярності набув стиль регтайм — американський аналог європейської романтичної фортепіанної музики в афро-американському стилі. Фортепіано стало настільки популярним у США, що мало бути в кожному «пристойному» домі. На південному сході США стрімко набрав небаченої популярності блюз, поширився джаз.

На танцювальних майданчиках запанував фокстрот.

Величезні аудиторії збирали мюзикли.

• Практична частина

• Розгляньте ілюстрації, на яких зображені техніка танцю, місце проведення балів, убрання та емоційний стан танцівників у XVIII ст., у першій половині XIX ст. та наприкінці XIX — на початку XX ст. Який висновок про демократизм і загальну атмосферу танців Ви можете зробити, проаналізувавши ці ілюстрації? Чи дає порівняння хоча б частково відповідь на запитання про відмінності масової культури від культури попередніх епох?

Танці у XVIII ст.

Менует

Полонез

Танці в першій половині XIX ст.

Вальс

Кадриль

Джаз — форма музичного мистецтва, що виникла на межі ХІХ-ХХ ст. в США як синтез африканської та європейської культур.

Мюзикл — музично-сценічна вистава, у якій поєднуються різноманітні жанри й виражальні засоби естрадної та побутової музики, хореографічного, драматичного й оперного мистецтва.

Фокстрот — американський парний танець, що з’явився на початку ХХ ст., який виконується в помірно швидкому темпі. Вирізняється свободою рухів та елегантністю.

Танці наприкінці XIX — на початку XX ст.

Канкан

Фокстрот

Вальс-бостон

Чарльстон

• Висновок

Отже, масова культура — це, без перебільшення, соціальний феномен, що з’явився наприкінці XIX — на початку XX ст. Поява масової культури була пов’язана з епохою становлення великого промислового виробництва, що потребувало створення армії найманих робітників для свого обслуговування. З появою друкованих ЗМІ й радіомовлення сфера впливу масової культури суттєво розширилася. Масова культура потіснила фольклор, який був невід’ємним культурним атрибутом традиційних місцевих громад. Одночасно з появою нових виробничих відносин і формуванням нової соціальної структури суспільства з’являються люди, які створюють принципово нову, не елітарну, як було в минулому, а дійсно масову культуру.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

до розділу V «Розвиток культури й повсякденне життя наприкінці XVIII — на початку XX ст.»

Значний вплив на розвиток суспільства в XIX — на початку XX ст. справили досягнення освіти й науки. У цей час були зроблені найбільші наукові відкриття, які зумовили перегляд уявлень про навколишній світ і отримали назву революції в природознавстві. Провідну роль у розвитку науки в цей період відігравали такі країни, як Велика Британія, Німеччина та Франція.

Характерною особливістю розвитку фундаментальних наук у першій половині XIX ст. стало накопичення фактологічного матеріалу, отриманого в результаті спостережень і дослідів, проведення яких постійно вдосконалювалося. Завдяки розвитку торгівлі та міжнародних відносин, дослідженню й освоєнню нових територій у науковий обіг уведено чимало нових фактологічних відомостей, які підтвердили взаємопов’язаність природних явищ у часі й просторі. У другій половині XIX — на початку XX ст. на базі цих даних були створені теорії й концепції, які стали основою сучасної науки.

Значних успіхів було досягнуто у фізиці завдяки відкриттю Дж. Джоулем і Р. Майєром закону збереження енергії, а також дослідженням Г. Ома і М. Фарадея в галузі електрики; у хімії були поглиблені й розширені основи теорії атомної будови речовини, Д. Менделєєв відкрив періодичний закон хімічних елементів; у біології англійський учений Ч. Дарвін розробив революційну теорію походження біологічних видів шляхом природного добору. На межі XIX-XX ст. американцем Т. Морганом і німцем А. Вейсманом були закладені основи генетики — науки про передання спадкових ознак у рослинному та тваринному світі. Важливим досягненням біології було розроблення клітинної теорії, яка створила базу для розуміння закономірностей живого світу й розвитку еволюційного вчення.

Досягнення біологічних наук дали потужний поштовх розвитку медицини.

Вагомим здобутком стало відкриття в 1895 р. німецьким фізиком В. Рентгеном Х-променів, завдяки яким було досягнуто значних успіхів у діагностиці й хірургії. Зокрема, різко скоротилася смертність, припинилися глобальні епідемії, збільшилася середня тривалість життя європейців.

Стрімкий технічний прогрес — характерна ознака XIX — початку XX ст. У XIX ст. швидко впроваджуються різні технічні новації. Західні вчені домоглися значних результатів у розробленні засобів комунікації: американець С. Морзе винайшов телеграфний апарат, американець А. Белл — телефон, італієць Г. Марконі сконструював радіоприймач.

У другій половині XIX ст. був створений перший двигун внутрішнього згоряння. «Батьками» автомобіля вважають німецьких конструкторів Г. Даймлера й К. Бенца. Технічні новинки стали доступнішими, вони охопили всі сфери життя.

XIX ст. було ознаменоване боротьбою в літературі й мистецтві неокласицизму й романтизму. Розчарування в ідеях Просвітництва, раціоналізмі, прогресі, страх і невпевненість, викликані бурхливими подіями в Європі на початку XIX ст., а також індустріалізацією, що докорінно змінила звичний уклад життя, зумовили прагнення сховатися від реальності, пошук ідеалу, підвищений інтерес до сивої давнини.

Багатьох поетів, композиторів і художників (романтиків) надихав політичний рух за національну незалежність. Ці тенденції проявились у творчості італійського композитора Дж. Верді, угорського поета ПІ. Петефі та ін. У прозі ідеї романтизму відображено в історичних романах В. Скотта, Т. Карлайла, Жорж Санд. Романтизм не оминув архітектуру, що зумовило поширення в Європі в першій половині XIX ст. неоготичного стилю, і живопис. Художники (Ф. Гойя та Е. Делакруа) брали сюжети для своїх творів з революційних подій у Європі.

До середини XIX ст. романтизм почав витісняти реалізм, який порушував проблему соціальної значущості мистецтва. Письменники-реалісти відображали у своїх творах повсякденне життя, вплив буття на формування свідомості людини, критикували вади соціального устрою суспільства.

Найбільшим явищем у мистецтві Європи другої половини XIX ст. стало формування нового художнього напряму — імпресіонізму. Його головна особливість прагнення висловити враження від побаченого. Предметом зображення був не реальний предмет або явище, а людське сприйняття, той психологічний стан, який вони викликали. Найвідомішими представниками цієї течії, яка довго не визнавалася мистецтвом і викликала осуд багатьох критиків, були О. Ренуар, П. Сезанн, К. Моне та ін.

Бурхливий економічний розвиток, зростання добробуту європейців, науково-технічний прогрес — усе це сприяло досягненням у сфері мистецтва. У XIX ст. мистецтво стало більш демократичним, перестало бути забаганкою обраних. Зростання грамотності населення сприяло тому, що з новітніми творами письменників, поетів, драматургів ознайомилися дедалі ширші кола суспільства; відкривалися численні публічні музеї, галереї та виставки. Культура й мистецтво XIX ст. відображали всі найважливіші явища в житті західної цивілізації, зокрема бурхливий соціально-економічний розвиток.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно