Практичне заняття

Суспільні наслідки промислового перевороту. Зміни в житті й побуті різних верств населення

ПРИГАДАЙТЕ

1. Яким було населення Європи в попередню добу? 2. Що змінилося в населенні Європи з кінця XVIII до початку XX ст.? 3. Охарактеризуйте основні соціальні наслідки промислового перевороту. 4. Які зміни відбувалися у вигляді міст за попередньої доби? 5. Що було характерно для європейського житла й хатнього начиння впродовж першої частини історії Нового часу? 6. Якими були характерні риси шлюбно-сімейних стосунків і становища жінки за попередньої доби? 7. Як упродовж першої половини історії Нового часу розвивалася мода?

МЕТА

На підставі аналізу наведеного тексту визначити, які зміни відбувалися в повсякденному житті різних верств населення тогочасної Європи.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

1. Повторити за §1 матеріал про населення Європи наприкінці XVIII — на початку XX ст.

2. Повторити вивчений у минулому році матеріал про населення Європи, повсякденне життя європейців і соціальні наслідки промислового перевороту.

ХІД РОБОТИ

1. Ознайомтеся із запропонованим матеріалом, дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

2. Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.

Прокладання першої дороги із щебеню в США в 1823 р.

1 ЗМІНИ У ВИГЛЯДІ МІСТ.

XIX століття інколи називають «буржуазним», оскільки внаслідок руйнування «старих порядків» саме буржуазія стала новою панівною верствою суспільства, її смаки й уподобання були в ньому визначальними. Це знайшло відображення і в повсякденному житті населення. Більшість сіл і селищ у цей час, як і за попередньої доби, зберігала свій традиційний вигляд. Однак значна частина міст зазнала суттєвих перетворень.

У XIX ст. стали відбуватися зміни у плануванні міст. Тепер вони складалися із центральної частини, де мешкало заможне населення й було зосереджено все необхідне для його життя, і передмістя, де селилася міська біднота, розташовувалися заводи, дешеві трактири, поштові станції тощо. Для зв’язку між центральною частиною та передмістями прокладалися нові широкі вулиці.

Авеню Опери в Парижі. Сонячний ранок. Художник К. Піссарро, 1898 р.

Майже всі міста тогочасної Європи поступово зростали та прикрашалися будинками, що відповідали новим умовам життя. Старі будівлі зникали одна за одною, а нові «шикувалися» в довгі вулиці. Збільшення міст, навіть великих, відбувалося досить повільно, але все-таки до середини століття вигляд більшості з них повністю змінився. Одним із таких міст став не дуже заможний і вишуканий раніше Берлін.

У центральній частині міст створювали площі, парки, бульвари тощо. На вулицях з’явився перший громадський транспорт. У зв’язку зі зростанням цін на землю ставало все більше багатоповерхових будівель. Зокрема, у Парижі було зведено чимало прибуткових будинків, що мали сім поверхів. Вони поділялися на квартири, які здавали в оренду. На перших поверхах розташовувалися крамниці. Горища також заселяли; житло в мансардах, як їх називали, коштувало значно дешевше, ніж звичайні квартири. У підвалах і напівпідвальних приміщеннях жили слуги. У другій половині XIX ст. з’явилися водогони, що працювали на силі пари. Перший водогін був створений у Лондоні, а дещо пізніше — у Парижі.

У XIX ст. почали будувати все більше ділових, адміністративних, торговельних і виробничих споруд — з’явилися магазини, банки, вокзали, фабрики, виставкові зали, бібліотеки тощо.

В оформленні будівель застосовували стилі рококо, класицизм та ампір.

Рококо — стиль мистецтва, для якого характерний відхід від реального життя у світ фантазії, театралізованої гри, міфологічних сюжетів тощо.

Класицизм — стиль мистецтва, для якого характерна підвищена увага до античних взірців духовної та матеріальної культури, що вважалися основою для наслідування, дотримання певних канонів тощо.

Ампір — стиль мистецтва, що виник у часи Імперії Наполеона й став продовженням і завершенням класицизму. Для нього характерні масивні парадно-монументальні форми будівель та інтер'єрів.

У XIX ст. архітектурі довелося вирішувати нові завдання. Зокрема, необхідні були просторі зали громадських будівель, вокзалів, банків, торговельних і виставкових павільйонів тощо, де стіни не заважали б пересуватися великим потокам людей. Це обумовило появу нових архітектурних рішень, конструкцій і будівельних матеріалів. Так, у будівництві стали широко застосовувати металеві конструкції, бетон і скло.

Тріумфальна арка в Парижі, зведена в 1806—1836 рр. за розпорядженням Наполеона на честь перемог його «Великої армії», — один із символів «імперського» стилю ампір

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

З опису подорожнім вигляду Берліна на початку XIX ст.

Більшість вулиць [міста] широкі й обставлені будинками в чотири та більше поверхів. Не бракує також просторих площ. Від цього тут навіть дихається легше, ніж у Відні, Гамбурзі та інших містах, де будинки й люди скупчені на невеликих територіях. Широкі вулиці та взагалі красива архітектура будинків надають Берліну такого вигляду, яким можуть похвалитися небагато великих міст. Вільгельмштрассе, яка майже вся вкрита палацами, Лейпцигерштрассе, Унтер-ден-Лінден, як і надзвичайно гарні площі — Оперна, Вільгельмова та інші,— викликають здивування іноземців...

1. Яке враження справив на автора тогочасний Берлін? 2. Які нові риси міської забудови можна визначити за джерелом?

Бульвар Унтер-ден-Лінден у Берліні. Художник Е. Гертнер, 1852 р.

Читальна зала бібліотеки Св. Женев'єви в Парижі. Архітектор А. Лабруст, 1843—1850 рр. Сучасний вигляд

У 1843—1850 рр. французький архітектор А. Лабруст спроектував будівлю бібліотеки Сент-Женев’єв, де вперше внутрішні несучі конструкції було виконано з металу. У 1851 р. англійський інженер Дж. Пекстон побудував у Лондоні «Кришталевий палац» — виставковий павільйон на металевому каркасі, де всі стіни були зроблені зі скла.

На робітничі передмістя переважна більшість архітектурних новацій не поширювалася. Тут, як правило, навколо фабрик і заводів тіснилися халупи промислових робітників та інших незаможних верств. Відсутність елементарних санітарних умов, невпевненість у майбутньому спричиняли те, що ці райони були осередками епідемій і злочинності.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Визначте зміни, які відбувалися в містах у XIX ст. 2. Чим, на вашу думку, були обумовлені ці зміни? 3. Що з того, що з'явилося в тогочасних містах, притаманне і сучасній міській архітектурі?

2 ЖИТЛО, ХАТНЄ НАЧИННЯ.

Житло та умови життя в ньому залежали від рівня заможності господаря, що було визначальним за часів панування буржуазії та її інтересів. Найзаможніші особи мали власні великі будинки з десятками кімнат. Люди середнього достатку жили в невеликих будинках на кілька кімнат або орендували зручні квартири. Бідняки селилися в хатинках на околицях, у підвалах, на горищах тощо.

Будинки заможних верств у цей час опалювали високими чотирикутними печами — «голландками» (їх назвали так тому, що вони поширилися з Голландії). Найбагатіші викладали їх розписною плиткою, менш заможні ставили дешеві залізні пічки. Буржуазія встановлювала на кухнях «плиту» — невисоку пічку із залізною панеллю, де було декілька отворів над вогнем для приготування їжі. Біднота, як і раніше, готувала їжу над вогнищем.

Для освітлення приміщень заможні люди використовували спочатку винайдені наприкінці XVIII ст. масляні лампи зі склом, із середини століття — гасові лампи, пізніше — газове освітлення, а із 70-х рр. XIX ст. до їхніх осель прийшла електрика. Бідні люди освітлювали житло скіпкою. Однак у багатих, і в бідних оселях часто траплялися пожежі.

Піч-«голландка»

Гасовий настінний ліхтар

Стіни своїх осель буржуазія залежно від власних прибутків прикрашала гобеленовими (тканими) і шкіряними з витисненим малюнком шпалерами.

Заможні люди споживали їжу з порцелянового або фаянсового посуду, який набув поширення та значно подешевшав (у Європі відкрилися численні фабрики з його виробництва). Біднота, як і раніше, користувалася переважно глиняним посудом.

Завдяки фабричному виробництву вироби зі скла стали доступні всім. Для приготування їжі використовували зазвичай мідний, залізний і чавунний посуд.

Попит буржуазії сприяв розвитку меблевого виробництва. Меблі вкривали різьбою, фарбували червоним або чорним лаком і прикрашали металевим оздобленням. Деякі предмети хатнього вжитку, такі як скрині, великі рундуки, зовсім вийшли зі споживання, тому що вже не відповідали сучасним потребам.

У бідних верств населення можливостей слідкувати за змінами меблевих стилів узагалі не було. Як правило, незаможні люди користувалися різними предметами, які отримали у спадок або придбали випадково.

Невід’ємним елементом міських осель різного рівня заможності ставали настінні й столові годинники. Вони немовби символізували собою те, що в «буржуазному» XIX столітті «час — це гроші».

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Порівняйте житло і хатнє начиння європейців у XIX ст. та в попередню добу. 2. Які зміни в житло й хатнє начиння принесло європейцям «буржуазне» XIX століття? 3. Які предмети, що були наявні в житлі й хатньому начинні тогочасних європейців, «успадкували» сучасники?

Фрагменти пам'ятника винахідникам гасу для освітлення Гнату Лукасевичу та Яну Зету в кав'ярні «Гасова лямпа» у Львові. У 1853 р. вони запатентували методику дистиляції та очищення нафти

3 ШЛЮБ І СІМ'Я.

Шлюб та сім’я в цей період залишалися одними з найважливіших ланок тогочасного європейського суспільства. Зміни, що відбувалися в суспільстві, впливали на них, проте в цілому не порушували їхньої сутності. Однак водночас усередині цих відносин відбулися певні зміни. Раніше поширювалися уявлення про те, що кохання веде до шлюбу (хоча нерідко ці ідеальні уявлення порушувалися). Тепер, за панування буржуазної моралі, стали казати навпаки: що шлюб веде до кохання.

У попередні епохи також траплялися шлюби за розрахунком як союзи між панівними й заможними верствами, однак ще ніколи товарний характер кохання не проявлявся так наочно. Ця риса стала визначальною для буржуазного шлюбу.

Чоловік тепер підбирав собі вигідну пару як відповідну угоду з купівлі-продажу, а жінка, у свою чергу, намагалася обміняти красу на становище в суспільстві.

Ілюстрація з модного журналу середини XIX ст.

Платна переправа (французька родина, вдягнена у стилі ампір). Художник Л.-Л. Буальї, 1803 р.

Визначте за ілюстрацією характерні риси стилю ампір у моді.

Фрагмент газети зі шлюбними оголошеннями

Нові уявлення про шлюб викликали появу значної кількості шлюбних посередників, для яких укладання союзу між чоловіком і жінкою стало вигідною професією. Якщо раніше вони діяли потай, то тепер почали відверто пропонувати свої послуги в усіх газетах.

Новим явищем суспільного життя стала поява шлюбних оголошень про пошук партнера, що друкувалися в пресі. Ця традиція була започаткована у Великій Британії у XVIII ст. і звідти поширилася на всі європейські країни.

Фактично шлюб виглядав як звичайна купівля товару. Однак у середовищі тогочасних промислових робітників і міської бідноти він мав дещо інший сенс. Величезна кількість представників незаможних верств укладали шлюб тому, що господарювати вдвох було дешевше, ніж вести два окремі господарства.

У цей час були поширені великі сім’ї, у яких діти жили разом із батьками. У знаті це великою мірою обумовлювалося спільною сімейною справою, а в бідноти — піклуванням про старих батьків, фінансовою неспроможністю розпочинати самостійне сімейне життя. Кількість дітей у сім’ї також визначалася заможністю та можливістю їх прогодувати.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Якими були особливості шлюбно-сімейних стосунків за Нової доби? 2. Що змінилося порівняно з попередніми часами? 3. Порівняйте тогочасні шлюбно-сімейні стосунки із сучасними.

4 МОДА.

Велика французька революція кінця XVIII ст. спричинила значні зміни як у стилі життя в цілому, так і в тогочасній моді. Віднині всі люди були рівноправними громадянами, що й обумовило основну рису тогочасного буржуазного вбрання — його одноманітність.

Портрет княгині де Брольє. Художник Ж.-О.-Д. Енгр, 1853 р.

На фондовій біржі. Художник Е. Дега, 1879 р.

Костюми кінця XIX ст.

Узагалі буржуазний костюм виник в Англії після перемоги там революції, а пізніше поширився на континент. Тепер фактично представників різних станів уже не можна було відрізнити за одягом. Усі могли носити те, що їм до вподоби.

Мода набувала інтернаціонального характеру — однаково одягалися в певний час у Європі й Америці. Із цього можна зробити ще один висновок: у країнах, де залишався свій національний костюм, ще не переміг процес індустріалізації, зберігалося натуральне господарство й не було розвинене фабричне виробництво одягу.

Чоловічий костюм, на відміну від попередньої доби панування галантності, став більш практичним, підкреслював саме чоловічий характер свого власника.

Тепер буржуазний костюм демонстрував, що це одяг працівника, невтомної, заповзятливої людини, головним змістом життя якої є діяльність.

За «старого порядку» панував одяг, призначений для нероб і дармоїдів, був засобом позування й презентування себе. Тепер усе змінилося. Власник буржуазного костюма був активним, швидко рухався, й одяг не мав йому заважати. Зникли будь-яка декоративність, святкове різнобарв’я, кольори стали нейтральними. Костюм зводився до простих головних ліній.

У XIX ст. набагато частіше, ніж раніше, змінювалися стилі моди. Лише у Франції були стилі моди часів революції доби Директорії, Консульства і Першої імперії. Зокрема, у період Першої імперії мода відображала захоплення населення особою Наполеона та його діяльністю. Коли імперія впала, то замість поширеного тоді трикутного головного убору французька буржуазія стала носити популярні у Великій Британії циліндри. Ті, хто зберігав вірність скинутому імператору, продовжували вдягати трикутні головні убори. Костюм перетворився на засіб підкреслення політичних уподобань його власника.

Модні стилі швидко поширювалися й не менш швидко змінювалися завдяки масовому виробництву фабричної промисловості.

Жіноча мода, як і чоловіча, намагалася підкреслити особисті якості й природну привабливість власниці вбрання. Жіночий одяг так само набув виразної жіночності. Водночас жінка прагнула виглядати просто та відчувати себе вільно, що й обумовило відмову від поширених раніше корсажів, нижніх спідниць і ватних підкладок, заміну чудернацьких черевиків на високих підборах зручними сандалями.

У тогочасній Європі центром чоловічої моди був Лондон, жіночої — Париж.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Які риси були притаманні розвитку моди в цей період? 2. Порівняйте розвиток моди в XIX ст. з попередньою добою. 3. Визначте спільне й відмінне в моді XIX ст. і сучасних тенденцій модного одягу.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно