Центральна та Східна Європа (відповіді)

Запитання та завдання
2.Які слов’янські держави виникли врезультаті Великого розселення слов’ян?
Київська русь, Польське королівство, Чеське королівство, Угорщина, Велике князівство Литовське.
3. Коли іяк виникла Великоморавська держава? Що призвело до її загибелі?
Етапом державотворення стало виникнення в першій половині IX ст. на території між Середнім Дунаєм і  верхів’ями річок Лаба та Одер держави Велика Моравія.
Після смерті князя Святополка розпочалися усобиці між його синами, що призвело до ослаблення Великої Моравії. Наприкінці IX ст. її розгромили угри (мадяри).
4. Укажіть причини іпривід гуситських війн. Які реформи здійснили гусити, захопивши владу? З’ясуйте головні наслідки їхнього руху.
Імператор Карл IV Люксембург (1346— 1378  рр.), який одночасно був і  королем Чехії, усю свою політику спрямував на розвиток власних родових володінь. Як наслідок, у  Чехії швидко зростали міста, розвивалися торгівля й промисли. Карл IV перебудував Прагу, заснував Празький університет (1346  р.). Однак у  всіх своїх починаннях він спирався на німецьких переселенців.
За швидким розвитком краю приховувалася безліч проблем. Так, наростав конфлікт між чехами й  німцями, які мали різні права; зростало невдоволення католицькою церквою, яка стрімко втрачала авторитет. Усе це стало підґрунтям до появи в  Чехії потужного національно-релігійного руху, який дістав назву гуситські війни, а його прибічників назвали гуситами.
Учасники руху змінили державний устрій країни. Управління було зосереджено в руках сейму — зборів представників усіх станів. Гусити створили сильну армію на чолі з  досвідченими полководцями. Вони виробили нову тактику ведення бою: важкі бойові вози ставили колом, сковували їх ланцюгами і в такій фортеці витримували атаки кінних рицарів. Після того як противника було знесилено, гусити переходили в  наступ. Крім того, вони почали застосовувати на полі бою легкі гармати, які встановлювали на вози.
Найбільшою реформою гуситів стала конфіскація церковних володінь, скасування десятини, реформування церкви та її обряду.
Головною для гуситів була не зовнішня небезпека, а  внутрішня. У  гуситському русі брали участь різні верстви суспільства: від феодалів до селян, від багатих до найбідніших. Коли, здавалося  б, основна мета гуситів була досягнута, серед учасників руху виникли суперечності. Гусити розділилися на чашників (послідовники Яна Гуса, які причащали простих віруючих із чаші) і  таборитів (назва походить від гори Табор у  Південній Чехії, де розташувався центр руху).
Суперечки між таборитами й  чашниками призвели до відкритого зіткнення. У  битві біля Ліпан 1434  р. таборитів було розгромлено. Зрештою чашники уклали угоду з  католицькою церквою, згідно з  якою дозволялися обидва види причащання, а  богослужіння здійснювалося чеською мовою. Згодом цю поступку було скасовано. Проте в  Чехії, хоча й  ненадовго, виникла національна церква, яка мала свої етнічні особливості. Для католицької церкви цей рух був попередником майбутньої боротьби за оновлення та реформу церкви (Реформації).
5. У якому році угорці здобули нову батьківщину? Що зумовило перетворення Угорщини на королівство?
Близько 896 р. племена угрів переселилися з  причорноморських степів на Середній Дунай, де підкорили місцеве слов’янське населення. Сім племен угрів очолив вождь Арпад. Цю подію угорці назвали «віднайденням батьківщини», а  Арпад започаткував першу князівську (згодом королівську) династію Угорщини.
У 955  р., зазнавши поразки від імператора Оттона I, угорці припинили напади на землі Німецької імперії та перейшли до осілого способу життя. Із цього часу серед угорців поширювалося християнство за західним зразком. Князь Іштван I із династії Арпадів за підтримки німецьких рицарів почав хрестити угорців «вогнем і  мечем», водночас знищуючи давню племінну знать, що не корилася його владі. На знак ушанування його успіхів у  поширенні християнства Папа Римський надіслав Іштвану  I королівську корону, і  на Різдво 1000  (1001) р. він був коронований. За заслуги у  хрещенні угорців церква згодом проголосила короля Іштвана святим, і  він став головним святим Угорщини.
6. Які чинники спонукали до об’єднання Польщі та зміцнення королівської влади? Що стримувало зміцнення королівської влади вПольщі?
Господарське піднесення польських земель, постійна зовнішня загроза, етнічна й церковна єдність стали основою для об’єднання польських земель і  зміцнення королівської влади
7. Як було створене Велике князівство Литовське? Чому Литва стала однією знаймогутніших держав Східної Європи? У чому полягали мета та наслідки укладення Кревської унії?
Перша згадка про Литву датується 1009  р. На той час там проживали окремі язичницькі литовські племена. Опинившись під загрозою знищення хрестоносцями, литовці в  середині ХІІІ ст. об’єдналися під владою князя Міндовга. У першій половині XIV  ст. за князів Вітеня (1293— 1316  рр.) і  Гедиміна (1316—1341  рр.) Велике князівство Литовське захопило білоруські й  частину українських земель. Гедимін став засновником литовської династії. На час його правління припали перші відомості про місто Вільно (Вільнюс), яке згодом стало столицею Великого князівства Литовського.
За часів Гедиміна та Ольгерда (1345—1377  рр.) князівство швидко розширювалося за рахунок земель Русі. Завдяки значним територіальним здобуткам Литва перетворилася на велику державу.
У 1385  р. було укладено Кревську унію, згідно з  якою Ягайло зобов’язувався прийняти католицтво, охрестити все литовське населення та приєднати до Польщі землі Великого князівства Литовського. У  лютому 1386  р. Ягайло прибув до Кракова, хрестився, прийнявши ім’я Владислав, одружився з  королевою Ядвігою і  став коронованим польським королем.
Проте об’єднання двох держав не відбулося, оскільки проти цього виступила частина литовсько­руської знаті на чолі з князем Вітовтом. Він усе життя присвятив боротьбі за зміцнення незалежності й розширення меж Великого князівства Литовського. Безпосереднім наслідком Кревської унії стало те, що об’єднані сили Польщі та Литви спромоглися зламати силу свого основного противника — Тевтонського ордену в Грюнвальдській битві 1410  р.
8. Як відбувалася християнізація держав Центральної та Східної Європи? Чому Литва останньою прийняла християнство?
Землі Балтії, як і Палестина та Піренейський півострів, стали об’єктом експансії духовно­рицарських орденів. Проте тут рицарі­ченці намагалися поширити християнство на території, де сповідували язичництво. Щоправда, християнізація часто перетворювалася на винищення місцевих слов’янських і  балтських племен та  заселення цих земель німецькими селянами та міщанами. Наймогутнішим орденом, що діяв у  Балтії, як ви вже знаєте, був Тевтонський.
Також орден актив но воював із руськими князівствами та згодом із Великим князівством Литовським. Проте поразка в Грюнвальдській битві підірвала сили ордену. Він став васалом Польщі.скачать dle 11.0фильмы бесплатно