Московське царство (відповіді)

Запитання та завдання
І.
1. Представником якої династії був Іван IV Грозний?
Рюриковичі.
2. Дайте визначення поняттю «Смутні часи».
Смутний час – період в історії Московської держави з 1598 до 1613 р., який характеризувався поширенням соціальних рухів, жорстокою боротьбою за владу, вторгненням сусідніх держав, зміною правлячої династії Рюриковичів на Романових.
3. Поясніть значення терміну «опричнина».
Опричнина – територія, виділена в особисте управління царя; система каральних заходів (страти, конфіскація земель тощо), які здійснював у Московській державі в XVI ст. цар Іван IV із метою зміцнення своєї влади.
4. Яка династія почала правити Московським царством після завершення «Смутних часів»?
Династія Романових.
5. Які події спровокували церковний розкол у Московському патріархаті?
Прагнення оновити церкву на зразок Константинопольського патріархату.
6. Як змінилася територія Московського царства у XVI — поч. XVIII ст.?
За царювання Івана ІV Московська держава підкорила Сибірське, Казанське й Астраханське ханства. У 17 ст. Московська держава повернула собі землі, захоплені Польщею в період Смутного часу, і захопила Лівобережну Гетьманщину.
ІІ.
2. У яких формах Московія вела колонізацію? Чи відрізнялася ця колонізація від тієї, що вели західноєвропейські держави?
Для Московської держави об’єктом завоювань і колонізації стали сусідні території. Особливістю Московської держави було те, що ядро її території, яке сформувалося до XVI ст., перебувало осторонь світових торговельних шляхів. На заході такі шляхи контролювали Швеція, Литва й Польща; на сході та півдні – Кримське, Астраханське й Казанське ханства. Єдиний порт Архангельськ, який надавав можливість виходу до світових торговельних шляхів, замерзав на шість місяців. Результатом завойовницької зовнішньої політики Московії в XVI ст. стало значне збільшення її території за рахунок земель на сході.
4. Розкрийте значення терміну «Смутні часи».
Наприкінці XVI ст. Московську державу охопила криза, що увійшла в історію як Смутний час (1598-1613 рр.). У Московській державі спалахнула боротьба за владу між різними боярськими угрупованнями. Одні виступали за збереження системи престолонаслідування, яка склалася в попередні століття, інші наполягали на впровадженні виборності монарха.
5. Чому, на вашу думку, у Московії за правління Олексія Михайловича відбувся церковний розкол?
У 1652 р. Московським патріархом було обрано Никона. Він розпочав реформу церкви, авторитет якої зменшився, а також прагнув зміцнити царську владу. У майбутньому Никон сподівався об’єднати під своєю владою решту православних народів Східної Європи та Балкан. Никон здійснював зміни поспіхом і вимагав від усіх відмовитися від старих обрядів. Це ображало багатьох людей. Чимало московських духовних осіб виступило проти нововведень. Утворився старообрядський напрям у православній церкві. Отже, відбувся церковний розкол. Тим часом патріарх Никон почав вимагати, щоб світська влада корилася духовній. Погодитись із цим цар Олексій Михайлович не міг. Розпочалася виснажлива боротьба царя з патріархом. Головним захисником церковної реформи було проголошено царя, а всіх противників реформи піддали анафемі й засудили.
6. Як ви розумієте термін «самодержавство»? Як проявилося прагнення самодержавної влади у правлінні Івана IV Грозного та його наступників з династії Романових?
Самодержавство – монархічна форма правління в Російській державі (імперії), при якій верховна влада належала царю (імператору). Цар (імператор) затверджував закони держави, призначав і звільняв вищих чиновників, керував центральними і місцевими органами влади, здійснював верховне командування армією і флотом, завідував фінансами країни; затверджував вироки і помилування.
Приклади:
• Ставши царем, Іван IV створив «Вибрану раду», до якої входили представники дворян, церкви, бояр. Вона розробляла проекти реформ, які були спрямовані на зміцнення держави та посилення влади царя.
• Завдяки опричнині Іван IV Грозний посилив свою владу й остаточно знищив боярську опозицію.
• Титул царя Олексія Михайловича (1645–1676 рр.), сина Михайла Федоровича, «Божою Милістю Великий Государ, Цар і Великий Князь, Усієї Великої і Малої Русі Самодержець» підкреслював походження царської влади від Бога та її необмежений характер.• Основи абсолютизму були закріплені в прийнятому в 1649 р. збірнику законів – Соборному уложенні. Свідченням становлення абсолютизму стало й зменшення ролі Земського собору.скачать dle 11.0фильмы бесплатно