Войти
Закрыть

Поява Російської імперії

8 Клас

ПОЧАТОК ПРАВЛІННЯ ПЕТРА I. Наприкінці XVII ст. Московське царство значно відставало в розвитку від європейських держав. Відсутність зручних виходів до світових торговельних шляхів зумовлювала натуральний характер господарства країни. Наприкінці XVII ст. Московія в європейській частині мала спільний кордон зі Швецією, Річчю Посполитою, Османською імперією та Кримським ханством — її давніми суперниками у Східній та Північній Європі. Війни проти цих країн Московська держава вела з перемінним успіхом упродовж століть. Внутрішньополітичне життя кінця XVII ст. відзначалося гострою боротьбою придворних угруповань за владу. Після смерті царя Федора Олексійовича в 1682 р. царський трон посів його брат Петро I (самостійно правив у 1689—1725 рр.). Ставши царем, Петро І зіткнувся із численними проблемами. Із 1686 р. тривала невдала війна Московської держави проти Османської імперії. У 1695 та 1696 рр. Петро I здійснив два походи на Азов — турецьку фортецю в гирлі Дону. Лише з другої спроби завдяки створеному флоту він зумів оволодіти нею. За умовами укладеного з Османською імперією перемир’я Азов перейшов до Московії разом із частиною узбережжя Азовського моря. Проте цей успіх не вирішував проблеми виходу до Чорного й Середземного морів й участі у світовій торгівлі....

Московська держава

8 Клас

ПРАВЛІННЯ ІВАНА IV. В історії Московії XVI ст. стало часом становлення абсолютної монархії у формі самодержавства — нічим не обмеженої влади царя. Самодержавство утверджувалося в запеклій боротьбі монарха з боярством. У боротьбі царі спиралися на дворянство, яке отримувало землі лише за умови несення військової служби правителю, та православну церкву, що проголошувала ідею божественного походження царської влади. У роки правління Василя III (1505—1533 рр.) Московська держава продовжувала зростати. Також саме тоді утвердилася ідея, що «Москва — третій Рим». Її сформулював чернець Філофей у листах до Василя ІІІ таким чином: «Так знай, христолюбцю і боголюбцю, що всі християнські царства прийшли до кінця й зійшлися в єдиному царстві нашого государя, згідно з пророчими книгами, це і є римське царство: ібо два Рима впали, третій стоїть, а четвертому не бути». Цим виправдовувалася як претензія на зверхність над православними християнами, так і зовнішня експансія Московії проти сусідніх держав. Після смерті Василя III московський престол посів його трирічний син Іван IV (1533—1584 рр.). Спочатку правління фактично перебувало в руках боярських угруповань, які змагалися за владу. У 1547 р. відбувся обряд вінчання (помазання) Івана IV на царство за візантійським зразком, а Московська держава була проголошена царством. Тобто Московія затверджувала свою рівність з іншими державами. Самодержавство — форма абсолютизму в Московській державі, за якої необмежена влада монарха наближається до деспотії (свавілля правителя й повна безправність підданих)....

Османська імперія

8 Клас

ВІЙНИ ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА НАСЛІДКИ. У XVI ст. Османська імперія досягла найбільшої військової та політичної могутності. Султан Селім I Грізний (1512—1520 рр.) у переможній війні проти Персії підкорив країни Закавказзя та Кавказу — Азербайджан, частину Вірменії, Грузії, Дагестан і Курдистан. Після цього він розпочав завоювання Сирії та Єгипту. Приєднавши їхні землі до своєї імперії, він проголосив себе халіфом — лідером усіх мусульман. Найвищого розквіту Османська імперія досягла за правління Сулеймана I Пишного (1520—1566 рр.). Його вважають наймогутнішим із турецьких султанів за весь час існування Османської імперії. Перше, що зробив султан Сулейман I, посівши престол, — відпустив на волю всіх єгипетських полонених зі знатних сімей, яких ув’язнив його попередник. Хоча Сулейман І не був настільки жорстоким, як його батько, усе ж він був завойовником. У 1521 р. султан здійснив свій перший похід і від того часу підкоряв цілі держави. Так, він захопив нові землі на Близькому Сході (Ірак), у Східній Європі (Угорщина) та на узбережжі Середземного моря (Триполітанія, Алжир). Чому до кінця XVII ст. турецькі завоювання поступово припинилися? Сулейман I також створив великий флот. Турецькі кораблі в XVI ст. ходили всіма морями та океанами, сягаючи навіть берегів Індії. Під час війн за підкорення країн Європи Сулейман I не лише проявив себе видатним полководцем, а й добре орієнтувався у складних питаннях європейської політики та суперечностях християнського світу. Головною перешкодою на шляху до його мети була імперія Габсбургів. Тому султан почав підтримувати її релігійних противників — протестантів....

Узагальнення за розділом ІІІ. Держави Західної та Центральної Європи в XVI—XVII ст.

8 Клас

Об’єднайтесь у дві-три команди та проведіть конкурс знавців термінів і понять розділу. Для перемоги в ньому необхідно навести найбільшу кількість правильних визначень термінів і понять. Рекомендований перелік термінів і понять: абсолютизм (абсолютна монархія), олігархічна (бюргерська) республіка, шляхетська демократія, парламентська монархія, протекціонізм, меркантилізм, революція, національно-визвольна війна, протекторат. 2. Об’єднайтеся в команди й проведіть гру «Чотири зупинки». Правила гри. Кожна команда отримує завдання розповісти, що вона побачила на визначених чотирьох зупинках казкової машини часу, яка перенесла їх у XVI—XVII ст. Гру можна провести за одним із запропонованих сценаріїв. Варіант I: 1) Варфоломіївська ніч; 2) на полі битви Тридцятилітньої війни; 3) страта англійського короля Чарльза І; 4) засідання польського сейму. Варіант II: 1) на кораблі «Непереможної армади»; 2) виступ іконоборців у Нідерландах; 3) битва під Несбі; 4) укладення Люблінської унії....

Міжнародні відносини в XVI — першій половині XVII ст. Тридцятилітня війна 1618—1648 рр.

8 Клас

ХАРАКТЕР МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН у XVI ст. У міжнародних відносинах Європи доби Раннього Нового часу, як і раніше, важливе значення мали династичні принципи. Проте новим чинником відносин між державами став розкол Європи за релігійною ознакою внаслідок Реформації. Чимало держав ставали учасниками міжнародних конфліктів, приєднуючись до своїх одновірців або прагнучи перешкодити поширенню віросповідання, яке вони не підтримували. Вирішальну роль у міжнародних відносинах Європи цього періоду відігравали іспанські та австрійські Габсбурги, Англія і Франція. Гострі суперечки виникали між Францією та Габсбургами, володіння яких межували з її кордонами. Найбільшим проявом цих суперечностей були Італійські війни (1494—1559 рр.). Гострої форми набуло протистояння між протестантською Англією та католицькою Іспанією. Незважаючи на численні воєнні сутички, жодна з провідних європейських країн — учасників конфліктів не мала достатньо сил, щоб завдати поразки противнику. Таку систему міжнародних відносин називали системою рівноваги....

Річ Посполита

8 Клас

ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК. СТАНИ СУСПІЛЬСТВА. У XVI ст. під впливом зростання попиту на сільськогосподарську товарну продукцію польська шляхта перейшла на фільваркову форму господарювання. Крім вирощування сільськогосподарських культур (переважно зерна), які йшли на продаж, у фільварках будували й власні переробні підприємства — млини, ґуральні тощо. На українських землях у фільварках також активно розводили худобу. У результаті поширення фільварків грошовий чинш (податок) для селян було замінено на відробіток (панщину). У 1505 р. панщина становила один день на тиждень, а до кінця ХVІ ст. — до п’яти днів на тиждень. Для землевласників така система забезпечила зростання прибутку в 10—15 разів. Проте примусова праця була малоефективною, і такий вид господарювання міг розвиватися лише екстенсивно (за рахунок розширення виробництва, а не його покращення). Для того щоб отримати більше прибутку, землевласнику було потрібно більше землі й залежних селян. Це зробило шляхту «жадібною на землю». У 1557 р. польський король і великий князь литовський Жигмунт (Сигізмунд) II Август прийняв «Уставу на волоки», згідно з якою громадські землі поділялися на волоки. Нормою наділу стала одна волока — 19,5 га на двір. Надлишки землі передавали шляхті під фільварки....

Англійська революція

8 Клас

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК АНГЛІЇ НАПЕРЕДОДНІ РЕВОЛЮЦІЇ. На початку XVII ст. в Англії швидко формувалися нові капіталістичні відносини. Проявами цього стали створення мануфактурного виробництва, розвиток торгівлі, піднесення міст, поширення товарного сільськогосподарського виробництва. Англія перетворилася на основного постачальника нефарбованих тканин на європейський ринок. У середині XVII ст. вона забезпечувала 80% загальноєвропейського видобутку вугілля (близько 3 млн тонн). За перші 40 років XVII ст. подвоїлися обсяги торгівлі Англії. Цьому сприяли торговельні компанії, які користувалися монопольним правом на торгівлю в певному регіоні. Найбільшою була Англійська Ост-Індська компанія. У сільському господарстві південних і центральних графств активно поширювалися ринкові відносини. Зміни в економіці позначилися на соціальній структурі англійського суспільства. Хоча воно за формою залишалося становим, у поведінці, звичаях, діяльності деяких верств суспільства відбулися значні зміни. Так, серед землевласників виокремилося нове дворянство, яке, на відміну від старого, активно займалося господарством: розводило овець, не цуралося торгівлі та мануфактурного виробництва. Швидко зростав прошарок найманих працівників. Яка галузь стала провідною в розвитку господарства Англії? Чим це було зумовлено? Чи можна стверджувати, що прагнення королів в Англії встановити абсолютизм стало однією з причин революції?...

Англія

8 Клас

ЗМІНИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СУСПІЛЬСТВІ. У XVI ст. Англія була невеликою за територією країною. Її володіння в Ірландії були незначними, Шотландія також не входила до її складу. Населення Англії на початку XVI ст. становило близько 3 млн осіб, а наприкінці століття збільшилося до 4 млн (без урахування Шотландії). Тогочасна Англія залишалася переважно аграрною країною: у містах проживало 10—20% населення. Земля належала лендлордам (землевласникам) і королю. Більшість селян не мала власної землі, а за користування нею сплачувала грошову ренту. Справжнім потрясінням для Англії стала «революція цін», унаслідок якої великі землевласники збільшили грошову ренту селян у три, п’ять, а іноді й сім разів. Селяни втрачали свої господарства, а з ними і єдиний засіб до існування, перетворюючись на жебраків. Головною галуззю промисловості стало виробництво сукна. У 60-ті рр. XVI ст. сукно становило 80% усього англійського експорту. Саме зі зростанням попиту на сукно пов’язано поширення мануфактурного виробництва в країні. Унаслідок Великих географічних відкриттів Англія опинилася на перехресті торговельних шляхів між Європою та Америкою. Це стало поштовхом до зростання зовнішньої торгівлі. Поодинці купцям було ризиковано вирушати в далекі мандрівки, тому вони об’єднувалися в компанії. Перша така компанія виникла в 70-х рр. XV ст. У XVI ст. з’явилися нові капіталістичні акціонерні компанії. Купці об’єднували свої капітали та ставали акціонерами компанії, отримуючи прибутки відповідно до свого внеску....

Володіння Габсбургів. Національно-визвольна війна в Нідерландах

8 Клас

ВОЛОДІННЯ ГАБСБУРГІВ у другій половині XVI ст. Після зречення престолу в 1556 р. Карла V володіння Габсбургів було поділено. Іспанія, Нідерланди та Італія відійшли до його сина Феліпе II (1556—1598 рр.), а австрійські землі та посаду імператора отримав його брат Фердінанд I (1556—1564 рр.). Такий розподіл загалом позитивно вплинув на становище в імперії. На відміну від ревного католика Феліпе II, схильний до компромісів Фердінанд I був одним з авторів Аугсбурзького релігійного миру. У другій половині XVI — на початку XVII ст. Фердінанду I вдавалося підтримувати територіальну цілісність імперії та релігійний мир, вирішуючи конфлікти, що виникали, переважно правовими засобами (без застосування сили). Проте відносини між католиками, лютеранами й кальвіністами залишалися напруженими. Під впливом рішень Тридентського собору активізувалася Контрреформація. У деяких німецьких князівствах почалося переслідування католиками протестантів. До цього додавалося поступове посилення невдоволення імперськими порядками. Феліпе II, успадкувавши трон батька та значну частину його володінь, став власником земель, які розташовувалися не лише в Європі, але й у Новому Світі. Цю ситуацію відображало тогочасне висловлювання, що він володіє «імперією, над якою ніколи не заходить сонце». Себе Феліпе II оголошував захисником католицької церкви в боротьбі з протестантизмом, ісламом та єресями. За умовами Іберійської унії 1580 р. він став королем Португалії та отримав усі її колонії....

Навігація