Англія
- 26-03-2022, 15:46
- 558
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021 (поглиблене вивчення)
§ 12. Англія
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
які зміни відбулися в економіці й суспільстві Англії в XVI ст.; про перебіг Реформації в країні та процес посилення королівської влади; як виник рух пуритан; про правління королеви Елізабет І й особливості відносин Англії та Шотландії; як Англія підкорила Ірландію та боролася з Іспанією за панування на морі.
ПРИГАДАЙТЕ
1. Якими були особливості розвитку Англії наприкінці XV ст.? 2. Що таке Реформація? 3. Які держави захопили найбільшу кількість колоній завдяки Великим географічним відкриттям?
1. ЗМІНИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СУСПІЛЬСТВІ. У XVI ст. Англія була невеликою за територією країною. Її володіння в Ірландії були незначними, Шотландія також не входила до її складу. Населення Англії на початку XVI ст. становило близько 3 млн осіб, а наприкінці століття збільшилося до 4 млн (без урахування Шотландії). Тогочасна Англія залишалася переважно аграрною країною: у містах проживало 10—20% населення. Земля належала лендлордам (землевласникам) і королю. Більшість селян не мала власної землі, а за користування нею сплачувала грошову ренту.
Справжнім потрясінням для Англії стала «революція цін», унаслідок якої великі землевласники збільшили грошову ренту селян у три, п’ять, а іноді й сім разів. Селяни втрачали свої господарства, а з ними і єдиний засіб до існування, перетворюючись на жебраків.
Головною галуззю промисловості стало виробництво сукна. У 60-ті рр. XVI ст. сукно становило 80% усього англійського експорту. Саме зі зростанням попиту на сукно пов’язано поширення мануфактурного виробництва в країні.
Унаслідок Великих географічних відкриттів Англія опинилася на перехресті торговельних шляхів між Європою та Америкою. Це стало поштовхом до зростання зовнішньої торгівлі. Поодинці купцям було ризиковано вирушати в далекі мандрівки, тому вони об’єднувалися в компанії. Перша така компанія виникла в 70-х рр. XV ст. У XVI ст. з’явилися нові капіталістичні акціонерні компанії. Купці об’єднували свої капітали та ставали акціонерами компанії, отримуючи прибутки відповідно до свого внеску.
У XVI ст. швидко зростало економічне значення Лондона, який перетворився на один із великих портів світу, центр торгівлі та фінансових операцій. Почалося формування лондонського Сіті — центральної частини міста, де зосереджувалися банківські контори та великі торговельні підприємства.
Про що свідчили зміни, які відбувалися в економіці й суспільстві Англії в XVI ст.? Поясніть свою думку.
Особливістю розвитку сільського господарства Англії XVI ст. став початок аграрної революції. Після зростання попиту на вовну, необхідну для виробництва сукна, почало розширюватися вівчарство. Лендлорди активно перетворювали свої землі на пасовища. Збільшуючи площі пасовищ, вони привласнювали землі селянських громад та обгороджували їх. Цей процес отримав назву обгороджування. Унаслідок проведення обгороджувань в Англії з’явилися нові суспільні верстви — нові дворяни та сільські наймити. Нові дворяни отримували прибутки від розведення овець і продажу вовни. Поява нових суспільних верств стала свідченням формування в сільському господарстві Англії капіталістичних відносин. Гроші перетворювалися на капітал, який його власники вкладали в розвиток господарства з метою отримання прибутку.
Акціонерна компанія — колективне товариство, що об’єднує індивідуальні капітали акціонерів.
Аграрна революція — перехід від натурального до товарного виробництва в сільському господарстві, ліквідація дрібних господарств і зосередження землі в руках великих землевласників, орендарів; запровадження найманої праці. Основним результатом цих змін було встановлення капіталістичних ринкових відносин.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Англійський політичний діяч XVI ст. Томас Мор про обгороджування (1516 р.)
Ваші вівці, зазвичай такі покірні, задоволені крихтами, тепер, кажуть, стали такими ненажерливими й невгамовними, що поїдають навіть людей. Саме в усіх тих частинах королівства, де видобувається більш тонка й тому більш цінна вовна, знатні люди... не задовольняються тими щорічними прибутками та відсотками, які зазвичай отримували від маєтків їхні предки... Так-от, у своїх маєтках вони не залишають нічого для ріллі, відводять усе під пасовиська, зносять будинки, руйнують міста...
Отже, відтоді, як лише один ненажера, справжня кара Господня, знищує межі між полями, оточує суцільним парканом кілька тисяч акрів, він викидає геть селян, позбавляє їх, обплутаних обманом або пригнічених насиллям, навіть їхнього власного майна чи, замучивши кривдами, змушує продавати його. У будь-якому разі відбувається переселення нещасних: чоловіків, жінок, сиріт, удів, батьків із дітьми...
Робота в парах. Обговоріть і визначте, яким було ставлення Т. Мора до обгороджувань?
ЦІКАВІ ФАКТИ
Венеціанський посол, що відвідав Англію в другій половині XVI ст., повідомляв: «Виробництвом сукна займаються тут у всьому королівстві: у невеликих містах і в маленьких селах».
Обгороджування — форма ліквідації громадських земель шляхом примусового позбавлення селянства землі, яку землевласники потім обгороджували в період первинного накопичення капіталу.
Влада намагалася зупинити процес обгороджувань. Король Генрі VIII у 1516 р. заборонив перетворювати орні землі на пасовища, а в 1533 р. дозволив одному власнику мати не більше 2 тис. овець. У 1597 р. за наказом королеви Елізабет І зруйновані селянські садиби мали відновити. Проте все було марним.
Мануфактурні підприємства та господарства нових дворян не могли забезпечити роботою величезну кількість позбавлених землі селян. Міста заполонили жебраки. На початку XVII ст. лише в Лондоні їх налічувалося 50 тис. осіб. Генрі VIII почав видавати закони, спрямовані проти жебрацтва. Збирати милостиню дозволялося тільки немічним і старим; тих, хто міг працювати, били батогом і змушували повертатися додому. Якщо жебрака затримували вдруге — знову били та відрізали половину вуха. Тих, кого затримували втретє, — страчували як злочинця. За роки правління Генрі VIII стратили 72 тис. волоцюг і жебраків. В історію ці закони увійшли під назвою «Криваве законодавство».
Наступний король Едвард VI посилив ці закони. Людину, яка не працювала, віддавали в рабство тому, хто на неї доніс. Якщо раб тікав, то за першу втечу йому випалювали на лобі або щоці тавро й віддавали в довічне рабство. За другу втечу ставили друге тавро, за третю — страчували.
2. ЗМІЦНЕННЯ КОРОЛІВСЬКОЇ ВЛАДИ. КОРОЛІВСЬКА РЕФОРМАЦІЯ. У XVI ст. Англією правила династія Тюдорів. Цей період в історії країни пов’язаний зі становленням абсолютизму. Король Генрі VII (1484—1509 рр.) позбавив баронів можливості воювати з ним, заборонивши мати артилерію та озброєні загони. Для розгляду злочинів, які чинила знать проти держави, створили суд Зоряної палати, суд палати лордів і канцелярський суд.
Генрі VII. Невідомий художник. 1505 р.
Уявіть, що ви проводите екскурсію до зали англійського портрета XVI ст. в музеї. Ознайомте відвідувачів із персоналіями на картинах (с. 91—98).
Назвіть події, пов’язані зі здійсненням в Англії Реформації.
Генрі VIII Тюдор. Художник Ганс Гольбейн (Молодший). 1537 р.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Енн Болейн була другою дружиною Генрі VIII. Їхнє подружнє життя не склалося. Спадкоємця престолу шлюб не приніс — королева народила доньку, а син помер. Через деякий час розчарований король безпідставно звинуватив Енн Болейн у невірності, що прирівнювалося до державної зради, і наказав стратити її. Усього король був одружений шість разів.
У період правління другого короля з династії Тюдорів — Генрі VIII (1509—1547 рр.) — головним органом управління країною з практично необмеженими повноваженнями стала підпорядкована королю Таємна рада. Однак, на відміну від Франції та Іспанії, де діяльність станово-представницьких органів фактично припинилася, в Англії важливе значення зберігав парламент. Крім цього, особливостями англійської абсолютної монархії були існування у графствах місцевого самоврядування та відсутність постійної армії.
За правління Генрі VIII в Англії розпочалася Реформація. Тут вона здійснювалася «згори» — за активного втручання самого короля, і тому її називали королівською.
Спочатку Генрі VIII виступив проти Реформації. Проте через особисту зацікавленість у звільненні від влади Папи Римського король змінив свої погляди. Приводом до проведення Реформації в Англії стала відмова Папи Римського Климента VII дати Генрі VIII дозвіл на розірвання шлюбу з його першою дружиною — іспанською принцесою Катариною Арагонською. Тоді Генрі VIII змусив з’їзд англійського духовенства ухвалити рішення, за яким король очолив церкву в Англії. Після цього він без перешкод розлучився та уклав шлюб із придворною красунею Енн (Анною) Болейн.
Коли Климент VII за такі дії пригрозив Генрі VIII відлученням від церкви, парламент у 1534 р. прийняв «Акт про супрематію» (верховенство), яким оголосив про виведення англійської церкви з-під зверхності Риму й перехід її під опіку короля. Усі католицькі догмати при цьому зберігалися.
За рішенням парламенту в Англії закривалися всі монастирі, а їхнє майно переходило до короля. За часів Генрі VIII в Англії було закрито 376 монастирів, а їхні землі й майно перейшли у власність короля. Землі купували або брали в оренду нові дворяни та буржуазія для створення на них своїх господарств. Реформа церкви сприяла розвитку ринкових відносин в Англії. Одночасно із цим десятки тисяч англійських ченців опинилися без притулку й були покарані «кривавими законами» проти жебраків. Від усіх англійців вимагали беззаперечного визнання англіканської церкви, а за відмову карали, як за державну зраду.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
З «Акта про супрематію» (1534 р.)
...Для сприяння християнській релігії в королівстві Англія, для придушення та знищення всіх зловживань, існуючих у ньому досі, нехай буде встановлено владою цього парламенту, що король, наш верховний володар, його нащадки й наступники, королі цього королівства, мають прийматися, визнаватися й поважатися єдиним у світі верховним главою церкви Англії... і володіти імператорською короною цього королівства, і прибутками, що належать посаді вищого глави церкви. Нашому верховному володареві, його нащадкам і наступникам, королям цього королівства, має належати повне право і влада періодично інспектувати, здійснювати візити, підтримувати порядок, придушувати, виправляти, реформувати, стримувати... усі ті помилкові думки, єресі, зловживання, вчинки й порушення порядку, що їх будь-яка духовна влада... має реформувати для добра всемогутнього Бога, для успіхів християнської релігії, для збереження миру, єдності, для спокою в королівстві. Використання будь-яких звичаїв іншої країни, іноземного закону, іноземної влади суперечить сказаному вище.
Робота в парах. Обговоріть і визначте, яких прав набув за «Актом про супрематію» король як глава церкви.
Англіканська церква — державна церква в Англії, утворена в країні в XVI ст. під час Реформації. З усіх протестантських церков вона зберегла найбільше рис католицької.
Наступний король Едвард VI (1547—1553 рр.) продовжував реформування церкви. Усі служби здійснювалися англійською мовою, було спрощено церковні обряди. Прихильниками католицизму залишалися старі дворяни й велика кількість селянства, яке пов’язувало нову церкву з обгороджуванням.
За правління королеви Мері І Тюдор (1553—1558 рр.), доньки Генрі VIII та Катарини Арагонської, яка дотримувалася католицизму, в Англії відбулася спроба повернутися до старої, католицької віри. Королева відновила католицьку церкву, почала страчувати протестантів, за що отримала прізвисько Мері Кривава. Однак англіканська церква вже досить глибоко вкорінилася в суспільне життя. Повертати землі й майно монастирям ніхто не хотів.
Едвард VI. Художник Вільям Скрот. Близько 1550 р.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
З інструкції лорда — зберігача печатки Томаса Кромвеля (радника короля Генрі VIII) до англійського духовенства (1536 р.)
...Необхідно, щоб священники, вікарії та інші всіма силами, наскільки вистачить їхніх знань і вченості, проповідували, свідчили та відкривали чисто й відверто. протягом перших трьох місяців — кожної неділі, а далі — не менше двох разів на три місяці — у своїх проповідях і бесідах, що римський єпископ узурпував свою владу та юриспруденцію, не маючи на це жодних підстав та опори в Законі Божому, був справедливо відкинутий та усунутий, і тому йому ніяк не потрібно висловлювати покору, і що король у своїх володіннях є під Богом вищою владою й монархом, якому його піддані, за Божими заповідями, зобов’язані найчеснішим підкоренням більше, ніж будь-якій іншій владі й правителям на Землі.
Із метою знищення лицемірства й забобонів. священники не мають вихваляти образи, мощі або дива, що слугують забобонам і розкоші, а також спонукати народ до мандрівок на честь будь-якого святого. Маючи на увазі, що будь-яке благо, здоров’я й милість необхідно просити безпосередньо в Бога.
Робота в парах. Обговоріть і визначте, яку інформацію про те, як влада сприяла становленню англіканської церкви, надає документ.
Мері І Тюдор. Художник Антоніс Мор. 1554 р.
АНГЛІЯ в XVI — першій половині XVII ст.
Після смерті Мері І Тюдор корона перейшла до Елізабет I (1558—1603 рр.), доньки Генрі VIII та Енн Болейн. Вона відновила англіканську церкву, оскільки Рим не визнавав її прав на престол. Було видано суворі закони проти католиків. Перехід з англіканської церкви в католицьку вважався державною зрадою. Діяльність ордену єзуїтів заборонили. У 1571 р. було прийнято англійський «Символ віри» («39 статей»), у якому проголошувалися основні принципи англіканської церкви. Як і в лютеранстві, декларувався принцип спасіння людини вірою, але в Англії зберігалися два таїнства: хрещення та причастя. Богослужіння мало здійснюватися лише англійською мовою за особливим служебником, затвердженим урядом. В іншому нова церква нагадувала католицьку: зберігалися шанування ікон, розкішне вбрання духовенства, виконання органної музики, урочисті процесії. Порівняно з лютеранством і кальвінізмом англіканська церква мала більш поміркований характер.
3. ВИНИКНЕННЯ РУХУ ПУРИТАН. Серед частини буржуазії, невдоволеної обмеженістю Реформації, набули поширення ідеї кальвінізму. Ці люди виступали за «очищення» англіканської церкви від залишків католицизму. Їх називали пуританами. Поступово вони вийшли з англіканської церкви та почали створювати власні церковні громади на чолі з обраними старійшинами (пресвітерами).
За що боролися пуритани?
Пуритани (від латин. purus — чистий) — англійські протестанти, які не визнавали авторитет державної церкви, виступали за ліквідацію залишків католицизму й поглиблення Реформації в країні; послідовники кальвінізму в Англії в XVI—XVII ст.
Пуритани сподівалися на підтримку Елізабет I, але помилилися. Їхні вимоги відокремити церкву від держави й підпорядкувати королівську владу церкві не відповідали інтересам королеви, тому пуритан почали переслідувати та карати.
Проте рух пуритан відіграв помітну роль в історії Англії та англійських колоній у Північній Америці. У середині XVII ст. відбулася Англійська революція, у якій пуритани разом з англійським парламентом виступили проти короля Чарльза I Стюарта й засудили його до страти (про це ви дізнаєтеся в наступному параграфі). Частина пуритан, які внаслідок переслідувань владою переселилися до Північної Америки, у 1620 р. заснували своє поселення у штаті Массачусетс, що сприяло англійській колонізації Північної Америки.
Чи можна вважати Елізабет I видатною правителькою в історії Англії? Чому?
4. ПРАВЛІННЯ ЕЛІЗАБЕТ I. ВІДНОСИНИ АНГЛІЇ ТА ШОТЛАНДІЇ. ПІДКОРЕННЯ ІРЛАНДІЇ. Елізабет I, остання королева з династії Тюдорів, зуміла залишити помітний слід в історії Англії. Вона вміло маневрувала між давньою аристократією та новими дворянами, посилювала королівську владу, одночасно зберігаючи парламент і місцеве самоврядування.
Королева дотримувалася політики протекціонізму, сприяючи розвитку англійського виробництва й торгівлі, надаючи привілеї торговельним компаніям, особливо Ост-Індській. Свідченням успішного розвитку торгівлі стало відкриття Лондонської біржі.
Значними були успіхи і в зовнішній політиці. Елізабет I активізувала боротьбу за включення до складу англійських володінь сусідніх Шотландії та Ірландії.
Економічно слабка, роздерта внутрішньою боротьбою Шотландія в XVI ст. стала об’єктом загарбницьких прагнень Англії. Війна Шотландії проти Англії в першій половині XVI ст. тривала впродовж кількох десятиліть. У 1542 р. шотландський король, який зазнав поразки в цій війні, помер. Корона перейшла до його новонародженої доньки Мері І Стюарт. Її відправили на виховання до Франції, де вона стала ревною католичкою. Шотландією в той час правила мати королеви — Марі Гіз, представниця могутнього французького роду Гізів.
Кораблі Ост-Індської компанії на верфі в Лондоні. Гравюра XVII ст.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Англійський мислитель другої половини XVI — першої чверті XVII ст. про правління королеви Елізабет I
...Елізабет I і за вдачею, і за долею своєю була дивовижною особистістю...
Правління жінок у всі часи було рідкістю, ще рідше таке правління бувало успішним; поєднання благополуччя й тривалості є найрідкіснішим. Ця королева, однак, правила повні 44 роки.
Істина в тому, що справжню шану цій жінці склав час, якого хоча й досить багато сплинуло відтоді, але не було створено в цій половині роду людського нікого, схожого на неї в управлінні державними справами...
Робота в парах. Обговоріть і визначте: 1. У чому автор історичного джерела вбачав заслуги та унікальність королеви Елізабет I? 2. Чи погоджуєтеся ви з його оцінкою? Чому?
Елізабет I Тюдор. Художник Ніколас Хіллард. Близько 1573—1575 рр.
У середині XVI ст. в Шотландії поширилися кальвіністські ідеї. Лідером шотландської Реформації став Джон Нокс. Свої проповіді він завжди закінчував словами: «Боже, звільни нас від влади розпусниці!», маючи на увазі Мері І Стюарт.
Боротьбу кальвіністів проти католицької церкви підтримувала зброєю та грошима Елізабет I. Іспанія та Папа Римський сподівалися зробити Мері І Стюарт англійською королевою замість Елізабет I і покінчити з протестантами в Англії. Після смерті свого чоловіка, короля Франції Франсуа II, у 1560 р. Мері І Стюарт повернулася до Шотландії. Боротьба кальвіністів і католиків спалахнула з новою силою.
Мері І Стюарт підтримувала католицьку церкву, установила зв’язки з англійськими дворянами-католиками, які готували змову проти Елізабет I. Натомість остання організувала виступ кальвіністів проти Мері І Стюарт у 1567 р. Мері І Стюарт змушена була тікати й попросила захисту в Елізабет І. Підступна королева надала їй притулок, ув’язнивши в замку аж на 20 років.
У Шотландії за підтримки англійської королеви до влади прийшли проанглійські сили. Королем Шотландії став син Мері І Стюарт Джеймс VI.
У 1585 р. англійський парламент прийняв закон, за яким кожен, хто брав участь у змові проти королеви, мав бути страчений. За цим законом королівський трибунал засудив Мері І Стюарт до страти за діяльність, небезпечну для Англії та королеви. У 1587 р. вирок було виконано.
Джеймс VI погрожував Англії війною за страту матері, але Елізабет І знайшла спосіб, щоб домовитися з ним.
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
Мері І Стюарт. Художник Роуленд Локкі. Початок XVII ст.
Мері Стюарт, за свідченням сучасників, вирізнялася чарівною красою та легковажністю й справами державного управління не переймалася. Елізабет, навпаки, була непривабливою, жорстокою та хитрою, але компенсувала це природним розумом, доброю освітою та неабиякою здатністю до управління державою. Мері була ревною католичкою, Елізабет — переконаною протестанткою.
Дитинство Мері було безхмарним. Корону Шотландії вона отримала майже з народження, у шестирічному віці стала нареченою спадкоємця французького престолу, виховувалася у Франції; 16-річна Мері Стюарт стала королевою Франції, а через рік — удовою. Елізабет росла як донька людини, звинуваченої в державній зраді. Після страти матері — Енн Болейн — Елізабет опинилася у в’язниці Тауер.
Мері Стюарт була переконана, що будь-яка країна належить монарху, її не турбувало, у якій саме країні правити. Елізабет вважала, що вона сама належить Англії та її народу, що, керуючи державою, виконує волю Бога. Вона не вагалася у прийнятті рішень тоді, коли це, на її думку, мало принести користь Англії.
Джеймс I. Художник Деніел Мейтенс (Старший). 1621 р.
Бездітна королева визнала Джеймса VI спадкоємцем англійського престолу. Після смерті Елізабет I він став королем Англії під ім’ям Джеймс I (1603—1625 рр.), започаткувавши правління в країні династії Стюартів.
Процес підкорення Англією Ірландії прискорився ще за Генрі VIII, який у 1541 р. оголосив себе її королем. Цьому сприяла конфіскація земель у місцевої знаті. Землі роздавали англійським колоністам.
У другій половині XVI ст. на півдні острова спалахнуло кілька повстань проти англійського панування. Повстанці вимагали повернути конфісковані землі, припинити утиски католиків-ірландців. У 1594 р. 16-тисячна армія повстанців повела успішну боротьбу. Після декількох поразок англійські війська в 1603 р. розпочали каральні заходи проти населення Ірландії. Вони спалювали села, убивали їхніх жителів, знищували врожай на полях, залишаючи після себе спустошену землю. Повстання завершилося поразкою, й Ірландія потрапила під контроль Англії.
5. БОРОТЬБА АНГЛІЇ ПРОТИ ІСПАНІЇ ЗА ПАНУВАННЯ НА МОРІ. У XVI ст. Англія розпочала спроби проникнення в Америку. Проте на її шляху була Іспанія, яка після об’єднання з Португалією мала там величезні колонії. Боротьба Англії проти Іспанії із середини XVI ст. набула форми контрабандної торгівлі з колоніями Іспанії та нападів флібустьєрів на її порти й кораблі, що перевозили золото до Європи. Ці «шукачі пригод» мали дозвіл англійського уряду на пограбування володінь і кораблів держав, ворожих до Англії. У той час це була звична практика боротьби з противником для багатьох європейських держав.
У 1562 р. англійські флібустьєри почали завозити до іспанських колоній в Америці темношкірих рабів з Африки. Фаворит королеви Елізабет I флібустьєр і мандрівник Волтер Релі в 1584 р. відкрив і дослідив територію в Північній Америці та назвав її на честь незаміжньої королеви Вірджинією (від англ. virgin — діва). Серед англійських флібустьєрів того часу найвідомішим став «флібустьєр її Королівської Величності», як він себе називав, мореплавець Френсіс Дрейк.
Назвіть основні події боротьби Англії проти Іспанії за панування на морі.
Флібустьєри — у ХVI — на початку XVII ст. пірати й контрабандисти, які діяли переважно у володіннях Іспанії в Новому Світі та на морських шляхах до них.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Зі свідчень сучасника-англійця про загибель «Непереможної армади» в 1588 р.
(із хроніки Вільяма Кедмена «Літопис правління королеви Елізабет»)
...В останній день місяця рано-вранці подув сильний північно-західний вітер, й іспанський флот, який намагався повернутися до вузької протоки, був знесений у напрямку до Зеландії. Англійці не переслідували його, тому що (як вважають іспанці) бачили, що вони майже приречені на загибель, оскільки за такого вітру вони не могли не наштовхнутися на піски й мілини поблизу Зеландії. Проте оскільки швидко вітер повернув на південний захід, то вони попливли за ним й, оминувши мілину, увечері почали радитися, що робити далі.
За загальною згодою було вирішено повернутися до Іспанії через Північний океан, оскільки вони багато чого потребували, особливо важкої артилерії, їхні кораблі були пошкоджені, і не було надії, що герцог Пармський виставить свій флот. Тому, увійшовши в глибокі води, вони взяли курс на північ, часом вступаючи в бій з англійським флотом, який переслідував їх.
Робота в парах. Обговоріть і визначте, як і чому відступив іспанський флот.
Френсіс Дрейк. Художник Маркус Герардс (Молодший). 1590 р.
Гравелинська битва. Художник Ніколас Хіллард. Початок XVII ст.
Короля Іспанії Феліпе II обурювала зухвалість англійської королеви. Останньою краплею стала для нього страта Мері І Стюарт.
Для вторгнення в Англію Феліпе II вирішив зібрати величезний флот. Проте в 1587 р. Ф. Дрейк за наказом королеви здійснив рейд до порту Кадіс — бази іспанського флоту — і знищив більшість іспанських кораблів. Іспанцям довелося знову збирати сили. У 1588 р. флот Феліпе II під гучною назвою «Непереможна армада» вирушив до берегів Англії. Командувати англійським флотом королева доручила Ф. Дрейку. Англійські кораблі атакували «Непереможну армаду» в протоці Ла-Манш. Битва, яку назвали Гравелинською, тривала два тижні. Важкі іспанські кораблі було розбито легкими англійськими. Залишки іспанського флоту обійшли Англію з півночі й повернулися додому.
Ця перемога започаткувала процес перетворення Англії на країну — «володарку морів», а для Іспанії засвідчила втрату нею морської переваги.
ЦІКАВІ ФАКТИ
У битві з іспанською «Непереможною армадою» флот Англії не втратив жодного корабля. У своєму донесенні королеві Ф. Дрейк писав: «Ми одне за одним виривали пір’я з хвоста іспанського птаха, а жалюгідні його залишки розвіяли по всьому морю». На відзнаку перемоги Елізабет I наказала викарбувати медаль із написом: «Бог подув, і їх було розвіяно».
ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?
- У XVI ст. економіку й суспільство Англії охопили зміни, які руйнували чимало традиційних зв’язків і відносин.
- У добу правління Тюдорів в Англії відбулася королівська Реформація та сформувався абсолютизм.
- Остання королева з династії Тюдорів — Елізабет I — сприяла перетворенню Англії на впливову європейську державу.
ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ
1534 р. — прийняття парламентом Англії «Акта про супрематію».
1588 р. — Гравелинська битва.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Закінчіть речення».
Правила гри. Учитель/учителька пропонує учням та ученицям закінчити речення, пов’язані зі змістом параграфа.
Зразок речень. 1) Головною галуззю англійської промисловості в XVI ст. стало... 2) Колективне товариство, що об’єднує індивідуальні капітали акціонерів, — це. 3) Королівська Реформація в Англії була започаткована за правління. 4) Англійський «Символ віри» («39 статей») було прийнято за правління. 5) Англійських протестантів — послідовників кальвінізму, які не визнавали авторитет державної церкви, називали. 6) Морська битва 1588 р., у якій загинула іспанська «Непереможна армада», мала назву.
2. Які зміни в економіці й суспільстві Англії в XVI ст. ви вважаєте найважливішими? Чому? 3. Назвіть основні події з історії Англії, пов’язані з розгортанням королівської Реформації. 4. Порівняйте французький та англійський абсолютизм. 5. Яку роль у розвитку Англії відіграла її боротьба проти Іспанії за панування на морі?
6. Покажіть на карті (с. 94) події, пов’язані з розвитком Англії в XVI — першій половині XVII ст. 7. Продовжте роботу над складанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 6). 8. Складіть таблицю «Діяльність королеви Елізабет I».
9. Чому другу половину XVI ст. називають «епохою Елізабет»? Які події цього періоду ви вважаєте найважливішими? Поясніть свою думку. 10. Робота в парах. Уявіть, що патріотично налаштовані англієць та іспанець у XVI ст. сперечаються про своїх правителів (королеву Англії Елізабет I та короля Іспанії Феліпе II). Розподіліть ролі та розіграйте діалог між ними.
Коментарі (0)