Войти
Закрыть

Початок промислового перевороту. Просвітництво

8 Клас

У другій половині XVIII ст. в Англії відбулися відчутні зміни в промисловості. Випуск товарів збільшився в сотні, а то й у тисячі разів. Місце невеликих мануфактур із двома десятками робітників зайняли фабрики, де працювали сотні людей. В Англії почався промисловий переворот (промислова революція). Промисловий переворот — перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики. Передумовами промислового перевороту стали події кінця XVII — першої половини XVIII ст. У сільському господарстві дворяни продовжували політику огороджування. Їхні дії підтримував парламент, який видавав закони про проведення огороджувань. Сотні тисяч селян втратили свої землі й були змушені податися в міста. Наприкінці XVIII ст. у володіннях дворян орали землю й пасли овець не селяни, а наймані робітники — батраки, які не мали своєї землі й працювали за заробітну плату. Кількість англійських селян стрімко зменшувалася. Наприкінці XVIII ст. в Англії завершилася аграрна революція — феодальне господарство повністю змінилося капіталістичним, настала епоха індустріальної цивілізації....
0 Переглянути

Народження Російської імперії

8 Клас

У 1645 р. після смерті Михайла Федоровича Романова царем став його син Олексій Михайлович (1645—1676) (рис. 1). Хоча новому володарю Московської держави виповнилося лише 16 років, ніхто вже не заперечував його одноосібну владу. Боярство було ослаблене опричниною й Смутою, а дворянство цілком підтримувало царя. За Олексія Михайловича був майже ліквідований останній пережиток станово-представницької монархії — Земський собор. Остаточно сформувалася система бюрократичного управління державою — прикази. Був прийнятий новий кодекс законів — Соборне уложення 1649 р., за яким ще більше посилився вплив царя й дворянства. Соборне уложення фактично запроваджувало в державі кріпосне право для селян, які жили на поміщицьких землях. Однак остаточне покріпачення селян негативно впливало на розвиток мануфактурного виробництва. На мануфактурах нікому було працювати й нікому продавати товари, тому що кріпак не міг піти із землі й у нього не було грошей, щоб купувати продукцію мануфактур. Тому в Московському царстві розвивалися в основному державні мануфактури, які працювали на забезпечення потреб царського двору й армії. Покріпачення селян і зростання податків призвели до нових народних збурень. У столиці спалахнули «соляний» і «мідний» бунти. У 1667 р. на Дону виникло повстання під проводом отамана донських козаків Степана Разіна (рис. 2). Повсталі взяли Царицин і Астрахань, підійшли до Симбірська. Разін закликав населення приєднатися до повстання. Багато міст від Волги до Слобідської України виступили на його підтримку. Почастішали заколоти й бунти в царських військах. Повстання охопило велику територію й перетворилося на селянську війну....
0 Переглянути

Московське царство. Іван IV Грозний. Смутний час

8 Клас

У другій половині XV — на початку XVI ст. великі князі московські Іван III (1462—1505) та Василій III (1505—1533) розширили межі своїх володінь. Роздробленість країни була майже подолана. Владі великого князя московського підкорялися всі стани феодальної держави. Великі феодали — бояри, які володіли численними землями (вотчинами), брали активну участь в управлінні князівством. Вони засідали в Боярській думі — дорадчому органі при великому князі, обіймали посаду воєвод. Відкрито виступати проти влади великого князя бояри вже не наважувалися. Поступово в країні посилювався вплив дрібних феодалів — дворян, або «служивих людей», які за службу князеві отримували землю. Саме на дворян опиралися великі князі, укріплюючи свою владу. Австрійський посол про владу великого князя Василія III ...Владою, яку він застосовує до своїх підданих, він легко перевершує монархів цього світу. І він докінчив також те, що почав його батько [Іван III], а саме: відібрав у всіх князів та інших володарів усі їхні міста й укріплення. У Московському царстві існувало близько 130 міст, але на відміну від країн Західної Європи, у містах князівства майже не розвивалося мануфактурне виробництво, а населення міст — «посадські люди» — було залежним від великого князя та бояр. Більшість населення країни становили залежні селяни, які жили на землях феодалів. Селяни відпрацьовували панщину на полі феодала, платили оброк, несли інші повинності. Феодали, особливо дворяни, у яких було мало селян, були зацікавлені у виданні заборони на вільний перехід хліборобів — прикріпленні селян до землі. Зростання цін на зерно в XVI ст. посилило процес закріпачення селян....
0 Переглянути

Річ Посполита. Характерні риси шляхетської демократії

8 Клас

Укладена в 1385 р. Кревська унія не привела до повного об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського, але між двома державами зберігалися тісні зв’язки. Часто польський король посідав престол великого князя литовського, обидві держави могли вести спільні воєнні дії. Польські магнати й шляхта, яких приваблювали землі Великого князівства Литовського, неодноразово намагалися остаточно об’єднати Польщу та Литву. Цим спробам тривалий час чинили спротив литовські магнати, які побоювалися, що більш сильні польські феодали захоплять владу в об’єднаній державі. Ситуація змінилася після вступу Литви в боротьбу з Московським царством за володіння Лівонського ордену в Прибалтиці. Протистояння із сильною московською армією вимагало об’єднання зусиль Литви й Польщі, і литовські магнати погодилися на створення єдиної держави. У 1569 р. польський король Сигізмунд II Август (1548—1572) скликав у Любліні спільний сейм польських і литовських магнатів і шляхти (рис. 1, 2). На сеймі після тривалих суперечок була укладена Люблінська унія — об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в одну державу — Річ Посполиту з єдиним королем і сеймом. Велике князівство Литовське зберігало широку автономію, але українські землі повністю переходили під владу польських феодалів (рис. 3)....
0 Переглянути

Османська імперія: між Азією та Європою

8 Клас

Держава турків-османів розташувалася на великому півострові Мала Азія (або Анатолія) у західній частині Азії. Від Європи півострів відокремлюють вузькі протоки — Босфор і Дарданелли. Анатолія — природний міст між континентами й чудовий плацдарм для поширення політичних інтересів на Близький Схід, Закавказзя, Месопотамію й Східну Європу. Саме цей міст привів османів до значних завоювань земель на Балканському півострові. Були захоплені та підкорені Греція, Болгарія, Сербія, Угорщина (рис. 2). Загибель Візантійської імперії та взяття Константинополя турками-османами в 1453 р. докорінно змінили політичну карту світу. Відтепер Стамбул контролював протоки через Чорне море, яке він наполегливо перетворював на «турецьке озеро» (рис. 1). У результаті грандіозних завоювань виникла Османська імперія, із якою були змушені рахуватися наймогутніші держави Європи та Азії. У роки правління султанів Селіма I (1512—1520) і його сина Сулеймана I (1520—1566) турки здобули блискучі перемоги на Близькому Сході та в Єгипті. Особливо успішним було просування турків у глиб Європи. Держава, населення якої перевищувало 25 млн осіб, підкорила країни Балканського півострова, Угорщину, Крим і Молдавію....
0 Переглянути

Тридцятилітня війна

8 Клас

На початку XVII ст. в Європі загострилися суперечності між провідними державами. Іспанія та Священна Римська імперія, якими управляли представники династії Габсбургів, прагнули посилити свій вплив у Європі й відновити панування католицизму. Їм протистояли протестантські держави Північної Європи й католицька Франція, які не бажали зміцнення Габсбургів. У німецьких землях, що формально входили до Священної Римської імперії, посилювалося протистояння між католицькими князями Півдня та протестантськими (лютеранськими й кальвіністськими) володарями Півночі й Заходу. Спочатку протестантські князі створили Протестантську унію для боротьби з Габсбургами, а рік по тому німецькі католицькі князівства об’єдналися в Католицьку лігу на чолі з баварським курфюрстом. У Європі плелися інтриги, створювалися таємні союзи й формувалися наймані армії. Більшість європейських держав виявилися втягнутими в конфлікт, і для початку війни досить було однієї іскри. Тридцятилітня війна (1618—1648 рр.) стала першою загальноєвропейською війною. Початок війни. Чеський період (1618—1624 рр.). Приводом до Тридцятилітньої війни стали події в Чеському королівстві. Чехія входила до володіння Габсбургів за умови дотримання прав протестантів. Проте в 1617 р. було вирішено, що новим імператором Священної Римської імперії й чеським королем стане ревний католик Фердинанд Штирійський. У Чехії почався наступ на права протестантів. Дії представників імператора обурили жителів столиці Чехії Праги. 23 травня 1618 р. пражани традиційно виявили невдоволення порушенням своїх прав. Двох представників Габсбургів було викинуто з вікна королівського палацу в канаву з нечистотами (рис. 1). Так Чехія виступила проти влади австрійських Габсбургів....
0 Переглянути

Розвиток монархічних форм правління у країнах Західної Європи. Практичне заняття

8 Клас

У більшості країн Західної Європи в XVI—XVII ст. було закріплено систему необмеженої влади монарха — абсолютизм. Королі, спираючись на підтримку міст та дрібного дворянства, зламали опір великих феодалів. Зміцненню влади монарха сприяла й Реформація. Не тільки в протестантських країнах, де королі були повністю незалежні від влади католицького Рима, але й у католицьких державах монархи звільнялися від влади папи римського, перебираючи на себе право призначати єпископів. Значний вплив на укріплення влади правителя мали зміни у військовій справі. Поширення вогнепальної зброї зробило рицарські армії небоєздатними. На зміну загонам важкоозброєної кінноти прийшли великі піхотні полки мушкетерів та пікінерів. Солдати нових підрозділів були здебільшого найманцями, тому вимагали плати грошима та забезпечення їжею. Впоратися із забезпеченням потреб піхотної армії могли тільки сильні королі, які контролювали більшість доходів своєї держави. Таким чином, у XVI ст. західноєвропейські правителі отримали можливість значно посилити свою владу. Завдання для обговорення. Сучасні вчені вважають, що становлення абсолютної влади європейських монархів починається з того, що королі отримують право призначати нові податки самостійно, без участі представницьких органів. ? Чи згодні ви з такою думкою? Обґрунтуйте свою відповідь....
0 Переглянути

Англійська революція

8 Клас

У XVI ст. інтереси королівської влади Англії та «нових дворян» і буржуазії досить часто були тотожними. Однак у XVII ст. спроби англійських монархів посилити свою владу зустріли значний спротив населення країни. Чому саме в Англії самовладні дії монархів викликали організовану протидію всіх станів суспільства? Варто пригадати! 1. Назвіть причини й наслідки огороджування. 2. Як проходила Реформація в Англії? 3. Чи можна стверджувати, що в Англії XVI ст. існувала абсолютна монархія? Англія на початку XVII ст. На початку XVII ст. в Англії тривав розвиток мануфактурного виробництва. Були поширені мануфактури з виготовлення вовняних тканин, розвивалися мануфактури в гірничій справі, обробці металів. У селі «нові дворяни» господарювали за правилами капіталізму, на їхніх землях розводили овець і вирощували зерно на продаж. Для збільшення доходів дворяни продовжували огороджування — виганяли селян із землі. Однак розвиток сільського господарства й мануфактурного виробництва був пов’язаний із серйозними труднощами. Жорсткі обмеження міських ремісничих цехів заважали створенню мануфактур у містах. Селяни продовжували виконувати численні феодальні повинності. Власником землі «нових дворян» був король, і дворяни мусили виплачувати йому великі податки....
0 Переглянути

Піднесення Англії в XVI ст.

8 Клас

На межі XV—XVI ст. в Англії відчутно зміцнилася королівська влада. Цвіт англійської феодальної аристократії був знищений у результаті війни Червоної і Білої троянд (1455—1485 рр.). Генріх VII Тюдор (1485—1509) у своїй владі спирався на дрібне й середнє дворянство, а також на багатих купців і мануфактурників, щедро роздаючи їм дворянські титули. Поступово «нове дворянство» посіло провідні позиції при дворі та в державному апараті. Посилення королівської влади не послабило позицій парламенту. Як і колись, парламент давав дозвіл на запровадження нових податків. Закони, прийняті в парламенті й підписані королем, набували чинності. На початку Нового часу парламент в Англії виступав союзником короля й був опорою абсолютної монархії, що зміцнювалася. На початку століття Англія ще поступалася провідним європейським країнам за кількістю населення, багатством і розмірами міст (крім Лондона) (рис. 1, 2). Чому ж під кінець століття саме Англія посіла провідні позиції в Європі й випередила у своєму розвитку Францію, Німеччину та Іспанію? В Англії швидкими темпами розвивалися мануфактури. У кілька разів виросли видобуток і виробництво металів: чавуну, заліза, олова, міді, свинцю. Англія повністю забезпечувала себе вугіллям і продавала його на континенті. Вуглевидобуток був організований на капіталістичній основі. Суднобудування забезпечувало країну необхідною кількістю торговельних, рибальських і військових суден. Англія посідала дуже вигідне місце на світових торговельних шляхах, і активна зовнішня торгівля сприяла піднесенню економіки. Проте головною галуззю господарства залишалося виробництво сукна. Вовняні тканини становили 82 % англійської іноземної торгівлі, із них шили одяг в усій Європі. Мануфактуристи-сукнороби стали основою англійської буржуазії, що міцнішала....
0 Переглянути

Злет і падіння Іспанської держави. Нідерланди: народження республіки

8 Клас

Середньовіччя ви знаєте? 3. Із якими подіями пов’язане утворення єдиної Іспанської держави наприкінці XV ст.? «Золотий вік». «Золотий вік» — саме так іноді називають XVI ст. в історії Іспанії. Для яких же верств населення початок Нового часу став «золотим»? Насамперед зміцнилася іспанська абсолютна монархія, яку підтримували найбільш впливові сили країни. Аристократичне дворянство — гранди — втратило колишню політичну незалежність, але воно було наближене до двору, і багато з них переселилися до столиці. Головною силою, на яку спиралася іспанська монархія в армії, на флоті та в державному управлінні, стало дрібне й середнє дворянство — ідальго. Вони були в перших лавах конкістадорів, обіймали важливі посади в колоніальній адміністрації. Через їхні руки проходили багатства пограбованих колоній. Із часів Реконкісти в Іспанії утворився міцний союз королівської влади й католицької церкви. Іспанські монархи були ревними захисниками католицизму, а інквізиція не допустила поширення в країні ідей Реформації. Іспанським королям вдалося створити добре підготовлену армію і військовий флот. На початку XVI ст. іспанські військові кораблі панували в Атлантиці, іспанська піхота вважалася кращою в Європі. Іспанія брала активну участь у всіх європейських війнах того часу. Економічною основою могутності іспанської корони стало пограбування Нідерландів та інших європейських володінь, а також золото й срібло американських колоній. У першій половині XVI ст. спостерігалося певне піднесення в сільському господарстві й ремеслі. Однак економіка Іспанії відставала у своєму розвитку від передових країн того часу. Країна більше купувала товарів, аніж продавала їх....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 226 227 228 229 230 231 232 233 234 ... 317
Назад

Навігація