Войти
Закрыть

Індустріальна революція

9 Клас

Важливим етапом розвитку світової економіки в XIX ст. була індустріальна революція, яка розпочалася в Англії в 1740- 1780-х роках і тривала впродовж усього «довгого» XIX ст., охопивши інші країни Європи та США. Це період перетворення сільських спільнот у Європі й Америці на промислові та міські. Батьківщиною індустріальної революції вважають Велику Британію, яка мала значні поклади вугілля й залізної руди. Вона була провідною колоніальною державою у світі, а також країною з політично стабільним суспільством. Британські колонії — це водночас і джерело сировини, і ринок збуту промислових товарів. Попит на британські товари зростав, і торговці потребували економічних методів виробництва, що сприяло запровадженню механізації й фабричної системи. У ході індустріальної революції й упродовж кількох наступних десятиліть частка Англії у світовому промисловому виробництві зросла більше ніж удесятеро. У середині XIX ст. країна мала неофіційний статус «майстерні світу». Тому не дивно, що інші країни прагнули наслідувати її приклад, до того ж нерідко вони мали навіть сприятливіші стартові умови. Першою наслідувала приклад Англії Бельгія, потім США, значно пізніше (1830- 1860-і роки) Франція та німецькі держави. Індустріальна революція розпочалася в 1700-х роках з технічних удосконалень у текстильній промисловості, які підвищили продуктивність виробництва з меншими затратами людської праці. У середині 60-х років XVIII ст. англієць Джеймс Гаргрівз винайшов механічну прядку «Дженні», завдяки якій працівник використовував водночас декілька веретен з нитками замість одного. Наприкінці 70-х років XVIII ст. у Великій Британії налічувалося вже понад 20 тис. таких прядок. Ще однією важливою інновацією в текстильній промисловості став у 80-х роках XVIII ст. ткацький верстат, що механізував процес виготовлення тканини. Велике значення для кравецького, шевського й інших видів виробництва мав винахід швацької машини....
0 Переглянути

Матеріал до практичного заняття 1. Утвердження принципів громадянської рівноправності: від Декларації прав людини і громадянина до Цивільного кодексу Наполеона

9 Клас

Декларація була прийнята 26 серпня 1789 р. На зміст Декларації значний вплив справили ідеї французьких просвітителів XVIII ст., а також Декларація незалежності США. Декларація прав людини і громадянина мала велике значення не тільки для Франції, а й для всього світу, оскільки в ній викладено засади передового для своєї епохи суспільного й державного ладу, визначено новий правопорядок. Водночас вона не мала правової сили, а була лише документом революційної влади, яка прагнула встановити конституційний лад. Тому багато її положень не могли бути реалізовані у Франції наприкінці XVIII ст. Шлях до цього пролягав через створення громадянського суспільства й утвердження політичної демократії. • Як Ви оцінюєте сформульований у ст. 1-2 Декларації принцип, що всі люди народжуються й залишаються вільними та рівними в правах? Чому, на Вашу думку, у ході історії люди втрачали свої природні права? • Порівняйте права, передбачені в ст. 1-2 Декларації, з правами, передбаченими в ст. З Конституції України: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають змісті спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави». Який висновок Ви можете зробити на основі порівняння двох документів?...
0 Переглянути

Франція в 1794-1815 рр. Віденський конгрес і Священний союз

9 Клас

У термідоріанський період (1794-1795) відновив роботу Конвент — той самий, що голосував за всі рішення в період якобінської диктатури, зокрема й за терор. Після перевороту закони, на підставі яких здійснювався терор, були скасовані, а революційний трибунал реорганізований. Термідоріанський Конвент віддав до суду й стратив декількох активних провідників терору, пообіцяв більше не проводити репресій та оголосив амністію. 2. Режим Директорії У серпні 1795 р. Конвент прийняв нову конституцію: республіка зберігалася, однак скасовувалося загальне виборче право; відновлювався майновий ценз; вибори стали двоступеневими; вищою владою проголошувався Конвент, який складався з нижньої палати — Ради п’ятисот і верхньої палати — Ради старійшин-, виконавча влада належала Директорії в складі 5 осіб. Наступні чотири роки (1795-1799) у Франції панував режим Директорії. Щоб уникнути одноосібного захоплення влади, щороку одного з п’яти «директорів» міняли. Також щороку повинен був на третину оновлюватися склад Конвенту. Однак конституція й рішення термідоріанського Конвенту не дали французам головного — взаємного вибачення, примирення й стабільності. У країні, як і раніше, було чимало прихильників монархії та якобінців. Хоча Якобінський клуб і був розпущений, якобінці продовжували діяти на цілком законних підставах. В економічній сфері було скасовано державне регулювання економіки й обмеження цін на продовольство. Негативні наслідки не забарилися — товари дорожчали, паперові гроші знецінювалися. Кількість незадоволених новими порядками зростала. У Парижі виникло таємне «Товариство рівних» на чолі з Гракхом Бабефом, яке прагнуло знищити режим Директорії й повернутися до конституції 1793 р. Урешті-решт змову викрили й Г. Бабефа засудили до страти....
0 Переглянути

Французька революція наприкінці XVIII ст.

9 Клас

Наприкінці XVIII ст. у Франції створилися передумови для успішного економічного розвитку: сприятливий клімат, родючі землі; відбувалася промислова революція, набирав сили середній клас; країна була найбільш густонаселеною державою в Європі з високим рівнем культури; переможні війни забезпечили розширення кордонів країни, французи володіли багатими колоніями. Проте розвиток країни стримували абсолютизм і феодальні пережитки: необмежена влада монарха (з 1774 р. — правління Людовіка XVI), який спирався на вище духовенство й дворянство; відсутність єдиної системи мір; внутрішні митниці; відсутність політичних прав у середнього класу; тяжкі умови життя більшості французів. Суспільство було поділене на три стани — духовенство, дворянство, решта населення. Монарх спирався на духовенство й дворянство, ігноруючи інтереси третього стану. Людовіка XVI до певного часу все влаштовувало, і він не бажав щось змінювати в країні. Король з родиною й найближчим оточенням розкошував у Версалі поблизу Парижа, а більшість людей ледь зводила кінці з кінцями. У країні назрівав соціальний вибух. Надходження до скарбниці від промисловості й торгівлі зменшувалися, оскільки дешевші британські товари витісняли з ринку французькі. Як наслідок, закривалися заводи та фабрики, а робітники опинялися на вулиці без роботи й засобів до існування. До всіх негараздів додалися два неврожайні роки наприкінці 1780-х років....
0 Переглянути

Вступ 9 клас Полянський

9 Клас

У 9 класі Ви вивчатимете період Нового часу, який з легкої руки британського історика Е. Гобсбаума також називають «довгим» XIX століттям (натомість XX ст. називають «коротким»). Формально, тобто згідно з календарем, XIX ст. тривало з 1801 до 1900 р., однак історики «подовжують» його, узявши за основу періодизації логічно поєднані важливі події. Історики майже одностайні в тому, що «довге» XIX ст. завершилося з початком Першої світової війни. Однак щодо дати початку «довгого» століття в історичній науці одностайності немає. Різні погляди на початок «довгого» XIX ст. існують не тому, що в історії «нічого не можна знати напевно», а тому, що за основу періодизації можна брати ті або інші значущі події та явища минулого. • На поданій схемі зазначені альтернативні дати початку Нового часу. Пригадайте, у чому полягає історична значущість цих (крім Французької революції XVIII ст.) подій. Чому, на Вашу думку, саме ці події частина істориків вважає рубіжним періодом початку Нового часу? Найпоширенішими й найменш дискусійними є такі хронологічні межі «довгого» століття — від Французької революції (1789-1799) до Першої світової війни (1914-1918). У підручнику використано саме цю періодизацію. Новий час, який охоплює «епохи» водяного, парового, а також електричного двигунів, — це час докорінних змін у всіх сферах життя: соціальній, економічній, політичній. Порівняно з доісторичними часами, стародавнім світом чи середньовіччям це короткий період, однак він відіграв важливу роль у європейській і світовій історії....
0 Переглянути

Всесвітня історія 9 клас Полянський

9 Клас

Перед Вами — підручник із всесвітньої історії, створений відповідно до нової програми (2017 р.) на засадах компетентнісного підходу, який використовують у багатьох країнах світу. У сучасному динамічному й комп’ютеризованому світі вже недостатньо засвоїти тільки певний обсяг знань. Завдання школи — допомогти Вам підготуватися до майбутнього дорослого життя, набути потрібних умінь і навичок, вибрати майбутню професію, знайти місце в суспільстві. Компетентність у будь-якій справі означає поєднання знань, умінь і практичних навичок, а також морально-етичних цінностей і громадянських якостей. Компетентнісний підхід полегшить Вам на нинішньому етапі навчальну, а в майбутньому й професійну діяльність. Компетентність включає обізнаність, комунікацію, самовираження, ініціативність і практичність, роботу з цифровими носіями, соціальні й громадські навички, а також уміння вчитися. Завдяки компетентнісному підходу Ви ввійдете в доросле життя з міцним запасом знань, зможете застосувати на практиці свої вміння, з’ясуєте, які завдання здатні виконувати. Отже, оволодівши компетентнісним підходом, Ви зможете зробити усвідомлений життєвий вибір. Підручник складається зі вступу та п’яти розділів, які поділені на параграфи. Кожен розділ починається з блоку інформації про те, яких навичок Ви набудете, опрацювавши навчальний матеріал. Наприкінці кожного розділу подано «Узагальнення», у якому стисло викладено основні тези вивченого матеріалу....
0 Переглянути

Обобщение к курсу «Основные идеи, достижения и вызовы “долгого” XIX в.»

9 Клас

«Долгий» XIX в. заложил основы революционных изменений в науке, искусстве и культуре, отношениях европейской (западной) культуры с остальными странами мира. В последней трети XIX в. в основном завершился процесс оформления новой политической системы общества, основанной на свободе предпринимательства, торговли, расширении политических прав и установлении конституционного строя. Однако либеральные порядки утвердились не сразу. Лишь после парламентской реформы 1832 г. в Англии, революций 1848-1849 гг. в Европе, объединения в начале 1870-х годов Германии и Италии к власти пришла буржуазия. Установились такие формы государственного правления: конституционная монархия, президентская республика и парламентская республика. В течение века индустриальное общество сформировалось во всех европейских странах, а также в США, Японии и других странах. Это был период изменений в социальной структуре общества, подъёма среднего класса и класса наёмных рабочих. Появление сначала во Франции, а затем и в Англии, Италии и Германии среднего класса — обеспеченных людей с определённым уровнем образования и желанием играть ведущую роль в управлении государством и в бизнесе — было важным этапом в создании индустриального общества и утверждении новых форм управления государством. Средний класс был настроен на использование новых форм хозяйствования, преимуществ индустриальной революции, был носителем идеалов Американской и Французской революций. Идеи Дж. Локка, вдохновившие поколения американских революционеров, рассматривались как естественный путь к обществу, организованному на принципах научного взгляда на мир....
0 Переглянути

Обобщение к разделу V «Развитие культуры и повседневная жизнь (конец XVIII — начало XX в.)»

9 Клас

Значительное влияние на развитие общества в XIX — в начале XX в. оказали достижения образования и науки. В это время были сделаны крупнейшие научные открытия, обусловившие пересмотр представлений об окружающем мире и получившие название революции в естествознании. Ведущую роль в развитии науки в этот период играли такие страны, как Великобритания, Германия, Франция. Характерной особенностью развития фундаментальных наук в первой половине XIX в. стало накопление фактологического материала, полученного в результате наблюдений и опытов, проведение которых постоянно совершенствовалось. Благодаря развитию торговли и международных отношений, исследованию и освоению новых территорий в научный оборот было введено множество новых фактологических сведений, подтвердивших взаимосвязь природных явлений во времени и пространстве. Во второй половине XIX — в начале XX в. на базе этих данных создаются теории и концепции, ставшие основой современной науки. Значительные успехи были достигнуты в физике благодаря открытию Дж. Джоулем и Ю. Майером закона сохранения энергии, а также исследованиям Г. Ома и М. Фарадея в области электричества; в химии были углублены и расширены основы теории атомного строения вещества, Д. Менделеев открыл периодический закон химических элементов; в биологии английский учёный Ч. Дарвин разработал революционную теорию происхождения биологических видов путём естественного отбора. На рубеже XIX-XX вв. американец Т. Морган и немец А. Вейсман заложили основы генетики — науки о передаче наследственных признаков в растительном и животном мире. Важным достижением биологии была разработка клеточной теории, создавшая базу для понимания закономерностей живого мира и развития эволюционного учения....
0 Переглянути

Материал к практическому занятию 5. Зарождение массовой культуры

9 Клас

Для того чтобы в эпоху индустриализации люди могли уделять время театру, танцам, музыке, а затем кино, кроме денег на развлечения, они также должны были иметь достаточно свободного времени, чтобы наслаждаться этими видами искусства. Скопление населения в городах, увеличение количества рабочих мест на заводах расширяли потенциальную аудиторию кинотеатров, художественных выставок, концертов и т. д. В разных странах распространение массовой культуры происходило по-разному, но общими признаками были именно массовость и демократизм этого явления, а также уровень грамотности населения. • Практическая часть • Рассмотрите иллюстрации (см. с. 212). Первая иллюстрация связана с событием, произошедшим в Англии в 1870 г. во времена премьерства В. Гладстона, вторая — с популярностью романа как основного литературного жанра XIX — начала XX в. Какая, по Вашему мнению, может существовать связь между этими событиями? Массовая культура — явление, возникшее в условиях индустриального общества. Массовая культура призвана удовлетворять потребности основной массы населения. Термин также употребляется для обозначения культуры, которая противопоставляется элитарной....
0 Переглянути

Образование, наука, технический прогресс и культура в период «долгого» ХІХ в.

9 Клас

В конце XVIII XIX вв. возникли новые формы и направления образования, школьное образование стало массовым, а университеты автономными, появились высшие учебные заведения технического профиля. Целью образования провозглашалось воспитание человека энциклопедических знаний, образованного и предприимчивого. В первой половине XIX в. и в начале XX в. в Европе и США было введено обязательное начальное, а затем полное среднее образование. Первые европейские университеты появились примерно тысячу лет назад. Ещё в эпоху Средневековья университеты были преимущественно административно и хозяйственно независимыми. Однако со временем привилегированное положение привело к тому, что университеты отстранились от потребностей человека, общества и науки. Поэтому неудивительно, что великие научные открытия Нового времени были сделаны преимущественно вне стен университетов. В отличие от XVIII в., в XIX в. университеты больше внимания уделяли философии, математике, биологии. В начале XIX в. сначала в Германии, а затем и в других европейских странах была проведена университетская реформа, заключавшаяся в осуществлении трёх решительных шагов. Эпоха индустриального общества требовала научного объяснения. Идеалы Просвещения больше не вдохновляли философов Европы и США. Люди ожидали от учёных не только и не столько романтических философских идей, сколько изобретений, приносящих практическую пользу. Влияние новых мыслей стало ощутимым прежде всего в Германии, Франции и Англии. Сторонники реализма бросили вызов романтическому восприятию мира литераторами. Они утверждали, что вещи нужно описывать такими, как они есть, а не такими, как их видят художники. Альфред Теннисон, Мэтью Арнольд и Роберт Браунинг — яркие представители реалистического течения в английской литературе XIX в....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 244 245 246 247 248 249 250 251 252 ... 317
Назад

Навігація