Християнська церква за європейського Середньовіччя впливала на всі сфери життя суспільства: брала участь в управлінні державами, допомагала світським правителям урегульовувати складні стосунки між людьми, опікувалася хворими, старими й сиротами, відкривала школи. Християнська релігія давала віруючим, особливо гнобленим, особисту розраду, адже майнова нерівність в їхніх уявленнях перетворювалась на рівність у гріхах і стражданні. Християнство об'єднувало народи і країни Європи навіть тоді, коли вони воювали між собою. Проте всередині самої церкви єдності не було. У 1054 р. церква остаточно розділилася на римо-католицьку та православну. Розкол вплинув на спосіб життя, традиції та культуру країн. Поступово між двома конфесіями склались традиційні відмінності. Так, главою католицької церкви є Папа Римський, православної — патріархи. Усі католицькі священники зобов'язані дотримуватися безшлюбності, у православ'ї безшлюбність передбачена лише для чернецтва. Служба у православних зветься літургія, у католиків — меса. Є певні відмінності і між самими положеннями релігійного віровчення та обрядами. У православ'ї вважається, що Святий Дух походить від Бога-Отця, а в католицизмі — і від Отця, і від Сина. Православні вважають, що після смерті на людину чекає рай і пекло, католики — рай, пекло і чистилище (можливість спокутувати несмертні гріхи). Для католицизму притаманне надзвичайне шанування Богородиці — Діви Марії. Православні хрестяться трьома пальцями з правого плеча, а католики всією долонею — з лівого. Проте християни єдині в головному — вірі в Ісуса Христа і Діву Марію, яких вони прославляють і до яких звертаються у своїх молитвах....
|