Войти
Закрыть

Європейське середньовічне місто

7 Клас

Описи середньовічних авторів і малюнки художників тієї доби змальовують міста як густо забудовані, невеликі за площею поселення, оточені одним, двома або й трьома рядами мурів, ровами, масивними вежами, призначеними для захисту жителів від частих ворожих нападів. Проте спочатку це були невеликі поселення ремісників і торговців. Зазвичай вони мали кілька десятків дерев’яних хатин, ринок і церкву. Міста переважно виникали навколо помешкань правителів, церковних можновладців, феодалів, воєначальників, на торговельних шляхах, біля мостів і переправ, бухт. Зростали населені пункти, що виникли з римських прикордонних укріплених поселень, відроджувалися деякі античні міста Поступово королі, графи, барони й рицарі почали зводити в найбільших містах міцно укріплені замки, які ставали їхніми резиденціями. Траплялося й навпаки: спочатку феодали споруджували замки, а згодом навколо них щільно розташовувалися будинки ремісників і селян. У мирний час городяни займалися своїми повсякденними справами, а в години небезпеки могли сховатися у фортецях феодалів....

Практичне заняття. Замок. Рицарські традиції. Життя селян

7 Клас

Замок є одним із символів Середньовіччя. Зазвичай він був великим приватним будинком феодала - короля, графа, рицаря. Замки будували з метою захисту власних володінь, кордонів, портів, річкових переправ, контролю за суходільними або водними торговельними шляхами. Феодал обирав для свого помешкання важкодоступні місця: річкові острови, схили гір, високі береги річок. Дозвіл на будівництво замку та будь-яких додаткових укріплень надавав король або сеньйор, який у будь-який час міг змінити своє рішення і відібрати землю. Перші замки в Європі з’явилися ще до середини X ст. і були своєрідними опорними пунктами для захисту навколишніх сіл від нападів ворогів. Зазвичай вони будувалися нашвидкуруч. Заздалегідь підготувавши деревину, цвяхи й інші необхідні матеріали, замок зводили упродовж тижня. Зрозуміло, що згодом на будівництво замків з каменю витрачалося значно більше часу, зусиль і коштів. Перші замки мали дерев’яну будівлю для розміщення військ та обносилися ровом і гострокіллям. Коли ворог долав укріплення, оборонцям замку доводилося битися не нажиття, а на смерть. Тому згодом власники вирішили зводити додаткові захисні споруди. У X ст. основною замковою оборонною спорудою була прямокутна дерев’яна, а потім кам’яна вежа, яку називали донжон. Вежу будували на природному або спеціально насипаному для цього пагорбі. Донжон поділявся на кілька поверхів, сполучених драбинами, які прибирали під час небезпеки....

Роль християнської церкви в становленні середньовічного суспільства

7 Клас

Церква тримала людей у страху за долю своєї душі після смерті. Вона контролювала життя не лише простої людини, а й намагалася підкорити своєму впливові землевласників і королів. З часом церква отримала у володіння величні собори і коштовності. Близько третини всіх орних земель у Європі за розвинутого Середньовіччя належало церкві. На її користь сплачували «десятину» (десяту частину доходів). Монастирі за часів Середньовіччя були не лише релігійними центрами, а й осередками освіти і культури. При монастирях працювали скрипторїі - спеціальні майстерні для переписування книжок. Крім Біблії, переписували книжки християнських мислителів, житія святих, уцілілі античні твори, а також складали хроніки - описи подій за роками. При монастирях зазвичай існували бібліотеки. Протягом майже 500 років християнство було поширене лише в межах Римської імперії. Ще в перші століття нової ери християнами стали бургунди, остготи, вестготи, згодом франки та інші варварські племена. Поширення християнства було тривалим і складним процесом. Охочіше сприймали нову віру жителі міст. Селян же, які стійко трималися за традиції й віру своїх пращурів, охрещували за наказом або збройним примусом правителів. Поширенню християнства серед численних народів Європи сприяла діяльність місіонерів і проповідників, яка розпочалася за папи римського Григорія І (590-604). Підтримані владою, вони руйнували язичницькі храми й капища, нищили ідолів, викорчовували священні дерева. Але шведи й литовці, навіть охрестившись, тимчасово повернулися до язичництва....

Середньовічне європейське суспільство

7 Клас

З утвердженням варварського світу відійшла в минуле Західна Римська імперія, а разом з нею - економіка, яка ґрунтувалася на рабстві, антична культура, яка оспівувала красу людини. Змінилися соціальний і державний устрій, законодавство. Основою економіки залишалося сільське господарство. На відміну від стародавнього світу воно забезпечувало переважно власні потреби виробника. Проте, хоча й дуже повільно, селяни долучалися до торгівельно-ринкових відносин. Володіння землею визначало становище людини в суспільстві. Той, хто мав багато землі, керував життям. Основною робочою силою були не раби, а селяни, які поділялися на особисто вільних і залежних. Особисто вільні селяни мали свої ділянки землі. Потрапляючи в боргову залежність від великих землевласників, вони втрачали право на землю і мусили працювати на нових господарів, віддавали господарю частину врожаю, виконували різноманітні роботи. Власники великих ділянок землі могли передавати їх разом із селянами у користування іншим особам. Така земельна ділянка називалася феодом. Відносини між різними землевласниками, а також між землевласниками і залежними селянами у середньовічному суспільстві вчені називають феодальними, а тогочасний суспільний устрій - феодалізмом....

Людина за Середньовіччя

7 Клас

Життя людини Середньовіччя так само, як і в давні часи, було тісно пов’язане з природою і значною мірою від неї залежало. У середині І тис. н. е. клімат на півдні Європи став вологішим і помірнішим. На північ від Альпійських гір зросла кількість опадів і стало холодніше. Зміни клімату сприяли поширенню і розвитку в Європі землеробства. З’явилися осушені за допомогою каналів поля на узбережжі моря на півночі Європи - польдери. Але примітивні засоби обробітку землі не давали селянам можливості збільшити врожаї. Причинами неврожаїв були також часті посухи. Все це призводило до нестачі сільськогосподарської продукції і, як наслідок, - до голоду. Протягом XI ст. 48 років зі 100 були неврожайними. Загалом у середні віки кожен п’ятий рік населення потерпало від голоду. У неврожайні роки вижити допомагали ліси, які вкривали дві третини суходолу Європи. Туди виганяли пастися худобу. У лісах збирали ягоди, добували мед диких бджіл, полювали на дичину. На відміну від доби Римської імперії за часів Середньовіччя кам’яниці мурували дуже рідко; зводили здебільшого дерев’яні будинки. Саме ліс давав середньовічній людині найдоступніший будівельний матеріал - деревину. Водночас ліс був прихистком для хижаків, розбійників, грабіжників....

Практичне заняття. Вплив перших середньовічних імперій на становлення середньовічної Європи

7 Клас

Пророк Мухаммад так говорив про значення цього дня: «П’ятниця - володарює над іншими днями... П’ятниця має п’ять особливих якостей. Перше - у п’ятницю Аллах створив Адама. Друге - у п’ятницю Аллах вигнав Адама на землю. Третє - у п’ятницю Аллах закликавАдама до себе. Четверте - у п’ятницю настає такий час, коли Аллах обов’язково дасть людині те, що вона просить. П’яте - у п’ятницю буде Страшний Суд». Кааба Кааба є невеликою спорудою кубічної форми, збудованою із сірого каменю. її висота 12,05 м. Загальна площа 191 м2. Товщина стін становить 1 м. Підлога всередині приміщення Кааби на 2,2 м підноситься над площею, де здійснюється обхід віруючими храму. У північно-східній стіні на висоті двох метрів від землі знаходяться закриті простирадлом двері, до яких під час відвідин ставлять драбину. Усередині Кааби меблів немає. Там знаходиться лише стіл, на який ставлять пахощі. Підлога вимощена мармуровими плитами. Споруду вкриває чорна парча, на якій вишито рядки з Корану. Щороку караваном з Єгипту привозять новий покрив. На свята чорний покрив замінюють білим. Кожен з давніх арабських родів мав власний родовий колір. Коли хтось із роду брав участь у битві, він вбирався у кольори свого роду й піднімав прапор відповідного кольору. Так, Фатіміди були у зеленому, Омейяди у білому, Аббасиди у чорному. Зелений колір до сьогодні вважається кольором нащадків Пророка....

Розвиток арабо-мусульманської культури

7 Клас

Розвиток наукових знань в арабському світі був тісно пов’язаний з Будинком мудрості, своєрідною мусульманською академією, створеною халіфом Гарун ар Рашидом (786-809). Там перекладали арабською мовою вавилонян, індійців, найкращі праці давніх греків - Евкліда, Птоломея. Центрами тогочасної науки були міста Басра, Куфа, Багдад, Александрія. Базуючись на математичних досягненнях індійців, араби у 827 р. виміряли дугу меридіана й визначили розміри земної кулі. Араби запозичили індійські цифри та систему числення й удосконалили її. Європейці перейняли ці цифри під назвою «арабських» і з XI ст. використовують їх. Арабські мудреці навчилися виготовляти селітру та виявили її вибухові властивості, тому набагато раніше, ніж у Європі, вони почали виготовляти порох. Арабські ковалі успадкували від давніх народів секрети обробки заліза. Вони створили нову марку сталі - булат. Зброя, виготовлена з неї, була надзвичайно міцною і дуже цінувалася не лише в арабському світі, ай у Європі. Араби раніше за європейців навчилися виготовляти папір, почали використовувати компас і стали одними з найкращих мореплавців того часу. Відомий арабський мудрець Аль-Кінді (801-873) був одним із найкращих знавців вчення Арістотеля....

Арабський халіфат

7 Клас

Аравійський півострів, найбільший на планеті, має площу майже 3 млн км2, що дорівнює чверті площі Європи. На заході його омиває Червоне море. Уздовж узбережжя Червоного моря простягається гориста область Хіджаз, висота якої сягає 3000 м. Між горами та морським узбережжям розташована вузька піщана смуга Тіхама. Місцевість у гірській частині на південному заході Аравійського півострова називається Ємен («щаслива Аравія»), Це найпридатніша для землеробства територія. Центральну частину півострова займає засушливе плоскогір’я Недж. Невисокі гірські пасма тут оточені пустелями. У долинах річок утворилися невеликі оази з придатними для землеробстваземлями. Центральну частину Аравійського півострова населяли кочові арабські племена - бедуїни (від арабського «бадані» - жителі пустелі, кочівники-пастухи). Кочівники-бедуїни, так само як і осіле землеробське населення оаз, поділялися на племена Керував племенем шейх, який розпоряджався господарською діяльністю, розглядав скарги, залагоджував суперечки, налагоджував зв’язки із сусідніми племенами. Кочівники поділялися на дві групи - тих, хто розводив верблюдів, і пастухів-вівчарів. Перші вважалися привілейованою та найбільш войовничою частиною суспільства. Перетинаючи величезні пустелі, вони нападали на сусідні племена та держави й швидко зникали зі здобиччю серед пісків....

Культура Візантії

7 Клас

У Візантії школа залишалася доступною для всіх верств населення. Освіта давала людині можливість зробити кар’єру. Навчання починалося в елементарній школі з 6-7 років. Там навчали письма, читання, каліграфії, лічби, співів. Коли дитині виповнювалося 9-10 років, її переводили до школи граматиста, де вивчали грецьку мову, літературу, історію, міфологію, географію. Учні мали знати твори грецьких драматургів Арістофана, Есхіла, Софокла, історичні твори Геродота, Фукідіда, Ксенофонта, Плутарха. Обов’язковим було вивчення праць діячів церкви - Григорія Богослова та Іоанна Златоуста. У 16-17 років учні переходили до школи ритора, де опановували мистецтво декламування, основи ораторського мистецтва. Учні мусили вміти складати байки, оповідання. У 425 р. у Константинополі за наказом імператора Феодосія II було відкрито вищу школу з кафедрами філософії, права, риторики, грецької і латинської мов. У 855 р. поблизу Константинополя почала діяти школа математичних наук, яку очолив Лев Математик. У XI ст. з'явилася релігійна Патріарша академія. Освіта у Візантійській імперії була платною. Але існували й школи для тих, хто не міг заплатити. Держава також сплачувала за навчання найталановитіших учнів. Лев Математик - візантійський учений IX ст. Займався дослідженнями в галузях фізики, математики, астрономії, механіки. Викладав у столичній вищій школі, вимагав від учнів розуміння матеріалу, а не зазубрювання. Його шанували при імператорському дворі. Був митрополитом у м. Фессалоніки. [code][/code]...

Візантійська імперія

7 Клас

Візантійська імперія з’явилася у 395 р. за правління імператора Діоклетіана внаслідок поділу Римської імперії на Західну й Східну частини. Східна частина з центром у Константинополі, на відміну від Західної, змогла вистояти у боротьбі з варварами та проіснувала ще майже тисячу років. До її складу входили Балканський півострів, острови Егейського моря, Сирія, Палестина, Єгипет, острови Кіпр і Крит, частина Дворіччя й Вірменії, а також територія півострова Мала Азія. До складу Візантійської імперії входили високорозвинуті країни з родючими землями, багатою культурою й безліччю міст. Тривалий час Візантія була однією з най могутніших країн Європи. Значна частина земель Візантії була розташована на півострові Мала Азія, захищеному морями та горами. Імперія мала могутню армію, основу якої становила кавалерія, і потужний флот. На відміну від Західної Римської імперії, у Візантії правитель мав необмежену владу. У постійній боротьбі за трон імператорами ставали представники різних народів і різних верств суспільства Зміцнювала державу і єдина релігія - християнство. 2. Правління Юстиніана У 518 р. на престол Візантії зійшов командир військової гвардії Юстин. Він походив з простого селянського роду з Македонії, але зробив надзвичайну кар’єру завдяки своєму військовому таланту й життєвій хитрості....

Навігація