Річ Посполита: шляхетська демократія (відповіді)
- 14-01-2023, 13:57
- 473
У XVI ст. польська шляхта перейшла на фільваркову форму господарювання. У результаті поширення фільварків грошовий податок для селян було замінено на відробіток (панщину). У 1557 р. польський король і великий князь литовський Сигізмунд II Август прийняв «Уставу на волоки», згідно з якою надлишки землі передавали шляхті під фільварки. У першій половині XVI ст. Польщу охопило господарське піднесення. Виникло чимало нових міст. Зростання попиту на сільськогосподарську продукцію в Європі сприяло розвитку торгівлі по Віслі й далі Балтійським морем. Ця торгівля приносила великі прибутки не міському купецтву, а шляхті. 2. Чому в польському сеймі нелегко було дійти згоди? Особливістю політичного розвитку Польщі в XVII ст. було те, що в країні склалася аристократична (шляхетська) республіка, або шляхетська демократія. Шляхта обирала короля. Виборний король не мав права ухвалювати важливі рішення без згоди сейму, що складався із сенату й палати послів. Влада в державі належала магнатам. Посилення позицій шляхти мало наслідком уведення в дію принципу вільного «вето» (від лат. veto - забороняю). Якщо хоча б один із депутатів сейму вимовляв: «Не дозволяю», рішення не ухвалювали. 3. Які зміни передбачала Люблінська унія? 1 липня 1569 р. в Любліні було укладено унію, яка передбачала союз двох держав – Литви і Польщі. Утворилася єдина держава Річ Посполита (республіка) із єдиним виборним королем, сеймом, грошовою одиницею та зовнішньою політикою. Окремими залишалися печатка, місцева адміністрація, фінанси, військо, суд. ... |