Войти
Закрыть

Александр Македонський

6 Клас

У 336 р. до н. е. царевич Александр (356-323 рр. до н. е.) очолив Македонію і вирішив продовжити справу батька. Він зумів не лише заволодіти Персією, а й узяти під контроль величезні території — від Греції аж до Індії. Простежте шлях армії Александра Македонського на карті. У 336 р. до н. е. македонська армія через північ Греції вийшла до земель Персії на півострові Мала Азія. У цей час проти Македонії повстали Фіви. Розлючений Александр розправився з повстанцями і наказав продати 30 тисяч фіванців у рабство. Після цього похід на схід було поновлено. Колись могутня Перська держава ослабла через постійні конфлікти між сатрапами — правителями провінцій, — які стали самостійними і не хотіли виконувати наказів царя Персії Дарія III. Перша велика битва між супротивниками відбулася на річці Гранік у 334 р. до н. е. Александрові потрібно було перемогти грецьких найманців, яких вважали найсильнішою частиною перського війська. Він застосував особливий порядок: у центрі розмістив важкоозброєну піхоту, а із флангів — кавалерію та легку піхоту. У такому порядку македоняни переправилися через річку, й піхота потужним ударом знищила перських лучників, а кіннота розбила ворожу кавалерію та грецьких найманців. Військо Дарія зазнало поразки, але не було знищене остаточно. Перси відступили, а македоняни легко увійшли до майже всіх підкорених персами грецьких колоній у Малій Азії. Лише Мілет і Галікарнас довелося брати штурмом....

Підкорення Греції Філіппом II

6 Клас

Досвід Пелопоннеської війни не вплинув на політику грецьких полісів. Боротьба за лідерство між ними тривала й надалі. Поміркуйте, якими були наслідки постійних конфліктів між грецькими державами. Поліси, які не хотіли миритися з верховенством Спарти, почали новий збройний конфлікт. На чолі невдоволених знову стали Афіни. До Афін приєдналися Коринф та Фіви. У конфлікт втрутилася і Персія. Почалися часи занепаду. Пригадайте, як складалися відносини між Елладою та Персією після персько-грецьких війн. Почалася тривала Коринфська війна (395-387 рр. до н. е.). Поступово на бік Афін перейшли інші поліси. Спарта зазнавала поразок. Але найтяжче наслідки війни відчували коринфіяни: оскільки бої точилися на їхніх землях, міста та господарство зазнавали величезних збитків. У вирішальний момент ситуацією скористалися перси. Вони не хотіли посилення Афін, тому перейшли на бік Спарти. Під тиском Персії було укладено Анталкідів мир (за іменем полководця, який його уклав). За умовами миру Спарта повернула собі гегемонію (верховенство) у Греції. Проте інші держави залишилися невдоволеними, тому мир був недовгим....

Театр, скульптура, архітектура Давньої Греції

6 Клас

Власне, перший кам’яний театр — Театр Діоніса — в Елладі було збудовано в Афінах, а саме на південно-східному схилі Афінського акрополя, поблизу храму Діоніса. Глядацькі місця в ньому було розташовано півколом і поділено на яруси й сектори. Із часом за зразком Театру Діоніса стали зводити усі театри. На вистави пускали як громадян, так і тих, хто був вільним, але не мав громадянських прав, а також іноземців. Жінки могли прийти до театру, але їм не дозволяли дивитися комедії, оскільки в них інколи йшлося про суспільне життя. Автори п’єс були відомі не лише в Елладі, їхні твори надихали митців різних країн та епох і продовжують надихати й нині. Приміром, драматург Есхіл — автор героїко-патріотичних трагедій. У своїх п’єсах він висвітлював історичні події, порушував релігійно-філософські питання. Найвідоміші його твори — «Перси», «Семеро проти Фів», «Прометей закутий», трилогія «Орестея». Не менш популярним був Софокл. У трагедіях «Антігона», «Цар Едіп», «Електра» він втілив громадянські й моральні ідеали античної демократії. Драматург Евріпід у трагедіях «Андромаха», «Гекуба», «Геракл», «Іполит», «Медея», «Іфігенія в Тавриді», «Фінікіянки», «Троянки» зобразив лиха, які породжують війни, критикував релігійні уявлення й тиранію. Творчість Арістофана підняла на новий рівень комедію. У п’єсах «Вершники», «Світ», «Лісістрата», «Оси», «Птахи» він висміював хитрих і жадібних політиків, які використовують довіру народу у власних цілях....

Грецька релігія та міфологія. Античні Олімпійські ігри

6 Клас

Уявлення греків про світобудову дійшли до нашого часу у вигляді міфів. Давні греки вважали, що спочатку існував лише Хаос. У ньому було джерело життя, з якого і народилася Гея — богиня землі. Глибоко під землею було безмежне царство вічної темряви, у якому панував Тартар. Потім з’явилася могутня сила кохання, покровителем якої був бог Ерос. А за ним — покровительки ночі і дня Нікта й Гемера. Відтоді вони безперервно змінюють одна одну. Над землею, за віруваннями давніх греків, розкинулося небо, богом якого був Уран. У Геї та Урана народилися діти — могутні титани. Найстарший серед них — Океан — повелитель вод, що омивали всю землю. Від шлюбу Урана та богині Фетіди народилися усі річки. У титанів Гіперона і Тейї народилися діти: повелитель сонця Геліос, повелительки місяця й зорі Селена й Еос. У титанів Кроноса і Реї народилися олімпійські боги Гестія, Деметра, Гера, Аїд, Посейдон і Зевс. Підступний Кронос відібрав владу у свого батька Урана. Гея напророчила синові, що його власна дитина вчинить з ним так само підступно. Боячись здійснення пророцтва, Кронос проковтнув своїх дітей-немовлят Геру, Деметру, Аїда й Посейдона. Зевса матері вдалося сховати на Криті. Він виріс, набрався сили і звільнив своїх братів та сестер. Олімпійські боги Давні греки уявляли богів схожими на людей, тому наділяли їх людськими рисами: мудрістю, розважливістю, співчуттям, а також марнославством і підступністю. Оселі богів розташовувалися високо за хмарами — на вершині Олімпу. Жодна людина не наважувалася піднятися на гору, щоб не потурбувати їх....

Господарювання і повсякденне життя в Давній Греції

6 Клас

Побут давніх греків був доволі простим. Більшість населення на сніданок мала хліб і воду (або вино). На обід ласували сиром, оливками, іноді фігами (інжиром). На вечерю готували ячмінну кашу або їли хліб з овочами. Цукру в Елладі не було, оскільки цукрова тростина, з якої його робили, у давні часи росла лише в Індії. З часом його почали привозити римляни, але не для солодощів, а для виготовлення ліків. Цукор давнім грекам замінював мед. Найулюбленішими їхніми смаколиками були политі медом родзинки та горіхи. До речі, горіхи, які ми нині називаємо грецькими, самі греки називають перськими. Як ви вважаєте, чим відрізнялася їжа заможних греків від їжі бідняків? Заможні люди харчувалися різноманітно. Вони споживали багато риби, м’яса, могли дозволити собі білий хліб із пшениці. Важливе місце у гастрономічній культурі Еллади посідало вино. Його виготовляли з винограду, який збирали у вересні. Спочатку виноград м’яли ногами у великих чанах. Отриману масу клали під спеціальний прес, вичавлювали сік і розливали у великі глеки — піфоси. У них сік поступово перетворювався на вино. Вино розводили водою мінімум удвічі. Це був спосіб знезаразити воду, яку брали у грецьких колодязях....

Утвердження демократії та занепад Афін

6 Клас

Поліс — громадянська община, у якій повноправними членами були лише землевласники. Громадянин полісу — це одночасно землероб, ремісник або торговець і воїн, обов’язком якого був захист всієї общини. Жителі полісу вірили, що лише в єдності вони можуть вирішити усі важливі питання. Поясніть, хто із жителів грецьких полісів був обмежений у правах. В Елладі побутували дві основні форми рабства: ілотія (раби мали засоби виробництва, худобу, майно; наприклад, у Спарті) і класичне рабство (наприклад, в Афінах). У більшості полісів невільник не міг мати власності й повністю належав господареві, права якого були необмеженими. Невільники походили з інших країн: їх захоплювали під час війн та піратських нападів. Існували спеціальні ринки, де продавали «живий товар». Який народ Середземномор'я, окрім греків, активно займався работоргівлею? У кожному господарстві використовували працю рабів: у землеробстві, ремісництві, на будівництві і рудниках. Невільники виконували також хатню роботу в будинках заможних еллінів. Раби були управителями, кухарями, няньками, годувальницями. Заможний громадянин мав у своєму помешканні 5-10 рабів, у деяких багатих афінських родинах тримали до 50 рабів....

Кімерійці та скіфи на території України

6 Клас

Що ви дізналися про життя і господарський уклад скіфів? Запишіть у зошит коротку характеристику скіфських племен, які панували у Північному Причорномор'ї протягом VII—III ст. до н. е. Хто їх очолював? Структуруйте свої міркування за схемою: 1) економіка; 2) суспільний розвиток; 3) розвиток культури; 4) відносини з іншими народами. У III ст до н. е. почалося послаблення скіфів, зумовлене, на думку істориків, низкою чинників: погіршилися кліматичні умови, через що у степах панувала посуха. Крім того, у III—І ст. до н. е. значну частину Скіфії завоювали сармати. Накресліть у зошиті лінію часу й позначте на ній періоди панування скіфів. Полічіть, скільки часу минуло від початку їхнього володарювання у степах і дотепер....

Велика грецька колонізація. Античні грецькі поліси на території України (у Північному Причорномор’ї)

6 Клас

На основі вивченого матеріалу визначте причини, які могли змусити давніх греків шукати вільні землі для заснування нових полісів. Запишіть у зошит правильні тези із запропонованих нижче і наведіть історичний приклад на підтвердження припущення. Загалом античні колонії в Північному Причорномор’ї проіснували близько 1000 років і зникли внаслідок Великого переселення народів. Зберігся лише Херсонес, який у Середньовіччі став форпостом Візантії у Криму. Усі античні колонії зберігали уклад, подібний до укладу своїх метрополій (полісів-засновників). Більшість античних колоній заснували вихідці з Мілета. Незважаючи на тісні зв’язки, це були повністю незалежні держави. Серед колоній переважали республіки, лише в деяких із них було встановлено одноосібну владу тирана, а у Боспорській державі (території сучасних Керченського й Таманського півостровів та пониззя Дону) — монархію. Проте царі Боспору мусили зважати на звичаї грецьких полісів, які вони контролювали, адже традиції демократії в давніх греків були дуже сильними....

Перська держава. Персько-грецькі війни

6 Клас

Персько-грецькі війни тривали протягом 500-449 рр. до н. е. Воєнні дії відбувалися не постійно, а з перервами, у вигляді воєнних кампаній. Загалом таких кампаній було п’ять: 500-494 рр. до н. е.; 492-490 рр. до н. е.; 480-479 рр. до н. е.; 478-459 рр. до н. е.; 459-449 рр. до н. е. Грецькі поліси Малої Азії від середини VI ст. до н. е. перебували під владою Персії. У 500 р. до н. е. у грецьких містах-державах на узбережжі Малої Азії відбулися повстання. На чолі виступу стало багате місто Мілет. Його підтримали Афіни, що спорядили на допомогу повстанцям 20 кораблів, і Еретрія, яка надала 5 кораблів. У 498 до н. е. повстанці здійснили зухвалий похід на столицю перського намісництва у Малій Азії місто Сарди і спалили його. Тоді Дарій І кинув на придушення виступу потужну армію і величезний флот із 600 фінікійських кораблів. Перси змогли придушити повстання через шість років. Чому повстанці не змогли протистояти персам? Розлючений перський цар Дарій І розіслав своїх посланців до грецьких міст з вимогою визнати його владу. Але громадяни Афін і Спарти відмовилися йому коритися, після чого цар наказав готуватися до походу проти цих полісів....

Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера. Афіни і Спарта

6 Клас

У поемах Гомера, крім опису Троянської війни та пригод героїв, збережено цікаві відомості про життя греків у початковий період панування дорійців. Дорійські племена, що підкорили Грецію, жили невеликими родовими общинами, на чолі яких стояв правитель — басилевс. Об’єднання кількох родів називали фратріями. Бувало, що об’єднувалася велика кількість дорійських родів і утворювала філу. У філах аристократія (басилеї) мала значний вплив, оскільки володіла багатьма землями. Поступово філи, своєю чергою, об’єднувалися і згодом перетворювалися на міста-держави — поліси. Поміркуйте, хто міг становити родову знать дорійців. За часів Гомера ремісничі вироби поступово стали доступними й пересічним людям. Мандрівні ремісники — деміурги — виконували багато замовлень для простолюду, що призвело до зниження художньої вартості виробів, але зробило їх широковживаними. Гомер у своїх творах згадує представників найпоширеніших ремісничих професій того часу: ковалів, столярів, каменярів, мулярів, кораблебудівників. Але найбільшу суспільну групу продовжували становити общинники-землероби. Вони вирощували на продаж пшеницю, ячмінь, виноград й оливи на маленьких земельних наділах, а також працювали на багатіїв за невелику платню. Зверніть увагу, що автор у своїх поемах розповідає не лише про общинників, які мали по кілька наділів, а й про тих, які землі не мали зовсім. Це є свідченням соціального розшарування суспільства. Зі слів Гомерового Ахілла ми дізнаємося, що життя общинників було неймовірно важким, оскільки землеробів було обкладено величезними податками. Не менше потерпали від податків ремісники й торгівці....

Навігація