Войти
Закрыть

Реформація в Західній Європі

8 Клас

Кальвінізм — (від прізвища засновника); одна з течій протестантизму, що виникла в XVI ст. з ініціативи Жана Кальвіна в Швейцарії. Лютеранство — (від прізвища засновника); одна з течій протестантизму, що виникла в XVI ст. з ініціативи Мартіна Лютера в Німеччині. Протестантизм — (від латинського слова «протестаціо» — «протест», «проголошення»); один із трьох (поряд із католицизмом та православ’ям) головних напрямів у християнстві, що сформувався в XVI ст. у процесі Реформації. Реформація — (від латинського слова «реформаціо» — «виправлення», «перетворення»); впродовж XVI — середини XVII ст. у країнах Європи — суспільний і релігійний рух, спрямований проти всевладдя католицької церкви, її посадових осіб, за оновлення церковних порядків, повернення до істинного християнства. Секуляризація — (від латинського слова «секуляріс» — «світський»); 1) перетворення церковної, монастирської власності на світську; 2) вилучення чого-небудь із церковного відання і передання в цивільне; 3) звільнення від упливу церкви. У XIV-XV ст. католицька церква опинилася в кризовій ситуації. Влада монархів у країнах Західної Європи міцніла, і вони націлилися на права духівництва. Так, від 1519 р. у Франції король контролював призначення єпископів. Дедалі рідше оглядалися на Рим інші можновладці. Непохитними позиції церковної верхівки лишалися хіба що в деяких князівствах Священної Римської імперії, де володарі виявляли слабкість. Натомість впливові князі поводилися незалежно і «римські» вказівки виконували неохоче. Тим паче, понтифіки поводилися негоже. На початку XVI ст. їхня «слава» стала геть лихою! Папа Олександр IV дбав про збагачення та порушував узвичаєні правила. Його наступник, Юлій II, носив обладунки і брав участь у битвах задля розширення Папської області. Потребуючи коштів для ведення воєн та великого будівництва, він вирішив продавати індульгенції — грамоти, які відпускали б їхнім покупцям гріхи....

Гуманізм. Відродження

8 Клас

Високе Відродження (Ренесанс) — підперіод Відродження (Ренесансу); період розквіту італійського мистецтва, що тривав упродовж кінця XV — першої чверті XVI ст. й уславився найяскравішими досягненнями, що їх уважають класичними, зразковими. Гуманізм — (від латинських слів «гуманітас», «гуманус», «гомо», що означають відповідно «людяність», «людяний», «людина»); людяність; ставлення, турбота про благополуччя людини, повага до її гідності; у добу Відродження — прогресивні думки, спрямовані на утвердження прав людини на земне щастя, радість, вільний вияв бажань і прагнень. Ще наприкінці Середньовіччя, у середині XIV ст., в Італії формувалися нові уявлення про роль людини в суспільстві. Так зародився гуманізм («людиношанування»). Його прихильники сприймали людське життя як найвищу цінність і поважали право кожного на свободу, самостійні рішення, щастя. З другого боку, кожен мусив відповідати за свої вчинки. «Батьком» гуманізму величають Франческо Петрарку (*1304-1374). (Про його творчість вам відомо з уроків історії в 7 класі та зарубіжної літератури.) Погляди гуманістів справили визначальний вплив на духовність середньовічного суспільства. Під їхнім впливом італійці відроджували інтерес до античної спадщини, на її здобутках творили нову культуру. Як наслідок, упродовж XIII-XVI ст. в провідних країнах Європи тривав період піднесення наук і мистецтв, що його пізніше назвали Відродженням, або Ренесансом. Тодішні вчені й митці були шанованими особами, але особливо ті, кого вважали «універсальними людьми». Вони переконували, що присвятити себе одній галузі — це ніби обмежити людську природу. Тому виявляли вміння і в науках, і в літературі, і в інших мистецтвах. І досягали чималих успіхів. Навіть тодішній одяг науковця (плащ, схожий на тогу) ставав модним серед знаті. У деяких італійських містах відкривали гуманістичні школи....

Становлення капіталістичних відносин

8 Клас

Буржуазія — (від давньонімецького слова «бург» — «місто», французького — «буржуа» — «містянин»); суспільна верства, представники якої володіють капіталами та/або підприємствами, займаються комерційною діяльністю, живуть на прибутки від найманої праці. Капіталізм — (від латинського слова «капіталіс» — «головний»); економічні (господарські) відносини, побудовані на приватній власності на ресурси, знаряддя, підприємства та на використанні найманої праці. Мануфактура — (від латинських слів «манус» — «рука» і «фактура» — «виготовлення»); спосіб товарного виробництва, що характеризується використанням ручної праці та поділом «операцій» між найманими робітниками. Найманий працівник — особа, яка найнялася на роботу до приватного власника, підприємця, уклавши усну чи письмову угоду, згідно з якою отримуватиме обумовлену грошову або натуральну винагороду. «Революція цін» — різке підвищення цін на товари, що відбулось у країнах Європи після Великих географічних відкриттів у зв’язку з масовим напливом дорогоцінних металів із Нового світу....

Цивілізації доколумбової Америки. Завоювання Нового світу

8 Клас

«Зустріч цивілізацій» — образний вислів для пояснення особливостей взаємодії цивілізацій Європи, Азії та Америки внаслідок Великих географічних відкриттів. Колоніальна імперія — (від поєднання слів «колонія» та «імперія»); держава, яка володіє внутрішніми або зовнішніми колоніями та використовує їхні природні й людські ресурси. Конкіста — (від однойменного іспанського слова, що означає «завоювання»); завоювання європейцями народів Центральної та Північної Америки (Нового світу) впродовж кінця XV — першої половини XVI ст. До початку Великих географічних відкриттів європейці нічого не відали про населення Нового світу. Терени півострова Юкатан (у сучасній Мексиці та у двох центральноамериканських країнах) належали державі майя. Їх очолював цар (ахав), походження та владу якого обожнювали. Із його родини вибирали жерців і знать. (Крім заможності, їх вирізняли особливі татуювання та модна тоді, набута спеціально, косоокість.) Впливом у суспільстві користувалися також чиновники (ахкухуноб), які стежили за порядком, та військові, звання яких не передавалися в спадок. Землю ділили між землеробами. Майстри (ахнуен) виготовляли предмети повсякденного вжитку. Майя добре розумілися на вирощуванні томатів, червоного перцю, кукурудзи, картоплі, тютюну тощо. Вони вправно полювали та рибалили. Послуговувались особливим ієрогліфічним письмом, яке вдалося розшифрувати лише в XX ст., а також, як індійці, ввели поняття «нуль» у математику. Вони зводили стадіони для гри в м’яч та величні, прикрашені барельєфами храми. Наприклад, легендарний «Палац масок» оздобили сотнями зображень бога Чака, начебто здатного карати віровідступників....

Великі географічні відкриття XV-XVI ст.

8 Клас

Великі географічні відкриття XV-XVI ст. — надважливий цивілізаційний «вибух», що докорінно вплинув на перебіг історії. Вони передусім довели істинність ранньосередньовічних припущень щодо кулястості Землі. З другого боку, під час далеких мандрівок люди поглибили свої знання про світ. Як відомо, географія зародилася в добу Античності. У Середньовіччі землеописові надбання греків і римлян удосконалили араби. Вони дізналися багато про мореплавство на Сході, але породили кілька певною мірою «шкідливих» легенд про земну поверхню. Наприклад, що Атлантичний океан перепливти неможливо, бо він — велике «зелене море» без меж та берегів. Таку «картинку» сприйняли європейці, які додали в наявні мапи свої бачення на основі народних і біблійних переказів. Як наслідок, витворилася й побутувала химерна «суміш» різних спотворених географічних свідчень. Якщо середземноморські та чорноморські території більш-менш розвідали ті ж торговці, то про віддалені краї відомостей неабияк бракувало. Для їхнього отримання потрібен був поштовх, і наприкінці XV ст. склалися сприятливі умови для нього. Великі географічні відкриття відбулися завдяки досягненням астрономії та військової справи, особливо кораблебудування. Європейці навчились обчислювати географічні координати за Полярною зорею. Коли це було неможливо, використовували компаси й астролябії — пристрої для визначення розташування небесних тіл. Відтоді моряки могли відпливати далеко від берега та вільно орієнтуватись у водному просторі. На глибокій воді вони почувалися впевнено на каравелах — швидких і маневрених вітрильниках, здатних долати чималі відстані. Уперше згадані близько 1440 р., ці невеликі кораблі тривалий час символізували військову могутність Європи. І от настала слушна нагода для застосування їх в інших цілях. Як бачите, європейці мимоволі ретельно «готувалися» пізнавати далекі обрії....

Повторення. Вступ 8 клас Васильків, Островський 2021

8 Клас

Упродовж цього року ви продовжуватимете вивчати всесвітню історію. Мабуть, пам’ятаєте із 7 класу, що Середньовіччя було насичене історичними подіями та епізодами. Адже саме тоді світ поділився на умовні «Захід» і «Схід», які, дивовижно переплітаючись, надовго відмежувалися. Причина — конфлікт світоглядів, релігій і культур. У цьому конфлікті несподівано та водночас символічно хиталися терези долі: скажімо, тоді, коли найбільша мечеть провінції Кордова перетворилась у храм Непорочного Зачаття Діви Марії, собор Святої Софії в місті Константинополь став мечеттю Ая-Софія. Саме в Середньовіччі утворилася Русь-Україна, що уславилась як могутня держава, втягнена у вир подій між Заходом і Сходом. Як і деякі тогочасні європейські країни, вона пережила періоди піднесення, роздроблення й урешті розпалася. У чому ж особливості європейського Середньовіччя? Тодішня Європа не вважалася найрозвиненішою. На її теренах вели невпинні війни, що формували своєрідне мислення, впливали на спосіб життя. У горнилі тих протистоянь виникли та утвердилися три стани суспільства: «ті, які воюють», «ті, які працюють», «ті, які моляться». Землевласники правили, воювали, багатіли, втішалися. Натомість простолюдини втрачали привілеї, права, особисті свободи. Середні віки — це також «доба Віри», адже релігія, без перебільшення, визначала кожен подих вірян. З одного боку, під її впливом розвивалися науки й мистецтва. З другого, — католицька церква володіла чималими ресурсами, угіддями, коштами і, як наслідок, неабиякими можливостями. Вона організовувала і керувала жорстокими кампаніями (як-от: хрестовими походами, які, до слова, відбувалися в ім’я Господнє; переслідуваннями незгодних). Римські понтифіки втручалися в змагання за владу між світськими персонами. Не відставали й православні ієрархи. Загалом, церква контролювала всі сторони людського буття. Це призвело до розгортання реформаційного та контрреформаційного рухів у Ранньому Новому часі. Наприкінці XV ст. все настільки стрімко змінювалося, що ставало очевидним — настав новий період. Точкою його відліку історики визначають Великі географічні відкриття. Що ж у них надзвичайного, подумалося вам? Але саме з моменту відкриття Нового світу ми говоримо про єдність світової цивілізації. І ця єдність формувалася під верховенством Європи, яка почала домінувати у світі. Люди відмовилися від «споглядання життя» та взялися його перетворювати....

Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський 2021

8 Клас

Підручник зі всесвітньої історії для 8 класу пропонує навчальний матеріал відповідно до чинної програми. Його особливістю є зіставлення подій та процесів XVI-XVIII століть у країнах світу та на українських теренах. Адже в період Раннього Нового часу земля стала «єдино цілою», тож усе, що відбувалося на тій чи іншій території, було взаємопов’язаним. Це ви зможете простежити, працюючи з текстами, завданнями, таблицями, ілюстраціями. За їх допомогою синхронно вивчати розділи всесвітньої історії та української, як це рекомендує навчальна програма, стане значно легше. Параграфи містять пізнавальні й доступні розповіді, кольорові схеми, мани, цікаві та «непрості» запитання і завдання в рубриці «Міркуємо і діємо!». Є невеликі «шпаргалки», які неодмінно стануть у пригоді, ба більше, ви матимете змогу створювати їх самі. Захоплива рубрика «Чи знаєте ви, що...» здивує несподіваними фактами. За допомогою QR-кодів, що на початку параграфа, зможете зануритися в неймовірні, подекуди курйозні, маловідомі сторінки минувшини. Також ми пропонуємо змінити звичний, усталений погляд на певні епізоди. Тренувальні вправи, що «ховаються» за QR-кодами наприкінці параграфів, урізноманітнять повторення і закріплення. Добірка творів живопису (візуальних джерел) на початку розділів дасть змогу відчути «дух часу», а узагальнювальні таблиці, що в QR-кодах наприкінці підручника, — розібрати все «до дрібниць». Для того, щоб вчитися аналізувати, критично мислити та робити висновки, після параграфів є спеціальні «заморочки», що спонукатимуть ваш мозок до дій. Ви зможете працювати самостійно чи в групах, удома чи на уроках, усно чи письмово, використовуючи лише матеріал підручника або шукаючи інформацію в інтернеті....

Словник термінів і понять 8 клас Ладиченко, Лукач, Подаляк 2021

8 Клас

Абсолютизм - державний устрій, за якого особиста влада государя стає практично необмеженою. Абсолютна монархія - форма правління, за якої вся повнота влади належить монарху. Аристократична (шляхетська) республіка - політична система Речі Посполитої, що характеризувалася широкими правами шляхти в управлінні країною. Бароко (італ. - вигадливий, дивний) - стиль, що переважав у мистецтві Європи з кінця ХVІ - середини ХVІІІ ст., характерними ознаками якого є особлива пишність і велич, підкреслена декоративність і насиченість. Буржуазія - суспільна верства, до якої належать власники капіталів і засобів виробництва. Великі географічні відкриття - найбільші відкриття європейських мореплавців та землепроходців ХV - середини ХVІІ ст. Великі Моголи - династія правителів Могольської держави (Індія), яку заснував у 1526 р. полководець Бабур. Відродження (фр. - Ренесанс) - епоха в історії європейської культури ХІV-ХVІ ст., що ознаменувала собою прихід Нового часу. Високе Відродження - період в історії мистецтва Італії кінця ХV - першої третини ХVІ ст., позначений небувалим злетом живопису, архітектури, літератури. Найяскравіші представники - Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті, Рафаель Санті. Джентрі - не титуловане середнє й дрібне дворянство в Англії в ХVІ-ХVІІ ст., яке стало провідником капіталізму....

«Закриті» країни Далекого Сходу

8 Клас

Манчжурське завоювання Китаю. На початку XVI ст. в Китаї проживала найбільша в тогочасному світі кількість населення - понад 100 млн людей. Влада перебувала в руках династії Мін (1368-1644), за правління якої спостерігалося зміцнення китайської економіки. У сільському господарстві істотно розширилися посівні площі, поліпшилася техніка землеробства, діяла налагоджена система штучного зрошення. У численних містах процвітали торгівля та ремесла, працювали великі мануфактури. Багатолюдні міста вражали іноземців величезними розмірами та незвичною архітектурою. Далеко за межами Китаю були відомі високоякісні бавовняні й шовкові тканини, папір, вироби з порцеляни, скла й металів. Постійний попит на зовнішніх ринках існував також на «китайський напій» - чай. З давніх-давен у Китай проникали різні релігії, зокрема християнство та іслам. Але панівною релігією стало конфуціанство, назване так за ім’ям його засновника Конфуція (Кун Фуцзи - учитель Кун), який жив у VI-V ст. до н. е. Основу конфуціанства становлять високі моральні принципи: чесність, справедливість, вірність обов’язку, відданість. Його вимогами є шанування батьків, повага до старших, турбота про молодших, щирість і гуманність. До того ж велика роль належала навчанню, тому що воно вдосконалює людину. Подумайте! Чим конфуціанство відрізняється від відомих вам світових релігій? Конфуціанство внесло в життя китайців чіткий порядок. Кожний з них мусив знати своє місце в суспільстві й не виходити за встановлені межі. Навіть вигляд одягу - вишиті на вбранні квіти чи тварини, вид головного убору чи пояса - мав підкреслювати становище людини. Звичайним людям (селянам, ремісникам, купцям) заборонялося носити коштовності, прикрашати свої будинки й навіть користуватися дорогим посудом. Покора імператору була беззаперечною....

Індія та Персія в Новий час

8 Клас

Утворення Могольської держави. На початку XVI ст. Індія, де проживало близько 100 млн осіб, була однією з найбільших країн світу. Безліч народів і племен, мов і звичаїв надавали їй неповторної своєрідності. Велику силу мала традиція. Як і сотні років тому, зберігалися непереборні кордони між індійськими кастами. Незмінним залишався і замкнений характер сільської громади: усім необхідним її члени забезпечували себе самотужки. Водночас у політичному житті Індії відбулися важливі зміни. Країна розпалася на окремі держави, правителі яких постійно ворогували між собою. Міжусобиці розорювали господарство, виснажували сили народу й полегшували вторгнення загарбників. У 1526 р. Північну Індію підкорив полководець Бабур. Він був праправнуком завойовника Тимура й далеким нащадком Чингісхана, тому його та всіх, хто прийшов з ним, стали називати моголами. Так виникла держава Моголів, влада яких зберігалася в Індії понад два століття, поки країну не завоювали англійці. Бабур правив лише три роки, був дуже освіченою людиною, обдарованим поетом і тонким поціновувачем мистецтва. Правитель залишив після себе автобіографію «Бабур-наме», написану простою та зрозумілою мовою. Цей твір є одним з найцінніших джерел про тогочасні події і світогляд людей....

Навігація