Войти
Закрыть

Суспільні наслідки промислового перевороту. Практичне заняття

9 Клас

У результаті промислового перевороту в суспільстві ряду країн Європи відбулися докорінні зміни. Урбанізація зробила багатьох європейців міськими жителями. Спосіб життя городянина значно відрізнявся від життя селян і землевласників. Жителі міста не мали змоги вести власне господарство, тому були змушені купувати все необхідне, від їжі до одягу. Так, городяни, які майже щодня робили покупки, стимулювали розвиток торгівлі, промисловості й сільського господарства (мал. 1). Розвиток промислового виробництва зумовлював і значні зміни у свідомості жителів Європи. Замість звичних відносин між землевласником-феодалом і селянином, коли селяни працювали на господаря й могли розраховувати на його захист, постали відносини вільного найму робочої сили. Працівник влаштовувався на роботу сам, без участі родини, без дотримання будь-яких традицій і жодної підтримки й захисту. У разі звільнення він часто не мав до кого звернутися по допомогу. Тому городяни, як правило, набагато більше турбувалися про своє майбутнє, ніж селяни. Найманого робітника було значно простіше підштовхнути на виступи протесту й навіть повстання. Із другого боку, городянин, на відміну від сільського жителя, мав більшу свободу вибору: міг змінити рід занять, переїхати до іншого міста, навіть спробувати відкрити власну справу. У всякому разі житель міста був змушений розраховувати лише на себе, що посилювало в ньому почуття індивідуалізму. ОЧИМА СУЧАСНИКІВ З опису витрат англійського робітника Квартирна плата й розкіш [кава, чай, цукор] забирають більше третини всього заробітку... Не дивно, що часто не вистачає хліба й інших необхідних речей, і немає жодних заощаджень....
0 Переглянути

Промисловий переворот у країнах Західної Європи

9 Клас

Швидкий розвиток капіталістичних відносин зумовив завершення промислового перевороту (промислової революції) в Англії в 30-ті рр. XIX ст. Відбулася поступова заміна ручної праці машинною, а мануфактури — фабрикою. Вирішальне значення мало масове застосування парового двигуна в промисловості. На початку XIX ст. його почали використовувати не тільки на вугільних шахтах, ткацьких і металургійних фабриках, але й на транспорті. У США з’явився перший пароплав, а в 1825 р. в Англії була збудована перша у світі залізниця, на якій використовувався паровоз, створений інженером Г. Стефенсоном (1781—1848) (мал. 1). Будівництво залізниць, у свою чергу, прискорювало розвиток промисловості, оскільки вимагало збільшення виробництва чавуну, сталі, вугілля, розвитку машинобудування. На початку XIX ст. розпочався промисловий переворот у Бельгії, Франції, західнонімецьких державах, північних штатах США. Однак більшу частину XIX ст. лідерство в промисловому виробництві зберігала Велика Британія. Промисловий переворот сприяв остаточному утвердженню капіталістичних відносин у країнах Західної Європи. Одним із наслідків промислового перевороту стало помітне підвищення продуктивності праці й зростання виробництва промислової продукції. Фабрика з верстатами, яким надавали руху парові двигуни, випускала в сотні разів більше товарів, ніж мануфактура (мал. 2). Проте виникала проблема збуту цієї продукції. Підприємства, що випускали однотипні товари, були змушені боротися за покупця, підвищуючи якість продукції та знижуючи ціни. Такий тип виробництва й збуту продукції отримав назву капіталізму вільної конкуренції....
0 Переглянути

Громадянське рівноправ'я: від «Декларації прав людини і громадянина» до Цивільного кодексу Наполеона. Практичне заняття

9 Клас

На практичному занятті ми об'єднаємося в групи та поговоримо про найбільш складні й суперечливі проблеми становлення принципів громадянського рівноправ'я у Франції за часів Великої французької революції та Імперії Наполеона Бонапарта. Для успішної роботи скористаємося матеріалом § 2—3, а також картами атласу зі всесвітньої історії для 9 класу. Варто пригадати! 1. За яких обставин було прийнято англійський «Білль про права»? Назвіть його основну ідею. 2. Укажіть найважливіші положення Декларації незалежності США. Однією з передумов Великої французької революції була популярність у країні ідей просвітителів, насамперед поглядів Ш. Монтеск’є й Ж.-Ж. Руссо. Не менший вплив на лідерів революції справляли положення Декларації незалежності США й погляди членів масонських лож. Свою перемогу над абсолютизмом О. Мірабо (1749—1791), Ж. Лафаєт, Е.-Ж. Сійес (1748—1836) й інші вожді Національних зборів прагнули закріпити в офіційному документі, у якому знайшли відображення їхні погляди на майбутню справедливу державу (мал. 1—3). «Декларація прав людини і громадянина», прийнята Національни-...
0 Переглянути

Консульство та Імперія Наполеона Бонапарта (1799—1815 рр.)

9 Клас

У результаті перевороту 18 брюмера виконавча влада формально опинилася в руках трьох консулів, але реальну владу мав лише Наполеон Бонапарт (мал. 1). Він не приховував, що прагне встановлення одноосібного контролю в державі, а тому послідовно збільшував свої повноваження. Наполеон домігся прийняття нової конституції Франції 1799 р., що закріплювала практично необмежену виконавчу владу першого консула. Законодавча влада формувалася за дуже заплутаною схемою й не могла стримувати зміцнення впливу Бонапарта. Однак уже в 1802 р. було проведено опитування населення (плебісцит), за підсумками якого посада першого консула стала довічною. У 1804 р. була прийнята чергова конституція, за якою Бонапарт був проголошений імператором Наполеоном І. Таким чином, у Франції відновлювалася спадкоємна монархія, однак вона відрізнялася від монархії Бурбонів. Суть влади Наполеона І виражалася в першій статті нової Конституції: «Управління Республікою доручається імператору, що приймає титул імператора французів». Передбачалося, що Бонапарт, ставши одноосібним правителем, не скасовуватиме більшості завоювань Великої французької революції, а буде використовувати свої необмежені повноваження для захисту держави від зовнішніх і внутрішніх ворогів. Зміцнюючи особисту владу, Бонапарт розумів, що успіх його правління залежить від того, чи зуміє він утримати стабільність у країні. Саме стабільності чекали від імператора французькі громадяни-власники — від великої буржуазії до звичайних селян. Вони прагнули не лише зберегти, але й збільшити власність, отриману в роки революції. Наполеон І своєю внутрішньою політикою зміг не лише встановити диктатуру в країні, але й завоювати підтримку більшості французьких власників....
0 Переглянути

Велика французька революція (1789—1799 рр.)

9 Клас

У другій половині XVIII ст. Французьке королівство залишалося абсолютною монархією з необмеженою владою короля, що спирався на дворянство. У суспільстві зберігався середньовічний поділ на три стани. Найчисленніший третій стан жодним чином не впливав на життя в країні, але мусив сплачувати податки. В епоху Середньовіччя городяни й селяни мирилися із владою дворян-феодалів, тому що саме із дворян складалася рицарська армія. Однак у Новий час із поширенням вогнепальної зброї армія перестала бути дворянською, і її утримання потребувало грошей, які давав третій стан. Тому серед селян і городян почали поширюватися невдоволення абсолютною владою дворян. Міська буржуазія вимагала від влади враховувати її економічні інтереси, селяни прагнули отримати величезні дворянські й церковні землі. Під впливом ідей Просвітництва послабшав вплив ідеологічної опори королівської влади — католицької церкви. Більша частина населення Франції була невдоволена своїм становищем та вимагала змін. Новий французький король Людовік XVI (1774—1793 рр.) намагався провести реформи, але зіткнувся з рішучим опором дворянства. Скарбниця держави швидко порожніла, зростав дефіцит бюджету, а дворяни категорично відмовлялися платити податки. У країні через неврожай спалахнув голод, зростало безробіття в містах, почалися заворушення бідноти. У 1789 р. король за порадою міністра фінансів Жака Неккера вирішив уперше за багато років скликати станово-представницький орган — Генеральні штати. Людовік XVI сподівався, що за допомогою Генеральних штатів зможе запровадити новий податок, який сплачуватимуть і дворяни. Проте король і його міністр не врахували ступінь невдоволення французів королівською владою. Зібравши найбільш активних представників французького суспільства, король сам дав привід до революції. Скликання Людовіком XVI Генеральних штатів стало поштовхом до Великої французької революції. Генеральні штати зібралися у Версалі в травні 1789 р. За правилами три стани мали голосувати окремо, але представники третього стану відразу ж висунули вимогу про проведення об’єднаного засідання. Вони запросили на своє засідання інші стани й оголосили себе Національними зборами. Невдовзі до третього стану приєдналася більша частина духовенства. Влада, незадоволена свавіллям станів, закрила зал засідань Національних зборів, але депутати зібралися в залі для гри у м’яч і відмовилися розходитися навіть під загрозою застосування зброї. Король був змушений...
0 Переглянути

Вступ. Світ наприкінці Нового часу 9 клас Д’ячков, Литовченко

9 Клас

Ми вже знаємо, що історія Нового часу охоплює трохи більше ніж 400 років — де найкоротший період в історії людства (мал. 1). Хіба він може зрівнятися за тривалістю з давньою або середньовічною історією? Однак жодна історична епоха не змінила світ так рішуче, як Новий час (кінець XV — початок XX ст.). Новим часом цей період почали називати самі європейці ще в XVI ст., коли стало зрозумілим, що у світі відбуваються надзвичайні перетворення. Із курсу всесвітньої історії 8 класу ми пам’ятаємо, що порівняно із Середніми віками з початком Нової доби стали відбуватися небачені та часто несподівані зміни майже в усіх сферах життя. Найважливіші перетворення торкнулися економічного й політичного розвитку провідних європейських країн та США. Тут завершився промисловий переворот, міські ремесла й мануфактури відходили в минуле, їх змінили фабрики та заводи. Так виникла індустріальна (промислова) цивілізація. Ці зміни обумовили зростання економічного й політичного авторитету буржуазії та найманих робітників. Залишки соціальних станів Середньовіччя (аристократія, дворянство) опинилися на узбіччі історії. Успішний розвиток капіталістичних відносин вимагав нового рівня політичної організації суспільства. Як показав історичний досвід Нового часу, шлях до конституції, яка б гарантувала головні права і свободи людини й громадянина та республіканську форму правління, пролягав перш за все через революції та збройну боротьбу....
0 Переглянути

Всесвітня історія 9 клас Д’ячков, Литовченко

9 Клас

Підручник зі всесвітньої історії, який ми вам пропонуємо використати під час навчання в 9 класі, допоможе зрозуміти складний та дуже цікавий період історії людства, що настав після епохи Просвітництва. Новий час набрав небачених обертів. Історія цього періоду характеризується подальшим розвитком людської цивілізації, яка стрімко наближалася до сучасності. Останній період Нового часу приваблює складними процесами у світі, державах та суспільстві, революційними подіями та яскравістю історичних постатей. У цей час людство подолало важкий шлях, спрямований до індустріальної цивілізації та свободи. Як працювати з підручником? Наша навчальна книга містить п’ять розділів, що розподілені на 32 параграфи. Кожен розділ починається зі вступу, де розкрито основні особливості тих подій, про які в ньому розповідатиметься. Перед параграфом автори підручника формулюють і звертають увагу на головну навчальну проблему, якій присвячено матеріал. Також варто пригадати попередні події та явища, знайти відповіді на запитання, розміщені на початку кожного параграфа. Вони допоможуть повторити раніше вивчений матеріал, що має зв’язок із новим і стане в пригоді під час його опрацювання. Як ви знаєте з досвіду минулих років, до підручника включено й практичні заняття. Вони передбачають організовану роботу в класі з різними видами історичних джерел і навчальної літератури. Завдання практичних занять виконуються самостійно, у парах або групах під керівництвом учителя. Зверніть увагу, що всі найважливіші імена, терміни, визначення й дати, які слід запам’ятати, виділено курсивом або напівжирним шрифтом. До імен згаданих у підручнику правителів у дужках подано дати правління, для інших видатних особистостей вказано роки життя....
0 Переглянути

Термінологічний словник 9 клас Осмоловський, Ладиченко

9 Клас

Аболіціонізм - громадський рух, що домагається скасування певного закону. У США напередодні громадянської війни - рух за негайне скасування рабства • Автономія - самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом (конституцією) • Аграрна країна - країна з переважаючим сільськогосподарським виробництвом і сільським населенням Аграрні реформи - державні заходи щодо зміни форм земельної власності • Акція - цінний папір, що дає його власнику право отримувати частку прибутку акціонерного товариства та брати участь в його управлінні • Анексія — захоплення, насильницьке приєднання території, що належить іншій державі чи народу • Асиміляція - процес, протягом якого окремі, переважно нечисленні, народи внаслідок тривалого спілкування з іншими народами, серед яких вони живуть, засвоюють їхню культуру й мову і поступово зливаються з ними. Асиміляція іноді має насильницький, примусовий характер • Буржуа - у первісному значенні - власник, привілейований громадянин міста, «шанована людина», згодом — володар власності на засоби виробництва, капіталу, який займається промисловою, торговельною й фінансовою діяльністю • Буржуазія - суспільний клас власників певного майна. Частіше — власники капіталу, що отримують доходи в результаті промислової, торговельної, фінансової та іншої підприємницької діяльності...
0 Переглянути

Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» XIX століття

9 Клас

«Довге» XIX ст. - це умовна назва певного періоду історії, який розпочався Французькою революцією кінця XVIII ст. і завершився початком XX ст. Для нього характерні певні особливості, що відділяють цей період світової історії від усіх інших епох. Зокрема, в XIX ст. в провідних державах світу відбулося становлення індустріального суспільства, завдяки чому змінився їхній соціально-економічний устрій: прискорився процес урбанізації, збільшилася кількість найманих робітників, що працювали на промислових підприємствах, та буржуазії. Процес формування індустріального суспільства тривав понад півтора століття. Його ствердження супроводжувалося ліквідацією феодально- абсолютистських установ, знищенням станової нерівності і спадкових привілеїв дворянства, проголошенням громадянського рівноправ’я і поступовим обмеженням соціальної нерівності. Проте ключову роль у його розвитку відігравали економічні чинники - випереджальне зростання промисловості, впровадження у виробництво нових технічних засобів і джерел енергії. Саме ці процеси зумовили докорінні зрушення в соціальній структурі суспільства і справили вирішальний вплив на еволюцію громадсько- політичного життя. Формування основних економічних ознак індустріального суспільства у провідних європейських країнах і США завершується в основному на початку XX ст. Підґрунтя структурних зрушень у господарстві та якісних змін у формах виробництва було закладено в ході здійснення промислового перевороту і наступної індустріалізації економіки....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 238 239 240 241 242 243 244 245 246 ... 317
Назад

Навігація