§5. Громадянське рівноправ'я: від «Декларації прав людини і громадянина» до Цивільного кодексу Наполеона. Практичне заняття

На практичному занятті ми об'єднаємося в групи та поговоримо про найбільш складні й суперечливі проблеми становлення принципів громадянського рівноправ'я у Франції за часів Великої французької революції та Імперії Наполеона Бонапарта. Для успішної роботи скористаємося матеріалом § 2—3, а також картами атласу зі всесвітньої історії для 9 класу.

Варто пригадати! 1. За яких обставин було прийнято англійський «Білль про права»? Назвіть його основну ідею. 2. Укажіть найважливіші положення Декларації незалежності США.

Однією з передумов Великої французької революції була популярність у країні ідей просвітителів, насамперед поглядів Ш. Монтеск’є й Ж.-Ж. Руссо. Не менший вплив на лідерів революції справляли положення Декларації незалежності США й погляди членів масонських лож. Свою перемогу над абсолютизмом О. Мірабо (1749—1791), Ж. Лафаєт, Е.-Ж. Сійес (1748—1836) й інші вожді Національних зборів прагнули закріпити в офіційному документі, у якому знайшли відображення їхні погляди на майбутню справедливу державу (мал. 1—3). «Декларація прав людини і громадянина», прийнята Національни-

Мал. 1. Маркіз де Мірабо.

Мал. 2. Маркіз де Лафаєт.

Мал. 3. А. Дюпон, один з авторів «Декларації прав людини і громадянина».

ми установчими зборами 29 серпня 1789 р., вважається одним із найважливіших документів не тільки часів Великої французької революції, але й усього періоду Нового часу. Саме в «Декларації...» були зафіксовані принципи устрою нового суспільства, що сформувалося в роки революції. Можна сказати, що вперше виголошене М. Робесп’єром гасло «Свобода, рівність, братерство» досить точно виражає основну ідею «Декларації...».

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

Існує думка, що різні групи населення революційної Франції вкладали в гасло «Свобода, рівність, братерство» різний зміст. Спробуйте припустити, як розуміли ці слова міська буржуазія, селянство, санкюлота. Погляди яких груп суперечили одне одному?

Революціонери прагнули знищити основи «старого порядку», який ґрунтувався на поділі людей на стани з нерівними правами та могутності офіційної релігії. Проте ліквідація станів й ослаблення впливу католицької церкви порушували єдність населення країни. Тому лідери революції пропагували новий принцип єдності: усі громадяни держави незалежно від їх етнічного походження або віросповідання становили французьку націю. Нація як союз громадян була вищим джерелом влади в країні, про що йшлося в статті З «Декларації прав людини і громадянина»: «Джерелом суверенної влади є нація. Жодна установа, жодна особа не може здійснювати владу, яка не виходить явно від нації» (мал. 4).

УВАГА, ДЖЕРЕЛО!

Із «Декларації прав людини і громадянина» (1789 р.)

Стаття 4. Свобода полягає в можливості робити все, що не шкодить іншому: таким чином, права кожної людини не мають меж, за винятком тих, які забезпечують іншим членам суспільства користування тими самими правами. Ці обмеження можуть бути визначені тільки законом.

Стаття б. Закон є проявом загальної волі. Усі громадяни мають право брата участь особисто або через своїх представників у його створенні. Він має бути однаковим для всіх, захищає він чи карає. Усі громадяни рівні перед ним і тому мають рівний доступ до всіх посад, місць і занять відповідно до їх здібностей і без будь-яких розрізнень, крім тих, що обумовлені їхніми чеснотами й талантами...

Стаття 17. Оскільки власність є недоторканним і священним правом, ніхто не може бути позбавлений її інакше, ніж у разі встановленої законом суспільної необхідності та за умови справедливого й попереднього відшкодування.

1. У чому ви вбачаєте відмінності у ставленні до закону в становому суспільстві та «Декларації...»? Поясніть, чому в документі обмежується свобода людини. 2. Поясніть зміст статті 17. Чому вона викликала протести з боку частини революціонерів? 3. Підготуйте есе на тему «Права людини і громадянина в якобінській Франції».

Мал. 4. «Декларація прав людини і громадянина» 1789 р.

Мал. 5. Наполеон підписує Цивільний кодекс. Худ. Ж.-Б. Мозес.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

Поміркуйте, чи відображено в «Декларації прав людини і громадянина» принцип поділу влади. Обґрунтуйте свою відповідь.

Незважаючи на своє важливе значення, «Декларація прав людини і громадянина» була лише збіркою основних принципів, на яких мали ґрунтуватися закони держави. У ході революційних перетворень неодноразово робилися спроби створити новий кодекс законів, але вдалося це тільки за часів правління Наполеона Бонапарта. Після тривалої та кропіткої роботи правників у 1804 р. був оприлюднений Цивільний кодекс (мал. 5). Пізніше з’явилися Кримінальний і Комерційний кодекси. Цивільний кодекс набув чинності у Франції та деяких залежних від імперії державах. Він став основою законодавства не тільки Франції, але й більшості країн Європи.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

У Цивільному кодексі послідовно захищалося право приватної власності: «Власність є правом користуватися й розпоряджатися речами абсолютним чином, якщо тільки здійснення цього права не стає забороненим законами або регламентами». Порівняйте ставлення до власності в «Декларації прав людини і громадянина» й Цивільному кодексі. Чи можна говорити про помітні відмінності між двома документами?

Проте в Цивільному кодексі далеко не завжди дотримувався принцип рівності. Права жінок обмежувалися, влада батька в сім’ї була майже абсолютною.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

У Цивільному кодексі йшлося: «Чоловік зобов'язаний надавати заступництво своїй дружині, дружина — слухняність чоловікові». Чому ця стаття вважається прикладом безправного становища жінок?

Незважаючи на недоліки, Цивільний кодекс гарантував збереження багатьох завоювань Великої французької революції. Насамперед він проголошував рівність можливостей і недоторканність власності.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

Поясніть, як ви розумієте вислів Наполеона: «Моя справжня слава полягає не в тому, що я виграв 40 битв: Ватерлоо затьмарить у пам'яті нащадків інші перемоги. Однак те, що не забудеться й житиме вічно, так це мій Цивільний кодекс».

ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ

Перша по-справжньому Велика революція в країні континентальної Європи призвела до численних страждань народів і викликала значні зміни в суспільстві європейських країн. За підсумками наполеонівських війн склався новий міжнародний порядок, що встановив панування великих держав-переможниць — Великої Британії, Росії, Австрії та Пруссії, а також переможеної Франції. Найбільші монархії світу прагнули зберегти становище, що склалося в Європі, і не допускати жодних змін. Правителі Росії, Пруссії та Австрії в 1815 р. уклали Священний союз, у якому зобов'язувалися «у будь-якому випадку й у будь-якому місці... надавати одне одному підкріплення й допомогу». Пізніше до союзу приєдналися інші монархи, їх основна мета полягала в збереженні кордонів держав, установлених Віденським конгресом, у боротьбі проти всіх проявів «революційного духу». Однак Священний союз не зміг «стерти» зі свідомості прогресивних сил вплив Великої французької революції та зупинити процеси модернізації суспільно-політичного й економічного устрою провідних країн Європи. Слід ураховувати, що після Віденського конгресу в Європі настав тривалий період миру.

Розгляньте ілюстрацію. Які події знайшли на ній відображення? Підготуйте розповідь про одну з них.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно