Загальна біологія 11 клас Кучеренко
- 17-05-2021, 19:43
- 1 096
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
Питання «що таке життя?» і «як воно виникло?» здавна хвилювали вчених-біологів, філософів та широкі верстви населення. Незважаючи на бурхливий розвиток біологічних наук, генної і клітинної інженерії, електронної мікроскопії та складної електронно-обчислювальної техніки, сутність життя все ще залишається для людства загадкою. Сучасна наука нездатна штучно створити найпростіший живий організм, невідомі точні причини старіння і смерті, походження життя тощо. Тому визначення життя досі має описовий характер і включає в себе перелік його основних форм і властивостей. Основні з них - такі. 1. Живі організми складаються з тих самих хімічних елементів, що й неживі тіла. На відміну від неживої природи, відсоткове співвідношення хімічних елементів в усіх живих істотах майже однакове. Чотири органогенні елементи (Карбон, Оксиген, Гідроген і Нітроген) становлять до 98% їхньої біомаси; приблизно 1,9% припадає на вісім інших макроелементів (Фосфор, Сульфур, Хлор, Калій, Натрій, Кальцій, Магній, Ферум) і лише 0,1% - на частку хімічних елементів, які називають мікроелементами (Алюміній, Купрум, Цинк, Молібден, Кобальт, Нікель, Стронцій, Йод тощо). 2. Живі істоти складаються переважно з високомолекулярних органічних сполук, основні серед них - білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи і ліпіди, та неорганічних речовин, виняткове значення серед яких має вода (вміст її може становити 60-90% їхньої біомаси). 3. Необхідною умовою існування біологічних систем є обмін речовинами та енергією з навколишнім середовищем. Два його боки - асиміляція і дисиміляція, взаємно врівноважуючись, забезпечують сталість складу і властивостей живих систем (гомеостаз). Це є основою їхньої здатності до саморегуляції.... |
Еволюція - процес необоротних змін у будові та функціях живих істот, що відбуваються при змінах поколінь протягом їхнього історичного існування. В основу першої еволюційної гіпотези Ж.-Б. Ламарка покладено уявлення про те, що всі організми під впливом умов середовища набувають корисних ознак, змінюючи свою будову, функції, індивідуальний розвиток і «прагнуть» до ускладнення організації. Еволюція, за Ч. Дарвіном, - це безперервні пристосувальні зміни видів у процесі їхнього історичного розвитку. Всі сучасні види є нащадками вимерлих предкових форм. Основними факторами еволюції є спадкова мінливість, боротьба за існування, природний добір. На початку XX століття сформувалась система поглядів - «класичний дарвінізм»; у 20-50 рр. було створено синтетичну гіпотезу еволюції. Еволюційний процес відбувається у формах мікроеволюції, видоутворення та макроеволюції. Природний добір, залежно від характеру пов’язаних з ним адаптаційних змін, буває стабілізуючим, рушійним та розриваючим. З розвитком синтетичної гіпотези еволюції було розроблено й біологічну концепцію виду, згідно з якою вид — це сукупність популяцій, що складаються з особин, подібних між собою за будовою і життєвими функціями, здатних схрещуватись і давати плодюче потомство. Популяції одного виду мають унікальну екологічну нішу і займають певний аріал. Основні критерії виду - морфологічний, фізіологічний, біохімічний, географічний та екологічний. Видоутворення - необоротний еволюційний процес утворення нових видів. Біологічні види, як і інші систематичні групи, можуть перебувати у стані процвітання (біологічний прогрес) чи вимирання (біологічний регрес). Біологічний прогрес може бути досягнений шляхом ароморфозів, ідіоадаптацій або загальної дегенерації.... |