Які біологічні особливості Жалких?

Характерною особливістю представників типу Жалкі є наявність жалких клітин, що й зумовило назву Кнідарії (латинська назва Cnidaria так і перекладається: «ті, що жалять»). Жалкі клітини - це клітини, що мають, крім цитоплазми та ядра, ще й жалку капсулу, усередині якої згорнута трубчаста жалка нитка, а назовні з клітини виходить чутлива волосинка. Коли доторкнутися до цієї волосинки, нитка викидається назовні та, наче стріла, проколює тіло здобичі, а з капсули в ранку виливається отрута, що паралізує жертву. Ця ланцюжкова реакція триває 0,0005 секунди. Нові жалкі клітини, як й інші типи клітин, утворюються за рахунок проміжних. Саме завдяки цим клітинам відбувається регенерація, що дуже добре розвинена в гідри.

Для жалких характерні дві життєві форми тіла: форма поліпа та форма медузи. Поліпи - життєва форма жалких тварин, які ведуть прикріплений або малорухливий спосіб життя. Тіло поліпів видовжене. На його верхньому кінці є ротовий отвір, оточений щупальцями, а на нижньому - підошва, яка здійснює прикріплення до субстрату. Медуза - життєва форма жалких тварин, пристосована до рухливого способу життя. Тіло медуз має форму парасольки, усередині якої розташована порожнина у вигляді системи каналів.

Іл. 22. Будова жалкої клітини: 1 - ядро; 2 - капсула; 3 - чутливий волосок; 4 - жалка нитка; 5 - шипи

Тіло жалких укрите шкірно-м’язовими клітинами, які утворюють покриви, здійснюють опору та забезпечують крокуючий (у гідри) або реактивний (у медуз) види рухів. Багато видів коралів, що також належать до жалких тварин, мають мінеральний скелет для опори й захисту.

Травлення відбувається в кишковій порожнині за допомогою залозистих і травних клітин. У кнідарій уже розрізняють порожнинне та внутрішньоклітинне травлення.

Подразливість реалізується нервовою системою дифузного типу. Ця система має нейрони, які поєднуються відростками з утворенням сітки. Завдяки цьому, збудження від місця подразнення передається в будь-якому напрямку, тому реагування відбувається всім тілом. Основними формами поведінки стають рефлекси, але спостерігаються й таксиси (наприклад, викидання жалкої нитки). Органи чуттів у поліпів розвинені слабо. У гідри сприйняття подразнень здійснюється чутливими закінченнями клітин, а в медуз, у зв’язку з рухливим способом життя, з’являються органи чуттів - світлочутливі вічка та органи рівноваги, розташовані по краю парасольки.

Розмноження в жалких може бути нестатевим (у вигляді брунькування) і статевим (здійснюється гаметами). Більшість кнідарій - роздільностатеві, є й гермафродити - організми, у яких одночасно функціонують жіночі та чоловічі статеві органи. Запліднення здійснюється у воді, тобто зовнішнє. У переважної більшості видів розвиток непрямий, є личинки, що мають війки.

Отже, основними біологічними особливостями Жалких є наявність жалких клітин, життєвих форм поліпа та медузи, нестатевого й статевого розмноження.