Скажімо, коли на запах свіжоспечених булочок у вас виділяється слина, це приклад дії першої сигнальної системи. Результатом роботи другої сигнальної системи є виділення слини, коли ви чуєте слово «булочка».

Мова. Фізіологічні основи мовлення

Мова — це система особливих знаків і засобів спілкування між людьми. Вона формувалася на основі звуків, які навчилася вимовляти людина.

Однак лише звуками мова не обмежується: у сучасному суспільстві велике значення має писемність — графічна складова мови. Також існують мова жестів, мова кольорів тощо.

Надзвичайно важливими для процесу мовлення є дві ділянки кори великих півкуль головного мозку — зона Брока та зона Верніке. Вони розташовані в корі домінуючої півкулі (у праворуких — ліва, у шульгів — права). Ці два центри відповідають за розуміння інформації та відтворення мови. Наявність цих зон пов’язана безпосередньо з можливістю говорити, а їх ушкодження стає причиною розладів мовлення.

Види навчання

Навчання в усі часи було одним із головних чинників виживання людини. Ті, хто вчився краще, у боротьбі із силами природи виживали частіше, тому в період свого існування людство винайшло різні способи навчання.

Найпростішим видом навчання є догматичне, коли знання здобуваються шляхом механічного запам’ятовування, без будь-яких спроб зрозуміти зміст того, що вивчається.

Відеолекція «Мова, навчання, пам’ять»

Види пам’яті за змістом матеріалу, що запам’ятовується

Види пам’яті за часом зберігання інформації

Це найменш ефективний вид навчання, він не сприяє розумовому розвитку людини.

Під час пояснювально-ілюстративного навчання сприйняття нової інформації відбувається одночасно з її узагальненням. Зазвичай у такому випадку пропонують практичні вправи, матеріали з пояснювальними ілюстраціями, завдяки чому можна добре й швидко засвоїти інформацію.

Проблемне навчання передбачає розв’язування навчальних або реальних завдань. Аби їх вирішити, доведеться не лише пригадувати те, що ви вже знаєте, а й самостійно шукати інформацію. Цей вид навчання вимагає активного застосування інших форм навчання.

Пам’ять

Будь-яке навчання має сенс лише тоді, коли отримана інформація запам’ятовується.

Пам’ять — це психофізіологічний феномен, який полягає в збереженні та наступному відтворенні за допомогою складних фізіологічних механізмів минулого досвіду, що дає можливість повторного застосування в процесі життєдіяльності.

Існують різні класифікації пам’яті за певними критеріями (див. таблиці).

Розвиток пам’яті — це виховання здатності до повного й точного відтворення інформації тоді, коли це потрібно.

Пам’ять людини має величезні можливості. Для її успішного тренування й кращого запам’ятовування слід:

• зосереджувати увагу на важливому;
• володіти базовими знаннями, необхідними для розуміння нового матеріалу;
• виявляти зацікавленість в інформації, хотіти її запам’ятати.

Існують різні техніки розвитку пам’яті: мнемоніка (мнемотехніка), складання мап пам’яті, асоціація образів тощо.

Ключова ідея