Туберкульоз (з латин. горбик) — хронічне інфекційне захворювання, одне з найтяжчих у людини, що спричиняє велику смертність, навіть у молодому віці. У побуті туберкульоз називають сухотою. Ця хвороба уражає різні органи, але найчастіше — легені (рис. 34), у яких виникають характерні запальні явища. Туберкульоз викликає бактерія — туберкульозна паличка, або паличка Коха.

Рис. 34. Легені здорові (а), уражені туберкульозом (б), легені курця (в)

На туберкульоз частіше хворіють люди зі зниженою опірністю організму, не загартовані, які погано харчуються, не дотримуються гігієнічних норм життя та свого житла, курять, зловживають алкоголем, наркотиками.

Соціальна профілактика туберкульозу полягає в поліпшенні загального рівня життя населення, екологічного стану довкілля, охороні праці та здоров’я, сприянні розвитку фізкультури та спорту.

Санітарна профілактика — це лікування хворих, спостереження й обстеження членів їхніх сімей. З метою раннього виявлення туберкульозу широко застосовують флюорографічне рентгенівське дослідження та діагностичні алергічні туберкулінові проби, наприклад Манту (названо на честь французького вченого, який це запровадив).

Специфічна профілактика туберкульозу полягає в уведенні всім новонародженим, а за потреби — підліткам і дорослим, вакцини БЦЖ, ослаблених туберкульозних паличок, які сприяють утворенню активного штучного імунітету. Його тривалість — 4-5 років. За потреби вакцинацію повторюють.

Неінфекційні хвороби дихальної системи. Захворювання, що зумовлюють порушення дихання, виникають після ушкодження або під впливом певних негативних факторів — куріння, удихання чадного газу, парів органічних речовин, пилу тощо. До відомих факторів ризику належать також пасивне куріння, повторні респіраторні інфекції в дитинстві.

Пневмоторакс виникає внаслідок розриву плеври, що спричиняє надходження повітря до плевральної порожнини й спадання легень. Пневмоторакс найчастіше є наслідком травми, що супроводжувалася порушенням цілісності грудної порожнини. Основні симптоми: задишка та біль у грудній клітці, утрата свідомості внаслідок асфіксії (ядухи). При пневмотораксі постраждалий потребує невідкладної допомоги, яка полягає в накладанні пов’язки, що припиняє надходження повітря до плевральної порожнини. Поки цілісність грудної порожнини не буде поновлена, постраждалому необхідно робити штучне дихання «рот до рота».

Бронхіальна астма (з грецьк. ядуха) — тяжка хронічна хвороба органів дихання, що виявляється нападами ядухи й кашлю, пов’язаними зі зниженням прохідності бронхів. У тяжких випадках це може призвести до смерті людини. За різними даними, на астму хворіє 0,5-I % населення Землі. Здебільшого астма має алергічну природу. До основних алергенів, які провокують напади астми, належать пліснява, пилок рослин, шерсть тварин, пил, харчові продукти, ліки. Причина деяких форм захворювання невідома.

Хронічний бронхіт. Хоча повторні гострі бронхіти, збудниками яких є віруси чи бактерії, можуть спричинити хронічне запалення, основними факторами ризику виникнення цієї хвороби є куріння та дія хімічних подразників. Спочатку кашель виникає переважно в дощові холодні місяці, а згодом починає турбувати постійно. З’являються також захриплість голосу та задишка. Причиною розвитку хронічного бронхіту є те, що подразнення бронхів тютюновим димом чи певними хімічними чинниками стимулює надмірне продукування слизу. Водночас ушкоджуються війки, які вкривають слизову оболонку бронхів. Це призводить до затримки в дихальних шляхах слизу, де розмножуються бактерії. Накопичення слизу в бронхах рефлекторно викликає кашель (рис. 35).

Рис. 35. Розвиток бронхіту: 1 — війки; 2 — слизові залози; 3 — шар слизу; 4 — келихоподібні клітини; 5 — ушкоджені війки; 6 — скупчення слизу; 7 — бактерії; 8 — збільшена слизова залоза; 9 — клітини без війок

Емфізема. Під час цієї хвороби альвеоли легень розтягуються та розриваються. Більшість хворих із вираженим ураженням легенів емфіземою — ті, хто курить. Крім цього, фактором ризику є спадковий дефіцит певного ферменту. Це захворювання невиліковне, але припинення куріння значно сповільнює його прогресування.

Рак легенів. Причиною цього захворювання здебільшого (87 % усіх випадків) є куріння. У першій половині минулого століття рак легенів переважав у чоловіків, оскільки вони курили більше, аніж жінки. Тепер частота уражень цією недугою в жінок швидко зростає й перевищила частоту захворювань на рак грудей, який донедавна був основною причиною смерті жінок від онкологічних хвороб (рис. 36). Іншими причинами раку легенів є тривале вдихання вугільного пилу, азбесту та кремнезему. Це захворювання трапляється в промислових районах частіше, аніж у сільській місцевості. Багато сполук, що вдихає людина, стимулюють ріст атипових клітин у легенях. Однак цигарковий дим містить тисячі відомих канцерогенних (таких, що спричиняють онкологічні захворювання) речовин і є основною причиною раку легень.

Куріння — одна з найпоширеніших шкідливих звичок, що призводить до серйозних порушень здоров’я. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), люди, які курять, удвічі частіше, аніж ті, хто не курить, ризикують померти, не доживши до 65 років, вони в 14 разів частіше хворіють на рак легенів. 70 % померлих від інфаркту міокарда — ті, хто курить. Кожна людина, яка курить, начебто ставить на собі експеримент на виживання.

Рис. 36. Графік смертності, пов’язаної з курінням

Рис. 37. Теплографія рук людини до куріння (ліворуч) і після куріння (праворуч). (На ділянках, забарвлених синім і зеленим кольорами, кровоносні судини звужені (погіршується живлення тканин), тепловіддача порушена).

Основною діючою речовиною тютюну є нікотин — надзвичайно сильна отрута. Під впливом нікотину надниркові залози викидають у кров велику кількість адреналіну, що призводить до звуження артерій (рис. 37) і підвищення артеріального тиску; погіршується кровопостачання всіх органів, зокрема бронхів і легень. Гарячий тютюновий дим (на кінчику цигарки температура досягає 600 °С!) обпікає слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, бронхів; досягає він і альвеол. Постійне подразнення голосових зв’язок веде до хрипкості голосу. Дуже небезпечними є продукти згоряння тютюну. Головні з них — аміак і тютюновий дьоготь (смола). Аміак, розчиняючись у слизові дихальних шляхів, перетворюється на нашатирний спирт. Подразнюючи слизові оболонки, він спричиняє підвищену секрецію слизу, запальні процеси дихальних шляхів. Тютюновий дьоготь осідає на стінках повітроносних шляхів, накопичується в альвеолах, забарвлюючи легені в брудно-коричневий колір (рис. 34), а також виділяється з кашлем у вигляді сіруватого або коричневого харкотиння.

Тютюновий дьоготь містить у високій концентрації канцерогенні речовини — бензпірен та ін., радіоактивні речовини: Полоній, Свинець, Стронцій, Вісмут.

Один з основних компонентів тютюнового диму — чадний газ (оксид вуглецю), який, з’єднуючись із гемоглобіном, утворює карбоксигемоглобін.

Треба зазначити, що дитячий і жіночий організми вразливіші до негативної дії куріння, а тому всі хворобливі ознаки в дітей та жінок настають набагато раніше.

Домашній пил є одним із найактивніших алергенів. Це складна суміш неорганічних і органічних складових. Особливо небезпечні органічні компоненти домашнього пилу. Їх поділяють на живі й неживі. Неживі — це частинки їжі, лусочки з верхнього шару шкіри людини й тварин, різні рослинні залишки; живі — кліщі (можуть існувати в пір’ї подушок, ворсі килимів), мікроскопічні гриби, личинки комах. Усі вони здатні спричиняти тяжкі алергічні хвороби — бронхіальну астму, хронічний алергічний нежить.

Дотримання чистоти в приміщеннях — головний засіб боротьби з пилом. Не менше 2-3 разів на тиждень треба робити вологе прибирання, чистити підлогу, меблі та килими. Навіть узимку кілька разів на день квартиру необхідно провітрювати.

Вихлопні гази автомобілів — дуже небезпечні для здоров’я людини. Неповне згоряння бензину в повітрі призводить до високої концентрації шкідливих речовин — оксидів азоту, вуглецю, свинцю. Люди, які живуть поблизу великих автомобільних трас, частіше хворіють на хронічний бронхіт, бронхіальну астму та рак легенів.

Промислове забруднення повітря є справжньою бідою не тільки для України, а й для всіх промислово розвинених країн. У містах, де спостерігається сильне забруднення довкілля промисловими відходами, понад 50 % мешканців хворіють на хронічний бронхіт. Люди, які живуть поблизу азбестових фабрик і цементних заводів, частіше хворіють на рак легенів; хто живе біля елеваторів, алюмінієвих заводів, часто хворіє на бронхіальну астму. Почастішали хвороби дихальних шляхів і легенів у мешканців сільської місцевості. Це пов’язано з широким застосуванням мінеральних добрив, гербіцидів (засобів, що знищують бур’яни) та інсектицидів (препаратів, які знищують шкідливих комах).

Думаємо, розуміємо, відповідаємо. 1. Назвіть причини захворювань дихальних шляхів. 2. Поясніть, які чинники викликають запалення дихальної системи. 3. Які прояви бронхіту та запалення легенів? 4. Поясніть причини, шляхи зараження, прояви та наслідки туберкульозу легенів. 5. Які профілактичні заходи здійснює держава для запобігання туберкульозу? 6. Обґрунтуйте механізм шкідливого впливу куріння на органи дихання. 7. Обґрунтуйте причини кисневої недостатності в організмі курця. 8. Назвіть речовини, які забруднюють повітря. 9. Поясніть, у чому полягає небезпека домашнього пилу та промислового забруднення повітря для органів дихання. 10. Чим шкідливі для людей вихлопні гази автомобілів?

Запитання для допитливих. 1. Чому куріння особливо небезпечне в дитячому та юнацькому віці? 2. Чому небезпека куріння зростає на територіях із радіоактивним забрудненням? 3. Що може примусити людину кинути курити? 4. Спробуйте назвати хоча б декілька «переваг» куріння. Обґрунтуйте відповідь.

Домашнє завдання. 1. Складіть пам’ятку запобігання туберкульозу. 2. Підготуйте повідомлення про взаємозв’язок туберкульозу й ВІЛ. Використовуючи матеріал параграфа, обґрунтуйте необхідність відмови від куріння.

Це треба знати. Епідемії грипу були відомі ще в ІІІ ст. до н. е. Особливо страшною була епідемія грипу, що охопила всі країни світу в 1918-1920 рр. Тоді захворіло 1,5 млрд чоловік, а понад 20 млн із них померли.

Туберкульозу стільки ж років, скільки й людству. Про це свідчать результати розкопок і найдавніші писемні документи. Так, у чотирьох із десяти єгипетських мумій учені виявили ознаки туберкульозу хребта.

З 1995 р. в Україні триває епідемія туберкульозу. Її пік був зафіксований у 2005-2006 рр. Щодня цією хворобою інфікується майже 100 людей. У світі на туберкульоз страждають приблизно 60 млн осіб.