Мовні сигнали (звукові — усні та зорові — письмові) сприймають слухові й зорові центри, розташовані переважно в лівій півкулі. Ці нервові центри утворюють єдину функціональну систему, яка забезпечує сприйняття і аналіз різних форм мовних сигналів та їхнє звукове перетворення.

Які прояви вищої нервової діяльності людини? На все, що людина сприймає з навколишнього середовища, вона відповідає різними діями — імпульсивними (негайними), мимовільними або довільними (свідомими).

Із розвитком мови розвивалось і мислення. Мова і мислення завжди перебувають у нерозривному зв’язку. Мислення - це функція кори великих півкуль головного мозку, яка дає змогу людині за допомогою символів (слів та образів) уявити та виразити своє ставлення до реально існуючих і уявних предметів та явищ навколишнього середовища, свої життєві інтереси.

Мал. 182. Взаємодія двох сигнальних систем

Людина думає словами. Завдяки їм вона здатна створювати образи конкретних та уявних предметів і явищ, тобто у неї розвинене абстрактне мислення. Наприклад, слово «дерево» узагальнює багато конкретних порід дерев: дуба, липи, берези та інших. Людина за потреби здатна виниклі тимчасові зв’язки діставати з пам’яті, створювати різноманітні їхні комбінації, узагальнювати побачене та почуте. Такий тип мислення притаманний тільки людині. Абстрактне мислення дає змогу розвивати свої природні здібності, створювати культуру, займатися наукою тощо.

У процесі мислення головний мозок людини виконує складні розумові операції, використовуючи поняття, судження, умовиводи, результатом яких є припущення, прогнози, прийняття рішень (мал. 183). Ви часто виконуєте розумові операції на уроках під час засвоєння нового навчального матеріалу або його відтворення. Виконання розумових операцій залежить від індивідуальних особливостей мислення конкретної людини.

У прояві індивідуальності мислення велике значення має самостійність: здатність людини ставити нові завдання й розв’язувати їх, опрацьовувати самостійно отриману інформацію, формувати свою власну думку та нею керуватися.

Критичність мислення виявляється в здатності людини не потрапляти під вплив чужих думок, оцінювати позитивні та негативні аспекти явища чи факту, виявляти цінне в них. Людина з критичним мисленням вимогливо оцінює і свої власні думки, рішення, вчинки та виявляє самокритичне ставлення до своїх дій.

Гнучкість мислення виявляється в умінні швидко змінювати свої дії за зміни ситуації. Людина з гнучким мисленням набагато швидше адаптується до змін оточення. Глибина мислення виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів. Широта мислення виявляється в здатності охопити широке коло питань.

Мал. 183. Приклад розумових операцій (за М.А. Гализа, І.А. Домашенко). Завдання. Користуючись малюнком, охарактеризуйте розумові операції, які людина виконує щодня

Послідовність мислення - уміння дотримуватися логічної наступності під час висловлювання суджень, їхнього обґрунтування. Щоб дотримуватися послідовного викладення навчального матеріалу, потрібно подумки скласти план його подачі.

Швидкість мислення виражається в здатності швидко розібратися у складній ситуації та прийняти правильне рішення.

Часто людина використовує уяву. Це психічні процеси, що базуються на її досвіді. У результаті такої складної роботи мозку в людини формується уявлення - наочний образ предмета, явища, можлива схема рішення, яку можна перевірити в діях, на практиці.

Своє ставлення до конкретних або уявних предметів чи подій людина виражає за допомогою емоцій. Це суб’єктивні переживання, у яких виявляється ставлення людини до довколишнього світу і до себе. Емоції поділяють на позитивні (радість, задоволення, захоплення, кохання тощо) і негативні (жах, гнів, огида тощо). Уміння керувати своїми емоціями та вчинками люди набувають у процесі виховання.

Під час пізнання навколишнього світу формуються відчуття. Відбиття в головному мозку цілісного образу предмета чи явища називають сприйняттям. Увага - процес, у результаті якого отримана інформація стає доступною для аналізу, тобто доходить до свідомості. Стійкість уваги підвищується за активного осмислення - зосередження.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Друга сигнальна система дає змогу позначати словом не тільки безпосередні подразники, а й складні їхні взаємозв’язки, оперувати словами під час аналізу та синтезу явищ навколишнього світу. Вона узагальнює сигнали першої сигнальної системи. Мова і мислення відіграють велику роль у становленні свідомості людини, розвиткові її психіки.