Імунна система. Імунітет специфічний і неспецифічний. Імунізація
- 24-11-2021, 20:46
- 578
8 Клас , Біологія 8 клас Матяш 2021 (нова програма)
§ 26. Імунна система. Імунітет специфічний і неспецифічний. Імунізація
Пригадайте, що таке лізоцим, лейкоцити. Які функції червоного кісткового мозку? Що таке лімфа? Які її функції?
Знищуючи чужорідні сполуки та хвороботворні організми, різні типи лейкоцитів беруть участь у забезпеченні імунітету.
Імунна система є однією з регуляторних систем нашого організму. Вона сформувалася в процесі еволюції людини для забезпечення захисту її організму від зовнішньої і внутрішньої біологічної агресії - збудників інфекційних та інвазійних захворювань, а також від виникнення пухлин. Імунна система відіграє важливу роль у підтриманні гомеостазу.
Імунітет — здатність організму протидіяти збудникам інфекційних та інвазійних захворювань, а також впливу речовин, які мають антигенні властивості. Це здатність організму захищати власну цілісність, біологічну індивідуальність і сталість внутрішнього середовища.
Антигени - це чужорідні для організму хімічні речовини, сполуки, що входять до складу вірусів, бактерій, паразитичних еукаріотів тощо, здатні спричинити захисну реакцію.
Що собою становить імунна система? Імунна система - це система органів і тканин, які захищають організм від чужорідних для нього організмів і сполук (мал. 97). Її складові впізнають і знищують не тільки антигени, а й пухлинні клітини, змінені молекули, створені самим організмом.
Виділяють центральну та периферичну частини імунної системи (мал. 98). До центральних частин імунної системи належать червоний кістковий мозок і тимус (вилочкова залоза). Як ви пригадуєте, червоний кістковий мозок є найважливішим кровотворним органом. У тимусі дозрівають певні типи лейкоцитів.
Мал. 97. Органи і тканини, що входять до складу імунної системи людини
Периферичними частинами імунної системи є селезінка, апендикс, мигдалики та лімфатичні вузли. У селезінці утворюються певні типи лейкоцитів. Вона діє як фільтр проти паразитичних бактерій, чужорідних частинок, а також продукує антитіла. В апендиксі містяться скупчення лімфоїдної тканини. До її складу входять клітини, що беруть участь у здійсненні захисних реакцій організму.
Лімфатична система разом з кровоносною належить до транспортних систем організму. Через неї з тканин у вени повертається вода з розчиненими в ній речовинами та частина лейкоцитів. Лімфа тече лише в одному напрямку — від тканин до серця.
Мал. 98. Схема структури імунної системи
Мал. 99. Лімфатична система
До складу лімфатичної системи входять лімфатичні капіляри, лімфатичні судини, лімфатичні вузли та лімфатичні органи (мал. 99). Вони тісно взаємопов’язані між собою і забезпечують утворення лімфи та її рух. Стінки лімфатичних капілярів складаються з одного шару клітин, які, нещільно прилягаючи одна до одної, утворюють пори. Це дає можливість міжклітинній рідині з молекулами великих розмірів (білків, ліпідів тощо) легко проникати всередину лімфатичних капілярів. Лімфатичні капіляри на одному кінці замкнені, другим відкриваються в лімфатичні судини.
Лімфатичні судини мають клапани, які перешкоджають зворотному руху лімфи. По ходу великих лімфатичних судин розташовані лімфатичні вузли. Вони виконують роль біологічних фільтрів, оскільки містять здатні до фагоцитозу клітини, що затримують і знешкоджують бактерії, інші чужорідні тіла та отруйні речовини — токсини, які виробляють організми.
Під час інфекційних захворювань лімфатичні вузли можуть збільшуватися, стають болісними.
Які є види імунітету? В імунній системі існує багато способів виявлення та знешкодження антигенів. Ці процеси називають імунною відповіддю. За походженням імунітет можна умовно поділити на вроджений і набутий (мал. 100).
Мал. 100. Види імунітету людини
Вроджений (неспецифічний) імунітет успадковується від батьків і не залежить від того, контактувала раніше людина зі збудником хвороби чи ні (саме тому його називають неспецифічним).
Вроджений імунітет забезпечують такі механізми:
- цілісність зовнішніх покривів тіла, слизових оболонок дихальних шляхів, травного тракту, стінок кровоносних судин, що запобігає проникненню в організм і розвитку патогенних організмів;
- біологічно активні речовини (фермент слини лізоцим, захисні білки крові тощо);
- певні типи лейкоцитів, здатні до фагоцитозу.
Набутий (специфічний) імунітет, на відміну від вродженого, формується впродовж життя людини. Він може виникати після перенесення захворювання (активний природний) чи після щеплення (активний штучний). Набутий природний пасивний імунітет формується завдяки передачі антитіл від матері до дитини через плаценту. Набутий штучний пасивний імунітет розвивається після введення в організм готових антитіл у вигляді лікувальної сироватки.
Набутий імунітет формується як відповідь організму на конкретний антиген. За повторного зараження організм здатний реагувати саме на нього. Набутий імунітет забезпечують певні групи лейкоцитів (Т-та-В-лімфоцити) і антитіла. Деякі з лімфоцитів (їх називають клітинами пам’яті; вони утворюються з попередників В-лімфоцитів у червоному кістковому мозку), зустрівшись з хвороботворними мікроорганізмами, «запам’ятовують» їхню будову і передають інформацію про цей тип антитіл наступним поколінням В-лімфоцитів. Вони захищають організм лише від тих мікроорганізмів, які «запам’ятали» під час попередньої «зустрічі». Отже, набутий імунітет включає три етапи: розпізнавання чужорідного об’єкта - антигену, інтенсивний поділ клітин, які забезпечують захисні реакції, та імунну відповідь. Компоненти неспецифічного і специфічного імунітету діють разом, доповнюючи одне одного.
За механізмом реалізації захисту імунітет поділяють на клітинний і гуморальний. Клітинний імунітет зумовлений здатністю певних видів лейкоцитів до фагоцитозу збудників і руйнування заражених клітин (пригадайте: автором теорії клітинного імунітету є наш співвітчизник - І.І. Мечніков). Гуморальний імунітет забезпечують особливі білки, які містяться у плазмі крові, лімфі, тканинній рідині, різноманітних секретах, лікувальній сироватці. Автором гуморальної теорії імунітету є німецький учений Пауль Ерліх (1854-1915). 1908 р. І.І. Мечнікову та П. Ерліху за їхні відкриття було присуджено Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини.
Ключові терміни і поняття: імунна система, вроджений (неспецифічний) імунітет, набутий (специфічний) імунітет, природний та штучний імунітет.
ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ
Дайте відповідь на запитання
1. Визначте поняття «імунітет». 2. Із чого складається імунна система людини? 3. Що таке неспецифічний імунітет? 4. Що таке специфічний імунітет? 5. Які види специфічного імунітету ви знаєте?
Виберіть одну правильну відповідь
1. Виберіть ряд, у якому зазначено всі складові центральної частини імунної системи людини: а) червоний кістковий мозок, селезінка; б) червоний кістковий мозок, тимус (вилочкова залоза); в) селезінка, лімфатичні вузли; г) апендикс, тимус (вилочкова залоза).
2. Виберіть правильні твердження: 1) імунітет - це здатність організму захищати власну цілісність; 2) імунітет - це здатність організму захищати біологічну індивідуальність: а) перше твердження правильне; б) друге твердження правильне; в) обидва твердження правильні; г) обидва твердження неправильні.
Обговоріть у групах. Розкрийте особливості неспецифічного та специфічного імунітету.
Поміркуйте. Який зв’язок існує між специфічним та неспецифічним імунітетом?
Творче завдання. Створіть презентацію на тему «Види імунітету».
Коментарі (0)