Войти
Закрыть

Етапи дихання та газообміну

8 Клас

Поняття про дихання та газообмін. Кажуть: потрібний, як повітря, маючи на увазі щось необхідне, без чого не можна прожити. Дійсно, людина без їжі витримує 40 діб, без води — до 5 днів, а без повітря — лише 5 хв. Дихання людини є обов’язковою умовою її життя. Дихання — це сукупність процесів, які забезпечують надходження в організм кисню, використання його в окиснювальних процесах і видалення з організму вуглекислого газу. Раніше це поняття означало зовнішнє дихання, тобто процес вдиху та видиху повітря. Тепер воно охоплює обмін газів між довкіллям і клітиною, тобто газообмін, а також складні окиснювальні реакції в клітині з вивільненням енергії АТФ, виробленням вуглекислого газу й води. Значення дихання для організму. Організм людини одержує енергію в результаті окиснення вуглеводів, жирів і білків. Цьому сприяє постачання його киснем із довкілля, оскільки власних запасів кисню організм не має. Аби відбувався процес окиснення та вивільнилася енергія, кожна клітина організму має постійно отримувати певну кількість кисню, що й забезпечується процесами дихання та газообміну....

Харчування і здоров’я

8 Клас

Харчування — це процес надходження у вигляді харчових продуктів і засвоєння організмом поживних речовин: білків, жирів, вуглеводів, біологічно активних речовин (вітамінів, мінеральних солей) і води, необхідних для підтримання життя, здоров’я та працездатності. Раціональне харчування забезпечує нормальний розвиток плоду, ріст дитини, відновлення клітин дорослої людини, опірність до різних хвороб, запобігає передчасному старінню. За багатьох хвороб травної, серцево-судинної систем, нирок дієтичне харчування є одним із методів лікування. Про значення раціонального харчування для здоров’я людини писав ще в XI ст. видатний лікар Сходу Ібн-Сіна (Авіценна). Кількість і якість продуктів харчування мають відповідати потребам людини, а саме: віку, статі, професії, рівню фізичного або розумового навантаження (див. додаток на с. 272). Властивості харчових продуктів і потреба в них. Поживні речовини виконують у людському організмі подвійну функцію: пластичну й енергетичну. Пластична (з грецьк. утворений, виліплений) функція полягає у відбудові й оновленні клітин і тканин. Основну роль у цьому відіграють білки. Енергетична функція реалізується переважно за рахунок вуглеводів і жирів....

Iнфекцiйнi захворювання органів травної системи та їх профiлактика. Домедична допомога при харчових отруєннях

8 Клас

Інфекційні захворювання. Найчастіші й найнебезпечніші гострі інфекційні захворювання травних шляхів — це дизентерія, хвороба Боткіна (інфекційна жовтяниця) і холера. Причиною їх виникнення є порушення правил гігієни — немиті руки, фрукти, овочі; недотримання правил кулінарної обробки їжі; купання та пиття води із забруднених водойм, особливо закритих (озера, ставки); порушення правил зберігання харчових продуктів, зокрема м’ясних і молочних; контакт із хворими на ці недуги. Переносниками багатьох інфекційних хвороб травних шляхів є мухи. Згадані інфекції найчастіше поширюються у вигляді епідемій. Дизентерія — це гостре інфекційне захворювання товстого кишечнику, яке спричиняє дизентерійна паличка. Протягом двох-семи днів після зараження в людини з’являються гострі ознаки захворювання: надзвичайна кволість, млявість, озноб, підвищення температури тіла, болісні спазми в животі. Частота випорожнень збільшується до 10—25 разів за добу. Кал рідкий, із великим вмістом слизу й домішками крові. Холера — це особливо небезпечна гостра інфекція органів травлення, що швидко призводить до смерті хворого й набуває характеру поширеної епідемії. Її збудником є мікроорганізм — холерна паличка, яка добре почувається у водному середовищі, наприклад у різних водоймах....

Травлення в кишечнику. Функції печінки

8 Клас

Загальна будова та функції кишечнику (рис. 14). Кишечник — найдовша частина травного шляху людини. Розрізняють: тонкий кишечник завдовжки 4-6,5 м, у якому відбувається перетравлювання та всмоктування поживних речовин, і товстий — завдовжки 1,1-2,1 м. Функція товстого кишечнику — всмоктування води, формування калових мас, які надходять у пряму кишку. Тонкий кишечник на виході зі шлунка розпочинається короткою дванадцятипалою кишкою завдовжки 18-22 см. До неї впадають протоки печінки й підшлункової залози (рис. 22). Ферменти соку підшлункової залози розщеплюють білки (трипсин), жири (ліпаза) і вуглеводи (амілаза, лактаза). Вони активні лише в лужному середовищі й активізуються жовчю. Жовч виробляється найбільшою залозою нашого тіла — печінкою. До складу жовчі входить вода, жовчні кислоти й пігмент білірубін. Вона накопичується в жовчному міхурі й виділяється під час надходження харчової маси до дванадцятипалої кишки. Основна функція жовчі — емульгація жирів їжі. Тільки у вигляді дрібненьких краплинок у водному розчині (емульсія) жири можуть перетравлюватися ліпазою. Жовч посилює рухову активність кишок і виконує знезаражувальну функцію. Регуляція продукції соку підшлункової залози та жовчі забезпечується рефлекторним (нервовим) і гуморальним механізмами. Переважають безумовні рефлекси....

Травлення в ротовій порожнині та шлунку

8 Клас

Переробка їжі в ротовій порожнині. У ротовій порожнині їжа насамперед подрібнюється зубами та змочується слиною, відбувається аналіз її смакових якостей (смачна, несмачна, солодка, гірка, солона тощо), первинне ферментативне розкладання вуглеводів, формування харчової грудки, знезаражування бактерицидними речовинами слини. Крім того, їжа, що потрапила до ротової порожнини, подразнює рецептори, які збуджують не тільки слинні залози, а й залози шлунка, тонкого кишечнику й підшлункову залозу. Середня тривалість перебування їжі в порожнині рота незначна — 15-30 с. За цей час для пережовування шматочка сухої їжі людина робить 30-32 жувальних рухи. Процес жування. Зуби складаються з твердої кісткоподібної речовини (рис. 16). Вони розміщені в комірках щелеп і сполучені з ними зв’язками, що є своєрідним амортизатором під час жування. Різці мають ріжучий край для відкушування їжі, ікла розривають їжу, малі та великі кутні зуби подрібнюють і перемелюють її. Завдяки подрібненню їжі збільшується поверхня дії травних ферментів — полегшується травлення. У дорослої людини є 32 зуби (рис. 17). У новонароджених немає зубів. Приблизно після шести місяців у дитини з’являються молочні зуби, які поступово випадають і до 10-12 років замінюються на постійні. Останні дві пари — зуби мудрості — у людини виростають зазвичай у 20-22 роки. Пошкодження зубів і запобігання цьому. Пошкодження зубів виникають: за нестачі в організмі кальцію й фтору; при поганому догляді за ними; унаслідок дії хімічних і механічних факторів, що руйнують емаль. Процес руйнування зуба називають карієсом (з латин. гниття) (рис. 18). Для запобігання карієсу регулярно, двічі на день, чистіть зуби пастою. Двічі на рік перевіряйте стан зубів у стоматолога....

Загальна характеристика будови і функцій травної системи

8 Клас

Харчові продукти та поживні речовини. Харчування — неодмінна умова для нормального росту, розвитку й життєдіяльності людського організму. До складу різноманітних харчових продуктів входять основні поживні речовини: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни й вода. Продукти рослинного та тваринного походження, доповнюючи одні одних, забезпечують клітини організму всіма потрібними поживними речовинами. Вода, мінеральні солі й вітаміни засвоюються в тому вигляді, у якому вони є в їжі. Великі молекули білків, жирів і вуглеводів не можуть пройти крізь стінки травного каналу. Тому ці речовини спочатку підлягають хімічній обробці — травленню, вони перетравлюються, просуваючись травним шляхом. Фізіологічна сутність травлення. Травлення — складний фізіологічний процес, у ході якого їжа у вигляді харчових продуктів надходить у травний шлях, зазнає механічних і хімічних перетворень, а поживні речовини (білки, жири, вуглеводи) після розщеплення на прості компоненти всмоктуються в кров і лімфу та засвоюються організмом. Травлення поділяють на порожнинне, що відбувається в шлунково-кишковому тракті, і внутрішньоклітинне, яке здійснюється в клітинах. Порожнинне травлення складається з таких етапів: механічної (пережовування) і хімічної обробки харчових продуктів у порожнині рота; проковтування їжі; проходження її стравоходом у шлунок; механічної обробки та перетравлювання в шлунку й тонкому кишечнику за допомогою 6іологічних каталiзаторiв — ферментів; усмоктування перетравлених органічних речовин у кров i лімфу в тонкому кишечнику й рознесення їх із кров’ю по всьому організму; просування та подальша хімічна й бактеріальна обробка їжі в товстому кишечнику; видалення неперетравлених і незасвоєних решток їжі через анальний отвір. Внутрішньоклітинне травлення. Після всмоктування розщеплені поживні речовини розносяться з кров’ю по всьому організму й починається процес внутрішньоклітинного травлення, або безпосереднього засвоєння поживних речовин. Внутрішньоклітинне травлення — це подальша обробка поживних речовин ферментами лізосом або окиснення в мітохондріях. Безпосередньо в клітинах відбуваються метаболічні процеси — анаболізм і катаболізм — за участю кисню з вивільненням енергії у формі АТФ....

Вітаміни

8 Клас

Вітаміни (з латин. життя) — це речовини різної хімічної природи, що необхідні для забезпечення важливих фізіологічних і біологічних процесів в організмі. Основоположник учення про вітаміни — російський лікар Микола Лунін. Оскільки більшість цих речовин не відкладається про запас і не синтезується в організмі, необхідно постійно вживати продукти, що їх містять. За нестачі вітамінів у їжі в організмі людини виникає захворювання гіповітаміноз, а за їх відсутності — авітаміноз. Це треба пам’ятати! Потреба організму у вітамінах зростає під час перебігу всіх захворювань, при виконанні важкої фізичної й розумової праці, вагітності, в умовах підвищеної радіоактивності. Розрізняють водорозчинні (С, групи В) і жиророзчинні (А, D, Е, К) вітаміни (рис. 11). Водорозчинні вітаміни. Вітамін С, або аскорбінова кислота, входить до складу ферментів, які забезпечують засвоєння білка клітиною, а завдяки цьому — міцність тканин, особливо сполучної та м’язової; швидке загоєння ран при порушеннях у тканинах (запалення, травмування); реакції імунітету; нормальне продукування гормонів. Гіпо- й авітаміноз вітаміну С спричиняють цингу, за якої припиняється синтез білків. Це призводить до руйнування тканин, утворення виразок на слизових оболонках, зокрема ясен (рис. 12), травних шляхів, руйнування судин. Як наслідок — кровотечі з ясен, слизової оболонки травних шляхів, носової порожнини, розхитування й випадання зубів. Шкіра стає плямистою, трапляються підшкірні крововиливи, навіть смертельні кровотечі в черевну порожнину; не виробляються антитіла й інші чинники імунітету; організм стає беззахисним щодо хвороботворних мікроорганізмів, і людина може загинути через будь-яку хворобу....

Обмiн бiлкiв, вуглеводiв і жирiв та його порушення

8 Клас

Обмін білків. Білки — це високомолекулярні сполуки, до складу яких входить 20 амінокислот. Вони є основним будівельним матеріалом для клітин, за їх участю відбуваються всі життєві функції організму (перенесення кисню, травлення, імунні процеси, скорочення м’язів та ін.). Усі хімічні реакції в клітинах каталізуються білками-ферментами. Білки можуть використовуватись організмом і як джерело енергії. При окисненні одного грама білка в організмі вивільняється 17,2 кДж енергії. Добова потреба дорослої людини в білках — 100-120 г. Вони є в продуктах рослинного й тваринного походження. Білки тваринного походження (молоко, м’ясо, яйця) містять усі 20 амінокислот, серед них і незамінні амінокислоти, які не утворюються в організмі людини, але необхідні для її розвитку та нормальної життєдіяльності. Тому ці білки мають надходити до організму з їжею. У білках рослинного походження незамінні амінокислоти або повністю відсутні, або їх вміст недостатній. Нестача в організмі навіть однієї незамінної амінокислоти призводить до небажаних змін у фізіологічному стані людини. Білки не відкладаються про запас, вони мають постійно надходити з харчовими продуктами. У травному каналі білки їжі розщеплюються на амінокислоти, які надходять у кров. У клітинах з амінокислот синтезуються білки, властиві людському організмові. Водночас білки клітин і частина амінокислот, які надійшли в організм з їжею, розщеплюються на кінцеві продукти: вуглекислий газ, воду, аміак тощо. Розщеплення амінокислот зазвичай відбувається в печінці. Продукти розпаду й надлишок води виводяться з організму через нирки, легені й шкіру....

Обмiн речовин і енергiї в органiзмi. Обмiн води та мiнеральних речовин

8 Клас

Поняття про обмsн речовин і енергії. Однією з основних властивостей живих організмів, що відрізняє їх від неживих утворень, є їх здатність підтримувати високий рівень своєї структурної організації. Ця властивість пов’язана з безперервним обміном речовинами й енергією із зовнішнім середовищем. Процеси життєдіяльності організму (скорочення м’язів, утворення нервових імпульсів, травлення, дихання та ін.) супроводжуються розщепленням молекул органічних речовин. Наприклад, за добу в ньому руйнується весь епітелій кишок. Тривалість існування окремих органоїдів клітини — від кількох годин до кількох діб. Зрозуміло, що життя будь-якої клітини, органа й цілісного організму можливе тільки за умов своєчасного й повного їхнього відновлення. Процеси, у результаті яких відбувається утворення органічних сполук, необхідних для росту, відновлення клітин і забезпечення їхніх функцій, називають асиміляцією, або анаболізмом (з грецьк. підняття, підйом). Розщеплення органічних речовин на простіші сполуки називають дисиміляцією, або катаболізмом (з грецьк. скидання вниз). Під час розщеплення великих молекул на прості енергія вивільняється й накопичується в молекулах АТФ (аденозинтрифосфат). Ця речовина виконує функцію акумулятора енергії в клітині. Ріст, відновлення структур і функціональна активність організму (наприклад, біг) супроводжуються поглинанням енергії, накопиченої в АТФ....

Органи, системи органiв. Органiзм як єдине цiле

8 Клас

Однакові або різні за будовою й функцією тканини об’єднуються в органи. Орган — це частина тіла, що має певну форму, будову, місце в ньому та виконує одну або кілька функцій. Організм людини має органи дихання (дихальні шляхи, легені), кровообігу (серце й судини), травлення (шлунок, кишечник тощо), опори (кістки), руху (м’язи, зв’язки, сухожилля), виділення (нирки, шкіра), розмноження (різні за будовою в чоловіків і жінок), органи чуттів (очі, вуха, шкіра тощо). Ними керують органи нервової (головний і спинний мозок) та ендокринної (залози внутрішньої секреції) систем. Для виконання певних життєво важливих функцій органи тіла людини об’єднуються в системи органів. За своїм функціональним призначенням вони поділяються на дихальну, кровообігу, травну, опорно-рухову, статеву, нервову, видільну системи та систему залоз внутрішньої секреції. Людині потрібні всі органи й системи, хоч одні з них виконують складнішу й важливішу для організму роль, а інші — простішу, конкретнішу. В організмі людини є функціональні системи. Це сталі або тимчасові об’єднання різних систем органів із метою виконання певної функції. Наприклад, дихальна система й система транспортування (кровообігу й кров) об’єднуються в єдину функціональну систему для забезпечення організму киснем. Так само функціонально об’єднуються між собою травна система й система транспортування: із травних шляхів поживні речовини розносяться кров’ю по організму й живлять усі клітини й тканини....

Навігація