|
Вітаміни (з латин. життя) — це речовини різної хімічної природи, що необхідні для забезпечення важливих фізіологічних і біологічних процесів в організмі. Основоположник учення про вітаміни — російський лікар Микола Лунін. Оскільки більшість цих речовин не відкладається про запас і не синтезується в організмі, необхідно постійно вживати продукти, що їх містять. За нестачі вітамінів у їжі в організмі людини виникає захворювання гіповітаміноз, а за їх відсутності — авітаміноз. Це треба пам’ятати! Потреба організму у вітамінах зростає під час перебігу всіх захворювань, при виконанні важкої фізичної й розумової праці, вагітності, в умовах підвищеної радіоактивності. Розрізняють водорозчинні (С, групи В) і жиророзчинні (А, D, Е, К) вітаміни (рис. 11). Водорозчинні вітаміни. Вітамін С, або аскорбінова кислота, входить до складу ферментів, які забезпечують засвоєння білка клітиною, а завдяки цьому — міцність тканин, особливо сполучної та м’язової; швидке загоєння ран при порушеннях у тканинах (запалення, травмування); реакції імунітету; нормальне продукування гормонів. Гіпо- й авітаміноз вітаміну С спричиняють цингу, за якої припиняється синтез білків. Це призводить до руйнування тканин, утворення виразок на слизових оболонках, зокрема ясен (рис. 12), травних шляхів, руйнування судин. Як наслідок — кровотечі з ясен, слизової оболонки травних шляхів, носової порожнини, розхитування й випадання зубів. Шкіра стає плямистою, трапляються підшкірні крововиливи, навіть смертельні кровотечі в черевну порожнину; не виробляються антитіла й інші чинники імунітету; організм стає беззахисним щодо хвороботворних мікроорганізмів, і людина може загинути через будь-яку хворобу....
|
