Войти
Закрыть

Природозаповідання як одна з найефективніших форм природокористування

10 Клас

• Сутність заповідного природокористування. Заповідне природокористування є специфічною та ефективною формою інтегрального природокористування, оскільки забезпечує збереження і відновлення природних ресурсів і природних умов. Використання природних ресурсів і умов передбачається в наукових, навчально-просвітницьких, рекреаційних, естетичних цілях, що забезпечує їх невиснажливе використання. Заповідне природокористування репрезентує особливу галузь господарства, якою охоплено десятки тисяч суб’єктів господарювання і зайнято до 6 % території країни. Послугами цієї галузі користуються мільйони громадян, у ній зайнято сотні тисяч працівників. Вона є ефективною з економічної точки зору, гуманною щодо способу використання ресурсу, екологічно вивіреною і, що найважливіше, спрямованою на відновлення втраченого здоров’я працівників інших сфер господарської діяльності (мал. 73). • Законодавча база. Заповідне природокористування має своє правове поле. Зокрема, це Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991), «Про природно-заповідний фонд» (1992), «Про тваринний світ» (1993, 2001), «Про рослинний світ» (1999), Земельний кодекс (1992, 2001), Лісовий кодекс (1994), Водний кодекс (1995), Кодекс України про надра (1994), «Про загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки» (2000) тощо. Законодавчо в Україні виділено 11 категорій заповідання та для кожної категорії заповідних територій встановлено певний правовий режим, а також земельні правовідносини. Так, при створенні природних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків і зоологічних парків ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання і надаються цим юридичним особам у постійне користування....

Вплив досліджень і використання космосу і Світового океану, комп'ютерних технологій і стільникового зв’язку на біосферу

10 Клас

• Наслідки для біосфери космічних досліджень. За роки освоєння космічного простору на космічні орбіти було виведено тисячі космічних апаратів різноманітного призначення (мал. 71). Після відпрацювання певного терміну ці апарати не повертають на Землю через високу вартість такого процесу і його економічну недоцільність (вартість побудови системи спуску та посадки часто є вищою за вартість самого апарату). Частину з таких супутників спрямовують у бік атмосфери, і вони згоряють у ній. Але значна їх частина в результаті технічних поломок залишається на орбіті планети й утворює так зване космічне сміття. Воно не тільки засмічує навколоземний простір, а й стало загрозою для подальших запусків ракет і пілотованих польотів. Навколоземний космос також дедалі більше забруднюється різними механічними уламками космічних апаратів. Сотні тисяч таких уламків ракет-носіїв чи супутників, що відпрацювали свій ресурс, обертаються на навколоземних орбітах, причому часто з надзвичайно великими швидкостями, створюючи реальну загрозу зіткнення з цим космічним брухтом. Під час запусків космічних кораблів, маневрування їх у верхніх шарах атмосфери викидається чимало газів - продуктів згоряння палива. Вони містять пару води, оксиди карбону й нітрогену та інших, часто дуже отруйних речовин, які забруднюють найвищі розріджені шари атмосфери....

Науково-дослідні лабораторії і центри як об’єкти підвищеної небезпеки для довкілля

10 Клас

• Діяльність науково-дослідних лабораторій, центрів, експериментальних виробництв. У науково-дослідних лабораторіях розробляють тисячі різноманітних наукових напрямків, технічних засобів і пристроїв, біотехнологічні об’єкти тощо. При цьому використовують небезпечні хімічні сполуки, джерела іонізуючого випромінювання, різноманітні живі організми. Спробуємо розглянути можливі наслідки надзвичайних ситуацій у таких лабораторіях: • забруднення навколишнього середовища отруйними хімічними елементами та сполуками, що може призвести до деградації біоти на певних територіях і отруєння великої кількості населення; • потрапляння в навколишнє середовище радіаційно забруднених речовин або джерел іонізуючого випромінювання; • лабораторії продукують значну кількість надзвичайно небезпечних відходів, утилізація (або нейтралізація) їх у деяких випадках є неможливою або надзвичайно важкою; • через надзвичайні ситуації у біолабораторіях (особливо генних) у природу можуть потрапити нехарактерні для неї живі організми (генно-модифіковані), що може призвести до негативних наслідків і деградації природи. На сьогоднішній день у світі нагальною є проблема виробництва альтернативних видів енергії. Традиційно використовують енергію сонця, вітру, внутрішню енергію Землі тощо. Такі електростанції є здебільшого екологічно чистими і потенційної небезпеки для довкілля не становлять. Однак у світовій науці простежується кілька напрямків розвитку електроенергетики, які можуть становити серйозну небезпеку....

Наукова діяльність як чинник впливу на навколишнє середовище

10 Клас

• Наука як рушійна сила суспільства. Нині часто повторюють вислів про те, що наука стала однією з рушійних сил суспільства. Дійсно, під впливом науки життя людства радикально змінилось, особливо за останніх 100 років. Проте сподівання, що наука стане панацеєю від усіх негараздів, які спіткають людство, не справдилось. Так, якщо проаналізувати частку від загальних витрат на потреби науки, що припадає на дослідження життєво важливих для людини проблем, то ситуація є невтішною. Більша частина коштів, які виділяються на розвиток науки, - це кошти на розробку нових і вдосконалення наявних видів озброєнь, які слугували і слугують тільки для однієї мети - знищення землян. Парадокс людського розуму полягає в тому, що майже всі великі відкриття науки задля розбудови суспільства використовували зазвичай не за призначенням. Наприклад, розвиток хімії сприяв удосконаленню технологій виготовлення нових речовин: фарб, пластмас, синтетичних тканин, добрив і, на жаль, хімічної зброї масового знищення. Мікробіологія допомогла виявити збудників захворювань, від яких помирали тисячі людей, розробити методи боротьби з ними, а також методи створення нової, ще небезпечнішої бактеріологічної зброї. Проникнення в глибинні таємниці будови матерії, розщеплення атомного ядра невдовзі призвело до винайдення атомної бомби. «Парадокс полягає в тому, що хоч би над якою проблемою працював учений, він урешті-решт обов’язково отримує зброю» (К. Воннегут, німецький письменник). Велике застереження для істинного вченого полягає в тому, що всі наукові відкриття, крім того ефекту, на який він розраховував, можуть мати й інші, часто зовсім несподівані й віддалені наслідки. Тому запровадженню кожного винаходу, кожного відкриття має передувати ретельна експертиза та аналіз, розрахунок усіх, навіть найменш імовірних сторонніх ефектів....

Полігони для військових навчань і випробувань різних видів озброєнь

10 Клас

• Полігони для військових навчань. Сучасний військовий комплекс не може обійтися без випробувань і військових навчань. Більшість із них відбувається на спеціально відведених ділянках землі - полігонах (мал. 68, 69). Найбільш небезпечними є полігони, на яких випробовують ядерну зброю. У межах колишнього СРСР таких об’єктів було із десяток, усі вони розташовувались на віддалених малозаселених територіях. Ці території надовго вилучені з будь-якої діяльності людини через надмірний радіаційний фон. Шкідливий вплив військових полігонів на навколишнє середовище проявляється внаслідок специфіки їхньої діяльності: • випробовування нової зброї часто має непередбачувані наслідки, подекуди технічні пристрої, які випробовуються, виходять з ладу, стаються аварії і катастрофи, внаслідок яких руйнується земна поверхня, у природне середовище потрапляють надзвичайно токсичні речовини; • випробовування ядерної зброї має характер глобальної катастрофи, оскільки руйнується величезна кількість природних ландшафтів, відбувається викид десятків і сотень кілограмів надзвичайно отруйних і радіоактивних елементів і сполук; • під час військових навчань руйнується поверхня землі надважкою технікою (деякі танки важать до 70-80 т), розривами снарядів і бомб; • на поверхню землі потрапляють паливо, мастильні матеріали, уламки снарядів залишки вибухових речовин, нерозірвані боєприпаси, гільзи, побутове сміття тощо....

Військові бази як джерело небезпеки для довкілля. Конверсія військово-промислового комплексу

10 Клас

• Військові бази як місця зосередження вибухонебезпечних і отруйних речовин, ядерної та бактеріологічної зброї. На військових складах нагромаджено велетенські запаси зброї, вибухівки, боєприпасів, у тому числі і ядерних. Велике занепокоєння викликає проблема їх охорони, знешкодження та обслуговування. Особливо гострою ця проблема стає на теренах колишнього СРСР в умовах безвідповідального ставлення до таких об’єктів. У Радянському Союзі під завісою секретності військові не розголошували жодної інформації про стан таких об’єктів та аварії на них. Нині, після зняття грифа секретності з багатьох документів, стало відомо про катастрофи, що відбувались у той час. Так, 13 травня 1984 р. у Североморську сталася пожежа і вибухнули військові ракетні склади, що призвело до загибелі 200 військовослужбовців і потрапляння величезної маси ракетного палива у воду. Приблизно в той же час у Білорусі вибухнули склади військового аеродрому. У травні 1992 р. поблизу Владивостока зайнялися і дві доби поспіль вибухали дев’ять підземних та сім надземних складів боєприпасів. Згадаємо про вибухи в Новобогданівці (6 травня 2004 р., 23 червня 2005 р., 4 липня 2007 р.) (мал. 66). Це вже не перший випадок, коли на складах зі зброєю сталася пожежа з катастрофічними наслідками. Перший аналогічний випадок мав місце 10 жовтня 2003р. в Артемівську, на території складу військової частини Міністерства оборони України, коли внаслідок пожежі стався вибух боєприпасів. На складі в Артемівську зберігалося понад 2200 т боєприпасів різних видів. Унаслідок вибуху знищено 10 сховищ із 17. Причиною пожежі стали зварювальні роботи, організовані з метою вилучення металу. Ці роботи велися на відстані приблизно 30 см від боєприпасів, тобто неприпустимо близько від вибухонебезпечних предметів....

Військові дії — криза для довкілля. Мілітаризація і ресурси

10 Клас

• Військові дії — криза для довкілля. В усі часи війни впливали не тільки на життя людей, а й на природу. В період військових дій на невеликих територіях концентрується величезна кількість людей, тварин і техніки. Локальні воєнні конфлікти, які постійно виникають між державами, завдають значної шкоди довкіллю. В разі виникнення глобального військового конфлікту із застосуванням ядерної, хімічної, бактеріологічної та інших сучасних видів зброї ймовірна повна загибель біосфери і людства. • Мілітаризація і ресурси. Під мілітаризацією розуміють дії державних органів у сфері економіки, політики та соціуму, спрямовані на нарощування військової міці держави. У світових арміях несуть службу близько 29 млн осіб, ще 16 млн працюють у галузях, які забезпечують функціонування військово-промислового комплексу. Функціонування військово-промислових комплексів навіть у мирний час вже є загрозою для навколишнього середовища. Для потреб військових ведуться розробка корисних копалин, виплавка металів, діяльність величезних сучасних виробництв, працюють найкращі наукові лабораторії тощо. За підрахунками вчених, людство щороку витрачає на озброєння та військову діяльність близько 1 трлн доларів (мал. 62, 63). Для прикладу: США у період з 1940 по 2000 рік витратили на військову діяльність і озброєння близько 20 трлн доларів, а на охорону природи і відтворення природних компонентів за той же період - 0,8 трлн доларів. Грошей, які витрачались на один день ведення військових дій у Перській затоці, вистачило б на фінансування п’ятирічної програми імунізації дітей в усьому світі проти шести найнебезпечніших хвороб, що зменшило б смертність на 1 млн життів щороку....

Автотранспорт і проблема загибелі тварин. Проблема електромагнітного забруднення вздовж ліній електропередач

10 Клас

• Основні причини загибелі тварин на автошляхах. Транспортні магістралі завжди приваблюють різноманітних тварин. Тут вони знаходять додатковий корм (розсипане під час перевезення зерно, рештки їжі тощо), оптимальні маршрути пересування, зручні ділянки для полювання; нарешті, дороги часто перетинають шляхи міграції тварин. Доки швидкості руху транспортних засобів були невеликими, загибель тварин на дорогах не мала масового характеру (за винятком малорухомих земноводних і плазунів). Поява потужних електровозів і швидкісних автомобілів помітно ускладнила ситуацію. Спостереження безпосередньо в природі показують, що загибель тварин від залізничного і автомобільного транспорту стається у кількох типових випадках: • дрібні птахи, які шукають корм на узбіччях доріг, у разі наближення транспортного засобу злітають і здебільшого перетинають дорогу прямо перед транспортним засобом. Зазвичай швидкість руху транспортного засобу більша, ніж швидкість польоту птахів, а тому більшість з них гине внаслідок зіткнення; • хижі тварини, захопившись полюванням, потрапляють на автомобільні й залізничні шляхи і часто гинуть під колесами транспорту; • нічних птахів транспорт сліпить; загалом кількість загиблих нічних тварин значно більша, ніж денних; • транспортна мережа часто перетинає традиційні шляхи міграції тварин; • особливо багато на автошляхах гине комах і «повільних» тварин. • Способи захисту тварин на дорогах. Задля перешкоджання масовій загибелі тварин необхідно запроваджувати ряд заходів. У місцях міграції тварин (наприклад, ссавців, плазунів, птахів) потрібно ставити спеціальні знаки, які попереджали б водіїв про можливість появи на дорозі тварин (мал. 60, 61). Якщо це можливо, в місцях переходу дороги «повільними» тваринами необхідно робити мости або тунелі для безпечного їх пересування. Також потрібно ставити огорожі навколо швидкісних автомагістралей і особливо залізничних колій....

Проблема концентрації транспортних засобів на урбанізованих територіях

10 Клас

• Транспортне навантаження на міське середовище. У містах зосереджена основна кількість транспортних засобів. Це приватний, громадський і вантажний транспорт. За останні роки кількість транспорту невпинно збільшується не тільки в розвинутих країнах світу, а й у країнах, що розвиваються (мал. 57). Від автотранспорту в атмосферне середовище надходить близько 70 % усіх отруйних викидів і 90 % шумового забруднення. Надзвичайно великого транспортного навантаження зазнають міста України. В Україні зареєстровано більше 7 млн автомобілів, з них 6 млн - легкові приватні автомобілі. Частка забруднення автотранспортом деяких міст України становить понад 90 % (мал. 58). Питомі викиди токсичних речовин залежать від потужності і типу двигуна, режиму його роботи, технічного стану автомобіля, швидкості руху, стану і нахилу дороги, якості палива. Специфіка урбанізованих територій впливає на низьку швидкість руху автомобілів, напружений режим роботи двигуна, в результаті чого автошляхи міста є значно забрудненішими, ніж за його межами. Прогресуючому забрудненню навколишнього середовища в містах сприяє велика питома вага приватних автомобілів (мал. 59). Наприклад, в Україні кількість приватних автомобілів з 1993 до 2007 року зросла з 2,5 млн до 6 млн одиниць. У Японії за другу половину XX ст. кількість таких авто збільшилась у чотири рази....

Структура транспортних забруднень. Найнебезпечніш і забруднювачі навколишнього середовища

10 Клас

• Транспортне забруднення навколишнього середовища. Автомобільні двигуни викидають три види забруднювальних речовин: відпрацьовані гази двигунів, картерні гази, випари палива (мал. 56). Найбільшими за обсягами з них є відпрацьовані гази, а найтоксичнішими - оксид карбону, оксиди нітрогену, неспалені вуглеводні, діоксид сульфуру, сажа, сполуки плюмбуму, бенз(а)пірен тощо (табл. 1). Оксид карбону(II) СО, або чадний газ, не має кольору та запаху і є одним з найнебезпечніших забруднювачів повітря. Він утворюється у разі неповного згоряння палива. За концентрації в повітрі понад 1 % він негативно впливає на рослини, тварин і людей, а понад 4 % - спричиняє загибель організмів. Токсичність чадного газу полягає у його здатності перешкоджати еритроцитам утримувати кисень, як наслідок, відбувається кисневе голодування організму, яке може призвести до смерті. Один автомобіль викидає в повітря близько 3,65 кг СО за добу. Оксиди нітрогену (N2O, NO, NO2, N2O3, N2O5) у десятки разів небезпечніші для людини, ніж СО. Вони утворюються внаслідок недосконалої технології спалювання палива і спричиняють формування кислотних дощів. Сполучаючись з водою в дихальних шляхах, вони утворюють азотну кислоту, яка спричиняє сильні подразнення слизових оболонок і тяжкі захворювання. Оксиди нітрогену поглинаються також листям рослин, які втрачають після цього кормові якості і хворіють. На територіях, що межують з основними автомагістралями (10-30 км), концентрації оксидів нітрогену у 10-30 разів перевищують гранично допустимі норми, канцерогенного бенз(а)пірену - у 3-10 разів. Вуглеводні (парафіни, нафтени, ароматичні вуглеводні, бенз(а)- пірен та ін.) містяться у відпрацьованих газах автомобілів (недосконалість процесів згоряння бензину у двигунах), картерних газах, випарах бензинів (мал. 56). Дуже шкідливими також є сажа, ненасичені вуглеводні, які становлять 35 % загальної кількості вуглеводневих викидів і є однією з причин утворення смогів. Це явище загрожує і українським містам з великими обсягами автотранспорту - Києву, Дніпропетровську, Донецьку, Харкову, Одесі, Сімферополю, Запоріжжю та ін....

Навігація