Слово Бориса Олійника

Подих палкої синівської любові й зворушливої теплоти серця зігріває не тільки запально публіцистичні думки, а й далеко не поетичні, аж до побутивізму, розмірковування автора. Саме таке поєднання лірики й публіцистики постійно принаджувало театральних режисерів до поезії цього штибу, і слово Бориса Олійника завжди мало на сцені своєрідне образне втілення й чарувало глядача і слухача не лише високим пафосом похвали чи осуду, а й чарівливою щирістю.
Поетичні збірки Олійника здобули визнання на рівні державних премій. Але ніколи, ні за які гроші й нагороди, поет не продавав свого таланту й душі. Скрізь намагався «по совісті жити», як веліли мати, рідна земля й батьківський родовід.

Він нізащо не міняв світоглядних позицій на догоду кон'юнктурі, навіть тоді, коли безпечніше і зручніше було зректися свого «вірую».
Комсомол звинувачував поета в нехтуванні літературним досвідом старших письменників. За розвінчування партійного ідола з Москви йому погрожували мало не вигнанням із партії. Але все, що спізнав, витерпів. Адже не міг зректися права любити свій край, свою матір, свій народ
(За М. Шедрею; 160 сл.).

Завдання
1. Випишіть слова з подовженням та слова іншомовного походження. Поясніть орфограми.
2. Випишіть речення з прямою мовою, поясніть розділові знаки.
3. Виконайте синтаксичний розбір речення Але він нізащо не міняв світоглядних позицій на догоду кон'юнктурі, навіть тоді, коли безпечніше і зручніше було зректися свого «вірую».