Вірою стелиться життя

Василь Жданкін — нащадок по батьковій лінії хорунжого Війська Запорозького Якова Криворукого. А мати свій родовід вела від дворян польського походження, які прийняли наприкінці XVIII століття православ'я. Закінчивши сільгоспакадемію, вона поїхала працювати на Кубань. Там зустріла своє кохання. Вийшла заміж. Чоловікові подарувала сина Василя. Та склалося так, що їхнє молоде життя обірвала підступна смерть. Виховувати Василька стали хресні батьки з Креме-неччини. Згадуючи світлої пам'яті названого тата Миколу Даниловича Микулича, Василь каже: «Це була золота людина, зразок для мене у всьому».
Хлопець змалку тяжів до пісні. Тому й вступив до Рівненського інституту культури, закінчивши який, почав працювати в місцевій філармонії. Почалася активна творча діяльність. Майже двадцять країн світу об'їздив з концертами. Та раптом... Раптом співак залишає Львів, забуває про виступи й пере'їжджає з дружиною й двома доньками в село Білокриниця, що поблизу Кременця.

Чому враз сталися такі зміни в його житті? Василь каже, що не хотів підлягати не завжди чесним законам шоу-бізнесу. Може, головну роль у його житті зіграли все-таки два старці...
(За М. Шотом; 163 сл.).

Завдання
1. Випишіть власні назви, утворіть від них загальні. Поясніть орфограму.
2. Випишіть речення з однорідними присудками, з'єднаними змішаним зв'язком. Поясніть пунктограму.
3. Виконайте синтаксичний розбір речення Згадуючи світлої пам'яті названого тата Миколу Даниловича Микулича, Василь каже: «Це була золота людина, зразок для мене у всьому».