Третинний сектор економіки. Сфера послуг. Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли. Зв’язки України з країнами Європи
- 1-01-2022, 10:57
- 552
10 Клас , Географія 10 клас Масляк, Капіруліна, Бродовська (рівень стандарту)
§ 10. Третинний сектор економіки. Сфера послуг. Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли. Зв’язки України з країнами Європи
1. Які напрями та види сфери послуг ви знаєте? Які з них розвинені у вашому регіоні?
2. Поясніть причини розвитку сфери послуг у розвинених країнах.
1. Третинний сектор економіки включає транспорт, торгівлю, туризм, наукову діяльність та освіту, фінансову діяльність, комп’ютерне програмування, інформаційні послуги. Це складова економіки будь-якої держави, яка не виробляє кінцевого продукту.
Третинний сектор — це підприємства й установи, які надають послуги не лише іншим підприємствам, а й кінцевим споживачам (транспортування, розподіл і продаж товарів від виробника до споживача, боротьба зі шкідниками). Товари як продукти харчування можуть бути перетворені в процесі надання послуг, як це відбувається в ресторанній індустрії. Але основна увага тут приділяється людям, які обслуговують клієнта.
Наведіть приклади галузей третинного сектора економіки та визначте, які конкретні послуги вони надають.
2. Сфера послуг Європи охоплює понад 50 % зайнятого працездатного населення регіону. Спостерігається досить значний кореляційний зв’язок між загальним рівнем соціально-економічного розвитку країн і рівнем розвитку в них сфери послуг. Що він вищий, то більше розвинута й краще організована ця сфера. Навіть у субрегіоні Східна Європа сфера послуг переважає виробничі галузі господарства. Саме тут вона за останній період розвивалася найінтенсивніше, особливо якщо врахувати дуже низький її початковий рівень розвитку, який дістався в спадщину від радянської системи господарювання.
Темпи приросту ВВП у третинному секторі економіки європейських країн значно випереджають темпи приросту ВВП у вторинному секторі (у середньому — понад 4 % проти 2,5 %). Більшість європейських країн знаходиться на стадії постіндустріального суспільства. Найефективніше сфера послуг розвивається в найрозвинутіших країнах Західної Європи. Це передусім країни «великої сімки», найбагатші малі держави, а також такі карликові країни, як Монако, Андорра, Сан-Марино, Ліхтенштейн.
До сфери послуг належать: а) послуги сфери обслуговування: зв’язку, телекомунікації, ремонту цифрової та побутової техніки, страхування, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунальні, будівельні, електро-, газо-, тепло-, водопостачання й каналізація, транспортні та технічного обслуговування транспорту, побутові послуги (кравецькі, перукарські, послуги прибирання та ремонту); б) послуги соціальної сфери: юридичні, фінансові, консалтингові, охоронні, медично-санаторні, освітні, перекладачів, оренди, готельні, туристичні, розваг і відпочинку (мал. 19).
Мал. 19. а) офіс туризму, м. Ліон (Франція); б) один із готелів мережі «Hilton», м. Баку (Азербайджан); в) готель Бурдж-аль-Араб, м. Дубай (ОАЕ)
Франція, Італія, Іспанія, Велика Британія приймають найбільшу у світі кількість туристів, для яких головною є сфера послуг. Та й сам туризм належить до третинного сектора економіки. Останнім часом інтенсивно розвивається рекреація та туризм у країнах Центральної та Східної Європи. Передусім це стосується країн, що мають вихід до морів, у яких є гірські системи, придатні для цілорічного рекреаційно-туристичного використання.
Назвіть держави Європи, природні умови яких дають можливість приймати значні туристичні потоки протягом року.
Проаналізуйте дані таблиць 7 і 8. Зробіть висновки щодо внеску туристичної галузі в економіку країн Європи.
Таблиця 7
Іноземний туризм: кількість туристів*
За даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО).
Таблиця 8
Іноземний туризм: кількість фінансових надходжень*
* За даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО).
До переорієнтації рекреаційно-туристичних потоків у Центральній та Східній Європі, Ізраїлі, Туреччині, а також збитків у сфері послуг цих регіонів призвели війна в Сирії, анексія Росією українського Криму, до речі, на Кримському півострові ця галузь занепала.
У країнах Європи, насамперед Західної, відбулася кардинальна зміна функцій сфери послуг. Цим же шляхом ідуть і країни інших європейських субрегіонів. Якщо раніше абсолютно домінувало побутове обслуговування населення, орієнтоване на задоволення потреб місцевого населення, то нині все більше починають переважати глобалізовані послуги — освіта, охорона здоров’я, міжнародний туризм і рекреація, транзитне транспортне обслуговування тощо.
3. Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли. Європа — це регіон високого рівня розвитку всіх видів транспорту. Найбільш розвинута ця галузь, звичайно, у субрегіоні Західної Європи. Головним внутрішнім видом транспорту є автомобільний. У країнах Західної Європи багато родин має не один, а декілька автомобілів. Чудові автомагістралі й невеликі відстані роблять цей вид транспорту провідним у перевезенні пасажирів. Деякий час уважали, що залізничний транспорт у Європі не витримає конкуренції з автомобільним. Однак цього не сталося. Він донині залишається важливим для перевезення вантажів. Упровадження швидкісних потягів, будівництво залізничних тунелів дають можливість цьому виду транспорту конкурувати з автомобільним у перевезенні пасажирів.
Добре розвиненим у Європі є й річковий транспорт. З Північного моря річками й каналами можна потрапити до Середземного та Чорного морів. Реально можливо з Києва допливти річками й каналами, наприклад, до Парижа.
У міжконтинентальних перевезеннях вантажів основну роль відіграє морський транспорт. Навіть ті країни, які не мають безпосереднього виходу до моря, але знаходяться недалеко від великих портів інших держав, мають власний флот, який приписаний до портів інших держав. Наприклад, флот Чехії приписаний до польського Щецина та німецького Гамбурга, флот Швейцарії складається з 49 суден і приписаний до віртуального порту міста Базеля. Вони не тільки виконують морські перевезення вантажів, а й курсують Рейном. У Великій Британії 90 % вантажообігу забезпечує морський транспорт, а в Ісландії та Ірландії — майже 100 %. У Європі знаходяться найбільші порти світу, такі як Роттердам, Антверпен, Гамбург, Гавр, Марсель, Трієст, Констанца, Тулон тощо. Регіон має густу мережу трубопроводів і повітряних ліній. Аеропорти Лондона, Парижа, Амстердама, Франкфурта-на-Майні належать до найбільших у світі.
У середині 90-х років XX ст. стало зрозуміло, що необхідно цілеспрямовано формувати в Європі міжнародні транспортні коридори (МТК). Вони мають перетворитися на своєрідні «кровоносні судини» господарського організму об’єднаної Європи. їхнє завдання — поєднати різні види транспорту в одну систему й бути географічно найкоротшими та найсприятливішими для масових перевезень людей і вантажів. І в 1994 р. на острові Крит на Другій загальноєвропейській транспортній конференції було заплановано реалізувати цю ідею.
4. Зв’язки України з країнами Європи розширюються через вступ у дію в повному обсязі угоди про асоціацію з ЄС. У вивченні цього питання перше місце належить географії. Значні обсяги зовнішньоторговельних операцій нашої держави належать сусіднім країнам, тобто країнам ЄС, Білорусі, Польщі, Угорщині, Росії.
Поясніть, чим для України вигідне позитивне сальдо зовнішньої торгівлі.
Характерною особливістю зовнішньоекономічних зв’язків України з розвиненими державами Європи є перевага імпорту над експортом, хоча з року в рік ці показники змінюються. Це явище притаманне для торгівлі з Німеччиною, Норвегією, Францією, Швейцарією.
Україна відправляє до європейських країн велику кількість продукції рослинництва (пшеницю, кукурудзу), м’ясо, олію, кондитерські вироби, продукцію видобувної та металургійної промисловості — руди, чавун, прокат, продукцію хімічної промисловості тощо. Натомість із розвинутих країн Європи ми отримуємо полімерні матеріали, пластмаси, машини, обладнання, у тому числі електротехнічне, транспортні та фармацевтичні засоби тощо.
Сальдо — різниця між надходженнями та витратами за певний проміжок часу.
The balance is the difference between revenues and expenses over a certain period of time.
Проаналізуйте дані діаграми (мал. 20) і назвіть країни Європи, українське сальдо зовнішньої торгівлі з якими додатне.
Мал. 20. Діаграма країн з найбільшим додатнім для України сальдо торгівлі товарами (у млн дол. США) на І квартал 2017 р.
Найбільші обсяги зовнішньої торгівлі характерні для Великої Британії, Швейцарії та Кіпру. Швидше за все це пов’язано з банківськими операціями й послугами з переказу валюти, бо Кіпр і Велика Британія є офшорними зонами, а у Швейцарії знаходяться великі світові банки.
Досить значні зв’язки між країнами Європи та нашою державою й у сфері туризму та рекреації. Найбільшу кількість українських туристів протягом року приймають Болгарія, Польща, Чехія, Хорватія, Чорногорія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Іспанія тощо. Деякі громадяни України мають у європейських країнах нерухомість, власні заощадження, спільний з європейськими компаніями бізнес тощо.
Третинний сектор економіки становить понад 50 % зайнятого працездатного населення регіону. Це — підприємства й установи, які надають послуги іншим підприємствам і споживачам. Спостерігається досить значний кореляційний зв’язок між загальним рівнем соціально-економічного розвитку країн і рівнем розвитку в них сфери послуг.
До сфери послуг належать послуги сфери обслуговування та соціальної сфери. У країнах Європи відбулася кардинальна зміна їхніх функцій. Нині починають переважати глобалізовані послуги — освіта, охорона здоров’я, міжнародний туризм і рекреація, транзитне транспортне обслуговування тощо. Європейські країни, що мають вихід до морів, цілорічно надають туристичні послуги.
Європа — це регіон високого рівня розвитку всіх видів транспорту, де знаходяться великі аеро- та морські порти, формуються міжнародні транспортні коридори, чотири з яких проходять Україною. Найбільші обсяги зовнішньоторговельних операцій нашої держави припадають на сусідні країни: країни ЄС, Білорусь, Росію.
1. Покажіть на карті країни, де третинний сектор економіки найбільше розвинений.
2. У яких країнах Європи розташовані найбільші морські порти й аеропорти? Столиці яких європейських країн зв’язують міжнародні транспортні коридори регіону?
3. За допомогою додаткових джерел доберіть інформацію про сучасні освітні послуги, які надають основні центри освіти й науки регіону.
4. За допомогою додаткових джерел інформації визначте види європейських туристичних послуг, найцікавіших для вас.
5. Поясніть причини нерівномірності економічного розвитку третинного сектора економіки країн і субрегіонів Європи.
6. Спрогнозуйте позитивні ознаки та ризики вступу України до ЄС на прикладі розвитку торговельних відносин.
Корисна інформація!
Більшість країн регіону досягла високого рівня «зрілості» територіальної структури та сформувала так звану Центральну вісь розвитку, яка з півночі на південь становить приблизно 1600 км, утворює головне ядро її територіальної структури розселення та господарства. Вона обмежена умовною лінією Манчестер-Гамбург-Венеція-Марсель. У її межах знаходяться велика частина Англії, захід Німеччини, північ і схід Франції, Швейцарія, Північна Італія. Щільність населення на території осі в 6 разів більша, ніж поза нею. Тут розміщені два найбільших європейських мегалополіси — Англійський та Рейн-Рурський, інші великі агломерації, 2/3 промислового потенціалу Західної Європи й основні промислові центри.
Формування Центральної осі — складний та довготривалий процес. Нині тут розміщені штаб-квартири й основні підприємства компаній, що працюють у сфері електроніки, нафтохімії, лазерної, медичної та робототехніки, військові концерни, тонке й точне верстатобудування. Виокремлюється багато промислових районів, наприклад, Штутгарт з провідними підприємствами концернів «Даймлер-Бенц» (автомобілі, військова продукція) і «Роберт Бош» (електроніка, автоматичні системи управління) і Франкфурт-на-Майні, де концентруються найбільші банки, фармацевтика, електронно-транспортне машинобудування.
Географічний малюнок осі посилює інтернаціоналізація виробництва в рамках інтеграційних процесів Євросоюзу через утворення транскордонних економічних зон Бельгія-Нідерланди-Німеччина, Франція-Німеччина-Люксембург, Франція-Німеччина-Швейцарія. Одне з найбільш типових явищ для них — щоденні транскордонні потоки працівників-фронтальєрів (живуть в одних, а працюють в інших сусідніх країнах), основна частина яких працює в Люксембурзі.
Коментарі (0)