§ 38. Географічне положення та політична карта Африки

Пригадайте

• що ви знаєте про історію дослідження Африки

• які країни за рівнем економічного розвитку переважають на материку

1. Економіко-географічне положення Африки.

Африка — єдиний регіон, розташований у всіх чотирьох півкулях. Із заходу він омивається Атлантичним океаном, а з півночі його найбільшою частиною — Середземним морем; зі сходу — Індійським океаном, із північного сходу — теплим Червоним морем. Порівняно з найближчим материком — Євразією берегова лінія Африки порізана слабо, тут мало зручних заток і бухт. Найбільша із заток — Гвінейська, розташована біля західних берегів материка. На сході до Індійського океану вдається найбільший півострів — Сомалі. Поблизу східних берегів розташований четвертий за площею острів світу — Мадагаскар.

Від Європи регіон відділений Гібралтарською протокою, найменша ширина якої становить лише 14 км. Африку й Азію з’єднує вузький Суецький перешийок, на якому в другій половині XIX ст. був споруджений судноплавний канал.

2. Склад регіону. Сучасна політична карта Африки.

На території регіону розрізняють субрегіони: Північну, Західну, Південну, Східну та Центральну Африку (мал. 1). У політичному плані Африка є наймолодшим регіоном світу.

На сьогодні в Африці налічується понад 60 держав і залежних країн. Більшість із них мають вихід до моря (океану), наприклад Алжир, Єгипет, Марокко, Лівія, Туніс, Південно-Африканська Республіка (ПАР), що покращує їхнє географічне положення. Є острівні країни, наприклад Сейшельські Острови, Мадагаскар, а також внутрішньоконтинентальні — ті, що не мають виходу до моря (океану). До них належать Демократична Республіка Конго, Замбія, Зімбабве.

Мал. 1. Субрегіони Африки.

Більшість держав є унітарними республіками, у яких переважає президентська форма державного правління. Це підкреслює значення одноосібної влади президента, характерної для регіону. Досить часто під такою назвою приховано диктатури. Федеративними республіками є Нігерія, Ефіопія, Сомалі.

На політичній карті материка розташовані також конституційні монархії (їх три — Марокко, Лесото та Свазіленд) і члени Співдружності, зокрема Гамбія, Гана, Замбія, Нігерія, ПАР. Серед невеликої кількості залежних країн — острови Реюньйон та Майотта, що належать Франції, а також міста Сеута і Мелілья, які управляються Іспанією.

3. Типи країн Африки за рівнем економічного розвитку.

За рівнем економічного розвитку майже всі держави регіону належать до типу країн, що розвиваються. Країнами з порівняно зрілою структурою господарства є Єгипет, Марокко, Туніс. У них будуються нові підприємства, покращується якість шляхів сполучення, розвивається сфера послуг (зокрема туризм), здійснюється підготовка національних кадрів.

Проте більшість країн регіону належать до підтипу найменш розвинених. У деяких із них до 80% населення працює в сільському господарстві, а промисловість перебуває в зародковому стані та обмежується переробкою сільськогосподарської сировини, яка експортується, видобутком корисних копалин (за їх наявності), кустарними виробництвами легкої та харчової промисловості, окремими підприємствами зі збирання застарілих зразків техніки. До найбідніших та економічно найвідсталіших країн світу належать Сомалі, Ефіопія, Південний Судан, ДР Конго, Нігер, Руанда, Танзанія.

ПАР, як правило, відносять до переселенських країн, адже господарські відносини були привнесені до неї ззовні — емігрантами з Європи (Нідерланди, Велика Британія). Однак, на відміну від Австралії, Канади або Нової Зеландії рівень розвитку економіки та показники ВВП на одну особу тут значно менші.

4. Райони збройних конфліктів і проявів тероризму.

Сучасні суверенні держави регіону «успадкували» свої кордони від колонізаторів, які проводили їх як заманеться. Так, більше третини державних кордонів проходять по меридіанах і паралелях без урахування етнічних меж між народами та племенами. Як наслідок, між країнами Африки існують численні прикордонні суперечки (наприклад між Сенегалом і Мавританією, Лівією й Чадом, Сомалі та Ефіопією тощо), поширені прояви сепаратизму та тероризму.

Мал. 2. Учасники збройного конфлікту в Руанді. Руанда тривалий час існувала в умовах протиборства між племенами тутсі й хуту. Це сприяло вихованню в населення фанатичної відданості інтересам своєї групи (племені) та її лідерам. Часто із цією метою використовувалися засоби масової інформації, які знаходили виправдання навіть дуже жорстоким діям. Під час конфлікту загальна кількість жертв у Руанді склала п’яту частину від усього населення країни.

Боротьба за владу та територію особливо загострюється, коли виявляють значні поклади корисних копалин. Так, відокремленню Південного Судану передувала багаторічна війна, яка загострилася через відкриті на цій території нафтові родовища. Конфлікти виникають і в межах окремих країн, наприклад у Руанді (мал. 2), Лівії, Анголі, Сомалі, Судані, ДР Конго, Сьєрра-Леоне. Так, понад два десятиліття триває збройний конфлікт у Сомалі. Непросту політичну та економічну ситуацію ускладнив масовий голод, який охопив країну в 1991—1992 рр. і забрав життя 300 тис. осіб.

Щоб ліквідувати збройні конфлікти, світове співтовариство іноді застосовує миротворчі сили ООН.

Головне

• Африка — єдиний регіон, розташований в усіх чотирьох півкулях. Від Європи Африка відділена Гібралтарською протокою, з Азією її з’єднує вузький Суецький перешийок.

• В Африці налічується понад 60 держав і залежних країн. Більшість із них є унітарними республіками, у яких переважає президентська форма державного правління.

• За рівнем економічного розвитку майже всі країни регіону належать до країн, що розвиваються.

• Між країнами Африки існують численні прикордонні суперечки, поширені прояви сепаратизму та тероризму.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Назвіть характерні риси географічного положення Африки. 2. Поясніть, як колоніальне минуле регіону вплинуло на сучасну політичну карту. 3. Які форми державного правління та територіального устрою характерні для країн Африки? 4. Наведіть приклади країн, у яких відбувалися збройні конфлікти. Назвіть основні чинники їх виникнення. 5. Чим можна пояснити необхідність вводити війська ООН в окремі країни регіону? Які завдання вони вирішують?

Практичне завдання

Позначте на контурній карті субрегіони Африки й найбільші країни кожного з них.

Географічні дослідження (за вибором учня/учениці)

1. Кордони на політичній карті Африки: особливості делімітації та демаркації.

2. Ангола: успішний розвиток після війни.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно