Вторинний сектор економіки
- 1-01-2022, 13:07
- 1 483
10 Клас , Географія 10 клас Гільберг, Савчук, Совенко (рівень стандарту)
§ 7. Вторинний сектор економіки
Автомобілі яких європейських концернів поширені у вашому населеному пункті?
СУЧАСНА ВИДОВА СТРУКТУРА ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ. Вторинний сектор економіки в Європі є основою її економічної могутності. Тому найбільші обсяги виробництва зосереджено у країнах, що входять до складу Великої двадцятки (G 20). Переробна промисловість розвинена в усіх країнах Європи. Водночас різні її підвиди нерівномірно розміщені. Найпоширенішою є харчова промисловість — через потребу населення всіх країн світу в продуктах харчування. Хімічна промисловість набула розвитку в усіх субрегіонах Європи з огляду на наявні ресурси та потреби населення в її виробах. Гордість і славу становить новітнє наукоємне виробництво в електроніці, електротехніці, виробництві ліків і біохімічних технологій. Їхній розвиток визначає технічний прогрес не лише в Європі, а й у всьому світі.
Основу промислової могутності Європи становлять великі промислові корпорації, наприклад, концерн «Вольво» у Швеції. Великі компанії визначають сучасні напрями розвитку переробної промисловості. Нині вони переносять частину свого промислового виробництва у країни Східної Європи й одночасно відновлюють окремі центри промисловості у країнах Західної Європи.
У 2000-і роки розпочався процес реіндустріалізації — відновлення тих виробництв, які використовують висококваліфіковану місцеву робочу силу для кінцевого виробництва нових промислових виробів (насамперед у новітніх підвидах машинобудування).
Дізнайтеся більше
Від 1909 р. компанія «Вікторинокс» випускає відомі в усьому світі швейцарські ножі на заводі у м. Швіц (кантон Швіц, Швейцарія) — 30 тис. одиниць на день. У 2015 р. вона випустила продукції на 465 млн євро. 90 % вироблених ножів іде на експорт.
Особливістю розвинених країн Європи є зосередження значної частини зайнятих у малих і середніх (за кількістю працюючих) промислових підприємствах. На їхній основі виникли промислові кластери у країнах Півдня Європи. Цьому сприяв розвиток електроенергетики.
ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА. У більшості країн діють теплові електростанції, які працюють на вугіллі чи природному газі. Переважно енергоносії імпортують. Окремі країни, такі як Франція й Україна, більшу частину електричного струму виробляють на АЕС. Усі країни Європи намагаються розвивати власні наявні енергетичні ресурси. (Пригадайте, які саме.) Тому в Швейцарії й Норвегії доволі розвинена гідроенергетика, в Ісландії — виробництво електроенергії на основі енергії надр Землі, у Данії — з відходів сільського господарства. Природні умови визначають розміщення вітрових і сонячних електростанцій. Більшість із них розташовані у приморських районах, а окремі — у відкритому морі. Значна частина енергоносіїв імпортується. Тому великі за потужністю електростанції працюють на привізному антрациті у приморських районах Європи. Між країнами Європи має місце доволі інтенсивна торгівля електричним струмом у межах міжнаціональних енергосистем. Лідером за його експортом у світі є Франція.
МЕТАЛУРГІЯ в Європі переважно розміщена у старих індустріальних районах (наприклад, у Придніпров’ї в Україні), а також у приморських районах нової індустріалізації (її називають «металургія на воді»). Перший тип металургійних підприємств виник у місцях залягання залізних руд та/чи кам’яного вугілля, другий — у портово-промислових комплексах (наприклад, у м. Галац, Румунія), до яких імпортують необхідну для виробництва металургійної продукції мінеральну сировину. Найпоширеніші — малі металургійні заводи з переробки металевого брухту (наприклад, у м. Корк, Ірландія).
Дізнайтеся більше
53,9 % усього електричного струму у Швеції у 2016 р. вироблено з відновних джерел — найвищий показник у Європі.
Унікальний досвід
Нова ТЕС Аувере була відкрита у 2015 р. в Естонії. Вона виробляє електричний струм з горючого сланцю й біопалива. Вартість будівництва — 540 млн євро. Встановлена потужність — 300 МВт
Виробництво високоякісних сортів прокату й одиничних штучних металевих виробів зосереджено в незначній кількості спеціалізованих центрів на базі електросталеплавильних заводів (наприклад, у м. Ле-Крезо, Франція). У м. Люксембург розташована штаб-квартира найбільшої у світі за обсягом виробництва сталі компанії «АрселорМіттал». Її виробничі й збутові підрозділи поширені по всьому світу. (Поясніть чому.)
Великі європейські компанії контролюють виробництво окремих видів кольорових металів та видобування їх сировини у світовому масштабі (наприклад, компанія «Гленкор»). У країнах Європи, крім Росії, переважно розвинена вторинна кольорова металургія, через незначні (за винятком Ірландії, Іспанії, Польщі) промислові запаси мінеральної сировини, а також виробництво металів з рудних концентратів (наприклад, в Ірландії). Тому більшість підприємств з виплавки металів зосереджені у великих морських торговельних портах (наприклад, завод з виплавки міді у м. Гамбург), або в передмістях великих центрів машинобудування (наприклад, у м. Велвин-Гарден-Сіті біля Лондона). Особливе місце посідає виплавка первинного алюмінію в Ісландії й Норвегії з імпортних бокситів і в Росії — із власних бокситів і нефелінів. У цих країнах первинний алюміній виробляють переважно на експорт. В Іспанії діє один з найбільших у світі заводів з виплавки цинку в м. Авілес для потреб місцевих підприємств чорної металургії, які випускають прокат переважно для місцевих автомобілебудівників.
МАШИНОБУДУВАННЯ Європи розвинене нерівномірно, хоча представлено всі його підвиди. Найпотужніші позиції має літакобудування, (наприклад, компанія «Аеробус») та виробництво рухомого складу для залізниць (компанія «Тальго»). Також збереглись міцні позиції у виробництві морських і річкових суден. Провідною компанією в суднобудуванні є «Фінкантьєрі».
Основним видом машинобудування, яке набуло значного розвитку та поширене в більшості розвинених країн Європи, є автомобілебудування, представлене потужними корпораціями країн Європи, США та Японії. Це провідний підвид машинобудування за кількістю зайнятих. Наприклад, автомобілебудування є основою економіки Іспанії та Словаччини. Більше 80 % автомобілів вони експортують в інші країни Європи. (Поясніть чому.)
Другим у світі автомобілебудівником є «Фольксваген Груп». Відбулось перенесення частини виробництва складових автомобілів та частково їхня кінцева збірка на автоскладальні заводи в нові країни-члени ЄС (наприклад, автоскладальний завод «КІА Моторс» у м. Жиліна, Словаччина). Створено низку спільних підприємств між автомобільними компаніями Росії й окремими країнами Європи.
Унікальний досвід
Новий завод зі складання автомобілів марки «Ягуар» у 2015 р. відкрито у м. Нітра (Словаччина). Обсяг прямих іноземних інвестицій — 1 млрд дол. США. Виробничі потужності — 150 тис. автівок на рік. Створено 2800 робочих місць.
Європейські компанії мають сильні позиції у сфері виробництва продукції радіотехніки (наприклад, компанія «Філіпс») й електроніки для телекомунікацій (наприклад, компанія «Еріксон»). У виробництві окремих видів продукції електроніки європейські компанії є світовими лідерами. Так, зокрема, нідерландська компанія «АСМЛ» (м. Велховен) випускає більше половини світового виробництва компонентів мікроелектронних виробів та обладнання для мікросхем і мікропроцесорів.
Важливе значення машинобудівельних компаній Європи у виробництві засобів виробництва. Так, наприклад, більше половини металургійного обладнання світу постачають компанії «Демаґ» (Німеччина) і «Даніелі» (Італія). Також виробництво такого устаткування розвинене в Україні. (Пригадайте, де розташовані відповідні вітчизняні заводи.) Відповідні підприємства мають вузьку виробничу спеціалізацію, що дає змогу їм контролювати відповідні світові ринки.
ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ Європи має міцні позиції у виробництві хімічних добрив і ліків. Провідну роль відіграють великі корпорації (наприклад, «Рош»). Тому Європа є лідером у світі з експорту лікарських і косметичних препаратів. Сформувалися спеціалізовані міжнародного значення райони хімічної промисловості: Нижньорейнський із центром у м. Роттердам, Північно-Східноанглійський із центром у м. Тісайд, Середньоволзький із центром у м. Самара. У них основою виробництва є переробка сирої нафти.
Нафтохімічна промисловість Європи має тенденцію до виробничої концентрації — нарощують виробничі потужності великі заводи. Значну частину продукції по продуктопроводах постачають в основні райони хімічної промисловості. Найбільше виробництво нафтопродуктів у Німеччині, Італії, Франції. Також великі нафтопереробні заводи діють у Бельгії, Іспанії, Нідерландах. Протилежна ситуація в Росії, де, за винятком нафтопереробного заводу в м. Туапсе, 39 заводів діють переважно в районах видобування (наприклад, у м. Уфа) і частково біля споживачів (наприклад, у м. Омськ). Також діє по два нафтопереробні заводи в Білорусі й Україні, що працюють переважно на імпортній нафті.
Найбільш різноманітна структура хімічного виробництва в Німеччині. Тут діє найбільша за вартістю випущеної хімічної продукції компанія світу «БАСФ». Значною мірою на її ринок працюють великі нафтохімічні підприємства з виробництва напівфабрикатів і полімерів у Бельгії та Нідерландах. У Великій Британії переважно розвивається фармацевтична, а у Франції — парфумерно-косметична промисловість.
Хімічна промисловість Австрії, Швейцарії, Ірландії, Швеції, Данії, Словенії, Великої Британії, Франції має світове значення. У малих розвинених країнах у виробництві переважає фармацевтика.
Серед країн Східної Європи найбільш розвинене хімічне виробництво у Білорусі та Росії. Переважає основна хімія, що опирається на місцеві природні ресурси. За вартістю домінує випуск добрив. Більшу їхню частину експортують. (Поясніть чому.)
ДЕРЕВООБРОБКА ТА ВИРОБНИЦТВО ЦЕЛЮЛОЗИ Й ПАПЕРУ найбільш розвинені у країнах Північної Європи — Швеції та Фінляндії. Остання посідає друге місце у світі за експортом паперу та картону. 80 % її валового виробництва целюлозно-паперової промисловості постачають за кордон. Провідною компанією у світі з виробництва цієї продукції є фінська ТНК «Метса Груп» зі штаб-квартирою в м. Гельсінкі, підприємства якої діють у 30 країнах. Також значні обсяги паперу випускають підприємства Німеччини, Італії, Франції, Росії, Іспанії, Австрії.
ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ у Європі має різні тенденції розвитку. Випуск масових видів одягу, тканин, взуття існує у великих масштабах лише у країнах Східної Європи. Вони виробляють цю продукцію на основі давальницьких схем на замовлення провідних торговельних компаній Західної Європи. Останні визначають тенденції в масовій моді світу. Окремі підприємства об’єднано в кластери. Зокрема, в Італії в м. Порто-Сант-Ельпідіо виробляють 40 % жіночого, а в м. Сан-Ельпідіо-а-Маре — 45 % чоловічого взуття Італії (обидва в регіоні Марке). В окремих країнах Західної Європи збереглось виробництво вищої якості ручної роботи предметів розкоші легкої промисловості (наприклад, виробництво натурального шовку, тканин й одягу та оббивки і драпіровки з нього в м. Ліон). У сучасному світі моди відповідні європейські компанії є лідерами з виробництва предметів розкоші.
У Європі розташовані штаб-квартири компаній, що визначають розвиток легкої промисловості всього світу. Наприклад, штаб-квартира компанії «Адідас» (другий у світі виробник спортивного одягу і взуття) розташована в м. Герцогенаурах (федеральна земля Баварія в Німеччині) (мал. 22).
Мал. 22. Пам’ятник Аді Дасслеру — засновнику компанії «Адідас» — у м. Герцогенаурах (Німеччина)
ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ розвинена в усіх країнах Європи. При цьому має місце закономірність — зі зростанням рівня й якості життя населення збільшується частка у виробництві готової продукції цього виду промисловості напівготових і готових заморожених й охолоджених продуктів. Це заощаджує час, який витрачають сім’ї на приготування їжі. Зміни у структурі харчування населення більшості країн Західної та Південної Європи зумовили розширення асортименту продукції харчової промисловості за рахунок впровадження у масове виробництво продуктів з низьким вмістом жирів, вуглеводнів, без глютена, молока тощо. Урізноманітнення раціону європейців сприяє збільшенню імпорту окремих видів продукції сільського, рибного, лісового господарств. На Сході Європи прихід у харчову промисловість міжнародних компаній призвів до швидкого впровадження синтетичних матеріалів у різні види готової харчової продукції. Це негативно позначається на здоров’ї, особливо молоді, яка надмірно споживає продукти довготривалого зберігання. (Поясніть чому.)
Дізнайтеся більше
Греція — світовий лідер зі споживання сиру на душу населення.
У всіх країнах Європи національні уряди спрямовують зусилля на максимальне забезпечення свого населення власними продуктами харчування на основі місцевих видів рослинної, тваринної та рибної сировини. Окремі види традиційної продукції харчової промисловості (наприклад, кондитерської) мають загальносвітове значення. Значну частину сировини при цьому отримують з-за кордону.
Особливе місце посідає виробництво елітних видів продуктів харчування, наприклад шоколаду. Широко відомі у світі виробники якісного шоколаду: Бельгія, Франція, Швейцарія. Найбільший у світі центр виробництва шоколаду — м. Брюссель.
Дізнайтеся більше
Найпівнічніша шоколадна фабрика світу «Нідар» діє у м. Тронгхейм (Норвегія).
Реклама виробництва шоколаду на кондитерській фабриці «Нідар» (Норвегія)
СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ
• Промисловість Європи дуже різноманітна. Основою економічної могутності розвинених європейських країн є вторинний сектор економіки.
• Найпоширенішими в ЄС є харчова промисловість і машинобудування.
• Світове значення має хімічна промисловість. Сформувалися спеціалізовані міжнародного значення райони хімічної промисловості, такі як: Нижньорейнський, Північно-Східноанглійський, Середньоволзький.
• Провідні країни Європи вступили у постіндустріальний етап розвитку.
• Триває процес реіндустріалізації — відновлення виробництв, які використовують висококваліфіковану місцеву робочу силу для кінцевого виготовлення нових промислових виробів.
Знаю і вмію обґрунтувати
1. Як ви розумієте терміни «делокалізація» та «реіндустріалізація»?
2. Поясніть, чому країни Західної та Східної Європи по-різному розвивають відновну енергетику.
3. Чому найпоширенішим в Європі є автомобілебудування?
4. Обґрунтуйте, чому в Західній Європі більшість підприємств нафтохімічної промисловості розміщені на морському узбережжі.
5. Чому для країн Скандинавії важливе значення має розвиток деревообробки та виробництво целюлози й паперу?
Працюю з картою
За допомогою карт шкільного атласу поясніть особливості розміщення в Європі атомних електростанцій.
Шукаю в Інтернеті
За допомогою інтернет-джерел знайдіть інформацію про одну з провідних автомобільних компаній Європи. З’ясуйте, де розміщено її виробничі підрозділи, а де — збутові. Поясніть чинники розміщення перших з них.
Генерую ідеї
З’ясуйте за допомогою сайта ФАО зміни обсягу виробництва паперу різних сортів у країнах Європи за останні 10 років. Поясніть причини нерівномірності відповідних показників. Чим, на вашу думку, зумовлене лідерство окремих країн у виробництві різних сортів паперу? Як на це впливають посадки дерев?
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Тема: Порівняльна характеристика структури промислового виробництва двох економічно розвинених невеликих країн Європи (на вибір)
1. На контурній карті нанесіть межі обраних двох економічно розвинених невеликих країн Європи.
2. За допомогою карт шкільного атласу нанесіть на контурну карту центри промисловості та визначте структуру їхнього виробництва.
3. Заповніть у зошиті таблицю 4.
Таблиця 4. Просторове розміщення промисловості
4. За допомогою карти й заповненої таблиці 4 зробіть аналіз розміщення промисловості в обраних країнах.
Коментарі (0)