§ 22. Індія

Де розвивалися найдавніші цівілізації Індії?

МІСЦЕ КРАЇНИ У СВІТІ ТА РЕГІОНІ. Індія — одна з найбільших країн світу за площею, людністю, розміром ВВП. Країна має різноманітні природні умови і ресурси. Особливе значення мають великі річки, які у нижній течії впадають в Індійський океан у межах сусідніх країн — Бангладеш і Пакистан.

Велич столиці

Делі — столиця Індії та важливий промисловий центр. Всесвітню славу мають численні пам’ятки історії і культури міста. Унікальною є колона з неіржавіючої сталі заввишки 7,2 м, відлита у V ст.

Використовуючи карти атласу, визначте особливості економіко-географічного положення Індії.

Індія бере активну участь у роботі міждержавних регіональних інтеграційних об’єднань. Це держава світу з передовими ядерними, космічними та комп’ютерними технологіями, третя за економічними показниками країна Азії. Водночас — країна з кастовим укладом життя, де використовують дитячу працю, а майже 25 % жіночого населення неписьменні.

ОСНОВНІ ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ МІСЦЕ КРАЇНИ У МІЖНАРОДНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ. Великі поклади корисних копалин та значні земельні угіддя визначають активну участь Індії у світовій торгівлі сировиною. Місце країни на півшляху між країнами Західної і Східної Азії сприяє розвитку міжнародного транспортного сполучення.

Численне населення є значним споживачем різноманітної продукції. Низька вартість робочої сили сприяє розміщенню у цій країні різних промислових підприємств. Індія лідирує в поставках окремих сільськогосподарських культур на світовий ринок (наприклад, чайного листа).

У структурі населення Індії переважає молодь працездатного віку, що створює великий ринок праці (майже 500 млн осіб). Більшість трудових ресурсів мають певні професійні навички.

СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ. Індія — друга за кількістю населення країна світу, чисельність якого невпинно зростає. Це зумовлено високим природним приростом і зниженням смертності.

Середня густота населення країни (445,4 осіб/км2) — висока. Індійці переважно живуть у сільських населених пунктах. Половина з них зосереджена на 1/5 частині території країни — у долині річки Ганг та на морських узбережжях. Високогірні й пустельні райони півночі і заходу — майже безлюдні.

У містах живе 33,5 % населення Індії. У структурі сільських поселень переважають великі села в середньому по 500 мешканців. Більшість міст країни — невеликі за людністю. Вирізняють 15 дуже великих міст, що утворили міські агломерації, наприклад Мумбайську (мал. 73 на с. 138). Від цих міст прокладено магістральні залізничні та автомобільні шляхи. Важливими центрами є міста Аллахабад, Бангалор, Валланасі, Ченнаї тощо. (Покажіть їх на карті.)

ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ЕКОНОМІКИ. В Індії більшість населення зайнято у первинному секторі економіки (мал. 69). Потужний вторинний сектор є основою її зовнішньоекономічної діяльності.

Мал. 69. Зайнятість населення в секторах економіки Індії

Країні притаманна багатоукладна економіка. Тому є селяни, які обробляють город лопатою, й індійські космічні кораблі. Індія переживає швидкі зміни не лише господарства, а й способу життя. Свідченням цього є значне зростання обсягу ВВП на душу населення (мал. 70).

Мал. 70. Зростання ВВП на душу населення в індії

Третина промислового виробництва Індії перебуває в державній власності. Це — видобування нафти і кам’яного вугілля, виробництво електроенергії, сталі. Великого значення держава надає розвитку транспортної інфраструктури.

Гордість країни

«МіталлСтіл» — найбільша у світі компанія виробник продукції чорної металургії. Власність індійського бізнесмена Л. Міталла.

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА. Індія посідає четверте місце у світі за вартістю сільськогосподарської продукції. Існують великі експортноорієнтовані плантації та дрібне селянське господарство. Лише 1 % всіх землевласників володіють земельними угіддями більшими, ніж 10 га. Це ускладнює впровадження новітніх технологій інтенсивного виробництва товарної аграрної продукції.

Потреба забезпечення населення продуктами харчування зумовила рослинницьке спрямування сільського господарства Індії. Під сільськогосподарськими угіддями зайнято майже 60 % території країни. Головні культури — рис і пшениця. Рис вирощують переважно на приморських низовинах, у долинах Гангу і Брахмапутри, а пшеницю — у центрі та на північному заході Індії. (Які агрокліматичні умови у цих районах?)

З технічних культур переважають цукрова тростина і бавовник. Майже половину бавовнику вирощують у штатах Гуджарат і Махараштра. Важливе місце займають джут (штати Західна Бенгалія і Ассам), тютюн (штат Андхра-Прадеш), чай (штати Ассам, Західний Бенгал, Сіккім). Індія традиційно експортує прянощі (перець, гвоздику, кардамон), які вирощують переважно на півдні країни.

Більшість великої рогатої худоби використовують як тяглову силу, тому товарне тваринництво у цій країні малорозвинене. Переважає утримання дрібної рогатої худоби і домашньої птиці. Свинарство поширене на периферії найбільших міських агломерацій Індії (мал. 71).

Мал. 71. Споживання м’яса в різних штатах Індії, млн т, (2016 р.)

Садівництво найбільш розвинене на півночі та у передгірських східних районах. Переважно вирощують яблука, сливи, персики. У південних приморських районах Індії закладені сади тропічних культур. Більшість вирощеної продукції споживає місцеве населення. (Поясніть чому.)

Морське рибальство найрозвиненіше у приморських південних і західних штатах, а річкове — на сході і північному сході Індії.

ВИДОБУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ РЕСУРСІВ. Основу добувної промисловості Індії становить видобування кам’яного вугілля. Більшість товарного вугілля дають шахти Східного басейну (штати Біхар, Західний Бенгал, Мадх’я-Прадеш). Найбільше коксівного вугілля видобувають у Дамодарському вугільному басейні. Буре вугілля — переважно в штаті Тамілнад.

Пригадайте, які геологічні умови Індії.

У країні зростає обсяг видобування сирої нафти. Основою є Камбейський нафтогазоносний басейн (штат Гуджарат), розташований на заході, та Ассамський басейн на сході країни (штат Ассам). У територіальних водах найбільшим є родовище Мумбаї Хай. Видобування переважно веде національна Корпорація нафти і природного газу.

Розвиток металургії обумовив суттєве збільшення видобування руд різних металів. Індія — один зі світових лідерів видобування та експорту золота й алмазів. Найбільша алмазна шахта розташована неподалік м. Маджхгаван (штат Мадх’я-Прадеш).

ПРОМИСЛОВІ ВИРОБНИЦТВА, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ МІЖНАРОДНУ СПЕЦІАЛІЗАЦІЮ КРАЇНИ. Розвиток вторинного сектору Індії визначають великий внутрішній ринок і орієнтація окремих видів промислового виробництва на експорт.

На традиційний вид міжнародної спеціалізації Індії — діамантова і ювелірна промисловість — припадає 7 % ВВП країни. Діють ювелірні майстерні, в яких обробляють дорогоцінні метали й коштовне каміння та виготовляють прикраси. Індія — світовий лідер з виробництва й експорту діамантів. Головні центри — міста Сурат (штат Гуджарат), Мумбаї (штат Махараштра), Джайпур (штат Раджастан). (Покажіть їх на карті.)

Унікальний досвід

Індія — єдина країна світу, в який гранять алмази у діаманти вагою від 0,01 до 0,02 карата.

Орієнтована на закордонного споживача й нафтохімічна промисловість (5 % ВВП країни). За обсягом виробництва відповідної продукції Індія посідає третє місце серед країн Азії. Вона зосереджена у морських торговельних портах країни. Більшість сирої нафти імпортують (переважно з країн Перської затоки), а також подають нафтопроводами з родовищ у територіальних водах Індії. Найбільшим виробником є державна Індійська нафтова компанія.

Гордість країни

Нафтопереробний завод у місті Джамнагар (штат Гуджарат) має найбільші у світі потужності з переробки сирої нафти — 1,24 млн барелів на день.

Чорна металургія Індії — одна з найбільших у світі за обсягом виплавки сталі та виробництва прокату чорних металів. Більшість підприємств належать національній компанії «Сталева адміністрація Індії». Переважно відповідні заводи і комбінати розташовані у штатах Західний Бенгал й Одіша. У кольоровій металургії найрозвиненіша алюмінієва промисловість з огляду на великі запаси індійських бокситів. Інші кольорові метали переважно імпортуються.

Фармацевтична промисловість — важливий вид міжнародної спеціалізації економіки Індії. У країні виробляють майже 10 % усіх ліків світу. Більшість підприємств належить ТНК (наприклад, «Файзер»). Налагоджено потужне виробництво генериків, а також напівфабрикатів для виробництва складних ліків. Головні центри: міста Хайдарабад, Мумбаї, Бангалор, Ахмедабад. (Покажіть їх на карті.)

Швидко розвивається машинобудування. Індійські підприємства виробляють різні види продукції, але їхню міжнародну спеціалізацію становлять автомобілебудування і пов’язане з ним виробництво електронних і електротехнічних компонентів. Провідними машинобудівними центрами є міста: Мумбаї, Колката, Ченаї, Хайдарабад, Бангалор. (Покажіть їх на карті.)

Автомобілебудування виробляє 7 % ВВП країни. У ньому зайнято майже 20 млн осіб. У країні розгорнуте власне масове виробництво легкових і вантажних автомобілів (мал. 72). Більшість підприємств зосереджено у чотирьох районах. Ченайський район є лідером з виробництва автомобілів (35 %). Найбільші підприємства належать компаніям «Форд», «Хюндаї», «Рено—Ніссан» «Міцубісі» та ін. У Мумбайському районі виробляють 33 % всіх автомобілів Індії. Найбільші підприємства належать компаніям «Фольксваген», «Махіндра і Махіндра». «Дженерал Моторс» тощо. Столичний район виробляє 32 % всіх автомобілів Індії. Найбільші підприємства належать компанії «Маруті Судзукі Індія» і «Хонда» (м. Нойда). У Гуджаратському районі найбільші підприємства належать компаніям «Дженерал Моторс» (м. Халол) і «Тата» (м. Сананд). (Покажіть їх на карті.)

Мал. 72. Продукція автомобілебудування Індії

Цілісний світ

Новий завод з виробництва кліматичного обладнання компанії «Дайкін» (Японія) відкрито у 2017 р. у м. Неємрана (Раджастхан). Вартість інвестицій — 310 млн дол. США.

Легка промисловість — багатовіковий вид міжнародної економічної спеціалізації Індії. Текстильна промисловість є другою після сільського господарства за кількістю зайнятих — 35 млн осіб. Переважає виробництво тканин та готового одягу (5 % ВВП). Країна — світовий лідер з виробництва бавовняних тканин. Численні їхні фабрики зосереджені на узбережжі між містами Мумбаї й Ахмедабад, а також у штаті Тамілнад. (Покажіть їх на карті.) За обсягами виробництва тканин і одягу з натурального шовку країна посідає друге місце у світі. Добре розвинена джутова промисловість — найбільше виробництво у світі. Напівкустарним способом виготовляють більшість килимів. Значну їхню частину експортують.

Інші види промисловості переважно орієнтовані на внутрішній ринок Індії. Зокрема, виробництво вовняних тканин, шкіряна й взуттєва промисловість. Особливе місце займає традиційне кустарне і ремісниче виготовлення виробів, що орієнтовані на сільське місцеве населення. (Поясніть чому.) Водночас індійські ювелірні прикраси, вовняні і шовкові візерункові тканини, різьб’ярство і розпис керамічних виробів, килимарство, зброя з булатної сталі, розпис тканини й вишивання золотом високо цінують у всьому світі.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТРЕТИННОГО СЕКТОРУ. У третинному секторі економіки Індії домінують приватні послуги і роздрібна торгівля.

Індія — одна з провідних країн світу за рівнем розвитку інформаційних технологій й бізнес-аутсорсингу. Більше половини відповідних послуг надають компаніям і громадянам США. Провідними центрами інформаційних технологій й бізнес-аутсорсингу є міста: Бангалор, Хайдарабад, Пуне, Ченнаї, Делі, Мумбаї, Нойда, Гургаон. (Покажіть їх на карті.)

Дізнайтеся більше

10 % іноземних туристів в Індії відвідують Тадж-Махал.

Велике значення має міжнародний туризм (6 % ВВП Індії). Велика різноманітна культурна, історична, архітектурна, природна спадщина та сприятливі для оздоровлення й відпочинку природні умови та ресурси країни сприяють збільшенню потоку іноземних туристів. Частина з них відвідує центри традиційної медицини та культурно-масові заходи і свята. Зі зростанням добробуту збільшується і кількість місцевих туристів.

Індія належить до азіатських країн з відносно розвиненим транспортом. У внутрішніх перевезеннях провідну роль відіграє залізничний транспорт. Триває прокладання нових ліній у гірських районах країни для активізації їхнього господарського розвитку.

Між провідними містами Індії створено мережу швидкісних національних автострад. Автошляхи у сільській місцевості переважно ґрунтові, тому там поширений гужовий і в’ючний види транспорту.

Більшість морських торговельних портів Індії орієнтовані на зовнішньоторговельні операції, при цьому 60 % усіх морських вантажоперевезень здійснюють іноземні судна. Найбільші морські торговельні порти: Ченаї, Кочі, Кандла, Колката, Мумбаї, Вішакхапатнам. (Покажіть їх на карті.)

Лише у нижній і почасти у середній течії Гангу, Інду, Брахмапутри є регулярне перевезення річковим транспортом. (Покажіть їх на карті.)

Повітряний транспорт Індії інтенсивно розвивається. Створено нові аеродроми у віддалених районах. Більшість міжнародних пасажиро- й вантажоперевезень здійснює державна компанія «Ейр Індія». У внутрішньому сполученні активно діють приватні індійські перевізники. Найбільші міжнародні аеропорти міст: Мумбаї, Колкати, Делі, Ченаї, Ахмедабад. (Покажіть їх на карті.)

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА. Основу економічного простору Індії становлять найбільші міські агломерації: Колката — на сході, столичний регіон Делі — на північному заході, Мумбаї — на заході, Бангалор і Ченнаї — на півдні. Від них углиб території країни прокладено транспортні коридори (мал. 73). Тому більшість сучасних видів економічної діяльності зосереджено або у цих міських агломераціях, або вздовж головних магістралей. Глибинні та периферійні гірські і пустельні райони Індії майже не задіяні у новітніх економічних процесах.

Мал. 73. Просторовий розвиток Індії

Високі технології в Індії зосереджено у мережі науково-дослідних інститутів. Більшість з них розташовані на території 60 технопарків, що мають особливий економічний статус. У них зосереджені філії провідних світових корпорацій у сфері інформаційних технологій.

ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ. Експорт товарів Індії має виразне індустріально-аграрне спрямування. В експорті переважають нафтопродукти, діаманти, медикаменти. В імпорті першість належить сирій нафті, золоту, алмазам.

У структурі експорту послуг панівними є надання інформаційних послуг, аутсорсингу, міжнародний туризм, а в імпорті — морські перевезення, банківські і фінансові послуги.

У географічній структурі зовнішньої торгівлі Індії переважають розвинені країни, а також нові індустріальні країни Азії й Китай. В імпорті найбільша частка країн Перської затоки та США. (Поясніть чому.)

МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ З ІНДІЄЮ. У структурі зовнішньої торгівлі між Україною та Індією переважають традиційні товари міжнародної спеціалізації. Ми вивозимо жири та олії рослинного походження, продукцію чорної металургії, котли та машини, добрива, продукти неорганічної хімії. Імпортуємо з Індії фармацевтичну продукцію, органічні хімічні сполуки, пластмаси та полімерні матеріали, чорні метали та вироби з них, тютюн та його промислові замінники.

Поясніть наявність поставок продукції чорної металургії як в експорті, так і в імпорті України з Індії.

У сфері послуг помітне місце займає надання освітніх послуг ВНЗ України. Переважно на медичних і технічних спеціальностях навчається більш ніж 6000 індійських студентів (2015/2016 навчальний рік). Розвивається науково-технічне співробітництво. Створено спільну українсько-індійську лабораторію електронно-променевих технологій на базі Хайдарабадського міжнародного науково-дослідного центру порошкової металургії та нових матеріалів із залученням Міжнародного центру електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона. В Україні діють школи індійського танцю, проводять культурні заходи у рамках Центру мови хінді та індійської культури у м. Києві та Українсько-індійському академічному центрі у м. Харкові. Вітчизняні митці беруть участь у щорічному індійському міжнародному фестивалі мистецтв «Шанкарз інтернешнл» та міжнародних кінофестивалях у містах Делі, Лакхнау, Пуне.

СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ

• Індія — одна з найбільших країн світу за площею, людністю, розміром ВВП.

• Найбільшими міськими агломераціями країни є: Ахмедабад, Бангалор, Делі, Колката, Мумбаї, Ченнаї, Хайдарабад.

• Економіка Індії багатоукладна та має у своєму складі як сучасні наукоємні види економічної діяльності, так і традиційне сільське господарство.

• Сільське господарство цієї країни складається з двох секторів — товарного експортноорієнтованого і нетоварного селянського.

• Основу вторинного сектору Індії становлять види міжнародної спеціалізації: ювелірна і діамантова, нафтохімічна, чорна металургія, фармацевтична, машинобудівна, легка промисловість.

• Третинний сектор представляють інформаційні технології, аутсорсинг туризм.

• У відносинах з Україною особливе місце займає торгівля товарами та навчання громадян Індії в Україні.

Знаю і вмію обґрунтувати

1. Поміркуйте, як зростання чисельності населення Індії впливатиме на її економічний розвиток.

2. Чому в Індії зрошення сприяло збільшенню виробництва зернових культур?

3. Які природні ресурси сприяють промисловому розвитку Індії?

4. Чому зберігається кустарне виробництво у цій країні?

5. Схарактеризуйте географію автомобілебудування Індії.

Працюю з картою

За допомогою карт шкільного атласу з’ясуйте природні чинники спеціалізації сільського господарства штатів Ассам і Гуджарат.

Шукаю в Інтернеті

За допомогою інтернет-джерел знайдіть інформацію про сучасні відносини між Індією та Україною.

Генерую ідеї

З’ясуйте за допомогою сайта Державної служби статистики України значення Індії у вітчизняній зовнішній торгівлі товарами за останні десять років. Поясніть причини нерівномірності її розподілу за товарами.

Дослідження

Орієнтовні теми (на вибір учня/учениці)

1. Острови Кюсю і Хоккайдо: контрасти Японії.

2. Унікальність економічної системи Китаю.

3. «Коридори зростання» в Індії.

Формуємо ключові компетентності

АКАДЕМІЯ НЕСТАНДАРТНИХ РІШЕНЬ

КЕЙС 3. МІРКУЄМО НАД ПРОБЛЕМАМИ

Прочитайте уважно інформацію про видобування будівельного піску у морі. Поміркуйте, чому виникли проблеми, вказані у тексті. Як, на вашу думку, їх потрібно розв’язати?

«Сингапур з 1960-х років наростив свою територію на 22 % і створив штучні острови.

Таке розширення потребує сотні мільйонів кубометрів піску. Його до Сингапуру постачали країни-сусіди... До 2007 р. переважно Індонезія. Але надвикористання піску призвело до розмиву семи островів у Макассарській протоці та викликало гнів у місцевих рибалок через різке зменшення улову, зумовлене підняттям пилу з дна... Тоді Сингапур повернувся до Малайзії і В’єтнаму. Через штучну ерозію дельти Меконгу та річок навколо Ханою ці дві країни впровадили ембарго на експорт піску. Залишилась Камбоджа, де тонна піску коштує всього 2,3 євро, а продається у Сингапурі за 20 євро...»

Ancelin N. En Asie, la guerre du sable fait rage // GEO, 2012, n 406, p. 22

КЕЙС 4. ОБГОВОРЮЄМО ПУБЛІКАЦІЮ

Прочитайте уважно фрагмент статті «Індія масово звільняється від айтішників. Україна на черзі». Чому автор не бачить проблеми у звільненні програмістів в Індії? Які це матиме наслідки для України? Відповідь обґрунтуйте.

«У цілому у 2017 році сім провідних IT-компаній Індії звільнили близько 56 000 співробітників. Це більше половини від усіх айтішників, які працюють в українських компаніях.

Для IT-сфери Індії, в якій працює майже 3,9 мільйона осіб, звільнити 56 тисяч — не проблема, ринок цього навіть не помітить.

IT-сферу очікує велике скорочення — вчора ти був фахівцем із валютним заробітком, а завтра твій код нікому і задарма не потрібний.»

http://businessviews.com.ua/ru/tech/id/indija-massovo-izbavljaetsja-ot-ajtishnikov-ukraina-na-ocheredi-1695/

скачать dle 11.0фильмы бесплатно