§ 23. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКИ КРАЇН АМЕРИКИ

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які сучасні тенденції властиві розвитку світового господарства? Поясніть, якими шляхами відбувається зближення національних економік країн Америки.

2. За рахунок яких переваг Північноамериканський центр (або ядро) світового господарства лідирував у світі впродовж XX - на початку XXI ст.?

3. Які країни Америки входять до G-7 та G-20 світу?

• Загальний господарський розвиток. США і Канада належать до найрозвиненіших країн світу і є членами «Великої сімки», при цьому США - наймогутніша за економічним, політичним і військовим потенціалом країна, на яку припадає до 20 % світової промислової продукції, понад 15 % світового продовольства та понад 15 % міжнародної торгівлі. Усі країни Латинської Америки належать до групи країн, що розвиваються. Однак дуже помітна велика контрастність у рівнях соціально-економічного розвитку країн. На Аргентину, Бразилію й Мексику припадає 75 % продукції обробної промисловості Латинської Америки.

Вирішальну роль в економіці більшості країн Північної Америки відіграють великі транснаціональні корпорації, серед яких наймогутнішими є американські General Motors, Ford, Exxon Mobil, General Electric, Coca-Cola, IBM, Microsoft Corporation, Philip Morris International, Intel та ін.; канадські Magna International, George Weston, Royal Bank of Canada тощо. У країнах Латинської Америки в останні роки помітні тенденції до відкритості їхніх економік. Це стало можливим завдяки приватизації багатьох державних підприємств, реформам податкової та фінансової систем, лібералізації зовнішньої торгівлі. Важливе значення для господарства латиноамериканських країн також мають ТНК, які посідають провідні позиції в багатьох нових промислових виробництвах, особливо у Бразилії (Petrobras, Banco do Brasil, JBS та ін.), Мексиці (Petroleos Mexicanos (Pemex)), Аргентині й Колумбії.

• Первинний сектор економіки. Гірничодобувна промисловість відрізняється винятковим розмаїттям. У країнах Північної Америки видобувають практично всі основні види корисних копалин, що необхідні сучасній індустрії. Зокрема, у Канаді - нікель, цинк, срібло, уран, молібден, неметалеву сировину, у США - кам’яне вугілля, нафту, природний газ, залізну руду, мідь, свинець, цинк, сірку тощо. У видобувній промисловості країн Центральної та Південної Америки велику роль відіграє нафта, зокрема, в Мексиці, Венесуелі, Аргентині, Еквадорі, Колумбії, Перу. Видобуток вугілля зосереджений майже цілком у Колумбії, Бразилії, Аргентині, Чилі й Мексиці. Висока частка цих країн у видобуванні руд чорних і кольорових металів, зокрема, залізної руди у Бразилії, Мексиці, Колумбії; мідної - у Чилі; бокситів - на Ямайці тощо.

У США та Канаді склався інтенсивний агропромисловий комплекс, який включає практично всі види рослинництва, зокрема тропічне землеробство і плантаційне господарство багаторічних культур. Основою сільськогосподарського виробництва є потужні фермерські господарства.

Сільське господарство Латинської Америки є багатоукладним. Тут панують великі приватні господарства, які звуться латифундіями (у Бразилії їх називають фазендами, в Аргентині - естансіями, у Мексиці - гасієндами). Це сучасні агровиробництва із високою часткою механізації та хімізації, з експортною продукцією (цукрова тростина, кава, какао-боби, банани, бавовна). Дрібні селянські господарства (мініфундії), землі яких оброблюють переважно родини самих селян, виробляють агропродукцію власного споживання (кукурудзу, маніок, кормові банани, квасолю, картоплю тощо). Майже в усіх країнах провідною сферою є рослинництво, а м’ясне тваринництво набуло поширення в Аргентині й Уругваї.

У багатьох країнах дотепер чітко простежується монокультурність сільського господарства. В агросекторі Бразилії, Колумбії, Гватемали, Сальвадору, Коста-Рики і Гаїті профілюючою культурою є кава, в Еквадорі, Гондурасі і Панамі - банани, у Домініканській Республіці - цукрова тростина, у Перу й Нікарагуа - бавовник. У багатьох країнах Південної Америки однією з головних культур є кукурудза, за виробництвом якої Бразилія й Аргентина поступаються тільки США.

Рибальство почало інтенсивно розвиватися останніми десятиліттями. Головними об’єктами морського промислу є оселедцеві, окуневі, тунець, скумбрія, акули, ракоподібні (креветки, лангусти), а також молюски.

Традиційно в економіці деяких американських країн (зокрема, Канади, США, Бразилії, Чилі) відзначається лісове господарство. Серед лісових промислів виділяються використання деревини для виробництва паперу і будівельних матеріалів, заготівля деревини цінних порід (червоне дерево, кедр, рожеве дерево, бальса), листя чагарника коки, чаю мате, чікле (для жувальної гумки), використання каучуконосів тощо.

• Вторинний сектор економіки. Країни Північної Америки в МПП представлені різноманітними напрямами машинобудування, високорозвинутим ПЕК, хімічною, легкою та харчовою промисловістю. Енергетичне господарство значною мірою забезпечено власними паливними і гідроенергетичними ресурсами. У США велика частина електроенергії виробляється на великих ТЕС, а в Канаді - на ГЕС. Машинобудування - найвагоміша ланка місцевої обробної промисловості, що відзначається високою наукоємністю (мал. 80).

Для Латинської Америки характерний високий ступінь концентрації промисловості у промислово найрозвиненіших країнах, зокрема в Аргентині, Бразилії, Мексиці, Чилі, а також Венесуелі, Колумбії і Перу, на які припадає 85 % обсягів місцевої промислової продукції.

Мал. 80. Збирання літаків на заводі концерну Boeing у Сіетлі

Чорна металургія, підприємства якої є в Бразилії, Мексиці, Аргентині, Колумбії, Чилі, Перу, Уругваї і Венесуелі, працює здебільшого на внутрішній ринок. Найрозвиненіша в регіоні кольорова металургія, яка є однією з провідних виробництв у Чилі, Перу й Болівії. Алюмінієва промисловість розвивається в Бразилії та Венесуелі. З кінця XX ст. прискорився розвиток місцевого машинобудування, особливо виробництво автомобілів. Підприємства цього виду виробництва були створені за активної участі іноземного капіталу і випускають у Бразилії, Мексиці й Аргентині автомобілі європейських, японських і американських марок. Суднобудування розвинуте в Бразилії, Аргентині, Перу, Чилі, авіабудування - у Бразилії й Аргентині. Останніми роками помітно зросла електротехнічна й радіоелектронна промисловість, підприємства якої представлені складальними заводами, побудованими американськими та японськими компаніями в Мексиці, Бразилії, Аргентині тощо. Бурхливого розвитку зазнала хімічна промисловість (побутова хімія, добрива, пластмаси). До найстаріших виробництв харчової промисловості належать борошномельна і м’ясна, помітну роль відіграють виробництво напоїв (рому), пивоварна промисловість, виноробство, тютюнове виробництво (гаванські сигари), а також молочна і рибоконсервна промисловість. У районах, заселених індіанцями, дотепер зберігаються традиційні ремесла, вироби яких мають великий попит у туристів.

• Третинний сектор економіки. США та Канада є найбільшими у світі постачальниками різноманітних послуг (фінансових, інформаційних, логістичних тощо) і мають найрозвиненішу невиробничу сферу та туристично-рекреаційний комплекс. Північноамериканська транспортна система вирізняється високим рівнем розвитку всіх видів транспорту, однак ключовими в пасажирських перевезеннях є авіаційний та автомобільний, у вантажних - спільна робота автомобільного і залізничного транспорту. США посідають перше місце у світі за прибутками від іноземного туризму (понад 205 млрд дол.). Найбільшими центрами туризму є міста Нью-Йорк, Вашингтон, Філадельфія, Лос-Анджелес, Сан-Франциско, штати Каліфорнія, Техас, Флорида, Гавайські острови.

Сфера послуг динамічно розвивається в багатьох країнах Латинської Америки, а особливо в країнах Вест-Індії (завдяки офшорній та туристичній діяльності) та найрозвинутіших країнах регіону - Бразилії, Мексиці й Аргентині (транспортні, фінансові, телекомунікаційні, торговельні й туристичні послуги). Трансконтинентальні залізниці перетинають, Центральну Америку, Бразилію, Болівію, Чилі й Аргентину. У більшості країн Карибського басейну залізничної мережі взагалі немає. Важливе значення у транспортній системі регіонів належить великим трансконтинентальним шосе, зокрема Панамериканському шосе, протяжністю близько 34 тис. км, яке зв’язує країни Південної і Центральної Америки із США. Морський транспорт домінує в зовнішніх перевезеннях вантажів, а в Карибських країнах - і пасажирів.

Мал. 81. Панамський канал

Тут наявна низка країн так званого зручного прапора (Панама, Антигуа і Барбуда, Багамські Острови, Беліз, Бермудські острови, Барбадос та ін.).

Одним із найважливіших транспортних водних шляхів міжнародного значення є Панамський канал на території Панами (мал. 81), завдовжки 81,6 км, завширшки 91,5 м, має 2 шлюзи. Середній час проходження через канал - 7-8 год. Щороку каналом проходить до 18 тис. суден.

Особливого значення для освоєння і розвитку віддалених, майже недоступних раніше районів набув повітряний транспорт. Найбільші аеропорти міжнародного значення працюють у Буенос-Айресі, Сантьяго, Ріо-де-Жанейро, Каракасі, Гавані й ін. У місцевих перевезеннях, особливо в гірських районах Анд, як і раніше, важливим є гужовий і в’ючний транспорт (коні, мули, лами).

Деякі латиноамериканські країни отримують великі прибутки від туристичної діяльності. Найбільший центр туризму - район Карибського моря - налічує до 20 млн відвідувачів щороку, що пов’язано з рекреаційними умовами островів (сприятливим кліматом, завжди теплим морем, чудовими пляжами, мальовничими пейзажами), цікавими пам’ятками історії і культури. Головні центри туризму: Ямайка, Пуерто-Рико, Барбадос, Багамські Острови, Тринідад і Тобаго тощо.

• Участь субрегіонів Америки в міжнародному поділі праці. Країни Америки суттєво відрізняються за рівнем економічного розвитку і участю в міжнародному поділі праці.

Країни Північної Америки у МПП представлені насамперед різноманітними напрямами машинобудування, значним видобувним комплексом, високорозвинутим ПЕК, лісовиробничим комплексом, хімічною, легкою та харчовою промисловістю. У сільському господарстві найважливішу роль відіграє зерновий напрям, вирощування технічних культур (бавовнику, цукрового буряку і тростини, сої, тютюну тощо). У тваринництві традиційно переважає м’ясний напрям, значний розвиток отримало рибальство. До того ж країни Північної Америки, особливо США, мають найрозвиненішу в світі сферу послуг, зокрема туристично-рекреаційний комплекс.

ПОМІРКУЙТЕ

1. За тематичними картами атласу знайдіть: а) осередки переробної промисловості Америки (Приатлантичний, Приозерний, Примексиканський); б) трансконтинентальні магістралі (Трансамазонська, Панамериканське шосе); в) найбільші морські порти (Лос-Анджелес, Ванкувер, Нью-Йорк, Філадельфія, Саванна, Колон, Сантус); г) аеропорти-хаби (Атланта, Чикаго, Лос-Анджелес, Даллас); д) фінансові центри Америки (Нью-Йорк, Вашингтон, Сан-Франциско, Бостон, Торонто, Чикаго). 2. Обґрунтуйте розподіл перелічених вище об’єктів регіонального та світового значення по території Америки.

Мал. 82. Тропічні фрукти в Центральній Америці

Центральна Америка - один із найбільших районів плантаційного господарства тропічних культур, насамперед кави і бананів (мал. 82). Іноді ці країни звуть «банановими республіками», позаяк економіка відзначається монотоварністю господарювання та його спеціалізацією на виробництві та експорті кількох сільськогосподарських культур, великим відставанням промислового розвитку.

Усі держави Карибського басейну відзначаються розвитком монотоварного землеробства. Повсюдно культивують цукрову тростину та фрукти (кокоси, банани, какао, цитрусові, мускатний горіх). У промисловому секторі наявна лише нафтопереробка на імпортній сировині. Із виробництв обробної промисловості традиційними є харчова промисловість, виробництво текстилю й взуття. Держави Карибського басейну є важливим центром розвитку міжнародного туризму.

У МПП країни Південної Америки представлені насамперед різноманітними видобувними виробництвами (нафтова, гірничорудна, гірничо-хімічна), ланками лісовиробничого комплексу та різноманітними напрямами плантаційного господарства в землеробстві та окремими видами тваринництва (вівчарство та скотарство м’ясного напряму в країнах зони пампи). В окремих країнах значного розвитку набула металургія, особливо кольорова - на місцевій сировині.

• Зв’язки України з країнами Америки. Відносини між Україною та США визначені як стратегічне партнерство. Сполучені Штати систематично надають Україні фінансову та експертну допомогу для зміцнення обороноздатності країни, відновлення економічної стабільності, здійснення необхідних реформ та надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок конфлікту на Сході України.

Україну та Канаду поєднують давні дружні відносини. Канадський політикум активно підтримує сучасні демократичні зміни в Україні, сприяючи політично, фінансово і технічно проведенню важливих реформ у нашій державі. Після анексії Криму Росією і початку агресії на Донбасі Канада послідовно підтримує Україну як у рамках міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ, НАТО, G-7), так і на двосторонньому рівні.

Аргентина і Бразилія першими серед латиноамериканських держав визнали незалежність України і нині підтримують з нами культурні та економічні зв’язки. Перу і Мексика підтримують суверенітет і територіальну цілісність України на міжнародній арені. Мексика є одним із найбільших торговельних партнерів України в Латинській Америці.

1. Визначте місце Америки в сучасному світовому господарстві та її участь в МПП.

2. Порівняйте субрегіони Америки на основі виробничої структури основних секторів економіки.

3. Яким із субрегіонів Америки властиве переважання сфер діяльності первинного (вторинного або третинного) сектору економіки? Які країни і за що отримали прізвисько «бананові республіки», «світові перевізники» (або «країни зі зручним прапором»), «країни-офшори», «країни-готелі»?

4. У чому відмінність моделей розвитку нових індустріальних країн Америки та Азії? Визначте пріоритетні напрямки спеціалізації країн НІК Америки.

5. Що таке «постіндустріалізм»? Які з країн Америки набули рис постіндустріальної спеціалізації?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5

Тема: Складання картосхеми типології країн Америки за рівнем їх економічного розвитку

Мета: закріпити знання про соціально-економічну типізацію країн світу та безпосередньо Америки; визначити основні типи країн Америки за рівнем їх економічного розвитку; спираючись на картографічні компетенції (знання картографічних способів зображення), позначити на контурній карті розподіл різних типів країн Америки за рівнем розвитку (країни «Великої сімки», нафтодобувні, нові індустріальні країни (НІК), країни-«дрібні острови» у Карибському морі, середніх можливостей, найменш розвинуті країни, країна з плановою економікою); проаналізувати вплив фактору ЕГП, історичного, науково-технічного прогресу, споживацького та сировинного на типізацію країн Америки за рівнем розвитку.

Завдання:

1. За допомогою тексту параграфів підручника та відповідних тематичних карт атласу розподіліть країни Америки на основні групи за рівнем економічного розвитку:

2. Використовуючи спосіб якісного фону, покажіть на карті просторовий розподіл країн Америки за рівнем їх розвитку.

3. Зробіть висновки про причини економічної відсталості більшої частини країн Америки.

Який американський субрегіон можна назвати лідируючим за рівнем економічного розвитку країн, що до нього входять?

ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

(за вибором учня/ученпці)

1. «Бананові республіки»: типові ознаки, сучасний розвиток.

2. Панамериканське шосе - дорога через три Америки.

3. Туризм як чинник розвитку країн Карибського басейну.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 10 клас Безуглий, Лисичарова (рівень стандарту)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)