Войти
Закрыть

Особливості економіко-географічного положення Африки. Населення Африки

10 Клас , Географія 10 клас Безуглий, Лисичарова (профільний рівень)

 

§ 47. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ АФРИКИ. НАСЕЛЕННЯ АФРИКИ

• Економіко-географічне положення та склад регіону. Африка - частина світу, що розташована у 4-х півкулях, включає в себе материк Африка (30,1 млн км2) та острови й архіпелаги (площа 620 тис км2), найкрупнішими з яких є Мадагаскар, острови Зеленого Мису, Коморські, Сейшельські, Маврикій та ін. Регіон займає 5,9 % площі земної поверхні і 20,3 % площі суходолу.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які давні цивілізації сформувалися в Африці?

2. Які держави-метрополії поділяли Африку на колоніальні володіння? Яка держава володіла найбільшою площею колоній (керувала найбільшою частиною працересурсного потенціалу)?

3. Який вплив на Африку мала тривала колонізація?

В ЕГП Африки простежуються такі особливості:

1) 38 африканських країн (з 54, що знаходяться в регіоні) мають вихід до океанів, що омивають Африку (Атлантичного або Індійського), а ПАР - до обох океанів одночасно; у регіоні лише одна країна-півострів - Сомалі;

2) на транспортно-географічне положення впливає безпосередня близькість до Європи й Азії, наявність важливого гідротехнічного об’єкта - Суецького каналу, великої кількості морських портів та аеропортів;

3) зважаючи на колоніальне минуле регіону, у більшості країн значна частка державних кордонів проходить лініями градусної сітки або природними об’єктами. Іноді на конфігурацію країн впливали відкриття мінеральних ресурсів (наприклад, «мідного поясу Африки», що зумовив видовженість частини південного кордону Демократичної Республіки Конго);

4) історичне минуле вплинуло на характер відносин з колишніми державами-метрополіями (інтеграційні зв’язки - Співдружність націй, Міжнародна організація Франкофонії (табл. 2) та територіальні спори (наприклад, міста Сеута й Мелілья та низка островів - Іспанська Північна Африка, а Марокко вважає її північним середземноморським узбережжям тощо).

Згідно з геосхемами ООН Африка поділяється на п’ять субрегіонів (мал. 169). Найбільшими за кількістю держав, що утворюють регіони, та чисельністю населення є Східна Африка (18 держав, близько 410 млн осіб) і Західна Африка (16 держав, близько 365 млн осіб); за економічним потенціалом - Північна й Південна Африка, між всіма ними розташована Центральна Африка.

• Політична карта Африки набула сучасних рис з другої половини XX ст., коли почали здобувати незалежність і розбудовувати свою державність колишні колонії Франції, Великої Британії, Бельгії, Португалії, Іспанії та Італії. Якщо на початку 1950-х рр. в Африці було лише 4 незалежні території, після прийняття «Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам» 1960 р. їхня кількість почала стрімко зростати. Останніми набули незалежності Еритрея (1993 р.) та Південний Судан (2011 р.). Сучасний склад країн Африки представлено в таблиці 1.

Мал. 169. Субрегіони Африки

Таблиця 1. Особливості складу регіону Африки

Африка є політично нестабільним регіоном, унаслідок чого на території ряду країн перебувають Місії ООН з метою запобігання або ліквідації загрози миру і безпеки шляхом спільних примусових дій (військова демонстрація, блокада тощо), якщо заходи економічного і політичного характеру виявляться або виявилися недостатніми (мал. 170). Починаючи з 1992 р. Збройні сили України беруть участь у миротворчих операціях під егідою ООН, НАТО й ін. організацій (в Анголі - 1996-1999 рр., Сьєрра-Леоне - 2001-2005 рр., Ефіопії та Еритреї - 2004-2008 рр.; нині діючі контингенти в Ліберії з 2003 р., Кот-д’Івуарі з 2011 р. і Демократичній Республіці Конго з 2012 р.).

• Міжнародні організації в Африці. Міждержавні організації в Африці були створені переважно в другій половині XX ст. задля захисту миру в регіоні, сприяння економічному розвитку та підвищення конкурентоспроможності на світовій арені (табл. 2).

Мал. 170. Миротворчі місії ООН в Африці

Таблиця 2. Найбільші міжнародні організації та союзи Африки

• Населення. Держави Африки значно відрізняються за чисельністю населення, характером його розміщення, професійним, соціальним, демографічним, расовим, етнічним і релігійним складом. У середині XVII ст. в Африці мешкала 1/5 частина людства, 1930 р. - населення континенту становило 164 млн осіб, 2016 р. - уже близько 1,22 млрд (мал. 171). Уся північна частина континенту населена представниками європеоїдної раси (25 % населення), на південь від Сахари живуть народи негроїдної раси (53 %). Природний приріст населення в Африці найвищий у світі.

ПОМІРКУЙТЕ

1. До якого типу відтворення населення належать країни Африки? У чому полягають причини швидкого зростання чисельності населення регіону? 2. Чому у статевій структурі населення країн Африки переважають чоловіки? 3. Як впливають на вікову структуру найнижчі у світі показники тривалості життя?

Етнічний склад населення Африки є дуже строкатим: її населяють кілька сотень великих і малих етносів, понад 100 з них налічують більше 1 млн осіб кожний, що становить майже 90 % африканців. Найкрупніші народи - єгипетські араби, хауса, йоруба, алжирські і марокканські араби, фульбе, амхара тощо. Африканці сповідують різні релігії (мал. 172), хоча й досі третина африканців дотримується місцевих традиційних вірувань, які склалися до поширення ісламу і християнства. Ці вірування дуже своєрідні і різноманітні (анімізм, фетишизм, тотемізм, культ предків, політеїзм, магія тощо).

Порівняно з іншими континентами Африка має відносно низьку густоту населення - 30 осіб/км2. Розподілено воно по континенту дуже нерівномірно. Найвища густота населення характерна для давніх землеробських районів (долина Нілу в Єгипті, Південна Нігерія, середземноморські ділянки), гірсько-промислових районів у ПАР, «мідного поясу» на кордоні ДРК і Замбії та ін. У деяких районах Єгипту густота населення значно перевищує 1000 осіб/км2.

Для Африки характерні високі темпи зростання міського населення, проте більшість африканців все ще мешкає в сільській місцевості, що обумовлене аграрним характером економіки. Швидко ростуть адміністративні центри і, першою чергою, столичні міста. Щорічний приріст міських мешканців становить 5 %. Існують великі розбіжності у рівнях урбанізації окремих держав: найбільша частка - у ПАР, Алжирі, Тунісі, Лівії, на Маврикії, найменша - у країнах Тропічної Африки.

Мал. 171. Динаміка чисельності населення в Африці

Мал. 172. Релігійний склад населення Африки

Зростання міського населення набагато випереджає темпи розвитку промисловості і попиту на робочу силу, тому в містах панує безробіття, злочинність, загострення житлової проблеми. Чимало й соціально-медичних проблем. Африка загалом і особливо регіони південніше Сахари - основний осередок СНІДу, саме на них припадає понад 60 % усіх ВІЛ-інфікованих у світі.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Які риси властиві економіко-географічному положенню країн Африки?

2. У чому особливості сучасного складу політичної карти Африки?

3. У чому відмінність інтеграційних процесів у Африці? Назвіть провідні міжнародні організації.

4. Охарактеризуйте особливості складу і розселення населення Африки. У чому полягають відмінності урбанізаційних процесів в Африканському регіоні?

ДОСЛІДЖЕННЯ

Кордони на політичній карті Африки: особливості делімітації та демаркації.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду