Вторинний сектор економіки
- 3-01-2022, 12:40
- 735
10 Клас , Географія 10 клас Кобернік, Коваленко (рівень стандарту)
§ 24. ВТОРИННИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ
Розвиток вторинного сектору економіки. З другої половини XX ст. в азійських країнах зростає роль вторинного сектору. Спершу зростала частка важкої промисловості: металургійних, хімічних та машинобудівних виробництв. Високими темпами розвивається електронний складник машинобудування: створено виробничу базу інформаційних технологій, включаючи виробництво побутової техніки, розробку програмового забезпечення, виробництво напівпровідникової мікроелектроніки.
Найбільшими темпами індустріалізація нині відбувається в нових індустріальних країнах другої та третьої хвилі. На першому етапі в цих країнах промисловість мала дуже вузьку спеціалізацію. Наприклад, підприємства електроніки в Таїланді випускали дисководи для ПК (мал. 84), одержуючи комплектуючі з інших країн Південно-Східної Азії: Малайзії, Філіппін, Таїланду. Потім ці пристрої експортувалися до Китаю та на Тайвань для складання комп'ютерів. На наступному етапі в країнах склалися виробництва повного циклу. Нарешті відбувається диверсифікація промисловості, яка вже охопила Таїланд, Малайзію, Індонезію, Філіппіни, Туреччину. Близько третини їх ВВП забезпечують металургійне та хімічне виробництва, машинобудування, виробництво харчових продуктів, будівельний сектор. Високою конкурентоспроможністю вирізняється виробництво тканин та одягу в Туреччині та Індонезії.
Мал. 84. На підприємстві електроніки в Таїланді
В азійській промисловості традиційно значну роль відіграють дрібне кустарне виробництво та ремісництво, виробляючи металеві вироби, ювелірні прикраси, сувеніри, електричні прилади, будівельні інструменти, килими. Малі підприємства оснащуються сучасним обладнанням, а великий бізнес одержує економію на капітальних витратах та оплаті праці.
Основними виробництвами переробної промисловості в країнах Азії є електроенергетика, металургія, машинобудування, хімічна промисловість, легка та харчова промисловість, а в окремих країнах - лісова. Основними промисловими районами в Азії стали: Тихоокеанський в Японії, Північно-Східний у Китаї, «Індійський Рур» на Сході Індії. Цілі промислові регіони сформувалися у Південно-Східній Азії, країнах Перської затоки, на півночі Казахстану.
Виробництво електроенергії. Лідером у світі та регіоні за обсягами одержання електроенергії є Китай (23,8 % світового виробництва). В країні запущена на річці Янцзи найпотужніша електростанція - ГЕС «Сань-Ся» («Три ущелини») (мал. 85).
Її проектна потужність становить 22,4 млн кВт. До лідерів з виробництва електроенергії у регіоні також належать Індія (5,6 % світового виробництва), Японія (4,0%), Республіка Корея (2,2%), Саудівська Аравія (1,2%).
Найбільшу частку електроенергії у регіоні одержують на ТЕС. Зростає зацікавленість країн у використанні відновлюваних джерел енергії. У Китаї започатковано використання енергії вітру, сонця та біомаси, в Індії - вітру, в Японії та Туреччині - сонця, на Філіппінах і в Індонезії - внутрішнього тепла Землі.
Металургійне виробництво. Чорна металургія у більшості країн зорієнтована на сировинний чинник і розміщується біля басейнів з видобутку залізних, марганцевих руд, коксівного вугілля. Світовим лідером за приростом чорної металургії є Китай (49,2 % світового виробництва). Серед країн Азії до світових топ-10 за виплавкою сталі також належать Японія (6,5%), Індія (6%), Республіка Корея (4,3%) та Туреччина (2%). Збільшується кількість країн, які плавлять сталь з імпортної сировини або металобрухту.
У країн Азії розвивається кольорова металургія. Виробництво алюмінію та міді набуло поширення в Індії, Китаї, ОАЕ, Бахрейні, Японії, Республіці Кореї та Казахстані. Більшість з них (окрім Казахстану та частково Китаю) працюють на імпортній сировині.
Виробництво машин та устаткування. Багатопрофільне машинобудування розвинуто в Японії, Китаї, Індії, Республіці Кореї, КНДР, В'єтнамі, Казахстані, автомобілі виробляють майже у 20 країнах регіону. Найбільше автомобілів власних брендів складають Китай (29,8 % світового виробництва), Японія (10,0%) та Республіка Корея (4,2%). Автоскладальні заводи на імпортних деталях використовують дешеву робочу силу в нових індустріальних країнах: Таїланді, Туреччині, Індонезії, Малайзії, Пакистані, на Філіппінах. Найбільшими у світі виробниками суден стали Китай (38 % світового виробництва), Республіка Корея (33 %) та Японія (близько 25%). Ці ж самі країни виробляють швидкісні локомотиви та космічну техніку, побутову техніку, комп'ютери та комплектуючі до них. Для машинобудування Ізраїлю характерна висока частка військово-промислового комплексу, авіабудування, точне машинобудування (медичне обладнання, електротехніка).
Мал. 85. ГЕС «Сань-Ся» в Китаї
Хімічне виробництво. Швидкими темпами розвивається хімічна промисловість Китаю, яка спеціалізується переважно на виробництві мінеральних добрив. Країна забезпечує 34% усього виробництва мінеральних добрив світу та контролює 21 % їх експорту. Зростає роль хімічної промисловості Індії. Країна стала одним зі світових лідерів у виробництві азотних добрив та фармацевтичних препаратів. Із початку 90-х рр. XX ст. на основі нафтових родовищ сформувався новий регіон хімічної промисловості - країни Перської за токи, в яких розвинуто нафтохімію та синтез мінеральних добрив.
Виробництво тканин, одягу, взуття. Спираючись на дешеву робочу силу та власну сировину, країни Азії одними з провідних зробили виробництва тканин, одягу та взуття. Нині 70% усіх тканин виробляється в Азії. Китай, Індія вийшли на перші місця у світі за виробництвом бавовняних й вовняних (15%) тканин. Бавовняне виробництво набуває усе більшого значення в Індонезії, Пакистані; вовняне - у Туреччині, Республіці Кореї; шовкове - в Індії та Китаї. «Швейним цехом» розвинутих країн стали азійські країни: Туреччина, Китай, Індонезія, В'єтнам, Філіппіни, Малайзія, Індія.
1. Схарактеризуйте основні риси сучасного розвитку вторинного сектору економіки країн Азії. 2. Назвіть найбільші промислові райони в Азії. Обґрунтуйте чинники їх формування. 3. Порівняйте чинники розміщення підприємств чорної металургії в країнах Азії та Європи. 4. Які особливості машинобудування притаманні новим індустріальним країнам Азії? 5. Які старі та нові виробництва вторинного сектору притаманні азійським країнам? 6*. Поясніть, чи можна назвати азійські країни сучасною «майстернею світу». 7*. Поміркуйте, який досвід промислового розвитку азійських країн може запозичити Україна.
Коментарі (0)