§ 67. Центральна Азія: загальна економіко-географічна характеристика субрегіону

Назвіть ознаки господарства країн із перехідною економікою.

1. СКЛАД СУБРЕГІОНУ. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ.

Центральна Азія охоплює значну за площею територію в центрі Євразії далеко від океанів. До складу Центральної Азії входять п’ять колишніх радянських республік (див. таблицю 1), які мають спільну пострадянську економічну спадщину, подібну політичну ситуацію, схожі соціальні проблеми.

Субрегіон межує з Росією, країнами Південної та Східної Азії; води Каспійського моря відділяють його від країн Західної Азії.

Економіко-географічне положення Центральної Азії визначають такі особливості:

• розташування на перехресті важливих для Євразії торговельних шляхів;

• вихід до безстічного Арало-Каспійського басейну;

• відсутність виходу до Світового океану. Відстань від південних кордонів Центральної Азії до найближчих портів на узбережжі Перської затоки або Аравійського моря становить 2—3,5 тис. км.

Порівняйте ЕГП Центральної Азії з іншим субрегіоном Азії (на вибір). Зробіть відповідні висновки.

Таблиця 1

ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ (2017 р.)

2. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ.

Природні умови Центральної Азії дуже контрастні. На заході та північному заході простягаються великі рівнини. На півдні здіймаються високі гірські масиви (Памір, Тянь-Шань, Копетдаг, Гісарський хребет), що займають понад третину регіону.

Клімат різко континентальний, зі значними перепадами температур. Часто дмуть суховії, дощі випадають рідко, переважно взимку та навесні. На півночі сформувалися сухі степи, у центрі розкинулися пустелі та напівпустелі.

Які чинники зумовлюють своєрідність кліматичних умов Центральної Азії?

Гірські льодовики дають початок порожистим річкам: Амудар’ї, Сирдар’ї, Гільменду, Геріруду, Ілі. Високогірні райони Таджикистану, Киргизстану та Східного Казахстану мають потужний гідроенергетичний потенціал. Вода річок служить основою для розвитку зрошувального землеробства. Цим пояснюється найбільша концентрація господарства саме в річкових долинах, а великі пустельні території залишаються практично незаселеними.

Для всього субрегіону гострою є проблема водозабезпечення. Поширення зрошувального землеробства фактично стало причиною екологічної катастрофи Аралу.

Опрацюйте додаткові джерела та дослідіть причини й наслідки екологічної і гуманітарної катастрофи Аралу, заходи щодо відновлення його екосистеми. Результати роботи подайте у вигляді доповіді з мультимедійним супроводом.

Незважаючи на складні природні умови, Центральна Азія має значні запаси корисних копалин. Тут розробляють родовища природного газу, нафти, кам’яного вугілля, руд кольорових металів, особливо мідних та поліметалевих, ртуті, сурми, золота. Унікальне значення мають запаси мінеральних солей затоки Кара-Богаз-Гол.

Які сектори економіки можуть розвиватися в субрегіоні завдяки наявним корисним копалинам?

Природні рекреаційні ресурси регіону в поєднанні із центрами давньої культури можуть стати основою для розвитку міжнародного туризму різного профілю. Місцевість навколо озера Іссик-Куль сприятлива для оздоровчого туризму. Гірські хребти й вершини, вкриті льодовиками, приваблюють любителів гірськолижного туризму та альпіністів, архітектурні ансамблі багатьох давніх міст (насамперед Бухари й Самарканду) — цікаві об’єкти для пізнавального туризму.

3. НАСЕЛЕННЯ.

Для країн Центральної Азії характерні досить високі темпи природного приросту населення (у середньому 13,5 %). Найвищі вони в найбідніших країнах — Таджикистані та Киргизстані. Висока народжуваність загострює проблеми безробіття та породжує величезну міграцію працездатного населення до країн Азії та Європи.

Середня густота населення в субрегіоні найнижча в Азії. Здебільшого воно зосереджене на півдні та в оазисах. Тут його густота перевищує 200 осіб/км2. В оазисах розташовані й найбільші міста: Ташкент (2,4 млн осіб), Алмати (1,5 млн осіб), Ашгабат (1 млн осіб), Бішкек (900 тис. осіб), Душанбе (800 тис. осіб). Пустелі й високогір’я заселені дуже мало.

Тут не спостерігається високих темпів урбанізації, як в інших субрегіонах Азії. Тільки в Казахстані та Туркменистані міське населення переважає над сільським.

Національний склад регіону досить строкатий. Більшість населення, що проживає в субрегіоні (казахи, узбеки, киргизи, каракалпаки, туркмени) належать до тюркської групи алтайської мовної сім’ї, таджики входять до іранської групи індоєвропейської сім’ї. У сільській місцевості переважають представники корінних національностей, росіяни та інші європейські народи, розселені здебільшого у великих містах.

Мал. 1. Приаралля (Узбекистан). Пересихання моря викликало екологічну та гуманітарну катастрофу.

Загальна кількість ЕАН Центральної Азії становить майже 38 млн осіб. У структурі зайнятості населення значною є частка працюючих у сільському господарстві. У Таджикистані, Туркменистані та Киргизстані майже половина (43—48%) ЕАН зайнята в сільськогосподарському виробництві. У Казахстані та Узбекистані більшість його працює на підприємствах промисловості та у сфері послуг (20—62 та 13—61% відповідно).

4. ГОСПОДАРСТВО.

За часів СРСР країни Центральної Азії були постачальниками мінеральної та сільськогосподарської сировини й напівфабрикатів. Руйнування єдиної економічної системи СРСР спричинило необхідність перебудови економіки в країнах субрегіону. Процес трансформації економічних систем ще триває, тому країни Центральної Азії мають так звану перехідну економіку. Результати запроваджених економічних реформ неоднозначні, тому економіки центральноазіатських держав суттєво відрізняються за структурою та обсягами виробництва.

Серед країн Центральної Азії найпотужнішу економіку має Казахстан. За розміром ВВП (за ПКС) країна посідає перше місце в регіоні та 41-ше серед держав світу. Далі йдуть Узбекистан (63-тє місце), Туркменистан (83-тє), Таджикистан (134-тє), Киргизстан (141-ше). У структурі ВВП країн значну роль відіграють добувна промисловість та сільське господарство (див. таблицю 2).

Поясніть причини відставання країн Центральної Азії в економічному розвитку.

Таблиця 2

СТРУКТУРА ВВП ДЕРЖАВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ, % за питомою вагою

За обсягами видобутку вугілля Центральна Азія посідає десяте місце у світі, електроенергії — 19-те. Найбільше кам’яного й бурого вугілля добувають у Казахстані, нафти — у Казахстані, Туркменистані, Узбекистані, природного газу — у Туркменистані та Узбекистані.

Поясніть, чому, маючи значні запаси паливних та рудних корисних копалин, країни Центральної Азії значно бідніші, ніж нафтодобувні країни Південно-Західної Азії.

Розвинений машинобудівний сектор мають Казахстан та Узбекистан. Найбільші підприємства працюють в Алмати, Караганді, Ташкенті. Там виробляють гірничодобувну техніку, комбайни, трактори, сівалки, легкові та вантажні автомобілі, літаки; розвиваються приладобудування та радіоелектроніка. В інших країнах машинобудівні підприємства забезпечують місцеві потреби в сільськогосподарській техніці.

Країни Центральної Азії є значними виробниками кольорових металів. Важливі райони кольорової металургії сформувалися в Казахстані (мідь, свинець, цинк), у Киргизстані та Узбекистані (поліметали, золото). На базі дешевої енергії в Таджикистані (Турсунзаде) та Казахстані (Павлодар) працюють потужні алюмінієві комбінати. Добре розвинену чорну металургію має лише Казахстан.

У хімічній промисловості провідне значення має виробництво мінеральних добрив на основі місцевої сировини.

Легка та харчова промисловість розвинені повсюдно. У легкій промисловості виробляють тканини (насамперед бавовняні), одяг, взуття, килими. У харчовій промисловості провідна роль належить переробці зерна та м’яса, виробництву плодоовочевих консервів, сухофруктів тощо.

Сільське господарство продовжує відігравати значну роль в економіці Центральної Азії. Природні умови субрегіону сприятливі для розвитку екстенсивного напівкочового тваринництва, яке поєднується з інтенсивним поливним землеробством в оазисах.

Основні масиви зрошуваних земель розташовані в Узбекистані, Туркменистані та Таджикистані. Вони спеціалізуються на вирощуванні технічних культур, у першу чергу бавовнику. У Казахстані та Киргизстані значні площі зайняті зерновими культурами (пшениця, ячмінь, просо). У всіх країнах розвинені садівництво, виноградарство, баштанництво.

У тваринництві провідна роль належить вівчарству. Також розводять коней, верблюдів, кіз. У приміських районах розвинене молочно-м’ясне скотарство. Традиційно велике значення має шовківництво.

Під час реформування економіки в країнах Центральної Азії відбуваються прискорений розвиток сфери послуг та збільшення її частки у створенні ВВП. Розширюється мережа фінансових організацій, динамічно розвиваються послуги зв’язку та інформатизації, туристичний сектор та готельне господарство.

Позитивні зміни відбуваються в транспортній системі Центральної Азії. Для покращення умов зовнішньоекономічного співробітництва в субрегіоні запроваджуються кілька програм розвитку міжнародних транспортних коридорів, зокрема ТРАСЕКА («Європа—Кавказ—Азія»), NELTI («Нова Євроазіатська автотранспортна ініціатива»), ЦАРЕС («Центральноазіатське регіональне економічне співробітництво»).

Джерела Інтернету

1. http://www.vashkivtsi.com/bp/5.

2. http://newecolife.com.ua/disasters/34- storya-aralskogo-morya.html.

3. http://xn--80aimveh.pp.ua/nauka/2932-velike-aralske-more-prichini-zagibel-storya-foto.html.

ВИСНОВКИ

• Положення на перехресті важливих шляхів сполучення та багатий природно-ресурсний потенціал створюють сприятливі передумови для розвитку економіки Центральної Азії.

• Загальні риси населення: високий природний приріст, нерівномірний розподіл та низька густота населення, низький рівень урбанізації, строкатий етнічний склад, значний трудовий потенціал, зовнішні міграції.

• Найбільшу роль в економіці Центральної Азії відіграють сільське господарство, добувна, харчова й легка промисловість. Більш потужним і різноманітним економічним потенціалом у субрегіоні вирізняється Казахстан.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Які країни входять до складу Центральної Азії? Укажіть характерні риси ЕГП субрегіону.

2. Назвіть найбільш характерні риси населення країн Центральної Азії.

3. Розкажіть про склад та географію основних секторів промисловості субрегіону.

4. Назвіть сільськогосподарські культури, які вирощують у регіоні.

Практична робота 14. Порівняльна оцінка забезпеченості земельними ресурсами окремих країн Азії

1. Виберіть по одній країні з кожного субрегіону Азії, які мають приблизно однакові площі. Для цього скористайтеся даними таблиць у відповідних параграфах підручника.

2. Дізнайтеся про структуру земельних ресурсів кожної країни та обчисліть рівень забезпеченості орними землями на одну особу. Для цього скористайтеся інформацією за посиланням: https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/ti.html.

3. Зробіть відповідні висновки.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно