Мал. 85. Місце окремих країн у різних фазах демографічного переходу

СТАТЕВО-ВІКОВА, ШЛЮБНО-СІМЕЙНА СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ. Вирізняють п'ять типів статево-вікової структури, які у графічному вигляді можна представити різними типами пірамід (мал. 86). У країнах, що розвиваються, переважає структура у формі «трикутника», що показує демографічну врівноваженість працюючого й непрацюючого населення. Цей тип також домінує у країнах, що пройшли демографічний перехід і впровадили результативну демографічну політику, а саме: підтримання народжуваності й імміграції молоді в трудовому віці, виплату пенсій за віком, різні види соціальної допомоги, у т. ч. по догляду за дитиною тощо (наприклад, у Нідерландах).

Мал. 86. Головні типи статево-вікових пірамід

У країнах, де триває значне демографічне зростання (наприклад, в Індії) статево-вікова піраміда має форму «парасольки», у якій більшість населення становлять діти різного віку. У цих країнах поряд з високою дитячої смертністю й нетривалим середнім віком життя (особливо в сільській місцевості), збереглись традиції ранніх шлюбів і багатодітності в сім'ях.

Статево-вікова піраміда у формі «шолому» характерна для розвинених країн (наприклад, Австрія), у яких незначна народжуваність призводить до фактично однакової кількості дітей та людей працездатного віку. На шлюбно-сімейну структуру та зниження народжуваності впливає тенденція брати шлюб після 30 років, відкладаючи народження першої дитини, що не сприяє створенню багатодітної сім'ї. Така демографічна ситуація, зберігаючись упродовж тривалого часу, відображається пірамідою типу «дзиґи» — кількість немовлят рік у рік скорочується, частка бездітних сімей або одинаків зростає. Така ситуація можлива за умов державної політики зі стримування імміграції, як у Швейцарії.

Найпоширенішою у світі є тип статево-вікової піраміди у формі «капелюха» (наприклад, США). Після переходу від розширеної до звуженої моделі в умовах довготривалої стабільної політико-економічної ситуації мали місце «бебі-буми» — періоди різкого зростання народжуваності, коли з'являлись великі групи населення одного віку. Інший період настає з досягненням людьми цієї групи похилого віку — починається демографічне старіння населення.

ДЕМОГРАФІЧНЕ СТАРІННЯ НАСЕЛЕННЯ — процес довготривалого зменшення кількості немовлят за умов зростання групи осіб похилого віку. Цю ситуацію зумовили широка доступність до медичних послуг, соціальна підтримка людей похилого віку, що народились у період «бебі-буму». Постійне зростання середньої тривалості життя населення у високорозвинених країнах світу та пізнє народження дітей, перехід до моделі сім'ї з однією дитиною як взірця соціальної поведінки, антиімміграційна політика створюють умови переважання в суспільстві осіб старших вікових груп (мал. 87 на с. 129).

Мал. 87. Країни з найвищою часткою населення старшого віку

ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В КРАЇНАХ ЗА СТАТЕВО-ВІКОВИМИ ПІРАМІДАМИ. Країни, що перебувають у різних фазах демографічного переходу, мають різні типи статево-вікової піраміди (мал. 86). Аналіз змін вікових груп населення в періоди сталих показників народжуваності та середньої тривалості життя є основою для визначення напряму демографічної політики країни. Наприклад, в Індії вона спрямована на впровадження моделі сім'ї з двома дітьми, які будуть опорою батьків у старості. (Поміркуйте чому.) Наголошується на необхідності надання дітям освіти з метою покращення якості їхнього життя.

Дізнайтеся більше

Єдина країна світу, де офіційно відсутня народжуваність, — Ватикан.