Після дощу і під час танення снігу вода струмками стікає в річки. Частина її потрапляє в ґрунт і затримується між грудочками, а частина просочується глибоко в землю та утворює підземні води. Рослини вбирають воду, яку затримують грудочки ґрунту.

Виявляється, різні за складом типи ґрунтів пропускають воду неоднаково. Пісок сипкий і добре пропускає воду. Тому піщані ґрунти пухкі, швидко висихають і добре прогріваються сонцем. Рослини на таких ґрунтах проростають раніше, ніж на глинистих. Але у спекотну погоду піщані ґрунти швидко висихають, тому рослини треба добре поливати.

Глинисті ґрунти довше затримують воду. Але в дощовий період вони дуже намокають, через що у них залишається мало повітря. Навесні після повені глинисті ґрунти довго не висихають. Вони погано прогріваються сонцем. Тому рослини на них проростають пізніше, ніж на піщаних ґрунтах. Якщо літо засушливе, глинисті ґрунти стають твердими, як камінь. У них погано розвивається коріння рослин. Отже, глинисті ґрунти важко обробляти: у мокру погоду вони в’язкі, у суху — тверді.

Найкращі ґрунти — чорноземні. Вони пухкі. Між грудочками в таких ґрунтах добре проходять вода й повітря.

Запитання

• 1. Яким дослідом можна довести, що в глинисті ґрунти вода проходить погано, а в піщані й чорноземні — добре?
• 2. Чому в сухе літо рослини на піщаних ґрунтах гинуть швидше, ніж на глинистих?
• 3. Чому ігрові дитячі майданчики засипають піском?

Завдання

• 1. Поясніть ситуацію.

У ліс по дрова вирушили дві машини. Одна поїхала піщаною дорогою, інша — глинистою. Пішов сильний дощ. Дрова привезла тільки одна машина. Яка саме? Чому не приїхала інша машина?